В гостях у СЕО. 7 найкреативніших офісів Києва

Катерина Рибаченко, генеральна директорка компанії «Агро-Регіон»

У нас в офісах дуже багато мистецтва – справжня експозиція. Якісь картини часто рухаються, якісь залишаються на роки.

Читайте також:

Новини

Читайте також:

Новини

Скільки землі заміновано в Україні і скільки вже розмінували

Цю картину Миколи Маценка ми придбали на аукціоні, щоб допомогти дитячому кардіоцентру Ємця зібрати гроші на новий апарат.

Мистецтво для нас важливе. Під час останньої конференції Large Farm Management, де були всі аграрії країни, ми провели виставку і ознайомили агротусовку з сучасними трендами в українському мистецтві. 

Це декоративне мистецтво. «Дівчинку» зробили і подарували мені на Різдво діти з Чернігівщини; всередину поклали багато зерен, які ростуть на полях. Фарфорову статуетку я купила на Андріївському узвозі у бабусі. 

У мене є традиція: я в усіх своїх офісах збираю бейджики. Це називається «ялинка». Ми з колегами їх збираємо, а наприкінці року підраховуємо, наскільки були активні.

Є така думка, що вид з вікна людина має змінювати кожні три роки. Інакше їй стає сумно і вона може змінювати компанію. Тому ми рухали офіс. Це справді змінює атмосферу. Для офісу вид з вікна дуже важливий.

Багато людей, які тут працюють, жили в Європі, а там не завішують вікна. У нас великі й відкриті вікна у центральному офісі, у філіях і кластерах.

В офісах людям має бути комфортно. А в такому бізнесі, де треба працювати нон-стоп, у людей мають бути дуже гарні умови, щоб можна було й відпочити.

Картина «На фермі» – це соцреалізм. Знайшли її випадково. Вона висіла в якійсь споруді, яку ми колись купили. Картину відреставрували і привезли в офіс. Вона тепла, красива і просто показує, що зв’язок часів все ж таки існує.

Дуже люблю роботи Ігора Гайдая. Він – знакова людина в українському мистецькому просторі.

На цьому фото Гайдая – сільське весілля. Як дивлюся на цю роботу, тішуся: такі очі, такі обличчя. Через мистецтво можна краще зрозуміти людей.

В наших кластерах є їдальні, де люди можуть безкоштовно снідати, обідати і вечеряти. І у нас завжди гарна кава. Наприклад, тут дві кавомашини, бо одній половині офісу подобається одна кава, другій – інша.

Інколи буває такий темп, що не вистачає часу на те, щоб спуститися вниз і зробити перерву. Тому в офісі завжди є їжа.

Це Alien Романа Мініна. Ми називаємо цю скульптуру Гошею. Він зустрічає гостей і вже став персонажем, якого всі знають й роблять з ним селфі. Вже член команди і буде з нами, якщо знову вирішимо змінити вид з вікна.

Ігор Мазепа, засновник і СЕО ІК Concorde Capital

Картину Менегетті мені подарували. Тут не зображено український прапор; це просто абстракція.

Боксерки Володимира Кличка я купив на аукціоні. Фетишизмом особливо не страждаю. Насправді, Володимир – мій близький і добрий друг. Я підтримав його благодійні ініціативи. До речі, на взутті є крапелька крові Повєткіна: в цих боксерках Кличко бився з Повєткіним в Москві.

Банкноту в 500 євро з золота мені колись подарував Роман Міхайлович Насіров.

Тут куточок про гроші. І справжня шпага – вона допомагає зібрати думки разом.

Книгу «У нас був секс» я купив у Гаріка Корогодського. Почав її читати – надто кумедна історія. Книгу «Україна – не Росія» мені подарував Леонід Данилович. Іноді читаю книгу про динаміку польотів літаків Як-52 і Як-55. Займався таким, коли отримував льотну ліцензію. Я, правда, літаю на гелікоптері.

Це не гітара, а таке радіо – у вигляді гітари.

Ми були на одній прикольною вечірці в Амстердамі галасливою компанією. Вечірка однозначно була спрямована на те, щоб вивести кожного учасника з якоїсь зони звичок. Організатору це вдалося.

