Західні ЗМІ й далі висвітлюють війну в Україні: сьогодні, 14 березня, британці писали про те, що Путіну треба «збудувати золоті сходи», аби він зробив вигляд, що виграв війну, а також про можливі компроміси — від нейтрального статусу України та відмови від вступу в ЄС до «тимчасового» здавання Криму та «гострого питання Донбасу».
Американці прокоментували неправдиві заяви Путіна та Пєскова про те, що вони не планували захоплювати українські міста, бо це загрожує мирному населенню (хоча мирне населення продовжує вмирати від ударів ракет і блокади Маріуполя), а ООН раптом почала бити на сполох через те, що бідні країни не отримають від України та Росії продовольство та добрива.
Тим часом США та Китай хочуть обговорити кризову ситуацію з війною в Україні та знайти якісь компроміси щодо її вирішення (раніше ми вже писали про те, що американці тиснуть на Пекін, аби той разом із ними виступив проти РФ).
пропонує свіжий огляд того, що пишуть європейські та американські медіа, висвітлюючи 19 днів активного російського вторгнення.
«Золоті сходи» для Путіна

Фото: Getty Images
The Telegraph висловив свою думку, як Володимир Зеленський може переконати Володимира Путіна укласти мир із Україною.
Видання вважає, що Києву та Заходу потрібно буде дозволити російському президенту заявити про перемогу, навіть якщо він зазнає реальної поразки.
Британський уряд полюбляє говорити, що Володимир Путін «має зазнати невдачі» та його вторгнення в Україну буде провалом, зазначають журналісти.
Але якщо російський президент матиме вибір між принизливою поразкою, яка може поставити під питання виживання його режиму, або подальшою ескалацією, він цілком може подвоїти свою ставку на криваву війну.
Ризик загнати в кут ізольованого лідера, який розуміє лише мову сили, здається високим, беручи до уваги зловісні натяки Путіна на його ядерний арсенал.
Україні та Заходу, можливо, доведеться побудувати йому «золоті сходи», щоб спуститися вниз, перш ніж можна буде укласти мир.
Берегти Зеленського та не вирішувати нічого без українців

Путін не змириться з публічною поразкою, тому йому потрібно дати щось, що він зможе видати за перемогу. Він має зазнати невдачі, але він не може дозволити іншим побачити, що він зазнав невдачі; принаймні не в Росії, пише видання.
Ні про що не можна домовлятися без припинення вогню, і будь-яка можлива мирна угода має бути узгоджена та підтримана українцями.
Не можна, щоб майбутнє України вирішували іноземні держави, зокрема США. Це тільки зробило б правдоподібними звинувачення Путіна в тому, що Володимир Зеленський — західна маріонетка, та у позерстві у сферах впливу, вважають британські автори.
Пан Зеленський, який, як повідомляється, — мішень для російських убивць, має бути в безпеці та залишатися президентом України, якщо мирна угода має хоч якийсь шанс.
«Чим довше запеклий український спротив затримуватиме російських окупантів, тим твердіша буде його рука в болючих і складних переговорах із Москвою», — підкреслює видання.
Фіговий листок для Путіна: відмова України від НАТО?

Зеленський припустив, що в ці вихідні перспективи миру покращилися. Українські та російські офіційні особи почали обмінюватися «конкретними пропозиціями», повідомив Зеленський, закликаючи Путіна зустрітися з ним віч-на-віч у Єрусалимі для мирних переговорів.
«Одним із приводів Росії для вторгнення була східна експансія НАТО. Київ міг би дотримуватися нейтралітету подібно до того, як це зробила Австрія в 1955 році, та покінчити зі своїми шансами на вступ до Альянсу, якими б примарними вони не були», — вважає The Telegraph.
Україна також подала заявку на вступ до Євросоюзу. Пожертвувати цією амбіцією «проблематичніше» з огляду на те, «що українці помирали, намагаючись досягти цього», зазначають журналісти.
Інші нейтральні країни, зокрема Фінляндія, Швеція та Австрія, є членами ЄС, але членство — це тривалий, складний і високотехнологічний процес, який деякі уряди не хочуть прискорювати для України.
Можна було б вигадати щось таке, що дало би змогу встановити тісніші економічні відносини з блоком без повноправного членства в найближчому майбутньому, але з декларацією підтримання європейських амбіцій Києва.
Україна могла би зрештою приєднатися до Європейського економічного простору, до якого входять країни, що не входять до ЄС, зокрема Норвегія та Ісландія, і який дає їм доступ до єдиного ринку, що стане свого роду компромісом, пише The Telegraph.
«Гостре питання Криму та Донбасу»

