Риторика Заходу за три місяці війни досить сильно змінювалася — від запевнення німецьких дипломатів, що Київ все одно впаде за три дні, і тому можна навіть не допомагати, до запевнення США, що вони перевернуть небо за землю, аби допомогти Україні перемогти росію.
проаналізувала, наскільки західні політики та медіа за 90 днів війни переосмислили свою позицію щодо росії та України.
24 лютого: рішуче засудження та гора обіцянок
Зранку 24 лютого ЄС заявив про рішуче засудження дій росії. Європа пообіцяла притягнути рф до відповідальності, заблокувати державні активи рф за кордоном та закрити доступ всіх російських банків на світові фінансові ринки. Другого не сталося й дотепер.
Президент США Джо Байден, зі свого боку, анонсував зустріч з послами G7, також пообіцявши рішучу відповідь на агресію Москви. Прем’єрміністр Великої Британії Борис Джонсон заявив, що обурений жахливими подіями в Україні. Пізніше Джонсон зізнається, що пропонував Зе залишити Україну, але той відмовився.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав вторгнення росії в Україну грубим порушенням міжнародного права, а парламент Німеччини закликав надати Україні зброю.
Підтримали Україну також Польща та країни Балтії, а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг скликав зустріч для обговорення російської агресії. Туреччина запевнила, що не визнає жодного кроку проти суверенітету та територіальної цілісності України.
Незважаючи на всі ці заяви, пізніше в інтервʼю секретар РНБО Олексій Данілов зізнається, що найбільший термін, який давали Україні — три тижні: ніхто не вірив, що ми стримаємо навалу москви.
Військові аналітики пізніше скажуть, що недооцінили українську армію та переоцінили російську.
Відмова закрити небо для України
Вже 4 березня риторика «жорсткої відповіді» сповзла до того, що НАТО офіційно відмовилося запровадити безпольотну зону над Україною. Всі петиції про закриття неба, що в подальшому збирали мільйони підписів, не змогли переконати Альянс.
З цікавих заяв того ж дня можна згадати слова сенатора-республіканця США Ліндсі Грема, що закликав росіян вбити Путіна, писало Sky News.
«Чи є в росії Брут? Чи є в російській армії успішніший полковник Штауффенберг?» — запитав він.
Тут Грем мав на увазі Марка Юнія Брута, який зіграв головну роль у вбивстві Юлія Цезаря, і Клауса Штауффенберга — німецького офіцера, який без успіху намагався вбити Адольфа Гітлера.
Зеленський-Черчілль та успіхи Києва
Цікаво, що, незважаючи на впевненість ще у лютому, що Україна програє «другій армії світу», 5 березня держсекретар США Ентоні Блінкен вже заявляє BBC, що Україна може перемогти.
А 6 березня американські законодавці висловили стурбованість, що Володимира Зеленського можуть вбити, писав Military.com. Сенатор Бен Сассе так прокоментував відповідь українського лідера на ці страхи:
Того ж дня BBC News називає Володимира Путіна «найруйнівнішим міжнародним лідером 21-го століття», Джо Байдена — «воїном часів холодної війни», а Володимира Зеленського — людиною, що пройшла шлях від коміка до колосу рівня Черчілля.
Початок розмови про нафту та газ
Литва ще 7 березня закликала запровадити ембарго на продаж енергоносіїв із росії. Тоді про це заявив голова МЗС країни Габріелюс Ландсбергіс, якого цитувало BBC.
Він підкреслив, що не можна платити за нафту та газ кров'ю України.
Прем'єрміністр Італії Маріо Драгі навіть запланував зустріч із головою ЄС Урсулою фон дер Ляйєн у Брюсселі з цього приводу.
Однак тоді Німеччина та Нідерланди одразу відкинули план щодо ембарго.
МіГ-29 для України: всі ризики на Польшу
На початку березня і аж дотепер була заблокована можливість передати Україні літаки МіГ-29, про що писав The Times.
