Західні ЗМІ продовжують висвітлювати війну в Україні й тепер пишуть, що Володимир Путін втрачає союзників у Латинській Америці (до цього американські політики спеціально їздили до Венесуели на переговори).
Проте Європа не готова відмовитись від російського газу, хоча США й можуть зробити це в односторонньому порядку. Тим не менш, росіяни вже відчувають на собі наслідки санкцій та ізоляції, а виграти у війні Кремль шансів уже не має.
Великобританія та Польща ж шукають способів допомогти Україні, щоб не спровокувати широкомасштабну війну НАТО-РФ. Водночас, рішення про постачання літаків Україні поклали на президента Польщі Анджея Дуду, попередивши, що він зможе стати наступною метою Кремля.
зібрала новий огляд того, що пишуть європейські та американські медіа, висвітлюючи 13 днів активного російського вторгнення.
Загроза Путіна закрити газопровід та страхи Європи
Як повідомляє ВВС, Росія заявила, що може закрити свій магістральний газопровід до Німеччини, якщо Захід запровадить заборону на постачання російської нафти.
Віцепрем'єр РФ Олександр Новак заявив:
«Відмова від російської нафти призведе до катастрофічних наслідків для світового ринку».
В результаті ціни можуть збільшитися більш як удвічі — до $300 за барель, вважає кремлівський політик.
США разом із союзниками вивчають потенційну заборону як спосіб покарати Росію за вторгнення в Україну. Але Німеччина та Нідерланди відкинули цей план ще 7 березня.
ЄС отримує близько 40% свого газу та 30% своєї нафти з Росії, і у нього немає легкодоступних замінників у разі перебоїв із постачанням.
Хоча такі перебої й не вплинуть безпосередньо на Велику Британію, оскільки вона імпортує менше ніж 5% свого газу з Росії, на неї вплине зростання цін на світових ринках у міру збільшення попиту в Європі.
У своєму виступі з російського держТВ Новак сказав:
Північні потоки: відмовитися від нафти та газу не так просто
Фото: Wikipedia
Вказавши на прийняте в лютому 2022 року Німеччиною рішення заморозити сертифікацію «Північного потоку — 2», російський прем'єр додав, що нафтове ембарго може викликати заходи у відповідь.
Росія є другим за величиною виробником газу у світі та третім за величиною експортером нафти, і будь-який крок щодо накладення санкцій на її енергетичну галузь завдасть серйозної шкоди її власній економіці.
Натан Пайпер, голова відділу досліджень нафти та газу в Investec, сказав, що хоча введення санкцій щодо експорту нафти та газу з Росії було привабливим, «виконати це на практиці складно».
Що буде з цінами на нафту та газ
Фото: Pixabay
Аналітики Capital Economics прогнозують, що ціни на нафту можуть зрости до $160 за барель, якщо Захід введе санкції щодо російського експорту, але Девід Окслі, старший економіст консалтингової компанії, каже, що перебої з постачанням російського газу сильніше вдарять по країнах, описавши це як «зовсім інший коленкор».
Він сказав, що енергоємні галузі по всій Європі можуть постраждати, оскільки «величезні ділянки важкої промисловості будуть відключені», оскільки знайти постачальників газу на заміну набагато складніше, ніж нафти.
За його словами, країни ЄС, які сильно залежать від російського газу, такі як Німеччина, можуть перейти з газу на вугілля, але це суперечитиме кліматичним амбіціям блоку та не буде довгостроковим рішенням.
Минулого тижня енергетичні ринки були дуже волатильними, і це зрозуміло. Є непідробні побоювання, що постачання нафти та газу з Росії може бути припинено або зірвано.
У закриття газопроводу не дуже вірять
Фото: Pixabay
Тим не менш, реакція на припущення Росії про те, що вона може закрити великий газопровід, позбавивши північну Європу більшої частини постачання газу, була досі досить стриманою.
На це є кілька причин. По-перше, Росія загрожує припиненням експорту газу, якщо Захід продовжить заборону російської нафти.
Але, незважаючи на тиск з боку США, така заборона є малоймовірною. Європейські лідери вже засудили цю ідею, тому російська контрзагроза має відносно невелику вагу.
Також важливим є той факт, що Росія, як і раніше, щодня заробляє величезні суми на продажу нафти та газу до Європи, допомагаючи фінансувати свою війну.
Агентство Reuters з посиланням на неназвані джерела повідомило, що США можуть погодитися запровадити ембарго без своїх союзників, хоча вони отримують із Росії лише близько 3% своєї нафти.
Проте канцлер Німеччини Олаф Шольц відкинув ідею ширшої заборони, заявивши, що Європа «навмисно звільнила» російську енергію від санкцій, тому що наразі її постачання не може бути забезпечене «іншим способом».
Згодом європейські держави зобов'язалися відмовитися від російських вуглеводнів, а деякі західні компанії бойкотували російські поставки або зобов'язалися продати свої частки у російських енергетичних компаніях.