Фото: @oksana_kuliesh/Instagram
Є гостре питання про Крим, незаконно анексований Росією у 2014 році, та статус псевдореспублік ДНР і ЛНР.
Москва заявила, що визнання Криму частиною Росії та надання автономії підтримуваним Кремлем окупованим регіонам може допомогти покласти край війні.
Така домовленість, яка, як стверджує Росія, передбачена в Мінських мирних угодах (це не так: угоди передбачали певну автономію, але аж ніяк не «незалежість», яка ще й автоматично продовжить залежність цих територій від Росії — ), спричинить величезні політичні витрати особисто для Володимира Зеленського.
Крім того, це надасть російському маріонетковому режиму надто великого впливу в українській політиці, визнають автори матеріалу.
«Навіть якщо питання Криму буде вирішене принаймні тимчасово, повне передання влади Донецькій і Луганській областям — це майже напевно вже занадто», — ідеться далі.
Але, можливо, вдасться домовитися з росіянами про компромісне врегулювання, у якому потенційно можуть брати участь міжнародні миротворці.
Захід може запропонувати можливість скасування деяких санкцій, які він наклав на Москву, щоб укласти мирну угоду.
Скасування безпрецедентних заходів має бути поетапне та тісно пов'язане з дотриманням Росією угоди. Завжди є ризик, що Путін може знову вторгнутися в Україну, зазначають британці.
«Можливо, доведеться піти на брудні та незадовільні компроміси, щоб забезпечити мир, на який Путін не заслуговує, але якого потребує Україна», — пишуть автори.
Як «спецоперація» Путіна перетворилася на «акт стримування»

Фото: Getty Images
The New York Times повідомляє, що, зіштохнувшись із рішучим опором українців і тяжкими втратами на полі бою, Кремль у понеділок спробував видати свою нездатність захопити більшість великих міст України за акт стримування.
Відповідаючи на заяви США та Європи про те, що російські війська «повільно просуваються» у великих містах, офіційний представник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що президент Володимир Путін наказав російським військам «утримуватися від штурму великих міст, зокрема Києва», ще до вторгнення.

Фото: Wikipedia
Це підла брехня: ми вже писали про те, як російське пропагандистське видання «РИА-Новости» випадково ще 26 лютого 2022 року, через два дні після початку вторгнення, опублікувало матеріал про «новий світ Путіна». У цьому матеріалі йшлося про швидке визволення України від нацистів, що повертається в лоно «сім’ї братських народів», та про плани поставити англосаксів на коліна.
Тепер же Пєсков стверджує, Росія не захопила великі міста з такої причини:
«Збройні зіткнення в міських районах неминуче призвели б до великих втрат серед мирного населення».
Але він додав, що російські сили все ще можуть це зробити, адже українські міста все одно майже оточені. Це також неправда: ось оперативна інформація про війну в Україні на 14 березня від .
У іншому матеріалі ми також писали про втрати ворога станом на 14 березня 2022 року.
Погоджуються з цим і американські автори, підкреслюючи, що Росія жорстоко обстріляла українські міста та селища, все частіше завдаючи ударів по житлових районах.
«Харків — мегаполіс, який ще три тижні тому процвітав і десятки тисяч студентів якого навчалися в більш ніж у десяти університетах, перетворився мало не на пустелю», — пише видання.
Люди, які намагалися врятуватися від бойових дій на околицях Києва, були вбиті російськими обстрілами, а сотні тисяч мешканців залишилися без їжі та чистої води в промисловому центрі Маріуполя, де російські війська взяли в облогу місто.
Заборонена зброя та наратив Кремля про «нацистів»

