Київ, мікрорайон ДВРЗ, 1937 рік. Фото з відкритих джерел.
Компанії з великою історією – це особливий вид бізнесу. Зазвичай за такими компаніями стоять щирі та натхненні історії створення і розвитку бізнесу. Це історії про самовіддачу, помилки, успіхи, натхненну працю, про реалії життя, які докорінно змінювали бізнес. Такі компанії – це не просто про бізнес, це про саме життя.
Давайте спробуємо зазирнути за лаштунки бізнесів з історією в Україні та світі.
1922 рік – особливий у хронології українського бізнесу. Так, на початку ХХ сторіччя на індустріальному Заході вже існувало безліч компаній, продукцію яких ми чудово знаємо сьогодні – досить згадати автомобільні бренди FIAT (1899 рік), BMW (1916 рік), Audi (1906 рік), Bentley (1919 рік); якщо ви досі користуєтесь продукцією Gilette – знайте, що так само жінки та чоловіки роблять вже 123 роки, а запивають їжу кока-колою вже 138 років.
Проте саме у 1922 році англійці Лайонс та Уолмслі заснували бренд Jaguar, що незабаром став іконою спортивних купе та лімузинів люкс-класу, 14 листопада 2022 року у Вестмінстері вперше в ефір вийшла невеличка радіокомпанія BBC – річний бюджет якої сьогодні становить понад 4 млрд фунтів, а у Кропивницькому, на розі вулиць Дворцова та Велика Перспективна (а які ж назви!) 20 грудня запрацювала Єлисаветрадська швейна фабрика – відома сьогодні як швейна фабрика «Зорянка». І працює донині. Цікаво, що у різні періоди історії замовниками «Зорянки» були PRADA (заснована у 1913 році в Мілані) та Mark and Spenser (1884 рік).
У грудні 1927 року в СРСР було взято курс на форсовану індустріалізацію (при здійсненні якої влада не зважала на людські та екологічні втрати). УРСР було визначено як основний центр індустріалізації, оскільки саме тут знаходилися основні вугільні родовища та підприємства металургії. Тож з 1927 року ведуть свою історію «Укрпластик» – працює і сьогодні, з 2016 року є базовим підприємством міжнародного холдингу IMMER Group, та Ремонтний завод радіотехнічого обладнання – і знову в Кропивницькому!
Українські бренди у ті роки були назвами підприємств. До 1941 року на території сучасної України було збудовано сотні нових промислових гігантів. Головні новобудови: ДніпроГЕС, Запоріжсталь, Криворіжсталь, Азовсталь, Харківський тракторний завод, Новокраматорський машинобудівний завод. Ці бренди десятиліттями були й залишаються основою економіки України.
Одночасно в Україні створювалася система наукових установ, яка вирішувала практично всі основні питання розвитку республіки. Серед інших у 1930 році створено Київську філію Українського інституту експериментальної ендокринології, яка стала попередником фармацевтичного об’єднання «Дарниця».
Під час Другої світової війни та відразу після неї країнам, що воювали, було не до брендів. Для людей ставали відомими хіба що назви бойових літаків, танків та іншої зброї – з ними пов’язувалися надії на перемогу. Не дивно, що саме у 1938 році була заснована компанія Messerschmitt – до речі, як самостійна компанія проіснувала до 1989 року, коли була придбана Daimler-Benz Aerospace A.G. Проте світ не зупинився, і в тому ж 1938 році була заснована компанія Samsung Group – а це не тільки Samsung Electronics, смартфони, холодильники та пральні машини, які ми добре знаємо, а й Samsung Heavy Industries – другий у світі суднобудівник, 14-та в світі страхова компанія, найстаріший в Південній Кореї парк розваг та ще купа підрозділів і компаній, завдяки яким Samsung і сьогодні є найбільшим корейським чеболем.
В Україні ж значна частина підприємств була евакуйована, багато – зруйновано вщент. Відновлення розпочалося відразу після звільнення. Змучені військовими поневіряннями люди були раді не лише отримати роботу на них, а й бачити працюючими підприємства, які для них були символом мирного життя. Так, у серпні 1943 року почалося відновлення практично повністю зруйнованого Харківського турбінного заводу (нині «Турбоатом»), у 1944 році там була виготовлена перша парова турбіна.