Прем'єр РФ, зі свого боку, визнав, що російські компанії вже відчули тиск з боку США та Європи, які прагнуть знизити залежність від російських енергоносіїв. Також Москва стурбована можливим ембарго на російську нафту та поетапною відмовою від неї.
НАТО посилило присутність на Сході, але намагається стримати велику війну
Sky News цитує слова Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, який заявив, що організація «значно посилила» свою присутність у східній частині альянсу у відповідь на кризу.
Він додав, що НАТО відповідає за те, щоб конфлікт не поширився за межі України і не загострився.
Україна неодноразово просила Альянс запровадити безпольотну зону над країною, але в НАТО відмовилися зробити це, намагаючись уникнути ескалації конфлікту.
Видання також повідомляє, що Держсекретар США Ентоні Блінкен сьогодні зустрівся з прем'єрміністеркою Естонії Каєю Каллас.
Під час спільного брифінгу Каллас знову заявила про необхідність спільної підтримки України, що було наголошено на Заході з самого початку вторгнення.
Проте вона попередила:
Вона закликала ізолювати Росію від вільного світу та заявила, що криптовалюту необхідно обмежити, щоб закрити «лазівки» у санкціях.
Росія закликає США до миру часів Холодної війни
Фото: ru.usembassy.gov
Блінкен заявив, що «президент Путін перетворює Росію на вигнанця», додавши, що росіяни вже відчувають на собі наслідки цього.
Sky News цитує російське інформаційне агентство «Інтерфакс», яке опублікувало заяву Міністерства закордонних справ Росії про те, що воно відкрите для чесного та взаємоповажного діалогу зі США.
У посланні Штатам йдеться про те, що дві країни мають повернутися до принципу «мирного співіснування», як за часів Холодної війни.
У ньому також йдеться про те, що залишається надія на відновлення нормальних відносин між двома країнами.
Польщі сказали вирішувати за себе
Фото: Getty Images
The Times цитує слова британського міністра оборони Бена Уоллеса, який заявив, що Великобританія та НАТО підтримають Польщу незалежно від того, чи вона вирішить передати Україні винищувачі МіГ-29, попередивши, що в результаті Росія може атакувати країну.
США закликали Польщу поставити радянські літаки українським льотчикам запропонувавши на заміну американські літаки.
Уоллес попередив, що це може спровокувати «удар у відповідь» по польському народу, якщо країна піде на угоду.
Уоллес зазначив в інтерв'ю Sky News:
Це справді велика відповідальність на плечах президента Польщі і, власне, міністра оборони країни, наголосив він.
Британія: Україна потребує більш смертоносної зброї
Фото: Getty Images
Міністр оборони Великобританії Бен Уоллес визнав також, що Україна потребує смертоносної зброї, додавши, що його країна повинна «пройти дуже тонку грань», допомагаючи Києву, не спровокувавши ширшу війну в Європі та без ризику для Лондона.
Він зазначив, що країни мають збільшити постачання летальної допомоги Україні, чи то протитанкові ракети, зенітні комплекси, чи інша зброя.
Уоллес додав, що хотів би, щоб Великобританія могла зробити більше, але також він гостро усвідомлює:
Уоллес упевнений, що Кремлю знадобляться десятиліття, щоб окупувати Україну.
В інтерв'ю Times Radio він підкреслив, що сотні тисяч російських солдатів повинні будуть постійно базуватися в країні для досягнення мети Путіна, а нестача всього плану полягає у припущенні, що український народ на них тут чекає.
Захід робить вибір: боротися з Путіним зараз чи пізніше
Фото: Getty Images
The Times також наводить слова генерала сера Кріса Деверелла, який відповідав за військову розвідку, кібербезпеку та спеціальні сили як командувач Об'єднаних сил до 2019 року, коли він пішов у відставку.
Він заявив, що запровадження безпольотної зони над Україною може бути необхідним, оскільки перед Заходом стоїть вибір: боротися з Путіним зараз чи пізніше.
На запитання, чи погоджується Уоллес з такою думкою, міністр відповів, що ні, додавши:
Також він висловив упевненість, що такої битви не буде, адже після вторгнення в Україну сили Кремля будуть виснажені:
Путін втрачає латиноамериканських союзників
Фото: Getty Images
Видання Deutsche Welle повідомляє, що Путін втрачає союзників у Латинській Америці після вторгнення в Україну.
Зростаюча присутність Росії політично у Латинській Америці не окупається політично. Більшість країн засудили вторгнення в Україну та лише кілька старих радянських союзників підтримують президента Володимира Путіна.
Видання зазначає, що Латинська Америка була зненацька захоплена війною в Україні. Офіційна реакція варіювалася від беззастережного засудження з боку Колумбії, Чілі та Гватемали до висловлювання солідарності з Путіним з боку Нікарагуа, Куби та Венесуели.
Перу, Еквадор, Гондурас і Мексика, які нині головують у Раді Безпеки ООН, виступили із закликами до припинення вогню та переговорів.
Аргентинський експерт із зовнішньої політики Хуан Габріель Токатлян охарактеризував реакцію регіону як «значну роз'єднаність».
