Західні ЗМІ й далі висвітлюють війну в Україні — сьогодні, 13 березня, вони писали про те, що війна наблизилася до порога НАТО, шукали відповіді на претензії Путіна до України, а також розмірковували про те, чому Китаю було б вигідно виступити посередником у перемовинах між РФ, Україною та Заходом.
пропонує свіжий огляд того, що пишуть європейські та американські медіа, висвітлюючи 18 днів активного російського вторгнення.
Яворівський полігон: війна наблизилася до кордонів НАТО
Світові ЗМІ 13 березня активно описували атаку Росії на Яворівський полігон, метою якого в Міноборони РФ назвали знищення іноземних найманців в Україні.
Зокрема, The New York Times написала, що майже 134 особи отримали поранення й щонайменше 35 загинули внаслідок удару ракет по базі, що використовується для перевезення зброї та навчання іноземних бійців.
Росія націлилася на центр постачання західної зброї та винищувачів в Україні, завдавши шквал авіаударів по військовій базі поблизу польського кордону.
«Це наблизило війну до порога НАТО», — вважають американські журналісти, адже напад відбувся лише в 19 км від кордону з Польщею.
За даними української сторони, російські військові літаки випустили приблизно 30 ракет із західної частини Росії та акваторії Чорного моря, 22 з яких було перехоплено ППО України.
Ця база була транзитним пунктом постачання зброї для України. Вона також відома як Міжнародний центр миротворчості та безпеки й використовувалася як полігон для навчання до 1000 іноземних бійців у складі нового Міжнародного легіону для боротьби з РФ, зазначає видання.
Радник президента Байдена з національної безпеки Джейк Салліван назвав удар ознакою того, що Росія розширює географію атак, адже там «розчаровані неможливістю захопити деякі великі міста» й нездатністю досягти своїх цілей.
Euronews з посиланням на російських військових повідомляє, що у РФ назвали цифру 180 загиблих «іноземних найманців», але її правдивість не вдалося підтвердити.
НАТО однаково не закриє небо для України
Фото: Max Levin
Про ракетну атаку також повідомляє видання NBC Chicago, нагадавши, що з 2015 року США регулярно направляють інструкторів на Яворівський військовий полігон для навчання українських військових і бойових медиків. На полігоні також проводилися міжнародні навчання НАТО.
The Washington Post зазначає, що, авіаудару було завдано за день після того, як Кремль попередив, що розглядає західні постачання зброї як «законні цілі», що підвищує ймовірність прямого конфлікту із Заходом. Міноборони Росії погрожує повторенням подібних атак.
Представник Пентагону Джон Кірбі підтвердив, що внаслідок нападу не загинув жоден американський військовий — усередині країни немає особового складу Альянсу.
Радник із національної безпеки Джейк Салліван заявив CNN, що вибух військової бази на Західній Україні не став несподіванкою для американської розвідки.
Зараз лідер Кремля збільшує кількість цілей і намагається завдати збитків у всіх частинах країни, говорить він.
Водночас він повторив слова президента Джо Байдена про те, що Збройні сили США не боротимуться з російськими військами в Україні, але боронитимуть кожен дюйм території НАТО.
Тим часом українські офіційні особи знову закликали НАТО запровадити «безпольотну зону». Пентагон відповів, що напад не змінить позицію США, які вже відмовили Києву.
Ірпінь: окупанти вбили американського журналіста
Фото: Getty Images
Брента Рено, титулованого американського кінорежисера та журналіста, вбили в Україні 13 березня під час репортажу в передмісті Києва, пише The New York Times із посиланням на МВС України. Ще одного журналіста було поранено.
І хоча українські ЗМІ написали, що репортер працював саме на це видання, адже в Брента знайшли його посвідчення, американський сайт пояснив, що це не так.
50-річний пан Рено в минулому справді працював у низці американських новинних і медійних організацій, включно з HBO, NBC і The New York Times.
У попередні роки Рено також співпрацював із The Times.