Справа в тому, що передачу літаків намагалися скинути на Польщу: міністр оборони Великої Британії Бен Уоллес запевнив, що Лондон та НАТО підтримають Варшаву, але це буде її рішення, і ризики нападу рф виключати не можна.
Врешті Дуда, що спочатку вимагав більше солдатів та озброєння НАТО на кордонах з Україною, не наважився передати літаки. Рішення залишили за США, а ті заблокували передачу, аби не провокувати кремль на Третю світову.
Тільки 21 травня, після трьох місяців повномасштабної війни, незліченних жертв та руйнувань, до цієї теми повернулися. Словаччина заявила, що знов розглядає можливість постачання МіГ-29 та Мі-17, написав Defence Express.
Вступ України в ЄС: перші суперечки
9 березня почалися обговорення щодо можливості надання Україні статусу кандидата в члени Європейського союзу, писав Sky News.
Тоді лідери ЄС розходилися у думках щодо того, чи слід твердо поставити Україну на шлях членства. Розширення блоку називали ризиком спровокувати Путіна на атаки на європейські країни.
Пізніше більшість країн підтримала бажання України стати кандидатом у члени ЄС, і тепер суперечки звелися до того, чи можна зробити для Києва виняток та прискорити процедуру вступу. Статус кандидата нам можуть надати уже в червні 2022.
«Золоті сходи» для Путіна
Колаж із фото Getty Images
Незважаючи на запевнення західних союзників у підтримці, їхні реальні дії та риторика у медіа залишалися не тільки повільними та неоднозначними, а почасти й обурливими для України.
Наприклад, 14 березня поважне видання The Telegraph написало великий матеріал про те, як «збудувати золоті сходи для Путіна», тобто про те, що міг би здати росії Київ, аби це можна було видати за перемогу населенню росії.
Автори матеріалу вважали, що Україна та Захід мають дозволити російському президенту заявити про перемогу, навіть якщо він зазнає реальної поразки. Вони побоювалися, що у страху втратити режим Путін може «подвоїти свою ставку на криваву війну».
Жахлива помилка Заходу
Фото: Getty Images
15 березня премʼєр Великої Британії Борис Джонсон, якого цитувало BBC, заявив, що Заходу життєво важливо звільнитися від залежності від російської нафти та газу, щоб Кремль нарешті припинив свої «залякування».
За його словами, це єдиний спосіб зупинити «безперервний шантаж» президента Путіна.
Він також визнав, що, коли кремль уперше напав на Україну 2014 року, Захід зробив жахливу помилку, дозволивши кремлівському диктатору вийти сухим із води.
Схилити Путіна до миру
16 березня мало що змінилося: видання Reuters написало про те, що Путін міг би погодитися на мир таким способом, який дозволив би йому «претендувати на перемогу».
Тоді ж і Путін, і Зеленський заявили про певні зрушення у мирних переговорах, але врешті все виявилося марним.
Правда була в тому, що компроміс для росії виглядав як значна втрата Україною своїх територій, зокрема, всієї Донецької та Луганської областей, Криму, та вже захоплених рф міст та селищ на півдні.
Financial Times, зі свого боку, висловило думку, що Київ має відмовитися від своїх амбіцій приєднатися до НАТО та дати обіцянку не розміщувати іноземні військові бази чи зброю в обмін на захист від США, Великої Британії та Туреччини.
Глузування над Путіним
Фото: Getty Images
Вже 17 березня США попередили росію про наслідки застосування хімічної чи біологічної зброї в Україні, писало BBC. The Washington Post тим часом опублікував авторську статтю геополітичної оглядачки Дженніфер Рубін про те, чому кремль уже програв у війні. На думку авторки, Путіну ніколи не вдасться підкорити простих українців.
Своїми діями кремлівський диктатор також об'єднав Захід, спонукав НАТО збільшити військові витрати та продемонстрував свою слабкість незграбним придушенням ЗМІ.
