Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Українські біженці в світі: британці вчать українську, кенійці дивуються, що війна ще триває

Європейці продовжують допомагати українським біженцям. Фото: Getty Images

Європейці продовжують допомагати українським біженцям. Фото: Getty Images

Українські біженці наразі проживають у десятках різних країн — від Європи та США до ОАЕ. Переважно місцеві їх підтримують, хоча вже відчувається втома від війни в Україні та бажання, аби нарешті все закінчилося.

The Page проаналізував, як змінилося ставлення іноземців до повномасштабного вторгнення росії до України та біженців за останні місяці повномасштабної війни.


Де живуть біженці з України

Близько 5,1 млн українців виїхали за кордон через повномасштабне вторгнення, до 1 млн з них повернулися додому.

За даними Національного інституту стратегічних досліджень, більшість біженців поїхали до Польщі (2,9 млн осіб). Велика кількість також виїхала у такі країни:

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
  • Румунія — 774 тис. осіб;
  • Угорщина — 490 тис. осіб;
  • Молдова — 443 тис. осіб;
  • Словаччина — 354 тис. осіб.

Треба розуміти, що багато хто з біженців після Польщі перемістився далі, тому наразі можна знайти українця, що втік від бойових дій, майже у кожному куточку світу.

Підписуйтесь на нас в Google News!

Загалом ставлення до прибуття українських біженців до Європи оцінюють позитивно: серед причин називають те, що 90% біженців — жінки та діти.

Відзначають також високий рівень освіти та кваліфікації українців та знання мов, що значно збільшує шанси на інтеграцію.

Як допомагає ЄС та чи повернуться українці додому

Щодо допомоги від ЄС українським біженцям, поступово акцент зміщується на те, як допомогти їм інтегруватися.

Наприклад, Єврокомісія спростила процедуру визнання дипломів і кваліфікацій. Покращили й можливості набуття національних документів, наприклаж, етнічними болгарами. Фінські та литовські вищі надають гранти українським студентам.

Водночас, перебування біженців за кордоном та їхня інтеграція залишаються важким процесом. Про це свідчать результати опитування КМІС за травень 2022 року: 85,1% українців планують життя дітей в Україні у разі вступу України в НАТО чи отриманні інших вагомих гарантій безпеки.

84,5% зроблять те саме у разі капітуляції та роззброєнні росії. Навіть у випадку продовження військових дій повернутися до України планують 42,9% опитаних.

За словами директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, приблизно 10-15% українців вже зараз не планують повертатися. Але більшість хоче додому.

Хто найбільше підтримує українців

Найбільшими прихильниками додаткових санкцій проти росії досі є британці, канадці, американці, поляки, нідерландці та шведи.

Продовжувати відносини з росією хочуть Туреччина, Ізраїль, Індія та Саудівська Аравія.

Аналітикиня Соціологічної групи «Рейтинг» Тетяна Скрипченко зазначає у статті для ЄП, що країни Латинської Америки віддалені від контексту україно-російської війни, хоча й не прагнуть захистити свої відносини з рф.

Переважна частина Європи — на боці українців, не рахуючи Угорщини. Франція, Німеччина та Італія до останнього намагалися зберегти свої відносини з рф, але тепер віддалилися.

Всі види допомоги Україні підтримують такі країни, як Велика Британія, Нідерланди, Польща, Швеція, Австралія та США.

The Page пропонує огляд думок українських біженців у різних країнах щодо того, як за останні місяці змінилося ставлення до них та до війни в Україні.

Франція: співчувають, але на бронежилети не скидаються

Фото: Getty Images

Фото: Getty Images

Перші три тижні ставлення до українських біженців було вкрай лояльне: французи дуже переймалися війною в Україні, активно донатили та допомагали біженцям.

Але наразі вони дещо втомилися: почастішали випадки, коли від тимчасово переміщених осіб з України вимагають виселитися чи вже знайти роботу.

Серед особистих переживань французів також називають страх ядерного удару. Водночас молоді французи часто наполягають на своїй «неполітичності».

Quote«Казали «ми занадто молоді, щоб у політиці розбиратися». І це перед виборами!», — ділиться один з українських біженців.