Пан Рено часто працював зі своїм братом Крейгом Рено й отримав премію Пібоді за документальний фільм Vice News про школу в Чикаго. Також вони працювали над кіно- та телепроєктами в зонах конфліктів і гарячих точках по всьому світу.
Упродовж десятиліття брати висвітлювали війни в Іраку та Афганістані, землетрус на Гаїті, жорстокість картелів у Мексиці й життя молодих біженців у Центральній Америці.
Рено був науковим співробітником Фонду Німана для журналістів при Гарвардському університеті з 2018 до 2019 року.
Хуан Арредондо, партнер пана Рено, який отримав поранення, описує стрілянину з лікарняного ліжка. за його словами, журналістів підстрелили в машині, коли вони проїжджали блокпост, маючи намір знімати мирних жителів, які тікали від бойових дій.
У виданні Time повідомили, що загиблий Рено співпрацював із ними. Останніми тижнями він працював над проєктом про глобальну кризу біженців.
«Чи є виправдання війні Путіна»
Фото: Getty Images
The Guardian в аналітичній статті шукає відповідь на питання, чи є виправдання війні Путіна.
У виданні спробували оцінити обґрунтованість різних тверджень Росії, зокрема, про вторгнення НАТО, геноцид і «одержимих наркотиками неонацистів в Україні».
Там також намагалися з'ясувати, чи дійсно російськомовні на сході країни перебувають під загрозою зникнення й чи справді розширення НАТО є фізичною загрозою для Москви.
Загроза НАТО: важко уявити собі напад на Росію
Логіка Росії тут визначається історією, пише видання. Російський історичний погляд є таким, що кожні сто років або близько того відбувається вторгнення із Заходу, говорить доцент Шведського коледжу національної оборони Томас Ріс.
Вступ України в НАТО: усе ще далека перспектива
Фото: Pixabay
Ще одним аргументом проти російської істерії є позиція нових незалежних держав, які вступили до НАТО.
Чи були виправданими побоювання Росії, що Україна може вступити до НАТО? Не зовсім так, зазначає професорка політології Університетського коледжу Лондона Крістін Бакке.
Лише торік опитування показали, що членства в НАТО бажає понад половина українців. І тільки тоді, коли на кордоні з Україною скупчилося майже 100 тис. російських солдатів, ця кількість зросла майже до 60%.
Втеча Януковича як «операція Заходу»
Фото: Wikipedia
Ще одна претензія РФ полягає в тому, що Захід організував відставку демократично обраного президента України Віктора Януковича у 2014 році, що посилило політичну кризу.
Янукович виступав за тісніші зв'язки з Росією. Протестувальники на Майдані в центрі Києва вимагали вступу України до ЄС. Західні держави, звісно, симпатизували протестувальникам, але немає жодних доказів того, що цей рух був чимось іншим, аніж висловленням невдоволення непопулярним лідером, пише ЗМІ.
«Україна винна в зриві Мінського процесу»
Після того як Росія захопила Крим і вдерлася в Донбас у 2014 році, підтримуючи створення псевдореспублік ДНР і ЛНР, у Мінську за франко-германського посередництва було розроблено мирну угоду.
Вона передбачала припинення вогню, відведення важких озброєнь і конституційну реформу, що надавала певний рівень автономії республікам Донбасу.
Міжнародним спостерігачам було важко потрапити до так званих республік і відстежити всі процеси, пише видання.
Експертка з етики конфліктів у Колгейтському університеті в Нью-Йорку Валері Моркявічюс пояснює, що Україна дійсно брала участь у процесі децентралізації, хоча й не так швидко, проте не була готова надати ОРДЛО привілеї перед рештою регіонів країни, як того вимагав Кремль
Мінські угоди також передбачали виведення із цього району всіх іноземних збройних сил.
«Порятунок» жителів Донбасу від «геноциду» з боку України
З 2015 року аж до вторгнення 24 лютого 2022 року Путін наполягав на тому, що жителям Донбасу потрібне військове втручання, щоб запобігти їхньому геноциду та знищенню.
