Останнім часом у ЗМІ та соцмережах багато пишуть про те, що Україна втрачає свою перевагу у безпілотниках на лінії фронту та у прифронтовій смузі. Військовослужбовець Андрій Селіверстов написав у фейсбуці: «Потроху формується критична маса людей, які розуміють, що і як треба робити». Колективну думку свою та цих людей автор і сформулював у пості. «На істину в останній інстанції не претендуємо. Завжди щось можна доповнювати та критикувати. Але краще починати хоч щось робити. Поки не стало пізно». 
наводить основні тези.
Хто виграє небо, той виграє й війну
Інновації, ініціатива знизу, ефективні горизонтальні зв'язки – основа виживання Сил оборони України (СОУ) у цій тяжкій та нерівній війні. Ворог, який значно перевершує нас у ресурсах, дотримуючись доктрини чіткого вертикального управління, постійно відставав і змушений наздоганяти нас, підлаштовуючись до змін. Досі нам вдавалося завдяки інноваціям утримувати перевагу в небі та завдавати противнику непропорційних втрат, знищувати логістику, тримати фронт.
Як змінився супротивник
Противник навчається, змінюється, робить висновки. Зміна стратегії використання БПЛА, придбання наукового потенціалу Центру перспективних безпілотних технологій (ЦПБТ) «Рубікон» із навчанням нових екіпажів застосуванню широкої лінійки засобів з одночасним використанням нових методик на фронті дають противнику свої плоди. На деяких ділянках фронту він змінив стратегію використання БПЛА та отримав контроль неба. Далі – перерізання логістики СОУ та відповідний результат на землі.
У СОУ виникла ситуація, коли ініціативи знизу та горизонтальних зв'язків критично недостатньо.
У чому полягає системний підхід противника:
- знищення наших антен на максимально можливу глибину. Вперше за війну антени СОУ стали пріоритетом №1 для противника;
- активне полювання на екіпажі БПЛА СОУ;
- чіткий поділ на зони відповідальності між підрозділами;
- окремі підрозділи виводяться для полювання за коптерами та екіпажами БПЛА СОУ типу «крило»;
- ціла лінійка нових технічних рішень для пошуку точок, звідки злітають дрони СОУ;
- великий ресурс виділяється на збільшення лінійки безпілотних засобів («Молнія», оптоволоконні дрони, різноманітні коптери, наземні дрони тощо.);
- повна зміна підходу до використання РЕБ, побудова ешелонованої системи з використанням широкої лінійки нових та ефективних засобів («Сілок», «Чорний глаз», «КОП 2/3»);
- активна побудова хибних цілей із чіткими завданнями, обсягами, фотозвітами.
Як потрібно реагувати на зміни дій противника
Що в таких умовах можуть протиставити СОУ:
- великий масив розвідданих за позиціями РЕБ, РТР, точками зльоту БПЛА;
- поки великі потужності у кількості та якості наших засобів враження;
- розуміння критичності ситуації.
Що заважає СОУ:
- в умовах полювання за балами (за кожну знищену ціль підрозділам безпілотників нараховуються різні бали, за сумою яких оцінюється їх ефективність. – ) у підрозділу завжди є вибір: витратити день на кілька вильотів дрона на дальні позиції у пошуках точок зльоту супротивника з низькою ймовірністю вразити чи набити піхотинців супротивника у ближній зоні з гарантованим результатом;
- навіть наявність розвідданих з точним місцем з похибкою в 30-40 метрів не гарантує ураження. Підрозділи готові вилітати тільки якщо хтось інший виконає дорозвідку, щоб швидше уразити та заробити бали;
- велика кількість різних підрозділів безпілотників на одному напрямку призводить до хаосу, низького рівня координації, відсутності одного відповідального, нездорової конкуренції та критично б'є по результату;
- недостатня діяльність зі створення хибних цілей (антен РТР, старлінків тощо) збільшує ефективність ударів противника.
Які стратегічні зміни потрібні СОУ
Вихід із ситуації вимагає швидкої зміни стратегії СОУ із залученням для цієї мети всієї вертикалі управління. Часу лишилося дуже небагато. Боротьба з розрахунками БПЛА противника має бути визначена як пріоритетне завдання.
Перший ешелон: у кожній бригаді (окремому полку) повинні бути обов'язково створені штатні або позаштатні підрозділи (з найкращих), єдиною (основною) функцією яких буде виявлення та ураження вказаних цілей. Як найбільш ефективний засіб аеророзвідки зарекомендував себе квадрокоптер Autel 4N – він дозволяє виявляти дрони типу Mavic 3T. До складу таких спеціальних підрозділів повинні бути включені розрахунки засобів ураження (FPV-дрони, важкі бомбери типу «Вампір») та обов'язково засоби артилерійського ураження. Має бути щоденний контроль та звітність за виявленими/ураженими/знищеними екіпажами БПЛА противника.
Другий ешелон: боротьба із розрахунками FPV противника. Потрібно покладатися на спеціалізовані підрозділи зі складу Сил безпілотних систем та окремих батальйонів безпілотних систем корпусів (бригад). Більш складне завдання, що потребує ведення системної РЕР/РТР з метою встановлення можливих районів пусків, дорозвідки із застосуванням БПЛА типу «крило», і навіть невідкладного ураження виявлених цілей вогневими засобами відповідної потужності. Також потрібно об'єднання розвідувального та ударного компонента в єдину систему з єдиним підпорядкуванням та щоденним контролем та звітністю.
Третій ешелон: боротьба з БПЛА типу «крило». Вона повинна включати як знищення повітряних цілей, так і виявлення і ураження розрахунків. Схема та сама, як і з ешелоном 2, але із залученням засобів розвідки і ураження вищого рівня.
Тестування у бойових умовах нових ідей/технологій, інвестиції у навчальні центри з миттєвим впровадженням результативних ідей/технологій по всьому фронту.
Потрібна повсякденна, копітка, системна робота. Умовна аналогія – боротьба зі снайперами: виявлення – негайне чи максимально швидке ураження. Навіть «просто» знищення обладнання розрахунку БПЛА є позитивним результатом, адже воно виводить тимчасово розрахунок із роботи. Але обов'язково це має бути структура з єдиним підпорядкуванням засобів розвідки та ураження. Без зайвої бюрократії та погоджень.
Читайте також