Вона цитувала прессекретарку Білого дому Джен Псакі, яка після санкцій рф проти США заявила:
Наступного дня BBC цитувало британського військового експерта, за словами якого, Україна «принижує» росію на полі бою та «витирає об них ноги з точки зору світової спільноти».
Байден та пропозиція про миротворців
Фото: Getty Images
21 березня західні медіа писали про те, що Володимир Зеленський посилює тиск на Джо Байдена.
Пані посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд висловила сумнів, що війна в Україні найближчим часом може закінчитися шляхом переговорів, писав The Guardian.
Тоді всі чекали на самміт НАТО у Брюсселі 24 березня та виступ Байдена у Польщі, а також обговорення пропозиції Варшави відправити миротворчі сили в Україну.
Республіканці тим часом розкритикували темпи та змісти підтримки Штатами України. За словами сенатора-республіканця від штату Вайомінг Джона Барассо, президента доводилося підштовхувати та тягнути туди, де він перебуває сьогодні.
Прозріння щодо ходу війни
Вже 23 березня американці врешті заявили, що Україна обороняється дуже розумно, спритно та креативно, потрохи переходячи у наступ та повертаючи території.
BBC цитувало представника Міноборони США Джона Кірбі, який підкреслив, що українці вибудовують дуже жорстку оборону.
За його словами, росіяни не досягли жодної з поставлених перед ними стратегічних цілей.
Трамп нищив, а Байден перезапустив НАТО
Фото: Getty Images
24 березня The New York Times написав матеріал про те, що чинний президент Джо Байден перезапускає відносини США з НАТО, тоді як Дональд Трамп планував розпустити блок.
Видання нагадало про те, що у 2017 році Трамп змусив Альянс здригнутися, відмовившись підтримати обіцянку НАТО про взаємну оборону.
Пізніше гнів колишнього президента щодо фінансових внесків інших членів НАТО призвів до заяви, що він не бачить сенсу в членстві США в Альянсі. Ослаблення блоку, очевидно, було на руку Володимиру Путіну.
Водночас Байден запевнив, що Путін прорахувався у тому, що зможе розколоти НАТО.
Емоційний виступ Байдена
Фото: Getty Images
Наприкінці березня, після повернення президента США Джо Байдена з Польщі, його розкритикували всередині країни за емоційне висловлювання проти кривавого диктатора Путіна.
Зокрема, The Washington Post повідомляв про труднощі з поясненням слів президента США про Путіна.
Представники Білого Дому запевнили, що не домагаються зміни режиму в росії. Республіканці наголосили, що коментар Байдена грає на руку російським пропагандистам.
Сам Байден також заявив, що його заява не була закликом до повалення режиму, але він не шкодує про свої слова, писав The New York Times.
Бучанська різанина та реакція світу
На початку квітня ЄС пообіцяв санкції проти росії через вбивства мирних жителів у Бучі та інших населених пунктах в Україні, а США заявили, що вимагатимуть виключення росії з Ради ООН із прав людини.
Посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що для цього знадобиться дві третини голосів Асамблеї, писав Sky News. Голосування відбулося 7 квітня.
Верховна комісарка ООН із прав людини Мішель Бачелет тоді зізналася, що фото мертвих мирних жителів на вулицях Бучі викликали в неї жах, писав The Guardian.
Випади проти Макрона та Шольца
Фото: Getty Images
Після появи кадрів з Бучі прем'єрміністр Польщі Матеуш Моравецький напав із різкими словами критики на президента Франції Еммануеля Макрона.
Він заявив, що його перемовини з кривавим лідером росії ні до чого не призвели.
Моравецький додав, що «ніхто не вів переговорів із Гітлером». Також польський лідер порадив канцлеру Німеччини Олафу Шольцу дослухатися не до голосів німецьких бізнес-лідерів та мільярдерів, а до невинних жінок і дітей.