Доказів цьому немає. Під час війни 2014 року з обох сторін було вбито майже 14 тис. осіб — у районі тоді проживало приблизно 4 млн осіб. Але в період заморожування активних бойових дій кількість смертей зменшилася до мінімуму.
«Російська мова та культурна спадщина «стираються»
Це неправильне розуміння України — уявляти, що вона поділена на дві частини: з російськомовними на Сході та україномовними на Заході, підкреслює The Guardian.
Насправді більшість людей розмовляють обома мовами. І є безліч інших мов, які охороняються законом. Новий закон, ухвалений 2019 року, що вимагає використання української мови в суспільному житті та середній освіті, у Москві розцінили як антиросійський.
З погляду причини для початку війни це не є законною підставою, і це не можна порівнювати, підкреслила вона.
«Україною керують одержимі наркотиками неонацисти»
Фото: Getty Images
В Україні є неонацисти, але вони не при владі, так само як неонацисти є в Німеччині, але вони не при владі, розповідає Густав Гессель, член Європейської ради з міжнародних відносин із Берліна.
Ультраправі посідають менш як 1% місць в українському парламенті. Президент України Володимир Зеленський — російськомовний центрист єврейського походження.
Занепокоєння присутністю неонацистів майже напевно випливає з репутації деяких добровольчих батальйонів, які боролися з бойовиками у війні 2014 року.
Путінська тема про «розгул фашистів в Україні» є тактичним ходом, покликаним відродити славетні спогади про «Велику Вітчизняну війну», пише видання.
Щодо пристрасті до наркотиків, то попри те що в Україні справді порівняно високий рівень зловживання опіатами, дані ООН показують, що він не вищий, ніж у Росії.
«Не Заходу повчати Росію щодо вторгнення»
Фото: ООС
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вжив подібні слова напередодні війни в Україні, виступивши із засудженням західного лицемірства.
Водночас видання підкреслює, що однією несправедливістю іншу не виправиш, і між Іраком і Україною все-таки є відмінності.
Китай міг би долучитися до розв'язання кризи
Фото: Getty Images
Американські ЗМІ пропонують закликати Китай розв'язати кризу між РФ і Заходом.
Раніше вже писало, як США натякали Китаю, що Пекіну вигідніше виступити проти Кремля, аніж підтримувати Путіна.
Цього вівторка, 8 березня, президент Китаю Сі Цзиньпін провів віртуальний саміт із президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Олафом Шольцем, закликаючи їх до дипломатичного розв'язання конфлікту.
Проте Штати та їхні союзники можуть не захотіти, щоб Китай відігравав будь-яку роль у цій кризі з огляду на те, що вони розглядають Пекін як стратегічного суперника.
Дотепер країна закликала до діалогу й заявляла, що підтримує зусилля щодо надання гуманітарної допомоги. Але інтерес Пекіна до активнішої участі зростає з кожним днем.
Китай має значний економічний інтерес у якнайшвидшому завершенні російсько-української війни.
Китай підтримує міцні зв'язки з Росією та Україною і є найбільшим торговим партнером обох країн, хоча кожна з них більше торгує з ЄС, ніж із Китаєм.
Росія та Україна є найважливішими компонентами інфраструктурної програми «Один пояс, один шлях», а також каналами для торгівлі Китаю з Європою. З початку 2010-х років залізничні перевезення Китай — Європа зросли в сто разів, але конфлікт, що триває, загрожує перервати ці торгові потоки.
Пекін як «нейтральний посередник»
Фото: Getty Images
Китай також має унікальну можливість діяти як нейтральний посередник між Україною, яку підтримує Захід, і Росією. Так, у Пекіна та Москви міцні відносини, що розвиваються, особливо в економічній сфері, зазначає видання.
Потреба Китаю в ресурсах — продовольстві та енергоносіях, яких у Росії надміру, а також взаємне невдоволення нинішнім станом світового порядку на чолі зі США дедалі більше зближують дві країни.
Цей союз зміцнів ще більше після того, як Путін і Сі зустрілися в лютому й виступили зі спільною заявою, у якій підкреслювалися їхні тісні зв'язки та підтверджувалося партнерство без «заборонених зон».