Він зазначив, що Організація американських держав підготувала спільну заяву, додавши, однак, що багато країн, включаючи Уругвай, Ямайку, Аргентину та Бразилію, утрималися від його підписання.
Солідарність із Путіним випаровується
Фото: Getty Images
Реакція Бразилії була дивною: президент Жаїр Болсонару спочатку оголосив себе «нейтральним», але потім його приборкав віцепрезидент генерал Гамільтон Мурао. Мурао засудив вторгнення Росії в Україну та закликав до військової підтримки Києва. Тим часом посол Бразилії в ООН заявив, що Росія «перейшла червону межу».
Що цікаво, лише за кілька днів до російського вторгнення в Україну президент Болсонару відвідав Москву та відкрито висловив солідарність із президентом Росії Володимиром Путіним. Навіть президент Аргентини Альберто Фернандес запропонував свою країну як ворота для російських інвестицій в Латинську Америку.
Але до 3 березня дипломатичний хаос ліг. Коли Генасамблея ООН голосувала за резолюцію, яка закликає Росію припинити насильство щодо України та утримуватися від будь-яких загроз аналогічного характеру щодо іншої країни-члена ООН, більшість країн Латинської Америки проголосували за.
Утрималися Болівія, Куба, Сальвадор та Нікарагуа. Венесуела розкритикувала законопроєкт, але їй не дозволили голосувати, бо країна не сплатила свої внески до ООН.
Народи Південної Америки підтримали Україну
Фото: Getty Images
Маючи справу з вторгненням Росії в Україну, порушення міжнародного права, можливо, не були єдиними, про що думали латиноамериканські уряди.
Справа в тому, що їм також доводиться боротися із громадською думкою у своїх країнах, пише німецьке видання. Фото розбомблених будинків і мирних жителів, які майорять на екранах протягом декількох днів, спровокували демонстрації солідарності з Україною в Латинській Америці.
Наразі ще немає опитувань громадської думки, але вторгнення викликають у Латинській Америці погані спогади, зокрема про вторгнення США до Панами.
Як висловився посол Мексики в ООН Хуан Рамон де ла Фуенте:
Для більшості жителів регіону Росія — далека, чужа країна. Підтримка Путіна обмежена невеликою, але дуже активною групою лівих інтелектуалів у соціальних мережах.
Санкції вдарять по Латинській Америці
Фото: Getty Images
Проте Росія залишається стратегічно важливим партнером для Нікарагуа, Куби та Венесуели — Росія допомагає цим країнам оминати санкції США та Європи. Венесуела майже повністю залежить від Росії імпорту пшениці.
В результаті регіон насторожено ставиться до санкцій проти Росії. Країна-партнер НАТО Колумбія виступає за санкції, а Мексика та Бразилія – проти. Бразилія має важливу причину відмовитися від санкцій — 69% постачань добрив вона імпортує з Росії.
Мексиканський президент Андрес Мануель Лопес Обрадор виступає проти політики санкцій та неодноразово засуджував ембарго США проти Куби. Однак Мексика зазнає значного тиску з боку свого партнера з вільної торгівлі, США, з якими вона веде майже 90% своєї зовнішньої торгівлі.
Санкції – це дамоклів меч, що навис над ще однією країною регіону – Сальвадором. Країна оголосила біткойн офіційною валютою у 2021 році.
Джеймс Босворт, редактор «Звіту про ризики Латинської Америки», попередив, що будь-який співробітник фінансового сектора, який продовжить використовувати російські гроші, може зазнати санкцій. За його словами, існує дуже реальний ризик того, що Росія переводитиме гроші через ці облігації.
Тим не менш, реакція країн Латинської Америки, ймовірно, протверезить Путіна після того, як Кремль останніми роками активізував свою присутність у регіоні, поставивши зброю у Венесуелу, відкривши кореспондентські бюро російського агентства Sputnik та новинного каналу RT, поставивши вакцину під час пандемії коронавірусу, багатомільйонні кредити Кубі та провівши військові навчання з Венесуелою.
Замість післямови. Схоже, надія на те, що Європа може відмовитися від російської нафти та газу швидко, на сьогодні послабшала. Проте окремі бойкоти європейських та американських компаній та відмова від російських енергоносіїв у перспективі вже стурбували Кремль.
Втрата Путіним латинських союзників не може не тішити, але та ситуація, в якій зараз опинився Анджей Дуда, президент Польщі, і той вибір, який НАТО переклало на його плечі без серйозних гарантій безпеки, зайвий раз викликає питання про те, наскільки Альянс зараз виконує спочатку заявлені мети.
Великобританія, схоже, шукає спосіб допомогти Україні, не розв'язавши Третю світову, але наскільки довго Київ чекатиме на його «тонку реалізацію» і скількими життями ще заплатить за політику стримування від західних союзників, передбачити складно.
Війна триває, Європа та США справді намагаються об'єднати світ проти Кремля, але все ще сподіваються, що крах Росії та виснаження ресурсів її армії відбудеться раніше, ніж ці сили закінчаться в України. У цій ситуації нам залишається триматися та оборонятися, прийнявши реальність як вона є.