Друзі Путіна в Угорщині та Сербії
Колаж знімків Getty Images
CNN на початку березня аналізував, що означає перемога пропутінських лідерів в Угорщині та Сербії.
Видання вважало, що підтримка в Будапешті партії «Фідес» та премʼєра Віктора Орбана, а у Сербії — президента Александра Вучича дала Путіну шанс упевнитися, що в нього ще є «друзі» на Заході.
Тоді ж Орбан заявив, що партії довелося боротися зі значною кількістю супротивників, з-поміж яких він назвав «брюссельських бюрократів», міжнародні ЗМІ та... президента України Володимира Зеленського.
Мільярди на військову машину росії
Фото: Getty Images
6 квітня верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель визнав, що продовження закупівлі російської нафти та газу дало Кремлю в рази більше грошей, ніж фінансова допомога Україні:
Він закликав блок надати Україні більше зброї, адже саме цього очікують українці.
Повернути Крим та Донбас
Фото: facebook.com/europeanparliament/photos
7 квітня Європарламент майже одноголосно підтримав резолюцію про додаткові каральні заходи проти рф. Вони включали: повне ембарго на імпорт російських нафти, вугілля, ядерного палива та газу. За проголосували 513 депутатів, 22 були проти, 19 — утрималися.
Документ вимагав також стратегії скасування санкцій проти рф у разі, якщо будуть зроблені кроки до відновлення територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів.
Тобто мова вперше йшла про звільнення усіх територій, включно з Кримом та окупованою частиною Донбасу.
Пʼятий пакет санкцій від ЄС
8 квітня ЄС офіційно схвалив п'ятий пакет санкцій проти рф, включаючи заборону на імпорт вугілля та хімікатів.
Заборона на імпорт вугілля почне діяти з другого тижня серпня 2022, коли треба буде розірвати всі діючі контракти, але вже з 8 квітня почала діяти заборона на нові контракти. Це десь 8 млрд євро на рік втрачених доходів для росії, писав Reuters.
Санкції включають заборону на доступ багатьох російських суден і вантажівок до ЄС та операції з чотирма російськими банками. Був заборонений також імпорт деревини, каучука, цемента, добрива, морепродуктів високого класу та спиртних напоїв. Втрати оціню.ться у 5,5 млрд євро на рік.
Щодо експорту, ЄС обмежив продаж у рф авіаційного палива, квантових комп’ютерів, передових напівпровідників, високоякісної електроніки, програмного забезпечення, чутливих машин і транспортного обладнання на загальну вартість 10 млрд євро на рік.
Російським компаніям заборонили брати участь у держзакупівлях в ЄС та використовувати криптовалюту. Ще 217 осіб були додані до чорного списку у рамках індивідуальних санкцій.
«Таємний» візит Джонсона у Київ
Фото: twitter.com/BorisJohnson
9-10 квітня премʼєр Великої Британії Борис Джонсон відвідав Київ та прогулявся Банковою та Хрещатиком разом з Володимиром Зеленським.
The Times писало, що Джонсон особисто пообіцяв Володимиру Зеленському нове летальне озброєння, зокрема бронетехніку та протикорабельні ракети.
Прем'єр потягом з Польщі дістався до Києва, де зустрівся з президентом України у Маріїнському палаці.
Цікаво, що його візит відбувся вже після візиту президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і мав бути таємним, але посольство України зірвало ці плани, опублікувавши фотографію Джонсона та Зе зі словом «сюрприз» та підморгуючим смайлом.
Тиск США на Індію та іронія щодо ЄС
Фото: Getty Images
12 квітня президент США Джо Байден зробив спробу переконати Індію не робити дурниць із закупівлею російської нафти, переговоривши з премʼєрміністром Індії Нарендрою Моді, писав The Wall Street Journal.