Ставлення різниться від регіону: наприклад, на південному заході Франції у великій англійській громаді воно залишилося позитивним.

У Бретані проходить дуже багато мітингів, біженців активно інтегрують у місцеві культурні події — фестивалі, концерти, ярмарки, спорт. Українцям допомагають із доїздом, поселенням, роботою, оформленням документів, перекладами, страховками.

Водночас ставлення до потреб українських військових — зовсім інше: якщо гуманітарну допомогу біженцям надають охоче, то скидатися на потреби ЗСУ (шоломи, бронежилети та інше) не хочуть.

Швеція: боїться за власну безпеку

Фото: unhcr.org

Фото: unhcr.org

У Швеції, незважаючи на співчуття українцям, зацікавленість темою війни також спадає. До російської агресії в Україні шведи ставляться дуже негативно, співчувають і бажають перемогти, але більше хвилюються про безпеку власної держави.

У новинах все ще спливає багато інформації про війну, але фокус змістився: на тлі вступу Швеції в НАТО шведи відчули загрозу і для себе від росії та почали піднімати воєнні ресурси.

Наприклад, на святі морпіхів місцева влада зашвартувала в гавані здоровенний воєнний човен з купою авіації, аби заспокоїти людей.

Біженці зазначають, що шведи трохи охололи з допомогою, адже звикли всі проблеми вирішувати самі. Тим не менш, небайдужі місцеві проводять багато івентів на підтримку українців — від читанок у бібліотеках до ярмарок вакансій.

Досі залишилися деякі пільги — наприклад, міський транспорт у Стокгольмі все ще безкоштовний, але міжміські автобуси уже платні.

Швеція була не готова до української хвилі біженців, тому допомога від держави надійшла через два місяці після приїзду.

Quote«На всіх етапах реєстрації постійно губились документи. Очікування кожного папірця — від трьох тижнів. Але самі шведи, як люди, чудові. Допомагають з усім необхідним. Співчувають діями», — розповідає українка Катерина.

За її словами, у великих містах волонтери організовують курси шведської, намагаються шукати тимчасове житло, забезпечують їжею, одягом.

Quote«Фінансова підтримка невисока, люди рвуться працювати, але без мови складно. Все дуже індивідуально та залежить від людського фактору. Війна залишається в новинах, мітинги на майданах міст регулярні», — каже вона.

Болгарія — кремлівські наративи та росіяни

Фото: EPA/BGNES

Фото: EPA/BGNES

У Болгарії ситуація складніша: багато місцевих вважають, що у війні «винні обидві сторони», що до неї призвела «необережна політика Зеленського», бо «не треба було дражнити росію», каже біженка Олександра.

Болгари співчувають українцям, але чисто з людської точки зору, що людям незручно, довелося тікати, і що війна — це загалом погано.

Quote«А так вони або нейтральні у більшості з позиції — це не наша справа, що там в тій Україні, або схиляються на бік росії, що її спровокували», — розповідає біженка.

Вона додає також, що у Болгарії — багато росіян, які володіють нерухомістю та приїжджають на літо, популярні й російські канали на телебаченні.

Quote«Загалом настрій болгар можна описати: аби нас не чіпали», — каже Олександра.

Тим не менш, ставлення до українців у Болгарії дуже відрізняється за регіонами — є декілька міст, які максимально допомагають, а є такі місцевості, де можна й на прокльони нарватися.

Інша біженка анонімно розповідає, що зустрілася з провокаційними закидами на адресу українців у гуманітарному центрі, де оформлялися документи на захист:

Quote«Багато звинувачень в підвищенні цін, і в тому, що все для нас безкоштовно. І машини їм надто дорогі, і собаки у нас надто породисті. Пропонують здати частину нашої країни, щоб припинити війну. Але добрі люди і тут є. Хоча дехто вже втомився».

Іспанія: графіті Bravo Ucrania

Фото: Getty Images

Фото: Getty Images

За словами біженки Марії, Каталанія — дуже «українофільна», повсюди можна побачити графіті Bravo Ucrania і таке інше. Інша біженка, Зося, пише також, що в Іспанії українцям дуже співчувають.