У травні 1945 року розпочалася історія Львівського автобусного заводу ЛАЗ. У 1980-х ЛАЗ був найбільшим автобусобудівним підприємством у світі, тут працювало близько 8 тис. осіб, які щороку випускали до 15 000 автобусів. Автобуси марки ЛАЗ можна було зустріти на вулицях та дорогах усієї країни.
Завод «Антонов» виріс із Державного авіаційного заводу №12, створеного 1920 року. Після звільнення Києва 6 листопада 1943 року завод був відновлений і виконував ремонт літаків. Тодішнього серпня 1948 року завод розпочав освоєння серійного виробництва легендарного літака Ан-2.
Київський мотоциклетний завод було створено у вересні 1945-го. Перша модель, одномісний мотоцикл легкого класу, була виготовлена у 1946 році. Надалі головною продукцією підприємства були важкі мотоцикли «Дніпро».
У 1950-ті роки західні країни-переможці у Другій світовій війні багато в чому подолали її наслідки. Навіть економіка поваленої Німеччини (у західній частині) повернулася на мирні рейки. Наприклад, в 1954 році було відновлено виробництво спреду (маргарину) бренду Rama, зупинене у 1939-му. Цей продукт був добре знайомий українцям, оскільки його багато постачали як гуманітарну допомогу в роки розпаду СРСР.
А в Україні продовжували наголошувати на важкій промисловості та виробництві зброї. Так, 1951 року розпочалося створення виробничого об’єднання «Південний машинобудівний завод», головного виробника важких рідинних бойових ракет СРСР.
Але почали з’являтися і споживчі бренди, які відразу стали бажаними для споживачів і тому дефіцитними. 1953 року почалася історія Київського радіозаводу. Підприємство випускало радіолокаційну техніку. Одночасно було освоєно виробництво телевізорів «Славутич». Цього ж року в Японії через злиття п’ятьох фірм з’явилася компанія Fuji Heavy Industries, яка у 1954 році представила свій перший прототип автомобіля Subaru. Так, тут можна сперечатися, що краще – Subaru P-1 чи телевізор «Славутич», але перемогти в цій суперечці неможливо.
Ба більше, «Славутич» відразу пішов у серію, а P-1 став серійним Subaru 360 через 4 роки. Тільки через два роки після того, як на Харківському заводі електроапаратури розпочалося серійне виробництво знаменитих електробритв «Харків» (сподіваємось, ці події не пов’язані).
У 1954 році французький інженер Марк Грегуар винайшов спосіб нанесення тефлону на алюміній – саме ця дата вважається початком історії бренду Tefal. Щодо безпеки тефлону вчені та дослідники досі ламають списи, але цього ж року сталася беззаперечно знакова подія – Київський філіал Українського інституту експериментальної ендокринології, який під час війни було евакуйовано на Урал, повернувся на батьківщину та був реорганізований в Дарницький хіміко-фармацевтичний завод. Перший час підприємство спеціалізувалося на виробництві розчинів в ампулах для ін’єкцій.
Економічний бум на Заході. Гіганти Procter & Gamble, Duracell, Unilever та інші виводять на ринок свої нові споживчі бренди – наприклад, Head & Shoulders з’явився 1961 року.
В Україні у 1960 році для випуску велосипедів та легкої мототехніки створено Львівський велосипедний завод (ЛВЗ), який пізніше отримав назву Львівський мотозавод. Він став відомий споживачам як виробник популярних мопедів «Тісса», «Верховина» та «Карпати».
1961 року завод «Комунар», який виробляв сільськогосподарську техніку, був перейменований на Запорізький автомобільний завод (ЗАЗ). Він зайнявся виробництвом єдиної моделі автомобіля – ЗАЗ-965, що увійшов до історії як «Горбатий Запорожець».
Три кондитерські фабрики: дві у Львові та одну на Тернопільщині у 1962 році об’єднали, так з’явився «Світоч». Марка стала дуже популярною серед українців, тому не дивно, що її 1998 року придбала швейцарська корпорація Nestle.