Індійський уряд закликали не збільшувати імпорт російських енергоносіїв та уникати підриву санкцій, запроваджених США та Європою. У Білому домі пообіцяли допомогти Індії диверсифікувати джерела енергії.
Водночас в МЗС Індії зауважили, що загальні закупки Індії за місяць у росії — менші, аніж ЄС робить «у другій половині дня».
Братські народи від Макрона
Фото: Getty Images
13 квітня заява президента Франції Еммануеля Макрона щодо того, що не варто вдаватися до ескалації риторики, називаючи дії росіян геноцидом, викликала значний скандал.
The Washington Post повідомляв, що французький лідер на додаток заявив, що він обережно вживає подібні терміни сьогодні, тому що росіяни та українці як народи «є братами».
Такі слова викликали обурення в українських соцмережах: користувачі радили президенту Франції «поменше триндіти по телефону з Пуйлом».
Скандал через візит Штайнмайера
Фото: Getty Images
У середині квітня німецькі ЗМІ з подивом писали, що президент Володимир Зеленський відмовився прийняти у себе в Києві президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра.
За даними Deutsche Welle, він планував відвідати Київ разом із головами держав Польщі та прибалтійських республік Литви, Латвії та Естонії, але візит скасували з Києва.
Причиною називають те, що раніше Штайнмаєр підтримував примирення з росією, хоча пізніше визнав свої помилки.
Водночас Україна очікувала на візит канцлера Німеччини Олафа Шольца, він досі не відбувся. Цікаво, що офіційних заяв Києва щодо скасування візиту не було, і тому історія так і залишилася неоднозначною.
Посол України в Німеччині Андрій Мельник заявив, що Київ хоче візиту Шольца, що буде сфокусований на тому, як Берлін може допомогти Україні важким озброєнням.
Каяття Німеччини перед Україною
Фото: znohistory.ed-era.com
До зміни риторики можна віднести і матеріал BBC середини квітня 2022, де йшлося про те, що Німеччина спалює мости з росією та з подивом розуміє, що приділяла забагато уваги почуттю провини перед Москвою на тлі того, що під час Другої світової війни Україна була окупована повністю.
Західні ЗМІ зазначали, що навіть за німецькими мірками переоцінка цінностей Берліна щодо рф є вражаючою.
За правління Путіна офіційна російська політика намагалася монополізувати пам'ять про Другу світову війну, і це зробило частину німецького суспільства сліпими до страждань українців тих часів.
Наразі ж з’явилося більше усвідомлення травм України, яких вона зазнала при нацистах.
Страйки проти російського міністра
Фото: Getty Images
The Guardian писав 20 квітня, що західні країни підготували скоординовані страйки на знак протесту проти вторгнення росії в Україну під час зустрічі міністрів фінансів G20 у Вашингтоні.
Серед тих, хто планував бойкотувати засідання з міністром фінансів рф Антоном Силуановим, називали міністерку фінансів США Джанет Йеллен та канцлера Великобританії Ріші Сунака.
21 квітня Сунак та його канадська колега Христя Фріланд залишили засідання МВФ у Вашингтоні на знак протесту під час виступу делегата від росії, писав Reuters.
Після виступу Силуанова Фріланд повернулася на зустріч та особисто звернулася до міністра фінансів рф, заявивши, що слухати його зараз — абсурд, адже війна кремля спричиняє бідність та голод, а згвалтування систематично використовується солдатами росії як військова зброя.
Також зустріч G20 у Вашингтоні 20 квітня через присутність Силуанова залишив голова Банку Англії Ендрю Бейлі.
«Путін — крокодил, що вчепився в ногу»
Фото: Getty Images
21 квітня Борис Джонсон визнав, що будь-які мирні переговори щодо України, швидше за все, проваляться. Він заявив, що мати справу з Путіним — те саме, що мати справу з крокодилом, «який вчепився тобі в ногу».