Quote«Чують, що з України, бачать дітей, хапаються за серце і часто повторюють щось про Бога та Богоматір», — зазначила вона.

Тим не менш, за декілька місяціів війни іспанці почали втомлюватися від українських біженців, кажуть українці.

Матеріальної допомоги немає майже, але Іспанія надала українським біженцям всі документи, можливості, зокрема й медстраховку, соціальну страховку, реєестрацію.

Quote«Тобто Іспанія дає вудку, рибу ловити потрібно власноруч», — розповіла Зося.

Естонія: хвилюється за робочі місця

Фото: estonianworld.com

Фото: estonianworld.com

Максим, що наразі проживає в Естонії, розповідає, що населення загалом і в цілому досить співчутливе та доброзичливе — як серед російськомовних, так і серед корінних естонців.

Quote«Існують невеликі хвилювання серед народу щодо того, що мігранти можуть почати займати їхні робочі місця та взагалі всіляко об'їдати — особливо в російськомовній Нарві», — зазначив він.

Тим не менш, якийсь час тому прапори, герби та банери на підтримку України були в Естонії буквально скрізь, зазначає українець.

Quote«Від багатьох місцевих я чув фразу – не зовсім розумію, я в Естонії чи в Україні? Зараз начебто це все заспокоїлося», — каже Макс.

За його словами, уряд Естонії загалом організував таку програму допомоги біженця: людям надається Elamisluba (місцевий аналог тимчасової посвідки на проживання) терміном на 1 рік.

Після отримання elamisluba людина може стати на біржу праці, що дасть їй можливість укласти контракт з сімейним лікарем та отримувати допомогу по безробіттю.

Крім того, Естонія пропонує роботу українцям — роботодавці отримують певні податкові преференції через те, що допомагають біженцям інтегруватися.

Біженцям надається безкоштовний проїзд у громадському транспорті в межах міста, де вони реєструються, курси естонської мови від Тартуського університету, а дітей можна віддати до місцевої школи.

Також естонці борються з проросійськими «ватниками», що втрачає береги — наприклад, нещодавно позбавили громадянства місцевого організатора «ганебних» полків, а також чоловіка, що спробував пожертвувати армії рф партію квадрокоптерів. Крім того, Естонія ввела штрафи на будь-яку публічну z-символіку.

Німеччина: прапори України та квитки у басейн

Фото: Getty Images

Фото: Getty Images

У Німеччині на вулицях до останнього часу ще можна було побачити чимало українських прапорів.

Основний настрій, за словами біженки Марини, у німців, за її враженням, такий:

Quote«Те, що Путін робить з Україною — жахливо! Ми дуже хочемо вам допомогти! Давайте проведемо концерт, зберемо грошей, і дамо біженцям безкоштовних квитків у басейн! Ми ж хороші, емпатичні, гуманні люди! Зброя? Ну, це складно. Ви ж з неї в людей стрілятимете... Давайте ми краще допоможемо чимось іншим. Хочете ще квитків у басейн?»

Андрій, чия мати переїхала до Німеччини, розповідає, що загалом українці намагаються бути вдячними гостями, а німці — надавати усю можливу підтримку. Соціальної напруги, викликаної збільшенням українців, не помітно, але німці загалом набагато менш політизовані.

Quote«Розмови про політику прийнятні хіба що в колі близьких друзів», — каже він.

Інша біженка, Ольга, скаржиться на німецьку бюрократію, яка забирає дуже багато часу й може взагалі не приносити результату.

За словами українки Тетяни, хоча німці й рівно ставляться до українців, десь 30-40% сімей уже повернулися додому.

Quote«Пільги скорочуються, центри під українців потихеньку згортаються. Багато бюрократії, незнання мови і проблема із житлом багатьох спонукають повертатись додому чи їхати в інші країни», — пояснила вона.

Водночас, за словами Тетяни, дехто знаходить роботу і вчить мову, інтегрує дітей.

Quote«Німці, на мою думку, вже втомилися, їм не подобається ріст цін і вони хочуть, щоб усе вже закінчилось», — констатує вона.