Чому тримаю капелюх і батіг на столі? Щоб були під рукою. Люди настільки потайливі істоти. Навіть не розумієш, в який бік все може обернутися. Я можу вас пошльопати, наприклад. Ви думаєте, що вам не подобається, а раптом сподобається.

У нас по всьому офісу дуже багато живих квітів.

Вид з вікна дуже важливий. Це те, що надихає.

Кухня обов'язкова. Завжди має бути можливість швидко перекусити, якщо багато роботи і немає часу на те, щоб вийти на обід.

У нас є важлива кімната з гарним видом. Тут можна відпочити, розслабитися, заспокоїтися, обговорити з колегами справи в неформальній обстановці. Це зона релаксу.

В офісі є картини нашої колеги Марини Мартиросян. Вона в Concorde Capital з самого початку. Пише і дарує нам свої роботи.

Open space – дуже гарний простір. Це найкраще вираження свободи та відкритості.

Ігор Ніконов, засновник KAN Development

Я співвласник цієї будівлі і вважаю її кращою в Києві. Тут найкращий краєвид: і на Дніпро, і на Лавру.

Тут дуже гарна розв’язка і недалеко від метро.

У нас в KAN є своя група – KAN Voices. Я можу грати на деяких інструментах. Зараз граю бас-гітарі, раніше – на клавішних.

Раніше це була кімната для переговорів, а зараз репетиційна студія. Я вважаю, що творчість дуже важлива. Девелопмент – це творча професія. І музика тут сильно допомагає.

KAN Voices грає на всіх наших вечірках і на відкриттях проектів. Це дуже незвично для людей. Ми – перший девелопер, який сам розважає своїх інвесторів.

Цю картину намалювала моя донька.

Цю картину я купив на аукціоні братів Кличко. ЇЇ намалював німецький художник за період бою Володимира. Вона дуже динамічна.

Мапу Києва я замовив ще працюючи першим замом у Кличка. Вона мені допомагає в роботі: дивлюся, що змінюється, і це впливає на прийняття рішення.

На всіх проектах я сам займаюся з дизайнерами. Коли ми робили цей офіс, я працював на державу, і в мене зовсім не було зайвого часу. Якщо б я тоді тут був, можливо, деякі речі були б інакшими.

Наші бізнес-центри спроектовані так, щоб була вся необхідна співробітникам інфраструктура.

В офісі має бути класне фойє. Людям це подобається, навіть з’являється гордість за свою роботу.

Перш за все, ми думаємо про людей. Кажуть, що в бізнес-центрах вікна не потрібні. Я вважаю, що вікна мають бути. І вони мають відкриватися.

У нас вікна відкриваються по всьому офісу. Для мене важливіше психологічний стан людини, ніж економія, яку пропонують іноземні консультанти.

Не менш важливі правильні системи кондиціонування і теплопостачання. Має бути правильна вологість, щоб повітря не пересушивалося.

Людмила Севрюк, директорка «Брокард-Україна»

В цьому офісі ми вже 7 років. Тут знаходяться дві компанії нашої групи. Офіс ми адаптували під себе. 

Кольори в моєму кабінеті – чорний та білий – для мене дуже комфортні. Це як вода і вогонь, світло і тінь. Наші нові магазини виконані в таких самих кольорах.

Білий колір для мене – це простір. Він мов свіже повітря. З ним дуже комфортно.

Дуже люблю подорожувати. Це фото Монако Андрія Мосієнка. Колись у нас там було навчання по роботі. В мене від тієї подорожі залишилися приємні враження. Згадую, коли дивлюся на цю світлину. 

Мені комфортно працювати стоячи, тому працюю з паперами за цим столиком-трибуною, який ми називаємо speech table. За вікном чудовий вид на парк, і робота йде гарно й швидко.

Раніше підписувала стоси паперів за робочим столом.

Дуже люблю квіти. Вони розквітають в січні-лютому. Двічі на місяць підживлюю їх. Не забуваю про це, бо двічі на місяць ми виплачуємо зарплату: коли підписую відомість на виплати, даю добрива орхідеям.