На Дарницькому хімфармзаводі у 1964 році запущено склодувний та ампульно-таблетковий цехи. Виробництво ін’єкційних розчинів зросло до 100 млн ампул на рік.
У Києві вже кілька років працювали колективи вчених-кібернетиків, створювалися дослідні та дрібносерійні зразки обчислювальних машин (тоді їх називали ЕОМ – електронно-обчислювальні машини). А в січні 1965 року на базі окремих підрозділів заводу «Радіоприлад» було створено Київський завод керуючих та обчислювальних машин (ВУМ). 1972 року його перетворено на Науково-виробниче об’єднання «Електронмаш». Воно незабаром стало лідером у країні з виробництва обчислювальної та керуючої техніки.
У 1975 році США завершили програму «Аполлон». У її рамках було здійснено шість успішних посадок на Місяць. Обійшлася програма у 25,4 млрд доларів. Бренд «Аполлон» на багато років став хітом і символом науково-технічного прогресу та досягнень.
В Україні менш масштабним, але також символом прогресу стало будівництво телевежі в Києві, яке тривало з 1968 по 1973 рік. Воно велося методом підрощування, тобто згори донизу, готові конструкції піднімалися все вище за допомогою домкратів. Завдяки цьому під час будівництва не використовувалися висотні крани або вертольоти. Це перша у світі цільнозварна телевежа. Її висота – 385 метрів.
Інше свідчення прогресу – освоєння виробництва полімерних матеріалів. 1962 року на Київському хімічному комбінаті вперше в Україні було освоєно виробництво технічних ПВХ-плівок.
Дружківський фарфоровий завод був збудований у 1971 році, він став одним із найбільших та найсучасніших підприємств фарфоро-фаянсової промисловості на території УРСР. У травні 2017 року завод став єдиним виробником порцеляни на території України. У Дружківці вироби вироблялися і за технологією китайської порцеляни, секрет якої відкрили українські вчені-хіміки.
1976 року було створено Київське виробниче хіміко-фармацевтичне об’єднання «Дарниця». До нього увійшли Дарницький хіміко-фармацевтичний завод, Борщагівський завод хіміко-фармацевтичних препаратів та Київський вітамінний завод. У 1985 році до об’єднання було приєднано Монастирищенський хімфармзавод. У 1993 році підприємство перетворено на колективне підприємство «Фармацевтична фірма Дарниця».
У 1979 році Луцький автомобільний завод розпочав серійний випуск модернізованого автомобіля ЛуАЗ-969М, відомого під неофіційною назвою «Волинянка». Цей компактний позашляховик став популярним серед споживачів, проте придбати його було непросто. У 1978 році на Міжнародному автосалоні в Турині (Італія) ЛуАЗ-969М потрапив у десятку найкращих моделей. Це був автомобіль із незвичним дизайном, тоді як у світі панував мінімалізм — саме в цьому ж році в Данії з’явилася компанія JYSK, виробник меблів, матраців, фурнітури та товарів для дому. Однак перший магазин JYSK в Україні з’явився лише через 25 років.
80-ті роки стали епохою насичених і виразних ароматів. У 1985 році Christian Dior випустив «Poison» — магічний, провокаційний, драматичний аромат, створений парфумерами Едуардом Флеш’є та Морісом Роже. Він швидко завоював серця жінок по всьому світу. Кажуть, що саме слова французького символіста і поета Поля Валері: «Парфуми — це отрута для серця», надихнули на створення назви для аромату «Poison», який став першим парфумом, що не носить ім’я засновника.
У 1988 році Едуард Кучера та Павел Баудіш у Чехословаччині заснували компанію Alwil Software, яка у 2010 році була перейменована на Avast Software. Саме вони розробили одну з найвідоміших у світі антивірусних програм — Avast. Цікаво, що у 2016 році Avast Software придбала AVG, на той час третій за популярністю антивірус у світі. Це пояснює, чому обидві програми мають схожу поведінку.