Зі свого боку, українка Олександра зазначає, що Німеччина дуже різна: наприклад, в Нюрнбергу дуже багато допомагають житлом , перекладами та гуманітаркою, а з іншого — такі канали як «Росія 1», десятиліттями промивали мізки місцевим.

Quote«В побутових розмовах часто говорять про інфляцію, дорогий бензин, що Україна — це привід політиків не говорити про внутрішні проблеми. Те, що українцям добре, бо їм відкривають двері, а от вони з постсовка в 1990-ті добивалися всього самі», — пояснила вона.

Також Олександра додала, що в Німеччини українцям легше знайти роботу з пониженням рівня — стоматолог стає асистентом, медсестра — санітаркою.

Словаччина: сильна підтримка та проросійські діди

Фото: Getty Images

Фото: Getty Images

Словаки, за словами українських біженців, дуже їх підтримують, і тут від початку війни мало що змінилося.

Quote«Ну є там якісь діди проросійські, але іх мало, і вони тихі. У цілому десь так: putin kokot (путін — хуйло)», — розповів Ян.

Біженка Леся, зі свого боку, стикалася зі словацькими пенсіонарами, які бажають українцям, щоб їх завоював путін, бо в них усе подорожчало.

Quote«Але таких небагато. Люди справді широ допомагають», — запевнила вона.

Туреччина: мітинги та допомога Притулі

Фото: dailysabah.com

Фото: dailysabah.com

У Туреччині спочатку дуже сильно відгукувалися на запити українських біженців, збирали гуманітарну допомогу та щодня влаштовували мітінги у Стамбулі, десь до травня.

А вже у червні українці почали масово цікавитись, як повернутися до України, адже у Туреччині держава не надає підтримку, як у Європі — біженцям допомагали тільки самі жителі.

Цікаво, що на відміну від європейців, замість запитів на гуманітарну допомогу турки тепер більше відгукуються на різні збори для захисту (наприклад, перепощують збори Притули).

Quote«Щодо самих турків, то вони і далі серцем з Україною. Вважають, що історії наших країн схожі», — зазначають біженці.

США: люди співчувають, держава не допомагає

Фото: Getty Images

Фото: Getty Images

Не так багато українських біженців дісталися США, але вони розповідають, що американці нам досі співпереживають, тема досі є актуальною.

Водночас на рівні держави допомоги немає, про якусь грошову підтримку та безкоштовне медстрахування українським біженцям доводиться лише мріяти, так само як про безкоштовне житло і транспорт.

Quote«Дякую, що за гроші зняли щось — без кредитної історії та підтвердження доходу це зробити дуже складно», — розповідає Анна.

За її словами, якщо говорити про статус, їм з 19 квітня дали можливість податися на тимчасовий статус, який дозволяє 1,5 роки перебувати в країні, а також отримати дозвіл на роботу тим, хто вже жив у країні станом на 11 квітня.

Quote«Ми подалися у перший же день, 19 квітня – досі ні відповіді, ні привіту. Дозвіл на роботу може і буде, орієнтовно через півроку-рік. На жаль», — скаржиться вона.

Румунія: не втомилися від України

Біженці з України розповідають, що там українських біженців всі підтримують — від пенсіонерок в автобусі до продавців на ринку і менеджерів міжнародних компаній.

За словами Тетяни, вона за перші два місяці не відчула, що ставлення якось змінилося — румуни не втомилися за цей час від українців. Потім вона повернулася до Києва, але перед відʼїздом різниці не бачила.

Quote«Румуни — офігезні», — вважає українка.

Ірландія: дуже співчувають українцям

Фото: The Guardian

Фото: The Guardian

Говорячи про Ірландію, біженка Наталя, що проживає у Західному Дубліні, каже, що допомога від початку була дуже потужна.

Quote«Зараз деякі процеси унормовані, та українська спілка тут взяла на себе багато. Я не в дуже поширеній ситуації, бо живу в хост родині високого «класу» та сама вже не пасу задніх, працюю майже за фахом», — розповіла вона.