Офіційні особи США звинуватили Росію в жорстоких і невибіркових ударах по цивільних, зокрема з використанням касетних авіабомб. Минулого тижня Лінда Томас-Грінфілд, посол США в ООН, заявила Раді безпеки ООН:
«Ми бачили відео, на яких російські війська скидають на Україну винятково смертоносну зброю, якій немає місця на полі бою».
Згідно з російським наративом, людські страждання в Україні — справа рук українських «націоналістів» та «нацистів», які використовують мирних жителів як «живий щит».
Пєсков зробив свої заяви тоді, коли російські та українські переговорники зустрічалися для переговорів. Хоча обидві сторони заявляли напередодні, що їхні позиції зближуються, а президент України Володимир Зеленський знову озвучив, що готовий особисто спілкуватися з Путіним, Кремль, схоже, мав намір ще більше підштовхнути Україну до прірви, щоб отримати більше поступок.
Не згадуючи про російські втрати чи невдачі, Пєсков наполягає на тому, що війна йде за планом:
«Всі плани, поставлені керівництвом Росії, будуть реалізовані в повному обсязі та в затверджені строки».
Продовольча криза: ООН прокинулася та б’є на сполох

The Guardian повідомляє, що Продовольча та сільськогосподарська організація ООН б'є на сполох, оскільки війна в України загрожує постачанню пшениці та інших основних продуктів харчування за кордон. Там попереджають, що світ стикається з потенційною продовольчою кризою зі стрімким зростанням цін та загрозою сильного голоду мільйонам людей.
Максим Тореро, головний економіст організації, сказав, що ціни на продукти харчування вже були високі вже до того, як Росія вторглася в Україну, через наслідки пандемії COVID-19. Він попередив, що подальша ескалація війни може призвести до катастрофи в глобальній продовольчій системі.
«У нас вже були проблеми з цінами на продукти, — зазначив він в інтерв'ю The Guardian. — Нинішні події в країнах погіршують ситуацію, а війна ставить нас у становище, коли легко може початися продовольча криза».
Ціни на пшеницю досягли рекордних максимумів останніми днями, хоч натепер вони навіть трохи знизилися. Загалом, за даними організації, ціни на продовольство зростають із другої половини 2020 року та досягли рекордного максимуму в лютому першого року пандемії.
Тоді ціни на пшеницю та ячмінь зросли майже на третину, а на ріпакову та соняшникову олію — більш ніж на 60% протягом 2021 року. Ціна на сечовину, основне азотне добриво, за останній рік зросла більш ніж утричі через зростання цін на енергоносії.
Кому може не вистачити їжі через війну проти України

Фото: Wikipedia
Щонайменше 50 країн залежать від постачань пшениці з Росії та України на 30% або більше, і багато країн, що розвиваються, у Північній Африці, Азії та на Близькому Сході належать до найбільш залежних.
Бідні країни несуть основний тягар зростання цін. Багато хто з найбідніших країн вже зіштовхнувся з фінансовими труднощами, а дехто — з борговою кризою на тлі пандемії.
«Найбільше я побоююся, що конфлікт продовжиться, тоді ми зіштовхнемося із ситуацією великого зростання цін на продукти харчування в бідних країнах, які й без того перебували в надзвичайно слабкому фінансовому становищі через COVID-19, — турбується Максим Тореро. — Якщо так і буде, кількість хронічно голодних суттєво зросте».
За даними організації, війна в Україні становить численні загрози продовольчій безпеці у всьому світі. Україна та Росія — великі експортери продовольства, тому війна безпосередньо загрожує постачанням таких основних продуктів, як пшениця, кукурудза та олія.
Тільки Україна перед війною постачала 12% світового обсягу пшениці та була найбільшим виробником соняшникової олії. Близько двох третин експорту пшениці з країни вже було доставлено до вторгнення, але решта наразі заблокована, і фермери можуть бути не в змозі продовжити весняний посів або зібрати врожай зерна влітку.
Криза з добривами з України та Росії