Раз чи два на місяць у нас в офісі проходять так звані чаювання з директором. Знайомимося ближче, розмовляємо про сім’ю, про хобі.

Під час чаювання виникає багато ідей. Так у наше життя увійшов спорт: зібрали футбольну команду і пробігли вже три марафони.

Офіс має бути комфортним.

Кожного дня у нас можна побачити сонце. Це велика насолода.

Ми дуже любимо це приміщення. Фотографуємося тут, можемо випити каву; навіть провести якийсь невеличкий захід.

У нас яскрава кімната для перемовин.

Тут марки, з якими ми працюємо. Всі ці парфуми серед моїх фаворитів. Зазвичай, я відразу купую те, що мені подобається. Щоб не було розчарувань, рекомендую нанести аромат на шкіру і походити з ним день.

Олександр Комаров, президент Київстар

Це, імовірніше, не кабінет, а велика кімната для нарад. Важливий елемент тут – екран. Це система відеозв'язку з усією компанією Київстар та усім холдингом Veon. Фактично я можу підключитися до зустрічі, що проходить в кабінеті, перебуваючи, наприклад, в машині.

Акваріум тут вже був. Не буду приховувати, моє ставлення щодо нього змінювалося. Але зараз вважаю, що він важливий: за якісь хвилини допомагає розвантажитися психологічно. Протягом року я переїду в open space і туди ж перенесемо акваріум. Це вже буде спільним надбанням.

Як для керівника цифрової компанії це аналоговий приклад. Мій календар показує кожен день року. Я бачу всі свої відрядження, свята, вихідні. Це допомагає правильно планувати – відразу бачиш, що буде відбуватися на тижні і далі.

Я вперше використовую «стоячий» стіл. Він дістався мені від попередника – Петра Чернишова. Це його ідея, і це, дійсно, дуже зручно. Я рекомендую. За великим рахунком, крісло мені не потрібно, я їм не користуюся.

Сиджу я за великим столом, коли проводжу наради.

У нас буде концептуально інший офіс. Ми – прихильники open space. Особисто я проти кабінетів, дверей і порогів.

Open space має бути комфортним для співробітників. З правильними і хорошими меблями.

Тут мають бути зручні колабораційні зони, де люди зустрічалися б і обмінювалися інформацією.

Кімнати для нарад – важлива складова для успішної роботи open space. Їх має бути багато.

Наш комплекс займає практично 35 тис кв м. Тут тисячі співробітників. Ми маємо дати їм можливість смачно харчуватися. На території є дві великі їдальні і два кафетерії.

Ми не самі управляємо їдальнями, а вибираємо постачальника за допомогою тендера. Одна з вимог – креативність. Людям має бути цікаво і смачно. Поки у нас це виходить.

Тут можна перекусити і відпочити.

Цей офіс є технологічним центром, де розміщено наше обладнання. Ми відповідаємо за надання послуг зв'язку цілодобово. Тут серйозні системи кондиціонування, певні вимоги щодо клімату.

Будівля знаходиться осторонь центру міста, але й не на околиці.

Андрій Федорів, засновник і CEO FEDORIV GROUP

Kooperativ – коворкінг без фрілансерів. У нас принцип клаб-офісів. Це офіси від 4 до 40 людей, які отримують свою кімнату, де їм буде комфортно працювати.

Якщо буде сумно, можна вийти в коридор – своєрідну центральну площу. Тут буде амфітеатр, під ним – кав'ярня з безкоштовною кавою, чаєм, берлінським пивом.

У коворкінгу ми вирішуємо проблему мітинг-румів. Тут їх приблизно п’ятнадцять. Всі можна бронювати, навіть якщо у тебе маленький офіс. 

У нас дах – 800 кв м. Влітку відкриємо тут баскетбольний майданчик, воркаут, барбекю. Зробимо сад з маленькими дачними будиночками, де також будуть мітинг-руми.