Наталя визнає, що побоюється відкату у ставленні до українців та втоми волонтерів, тому налаштовує свою максимальну незалежність.

Те саме каже й біженка Євгенія:

Quote«Ми в Ірландії два з лишком місяці, ставлення чудове, всі співчувають і співпереживають!»

Австрія: страх цін на паливо

Фото: CGTN Europe

Фото: CGTN Europe

Щодо Австрії, українські біженці розповідають, що там до біженців дуже рівне ставлення.

Quote«Що мені подобається в Австрії, ми в них не перші, і точно не останні. Дуже рівне відношення, без всіх цих проявів безмежної любові», — зазначила Ольга.

https://thepage.ua/ua/news/yevrosoyuz-vidilyaye-17-mlrd-yevro-dlya-bizhenciv-iz-ukrayini

Зі свого боку, українка Ірина, кажучи про ставлення місцевих, говорить, що спочатку було неймовірно гостино та щедро, але тепер ситуація змінюється:

Quote«Наразі коридор емпатії згасає та майже закривається, люди почали жити своїм життям «без війни та України».

На думку інших біженців, основна зміна ставлення австрійців до українців та війни буде восени. Причина — в газі та цінах на паливо.

Quote«Навіть найбільш освідчені австрійці, починають говорити: «Ну ти ж розумієш, що ми довго так не протягнемо. Що треба компроміс», — розповідає одна ж українок.

Чехія — залежить від освіти та достатку

Фото: expats.cz

Фото: expats.cz

У Чехії відчувається дуже велика різниця у ставленні до українських біженців залежно від достатку та освіти людей.

Quote«Люди освічені, що знають історію і розуміють, що відбувається продовжують допомагати та загалом ставляться добре», — каже біженка Альона.

Ті, у кого рівень життя нижчий, хто дуже залежав від понаднормових виплат і змін на виробництвах, не задоволені, додає вона. За словами українки, такі чехи вважають, що політика влади щодо українців дискримінує власне чехів.

Також в Чехії досить висока кількість євроскептиків, а жителі курортних місць, де традиційно було багато російських туристів, взагалі ображені на українців.

Інша біженка, Рената, тим не менш розповідає, що вона зіткнулася з хорошим ставленням та підтримкою чехів, хоча справді видно дуже чітку кореляція між заможністю та ставленням.

Quote«Дуже чітко видно — в Празі, особливо в «гарніших» районах, ставлення одне, а в депресивніших містах Чехії — зовсім інше», — пояснює вона.

Литва: збори на байрактари та перегон авто

Фото: Getty Images

Фото: Getty Images

Біженка Ірина розповідає, що особисто на собі не відчула змін у ставленні, хоча у групі «українці в Литві», яку вона модерує, відчувається певний негатив литовців, а також росіян, які тут живуть.

Основні претензії до українців у тому, що їм багато всього дісталося безкоштовно, і вони цим зловживають.

Quote«Деякі співгромадяни дійсно виглядають і поводяться так, що за них соромно», — скаржиться Ірина.

Водночас українцям дуже допомагають — є волонтерські організації, які одразу діяли системно, і вони свою діяльність продовжують.

На рівні держави, щоправда скасовано окремі пільги (наприклад, безкоштовні дитячі садочки), але Литва дуже багато робить на дипломатичному та політичному рівні, постачає зброю.

Окремі литовці також займаються перегоном авто для фронту, возять гуманітарну допомогу.

Quote«Ну, і після історії зі збором коштів на Байрактар, до тримільйонної Литви, мені здається, не може бути жодних питань у лояльності до України. Тільки безмежна вдячність», — вважає біженка.

Велика Британія: збирають одяг та вчать українську

Фото: Getty Images

Фото: Getty Images

У Велику Британію українці почали масово приїжджати лише з квітня, але їх там дуже підтримують.

Місцеві жителі вивішують українські прапори, багато англійців ходять з українською символікою, багато адмінбудівель вивісили український прапор поруч із британським.

За словами біженки Ольги, в школах українським дітям допомагають адаптуватися, директори надсилають батькам і дітям прості українські фрази, щоб могли вітатися з батьками та дітьми з України. Крім того, проводиться багато івентів на підтримку Києва.