У тому ж 1988 році з’явився чай Dilmah, і хоча це досить молодий бренд, його продукцію можна знайти в супермаркетах України та ще 102 країн світу.
Цього ж року засновано компанію Huawei, яка на сьогодні є одним із лідерів у Китаї у сфері телекомунікацій. У 1988 році також з’явився бренд Infiniti від Nissan, а в Стамбулі було засновано бренд LC Waikiki. До речі, засновником компанії був французький модельєр Жорж Амуял, і лише пізніше відбулося злиття з турецькою компанією Taha Tekstil, після чого штаб-квартира компанії переїхала в Стамбул.
А в Україні того ж року «Дарниця» розпочала модернізацію виробництва імпортним обладнанням.
«Я прийшла до Дарниці відразу після закінчення університету у далекому 1986 році на посаду мікробіолога. На той час тут була невелика лабораторія, яка містилася в одній кімнаті, де працювало близько 10 людей. Ми займалися переважно контролем стерильності та здійснювали невеликий моніторинг цехів ампульного виробництва», – згадує Ірина Стебновська, мікробіолог фармацевтичної компанії «Дарниця».
За 38 років, які Стебновська пропрацювала в компанії, «Дарниця» кардинально змінилася. Зокрема, лабораторія розширилася та модернізувалася і займає цілий поверх. У її роботі застосовуються новітні технології та сучасне обладнання. Але шлях такої трансформації не був легким.
Наприкінці 1980-х інтернет почав вириватися з наукових лабораторій та обійм військових до звичайних споживачів. Історія українського сегмента інтернету розпочинається 19 грудня 1990 року, коли Юрій Янковський із Міжгалузевого наукового центру технології програмування «Технософт» (Київ) підключився до глобальної мережі. 1992 року почали з’являтися перші українські інтернет-провайдери: «Релком-Україна», «Інфоком», Communication Systems, Global Ukraine, Lucky Net, ElVisti, «Уарнет», «Адамант», «Тенет» та інші. З цього часу доступ до інтернету в Україні стає дедалі більш масовим, дешевим та якісним.
Але не всі визначення «перший» були в ці роки пов’язані з інтернетом. 1989 року було створено перше в Україні спільне підприємство за участю іноземного капіталу – «Мінолта трейдинг Україна». Після здобуття нашою країною незалежності воно було зареєстроване як перше підприємство зі 100% іноземним капіталом.
Перший кооперативний банк на території нинішньої України – «Таврія» – був зареєстрований наприкінці 1988 року у Феодосії, а перший комерційний – «Український інноваційний банк» (Укрінбанк) – на початку 1989 року у Києві.
1990 року у Львові вийшов перший номер журналу «Галицькі контракти». 2000 року редакція переїхала до Києва. 2002 року змінюється назва видання на «Контракти».
«Оболонь» вважається першою торговою маркою пивного ринку України, вона випускається з 1992 року. Майбутня корпорація «Оболонь» першою розпочала експортне постачання хмільного напою – у 1989 році до Великої Британії, пиво «Жигулівське / Zhiguli Beer».
У 1998 році «Дарниця» стала №1 у країні з реалізації лікарських засобів у кількісному вираженні. Вона досі зберігає цю позицію.
У 2003 році завершено експлуатацію надзвукового пасажирського літака «Конкорд». Він був у парку авіакомпаній British Airways та Air France, кожна з яких мала по 7 літаків. За 27 років регулярних та чартерних рейсів було перевезено 3 мільйони пасажирів.
В Україні у ці роки з’явилося багато нових торгових марок у різних категоріях. Первинне насичення споживчих ринків відбулося, за увагу споживачів треба було вже боротися, впливаючи на їхні емоції, тому набирали чинності вітчизняні бренди.
1998 року Миронівський комбікормовий завод та черкаська птахофабрика «Перемога» утворили «Миронівський хлібопродукт» (МХП). Наприкінці грудня 2001 року розпочато випуск продуктів під маркою «Наша ряба», яка нині – один із найсильніших українських брендів.