Зазвичай щодо локації говорять про наближення до метро. А ми говоримо про те, наскільки офіс надихає ходити пішки. Звідси 5 хвилин до Пейзажної алеї, до вулиць Рейтарська та Ярославів вал. Там посольства, класні бари, незалежні магазини, галереї.

Fedoriv Hub ми залишаємо в «Арені». Він буде працювати як івент-спейс – простір для подій.

Мій кабінет – це теж кімната перемовин. Так само, як в новому офісі, я не маю на неї ексклюзив. Коли я в Києві, проводжу тут більшу частину свого робочого часу. Але коли мене немає, тут працюють мої колеги.

Це мій портрет з Lego, який мені подарували співробітники.

У кожного своє джерело енергії. Для мене це – музика. Я завжди мріяв мати класну музику у себе на роботі. Тут є вініловий програвач, платівки, підсилювач, великі колонки. 

Це наша срібна кнопка YouTube і журнал Father, який ми випускали перші три роки. Він показував наші роботи, але був доволі дорогий. Гроші, які ми вкладали в журнал, зараз вкладаємо в YouTube. Якщо раніше розповідали про себе за допомогою паперу, то зараз – за допомогою екрану. І я думаю, що це символічна еволюція.

На цій карті – наш офіс в Берліні.

Це я колись зробив невдалу інвестицію. Ми планували грузинські фастфуди і проект не вийшов. У нього був такий фірмовий стиль. Я попросив художницю, яка його розробляла, створити цю картину, Нагадування мені, що я маю займатись своєю справою і не лізти туди, де нічого не розумію.

Це робота художник з Одеси apl315. Він «Новою Поштою» купував полотна. Коли вони прийшли пошкоджені, він був такий засмучений, що написав про це дуже агресивну роботу. Прислав мені фотографію. «Нова Пошта» йому купила нові полотна в якості компенсації і вибачення. Мені цікаво, коли наші роботи стають частиною сучасного мистецтва. 

У нас є гра для гостей. Це подарунок одного з наших друзів і підрядників. Створюй будь-що – наше гасло. Для мене бізнес – це не битва за бабло. А прикольна гра, в якій ти можеш створити щось нове і отримати від цього кайф. 

Сергій Махно, засновник майстерні Sergey Makhno Architects

У мене великий кабінет не в плані розмірів, а в плані того, що він насичений. Частина моєї колекції – це українська зооморфна кераміка. Я збираю її останні 10 років. Надихаюся цими роботами і роблю свої.

Це мій старий світильник (2003 року). Я його реалізував концептуально: взяв звичайні банки і інтегрував їх у світильник. З ним ми експериментували і придумали фарбування скла порошковою фарбою.

Столик – теж дизайн нашої майстерні. Зроблений з бетону і металу. На столі – фірмова плитка, за яку ми отримали Red Dot Design Award.

Ця стійка спроектована під цей кабінет. Тут всі мої улюблені матеріали: арматура, дерево шести видів, кортенова сталь, скло, вітражне скло, холоднокатаний метал, мармур семи сортів.

У нас в офісі багато зелені. Є зелена стінка. Зелень тут вбудована в повстяні конверти. Поливається автоматично, треба лише протирати листочки.

Ще кераміка. Скульптура з колекції Тістола і Маценка і мій авторський світильник «Очі».

Книги – один з робочих матеріалів. Моя колекція, яка надихає. Поповнюю її постійно. Без книг нікуди.

Традиції – основна нитка в нашій роботі.

У нас в офісі світильники з теплим світлом. Світло з вікна і монітора – холодне, а з світильника – тепле, щоб очі не втомлювалися.

Раніше у нас нагорі була чайна кімната. Оскільки ми вже не поміщаємося в офіс, тут працюють піар-відділ і предметний дизайн.

На бетонних стінах висять фото наших реалізованих проектів.

Ми інтегруємо мистецтво в простір. Зараз тут висять роботи Назара Білика. Але офіс живе своїм життям, тому предмети змінюються.

Інтер'єр створюється під людину, і в офісі всім має бути зручно. Для кожної речі має бути місце.

В сучасних офісах люди хочуть мігрувати. Комусь подобається працювати за столом, комусь – з лептопом на дивані.