Також біженці розповідають, що майже всі дорослі українські біженці вже вивчають мову в коледжі безкоштовно, а самі англійці — вивчають українську через Дуолінгво.

Quote«Допомагають на всіх рівнях — люди, влада, громадські/церковні організації. У новинах України менше стало, зростання цін — більше», — розповідає біженка Ольга.

Британці збирають і віддають одяг українським дітям та підтримують дорослих на роботах у колективі.

Данія: дорого, але данці дуже щирі

Данці дуже щирі у своєму бажанні допомогти українським біженцям, розповідає українка Юлія.

Водночас протягом двох місяців від початку вторгнення декілька центрів допомоги вже закрилися, деякі працюють раз на тиждень, проїзд з 1 липня вже був платний.

Тим не менш, усе, що стосується соціальних виплат та офіційної допомоги, у Данії дуже чітко і зрозуміло: наприклад, українцям пропонують повне медичне обстеження, мовні курси.

Quote«Тим, кому потрібно, надається житло, фінансова допомога. Але країна дорога, то багато українців переїздять до інших країн, або вертаються в Україну, коли є куди вертатися», — зазначає біженка.

Італія: ставлення як до дикунів змінилося

Фото: Getty Images

Фото: Getty Images

За словами Неллі, яка проживає у регіон Абруццо на Адріатиці, українців там приймати вже немає де, їх набрали до готелів по максимуму.

Quote«Загалом, за моїм відчуттям, ставлення як до недотуристів: наче й понаїхали, а гроші не витрачають. Намагаються трохи на нас заробляти, та ми не ведемося. Не сказала б, що щось змінилося. Хіба що італійці базово вивчили російську, на якій говорять 99% біженців тут», — каже Неллі.

Тим не менш, українці досі можуть безкоштовно проживати у готелях, зазначає вона.

Павло ділиться враженнями дружини, яка проживає у Сицилії: за її словами, ставлення перші дні було ніби як до дітей чи дикунів.

Quote«Перші дні: це холодильник, в ньому зберігають продукти. Це пральна машинка, вона пере одяг... культурно, але як до дітей чи дикунів. Через кілька днів: ви привезли ноутбук? Ви працюєте віддалено? (щире здивування)», — розповіла вона.

Але через певний час, побачивши виступ дитини на концерті з фортепіано, виступ у національних костюмах на сцені з народними танцями та фото рідного міста біженки, італійці змінили своє ставлення, визнавши, що Україна — «то є рівень, культура».

Польща: носять їжу та іграшки, але дещо втомилися

Фото: Getty Images

Фото: Getty Images

У Польщі ставлення до українців переважно гарне. Наприклад, біженка Мирослава розповідає, що живе з родиною у маленькому селі далеко від великих міст, і ними опікується місцева гміна (аналог територіальної громади).

Quote«Кому я точно до кінця життя буду вдячна, то це їм. Прийняли як власну родину! Надали житло, допомогли з одягом, всім необхідним для гігієни. Місцеві мешканці підтримують всім, чим можуть. Побачили, що у сестри шпіц, — самі принесли корм для собаки. Для дітей тут просто казка. Їм і іграшок принесли, і одяг, і взуття, і солодощі, і навіть клавішний синтезатор. Коли дізналися, що малі ходили в Україні до музичної школи, організували їм тут продовження навчання», — поділилася вона.

За чотири місяці від вторгнення надриву у поляків стало менше, але і від людей, і від держави досі відчувається максимальна підтримка.

З 1 липня держава, щоправда, припинила платити по 40 злотих на біженця родинам — тут треба зазначити, що Варшава досі так і не отримала фінансування від ЄС, яке обіцяли на компенсацію допомоги біженцям.

Дарія, що проживає у Вейхерово біля Гданьска, констатує, що вже за три місяці ставлення змінилося на гірше: поляки скаржаться, що українці хочуть все і безкоштовно, ставляться до пільг як до чогось природнього та не поспішають працювати.

Quote«Це обурює поляків, які це спонсорують бюджет своїми податками», — зазначила вона.