Тому життєво важливо, щоб Захід продовжував озброювати Україну, підкреслив британський лідер, якого цитував Reuters. Того ж дня він попрямував до Індії, щоб закликати свого колегу Нарендру Моді відмовитися від нейтралітету через війну в Україні.
Під час цього візиту Джонсон повідомив, що посольство Великої Британії у Києві знов відкриється вже днями та запевнив, що Моді дуже рішуче засудив різанину в Бучі та вже кілька разів питав Путіна, що той, «чорт забирай, робить», писало BBC.
Німеччина: скандал про важку зброю
Однозначного стрибка риторики Заходу, якщо аналізувати заяви європейських лідерів, не побачити, адже час від часу будь-який союзник вдавався до нових спроб «не провокувати Путіна».
Наприклад, 21 квітня стало відомо, що адміністрація канцлера Німеччини викреслила важкі озброєння зі списку військової техніки, яку вона запропонувала купити для України.
The Guardian повідомляв, що новий список включав лише 3 з 15 видів озброєнь, запрошених Києвом.
Але вже 26 квітня ситуація змінилася, і Німеччина заявила про намір надіслати Україні кілька десятків броньованих зенітних установок, написав The New York Times. 28 квітня парламент Німеччини схвалив відправку Україні додаткових озброєнь, зокрема важких.
Бити по росії — законно
Цікавою є нова риторика Великої Британії від 26 квітня, коли міністр збройних сил Джеймс Гіппі заявив, що вважає цілком законними удари України по території росії, щоб порушити її лінії постачання.
BBC цитувало його коментар щодо удару по складу пального в рф: міністр підкреслив, що рішення про націлювання приймають українці.
Зі свого боку, держсекретар США Ентоні Блінкен, якого 28 квітня цитував The Washington Post, також заявив, що Україна може сама обирати тактику для того, щоб зупинити російське вторгнення.
Перевернути небо заради перемоги Києва
26 квітня риторика Заходу стала категоричнішою: США під час переговорів у Німеччині з союзниками із 40 країн пообіцяли «перевернути небо та землю», щоб допомогти Україні виграти війну проти росії, писали Sky News.
Про це заявив на авіабазі Рамштайн міністр оборони США Ллойд Остін.
Тоді ж західні чиновники у відповідь на наративи рф, що НАТО веде війну з росією, заявили, що цього не відбувається, але вони мають повне право озброювати Україну у її самообороні, повідомляв The Guardian.
Міністерка закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс, зі свого боку, заявила, що важливо витіснити росію з усієї території України, та закликала світових лідерів направити Києву більше зброї, літаків і танків.
Її заява також підкреслила, що позиція Заходу від «золотих сходів для Путіна» змістилася у кінцеву мету звільнити всю територію України.
Історичний ляпас Путіну
Фото: Getty Images
28 квітня Палата представників схвалила законопроєкт про ленд-ліз, відродивши військову програму часів Другої світової війни, що допомогла, у тому числі СРСР виграти війну, писав The Washington Post.
Ухвалений одностайно Сенатом та майже одностайно Палатою представників закон посилається на Акт про Ленд-Ліз 1941 року, запропонований президентом Франкліном Рузвельтом.
За даними Бібліотеки Конгресу, до кінця війни Сполучені Штати надали допомогу за програмою Ленд-Лізу країнам-союзникам майже на $50 млрд. Байден підписав закон 9 травня.
$40 млрд для України та Сенат США
Ще 2 травня американські законодавці наполягали на швидкому ухваленні пакету допомоги США для України на $33 млрд, як про те просив американський президент Джо Байден.
Пізніше Палата представників ухвалила законопроєкт демократів про допомогу на суму більше $40 млрд, а ось у Сенаті він вже застряг.
Республіканець від штату Кентуккі Ренд Пол 12 травня одноосібно заблокував швидку процедуру ухвалення Сенатом пакету допомоги Україні, заявивши, що «присягав Конституції США, а не будь-якій іноземній державі».