Однак не в інтересах Пекіна покладатися винятково на антизахідний союз із Москвою. Росія може мати потужну армію, але її економіка перебуває в довгостроковому структурному занепаді, а ВВП ненабагато більше, ніж в Іспанії.
Попри всі розмови про зв'язки з Москвою варто пам'ятати, що економічні інтереси Китаю в Росії є мізерними, як порівняти з інтересами, котрі він поділяє із Заходом.
Навіть якщо Китай не приєднається до санкцій, цілком можливо, що китайські підприємства та банки скоротять свою присутність у Росії.
Перспектива зростання економічних відносин між Москвою та Пекіном може загрожувати Заходу, але вона дає Китаю важелі впливу на нього в потенційних переговорах.
Єднання Заходу не влаштовує Китай
Фото: Pixabay
Є також політичні причини, через які Китай хоче, щоб цей конфлікт закінчився якнайшвидше. Чим довше триватиме війна, тим більше вона зміцнюватиме західний альянс навколо ідеї конфронтації між Сходом і Заходом, що зближує США та ЄС і збільшує воєнні бюджети в усьому світі.
Це погано для Китаю, який вважав би за краще підтримувати прибуткові економічні зв'язки із Заходом і зосередити свої ресурси на внутрішньому розвитку.
Саме тоді, коли Китай стикається зі зростанням глобальної критики за порушення прав людини, посередництво в припиненні цього конфлікту може допомогти покращити відносини країни із Заходом.
Пекін давно прагне переконати політичну й ділову еліту Європи та Америки в тому, що розвиток Китаю не становить загрози. Підтримка російської агресії загрожує підірвати це твердження.
Навпаки, граючи конструктивну роль у припиненні війни, Китай може стати не лише економічним, а і стратегічним партнером. Наприклад, Пекін міг би допомогти домогтися негайного припинення вогню як прелюдії до переговорів між Росією, Україною, США, ЄС і Китаєм.
Зброя для України — шукають шляхи
Фото: Wikipedia
Раніше ми вже повідомляли, що, за даними The Washington Post, адміністрація Байдена працює з європейськими союзниками над прискоренням постачань досконаліших систем ППО та інших видів озброєнь до зони бойових дій.
Наступного тижня міністр оборони США Ллойд Остін зустрічається із союзниками по НАТО в Брюсселі та Словаччині, яка разом із Польщею та Румунією заявила про готовність передати військову допомогу своєму постраждалому сусідові.
Словаччина має добре знайомі українцям зенітно-ракетні комплекси С-300, які використовуються для збивання літаків противника. Пошукають в інших країнах також інші системи, з якими вміють працювати наші військові.
Замість післямови. Хоча війна наблизилася та стала майже на порозі НАТО, на «залізний купол» над Україною чекати не варто. Київ уже давно просить передати йому хоча б літаки, які допомогли б самостійно закрити небо й захистити країну від керованих і некерованих ракет Кремля, що вбивають усе більше людей і нищать інфраструктуру.
Утім, це питання підвисло в повітрі — літаки МіГ, які могла надати Польща, уже намагалися передати Німеччині, а потім і США, але обидві відмовилися від їхнього направлення до України самостійно.
Опоненти вже розкритикували адміністрацію Байдена за слабкість, проте республіканці, вочевидь, просто заробляють собі бали перед виборами в листопаді 2022 року.
Тим часом смерті вже торкнулися не тільки українських громадян — трагедією стала як загибель американського журналіста, так і людей на Яворівському полігоні. Західні експерти розвіюють міфи та претензії РФ до України, водночас пропонуючи Китаю виступити миротворцем.
Це затягування процесів і останні спроби Заходу долучити дипломатію поки що обертаються для Києва лише кривавішими жертвами. Звісно, Росію душать зовнішні санкції та репресії, що розпочав Путін уже навіть усередині ФСБ. Але поки росіяни обурюються закриттям соцмереж і Mc`Donalds, Україна обстоює своє право на існування вже 18 діб.