Фото: agravery.com
Криза поглиблюється не тільки через продовольство: Україна та Росія також великі виробники добрив, ціни на які вже підскочили через високу вартість енергоносіїв, а війна призводить до ще більшого їх зростання, що позначається на собівартості сільськогосподарського виробництва.
Ще одна загроза — країни у відповідь можуть закрити свої ринки. Найсильніші сплески цін на продовольство останнім часом сталися у 2007 — 2008 роках та відновилися у 2010 — 2012 роках, що було спричинено високими цінами на енергоносії та поганою погодою. Ці раптові піки спровокували заколоти та політичні заворушення, наслідки яких відчуваються досі.
Міністри сільського господарства групи найбагатших країн G7 зустрілися в п'ятницю, щоб узгодити заходи у відповідь, закликавши країни залишити ринки відкритими.
Росія зіграла свою роль у кризі понад десять років тому, ввівши обмеження на експорт, особливо у 2010 році, коли Володимир Путін заборонив весь експорт зерна після посухи в оновних регіонах вирощування. Якби лідер Кремля знову обмежив чи переспрямував експорт, це спричинило би серйозні проблеми на світових ринках продовольства.
«Наразі ми не можемо сказати, що ціни вищі, ніж у 2007 — 2008 роках, але ситуація може погіршитися», — припустив Тореро.
Тореро закликав країни тримати продовольчі системи відкритими. Країни також мають спробувати диверсифікувати своїх постачальників. За його словами, навіть якщо конфлікт буде вирішено швидко, його наслідки будуть відчуватися протягом певного часу.
США погрожують Китаю, але летять на переговори з Пекіном

Фото: Wikipedia
Як повідомляє BBC, США заявляють, що Китай зіткнеться із наслідками, якщо допоможе Росії ухилитися від санкцій за її вторгнення в Україну.
Радник США з національної безпеки Джейк Салліван сказав в інтерв’ю CNN, що вони прямо в приватному порядку повідомили Пекін, що масштабні зусилля щодо ухилення від санкцій або підтримка Росії матимуть наслідки.
«Ми не дозволимо, щоб це тривало, і не дозволимо, щоб Росії надали «рятівний круг» від цих економічних санкцій із будь-якої країни, з будь-якої точки світу», — заявив Салліван.
Тим часом радник президента США 14 березня має зустрітися з членом політбюро Комуністичної партії Китаю та директором Офісу комісії закордонних справ Ян Цзечі. Зустріч пройде в Римі, пише сайт Білого дому.
Сторони обговорять поточні зусилля щодо врегулювання конкуренції між державами та вплив війни Росії проти України на регіональну та глобальну безпеку.
Замість післямови. Західні видання продовжують аналізувати можливості для укладення миру між Україною та РФ, не до кінця розуміючи низку принципових питань для Києва. Риторика щодо того, що «про Крим щось можна вирішити тимчасово», а визнання ОРДЛО — це, «мабуть, уже занадто», говорить про те, що вони також дещо здалеку оцінюють поточну ситуацію та настрої в Україні.
Ще одна цікава пропозиція — саме припущення, що Путіну треба показати, що він виграв, і тоді, може, не буде «великої війни». Це схоже на чергові спроби примирення агресора та знову нагадує про історію Другої світової війни, коли нічим хорошим для тоді ще Чехословаччини Мюнхенська змова 1938 року не закінчилася.
Брехня Путіна та Пєскова про те, що росіяни від початку не планували захоплювати великі міста України, звичайно, свідчить про слабкість позицій армії окупантів у війні, але нові удари по містах також означають, що жодних гуманних планів у Кремля не було й немає: він продовжує геноцид українського народу, знищуючи людей та інфраструктуру без жодних коливань.
Тим часом ООН, що вже показала всю слабкість світової системи глобальної безпеки, раптом прокинулася та почала бити на сполох через ризик «світової продовольчої кризи». Але заклик залишити ринки відкритими — навряд чи те, що врятує від неї бідні країни. Тут могло б допомогти тільки швидке припинення війни, яке потребує більшої допомоги від Заходу, аби Україна могла захистити своє небо та відігнати загарбників за межі своїх кордонів. Київ виборює право держави на існування вже 19 діб.