Врешті пакет був ухвалений за звичайною процедурою, хоча й зі скороченням дебатів, вже 19 травня. 21 травня президент Джо Байден його підписав. Це – найбільший пакет допомоги іншій країні, який Конгрес приймав за останні два десятиліття.
Угорщина та нафтове ембарго
Тим часом ЄС, що підготував шостий пакет санкцій проти росії з нафтовим ембарго, зміг переконати майже всі країни, але досі вмовляє Угорщину.
Перемовини проходять уже кілька тижнів: наприклад, Словаччина змогла отримати відтермінування нафтового ембарго на 5 років, але Будапешт такий варіант не влаштовує.
Хоча більшість країн припинили чинити опір, Віктор Орбан, окрім 5 років без ембарго на російську нафту, зажадав 15-18 млрд євро інвестицій у нафтогазову систему країни, щоб позбутися залежності від кремля.
Переговори досі знаходяться у глухому куті через те, що ЄС шукає для Угорщини інвестиційну програму.
Важливо водночас розуміти, що більшість країн Європи раніше виступали проти нафтового ембарго найближчими роками, і ситуація за три місяці кардинально змінилася.
Колишній канцлер у «Роснафті»
Фото: Getty Images
Наприкінці травня ЄС та Німеччина посилили тиск на колишнього канцлера Герхарда Шредера, писав The Washington Post, через його перебування у раді директорів «Роснафти».
Шредер стикається як з тиском з боку своєї партії, так і з боку ЄС, які вимагають від нього піти з посади, де він заробляє близько $600 тис. на рік. Крім того, ексканцлер є головою комітету акціонерів Nord Stream, де отримує близько $270 тис. на рік.
Зокрема, 20 травня Шредера позбавили посади та співробітників у Партії зелених, а бюджетний комітет ввів у дію нове положення щодо пільг, на які мають право колишні канцлери (мова йде суму понад 400 тис. євро).
Проєкт резолюції Європарламенту настійно вимагає, щоб Шредер звільнився з «Роснафти». Також від Шредера вимагають не вступати до ради директорів «Газпрому», йому загрожує залучення до санкційного списку із замороженням активів.
Нові ЗРК від Німеччини та ракети від США
Фото: Wikipedia
У середині травня зʼявилася інформація про те, що Німеччина, яка дуже довго опиралася поставкам важкого озброєння Україні, розглядає можливість постачання Києву зенітно-ракетних комплексів середньої дальності IRIS-T SLM.
The Independent із посиланням на джерело у силових структурах писав, що Україна може отримати їх уже в листопаді.
Тим часом Білий дім почав працювати над тим, щоб передати в руки українських бійців передові протикорабельні ракети, писав Reuters 19 травня.
Саме це допоможе подолати російську морську блокаду, яка вже призводить до голоду та продовольчої кризи у світі.
Розглядаються два типи потужних протикорабельних ракет: Harpoon виробництва Boeing та Naval Strike Missile виробництва Kongsberg та Raytheon Technologies.
Замість висновку. Отже, Захід за три місяці вже ж перейшов від риторики про те, що можна здати росії, аби вона заспокоїлася, а Путін зміг запевнити народ у перемозі, до рішучості підтримувати Київ аж до перемоги.
Питання залишається у тому, що США та союзники грають у довгу, намагаючись максимально виснажити рф санкціями та боями в Україні, тоді як військові ЗСУ гинуть щодня, бійці з «Азовсталі» вже опинилися у полоні, цивільні громадяни втрачають свої домівки, а на окупованих територіях над ними знущаються, гвалтуючи та піддаючи тортурам навіть маленьких дітей.
Отже постачання важкого озброєння, ЗРК, літаків та ракет, якби не було настільки розтягнуто у часі, могло б врятувати десятки тисяч життів, і ще зараз може сильно зменшити кількість жертв війни. Україна веде боротьбу за свою незалежність вже рівно три місяці.
