У ніч проти 6 червня 2023 року росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС. Не менше 34 людей загинули, 28 отримали поранення, близько 40 людей вважаються зниклими безвісти. З трьох підтоплених районів евакуювали людей та свійських тварин.
Територія колишнього Каховського водосховища поступово повертається до природного стану – вона заростає травами, чагарниками та подекуди деревами. Вода ж збереглася переважно лише у самому руслі Дніпра. Якщо далі все розвиватиметься без втручання людини, ця територія з часом відновиться природним шляхом. Але наслідки катастрофи не зводяться до зміни ландшафту.
Вчені Херсонського державного аграрно-економічного університету провели комплексне науково-соціологічне дослідження наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС. Вони вивчали територію площею 11 млн га, зокрема зону колишнього Каховського водосховища, прилеглих зрошуваних земель та узбережжя Чорного моря. Аналіз проводився з використанням супутникових знімків та результатів польових досліджень.
наводить основні висновки дослідників.
Основні екологічні та економічні наслідки підриву греблі Каховської ГЕС
У звіті про дослідження йдеться, що у регіоні Каховського водосховища зафіксовано зміни мікроклімату: порушення вологообороту, скорочення снігового покриву, посуха.
Значне зменшення площі зрошуваних земель призвело до аграрної кризи на півдні України, втрати врожайності та доходів фермерів.
Відзначено масове безробіття та міграція із сільськогосподарських районів, де раніше була ефективна система зрошення.
Каховське водосховище розташовувалося вище за Нову Каховку за течією Дніпра
Знищення зрошення, виснаження верхніх прісноводних горизонтів та прискорене випаровування ґрунтових вод зумовили перенесення солей у верхній шар ґрунту та підвищення їх концентрації, що призвело до збільшення площ засолених земель. Спостерігаються осередки виходу солей на поверхню ґрунту площею близько 400 га.
Посуха та активні військові дії стали причинами пожеж у літньо-осінній період 2024 року на площі понад 200 тис. га.
Суха погода та сильні вітри призвели до втрат верхнього шару ґрунту (понад 600 т на гектар) на площах від 100 до 3000 га. В епіцентрі дії пилових бур втрати ґрунту становитимуть від 4 до 5 см ґрунту на рік.
Кабінет Міністрів України та ООН оцінюють прямі збитки інфраструктурі та активам України в $2,8 млрд, збитки – більш ніж в $11 млрд.
Можливі сценарії функціонування території Каховського водосховища
У звіті обґрунтовано напрями післявоєнного функціонування території Каховського водосховища за трьома сценаріями:
- відновлення дамби гідроелектростанції та заповнення водосховища відповідно до умов його попереднього існування;
- формування нової природно-рослинної екосистеми;
- створення за сучасними технологіями природно-штучної системи водосховища з частковим наповненням водою та створенням лугово-болотного та лісового середовища у верхній частині водосховища.
Для покриття питних та санітарно-гігієнічних потреб та зрошення у південних регіонах України необхідно за рік не менше 500 млн кубометрів прісної води, а для допоміжної діяльності рослинництва необхідно ще 700 млн кубометрів. Після осушення Каховського водосховища дослідниками висловлювалися різні думки щодо можливого покриття водного дефіциту Півдня України загальним обсягом понад 1200 млн кубометрів прісної води на рік.
Перше бачення вчених ґрунтувалося на можливості покриття дефіциту води за рахунок резервів Дніпровського водосховища. Але автори дослідження визначили, що резерви Дніпровського водосховища не задовольнять ці потреби повною мірою, виникнуть нові екологічні проблеми та дефіцит видів для водокористувачів регіону Дніпровського водосховища.
Каховське водосховище до та після підриву греблі
Друге бачення ґрунтувалося на можливості забору води безпосередньо з русла річки Дніпро, яке проходить через долину осушеного Каховського водосховища. Автори дослідження вважають, що це неможливо. У маловодні роки водозабір із природного русла Дніпра не забезпечить навіть мінімального необхідного рівня водоспоживання для покриття дефіциту води на півдні України в літньо-осінній період. У багатоводний період за максимального рівня водоспоживання води населенням рівень забезпечення водою з Дніпра покриє лише 40-50% потреби.
Третє бачення ґрунтувалося на можливості створення мережі свердловин на півдні України для забору підземних вод. За даними дослідження, таке використання стратегічно важливих запасів підземних вод для покриття дефіциту водоспоживання призведе до прискореного їх виснаження, заміщення прісноводних горизонтів солоними підпірними морськими водами Чорного та Азовського морів, що призведе до нової хвилі дефіциту води та спричинить нову шкоду.
Четверте бачення ґрунтується на можливості опріснення та споживання солоних вод Чорного та Азовського морів. У дослідженні говориться, що застосування цієї технології є економічно невигідним і не може задовольнити потреби у прісній воді.
П'яте бачення вчених ґрунтується на можливості застосування каналізаційно-поверхневих стоків Херсона, які потрапляють до акваторії Дніпра обсягом 20,5 млн кубометрів (обсяги скидів до 2022 року). Дослідники розрахували та запропонували рекомендації щодо можливості використання цих вод для потреб зрошення. Це може забезпечити зрошення міських та приміських земель для вирощування сільськогосподарських культур на площі 9,5 тис. га. Але такий підхід забезпечить лише 3% потреб площі фактичного зрошення Херсонщини (на рівні до 2022 року).
Тому автори дослідження вважають найбільш доцільним третій сценарій функціонування території Каховського водосховища, тобто відновлення його, але в меншому обсязі (66% площі, що існувала). Це задовольнить потреби населення у воді, збереже різноманітність екосистем, сприятиме досягненню цілей сталого розвитку та збалансованого природокористування на півдні України.