За словами українки Анни, є різні історії там, де біженцям доводиться жити під одним дахом з польскими родинами:

Quote«Там і втома, і натяки виїхати швидше, і т.д. Почали знайомі про це писати десь з травня, тоді ж багато хто почали повертатись в Україну».

Тим не менш, за словами інших біженців, у Варшаві досі є корзини в маркетах, куди кладуть їжу для допомоги українцям, і вони повні кожен день.

Кіпр: швидка легалізація та робота

За словами українських, що потрапили на Кіпр, там підтримка біженців відчувається, хоча соціальна допомога й досить скромна.

Тим не менш, у державних структурах механізми для легалізації перебування українців максимально спростили, і тому біженці можуть Без особливих проблем влаштувався на легальну роботу. Діти ходять в школи, є також допомога від волонтерів.

Нідерланди: чергування під консульством рф

У Нідерландах до українських біженців в цілому хороше ставлення. Місцеві продовжують вивішувати українські прапори, ходять на протести під російське консульство — вони там чергували з дня на день майже чотири місяці поспіль.

Крім того, місцеві радо беруть на роботу українців, а потім про це звітують у нефінансових звітах. Гуманітарної допомоги, щоправда, для українських біженців стало трохи менше.

Ізраїль: допомагають волонтери, а не держава

У Ізраїлі українським біженцям допомагають, але переважно на волонтерських засадах вихідці з колишнього СРСР.

Держава, за словами українців, поводиться не найкращим чином, бо зайнята внутрішньою політикою, та й зовні також не дуже виражає чітку проукраїнську позицію.

Норвегія: стежать за війною в Україні

Ставлення до українських біженців у Норвегії не погіршилося, хоча новин про Україну та війну стало менше, каже біженка Ганна.

Quote«Новин менше, але люди стежать. Біженців не дуже багато, все відбувається досить повільно і неквапом», — зазначила вона.

За її словами, всі місцеві, хто більш-менш в темі, розуміють, що війна ще триває, і спираються на досвід із босняками — в них досить велика діаспора тих, хто тікав з батьками в 1992-94 з Боснії та Герцоговини.

Грузія: місцеві допомагають, держава — ні

Грузини дуже допомагають українським біженцям, завжди привітні, адже й самі проходили через вторгнення рф, кажуть українські переселенці.

Водночас конкретно від уряду допомоги немає. Цікаво, що у Батумі проживає багато росіян та білорусів, але ті дуже часто ходять із українською символікою.

Хорватія: співчуття та російські стенди

Хорвати дуже співчувають українцям, бо дуже добре пам'ятають, як це було в них, каже біженка Ярослава.

Quote«Негативного ставлення не бачила, але хорватці у цілому не агресивні», — зазначила вона.

Українські прапори на вулицях висять, хоча але на святі вуличної їжі були також російські стенди з самоваром через один від українських.

Кенія: дивуються, що ще йде війна

Є й такі українці, що подалися до Африки. Наприклад, біженка Олена розповідає, що в Кенії дуже дивуються, коли вона каже, що війна ще й близько не закінчилася.

Quote«Думають, що вже все», — пояснила вона.

Емірати: війна шкодить усім

Біженка Людмила, що проживає в ОАЕ, каже, що там з нею часто діляться думкою, що війна шкодить усьому світу, і що росія сильніша, тому «якось потрібно вже закінчувати».

За її словами, найчастіше таку думку висловлюють індуси та філіпінці, тоді як сирійці дуже українцям співчувають.

Quote«Европейці, як і раніше, виказують підтримку, але жаліються на зростання цін. Відчувається певна втома від ситуації», — констатувала вона.

Ще одна біженка, Олена, каже, що в ОАЕ кожен афганський таксист «знає», що у нас війна через США, бо таке йому розповіли росіяни.

Quote«Мене всі розпитують, часто питають, чи війна ще не скінчилася, і як там люди. Сирійці співчувають, підтверджую. Найбільше підтримки я тут отримала від британок і румунки. Бісить кількість росіян і ватні білоруси», — зазначила вона.

Коментарі

Всі новини