2001 року оператор «Київстар» став лідером телеком-ринку України за кількістю абонентів. Починала компанія бізнес у 1994 році під назвою Bridge, на ринку тоді лідирували інші оператори. Але «Київстар» обійшов усіх багато в чому завдяки своєму бренду.
Новий період в історії «Дарниці» починається у квітні 2002 року з введенням в експлуатацію мінізаводу з випуску стерильних антибіотиків цефалоспоринового ряду потужністю до 30 млн флаконів на рік. Цей завод розмістили у 12-му корпусі.
«Для багатьох історія підприємства розділилася на дві частини: до проєкту у 12-му корпусі та після нього. Адже на цьому інноваційному мінізаводі у нас відпрацьовувалося все, що потім ставало нормою. Те, що вперше тестувалося тут, потім поширилося на інші виробництва «Дарниці». Це був своєрідний тренувальний експериментальний майданчик, який дозволив відчути щось зовсім нове», – оцінює значення цього кроку Євгеній Черкас, операційний директор фармацевтичної компанії «Дарниця».
У 2008-2009 роках США та багато інших економічно розвинених країн потрясала важка фінансово-економічна криза.
Оскільки економіка України була ще мало пов’язаною з глобальною, вона пройшла через цю кризу без серйозних втрат. 2009 року відкрився перший супермаркет мережі Novus. Її власники – литовські бізнесмени, колишні акціонери компанії «Сандора», які продали її міжнародному гіганту PepsiCo. Бізнес в Україні вони продовжували вважати вигідним.
Після агресії Росії в Криму та на Донбасі в Україні почали з’являтися бренди, пов’язані з війною. «Повернися живим», один із найбільших фондів допомоги українським військовим, заснував у 2014 році Віталій Дейнега. Допомогу військовим він розпочав із закупівлі бронежилетів. На них він писав імена спонсорів та слова, які незабаром стали назвою його групи у Facebook, а потім і благодійного фонду.
На початку 2014 року було створено InformNapalm – волонтерський проєкт з інформування широкої аудиторії про російську агресію проти України, який також проводить власні OSINT-розслідування.
На «Дарниці» у 2015 році відкрито унікальне для України виробництво інфузійних розчинів. Інвестиції в нього становили 20 млн євро.
Під час повномасштабної війни, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, українцям та світу стають відомими нові марки зброї та систем озброєнь. У цьому ряду «Нептун», «Стугна», «Оплот», «Вільха», «Магура», «Чорна вдова», «Богдана», «Паляниця», «Дозор», «Молот», «Форт» та інші. Цей список постійно поповнюється.
Багато брендів у найскладніших умовах війни продемонстрували стійкість і тому наростили довіру споживачів. Так, у 2022 році стрімко злетів показник споживчої лояльності (NPS) «Укрзалізниці». Одна з головних причин цього – УЗ добре виявила себе під час евакуації людей у перші місяці війни. На 23 грудня 2022 року компанія евакуювала близько 4 млн осіб, з них 600 000 – за кордон.
«Дарниця» у 2022 році отримала сертифікат відповідності вимогам GMP від регуляторного органу Австралії. Від ВООЗ отримано технологію виробництва мРНК вакцин. Підписання угоди з організацією МРР на отримання ліцензії з розробки та виробництва генеричної версії протиковідного препарату Pfizer нірматрелвір.
Мобільний оператор «Київстар» у жовтні 2023 року повідомив про те, що розвиватиме технологію LTE (стільниковий зв’язок п’ятого покоління, 5G). Згідно з планом, до 2026 року рівень покриття має становити 98% території України.
У жовтні 2024 року Нова пошта вийшла на ринок Австрії. Це вже 15-та країна, де натепер працює цей логістичний оператор.
9 жовтня 2024 року відзначився і бренд «Антонов» – прототип військово-транспортного літака Ан-178-100P, що створюється в умовах війни, прибув з території України до міжнародного аеропорту польського міста Бидгощ для подальших планових випробувальних польотів. Прототип отримав власне ім’я «Воля» та напис на фюзеляжі «Be Brave Like Hostomel» («Будь хоробрим, як Гостомель»).
Сучасний завод. Ілюстративне фото ©Freepik