Як перетнути кордон, отримати статус біженця та допомогу від держави. Фото: УНІАН
Повномасштабна війна, яку проти України розпочала РФ, змусила мільйони українців пристосовуватися до нових умов життя та поставила перед ними низку запитань: як перетнути кордон та оформити статус біженця, чи буде покарання за несплату комунальних послуг і кредитів, а також як отримати допомогу від держави?
разом із юристами Ario Law Firm Іриною Сербін, Зоряною Скалецькою та Русланом Сидоровичем з'ясувало, як розв'язати ці та інші проблеми.
Перетин кордону у воєнний час: що потрібно знати?
За правилами безвізового режиму з ЄС, громадянин України може протягом 90 днів перебувати в будь-якій державі блоку, не пояснюючи мету свого візиту. Нині сусідні держави максимально спростили режим перетину їхнього кордону для українців. Зокрема, автомобілі оглядають лише поверхнево, прикордонники приймають прострочені закордонні паспорти, а виїхати до іншої країни з дітьми сьогодні можна й без дозволу одного з батьків.
Крім того, тато призовного віку може самостійно перетнути кордон зі своєю дитиною, якщо він підтвердить, що він її єдиний піклувальник. Така ситуація може скластися в разі смерті матері або ж якщо під час розлучення було ухвалено судове рішення чи укладений договір, згідно з яким опіка над дітьми та їхнє матеріальне забезпечення покладені на батька.
Наші у Європі: як оформити статус біженця та чи варто це робити?
Світ і Європа виявилися не готові до масштабів війни та, відповідно, до кількості охочих сховатися від постійних обстрілів за межами України. Через це, пояснюють правники, ефективність застосування наявних механізмів прихистку таких мігрантів залежатиме від того, як надалі розвиватимуться події.
Статус біженця зазвичай надають людям, яких переслідують через соціальні чи політичні переконання, расову чи національну приналежність. Тому, щоб здобути його, вам доведеться довести персональну загрозу своєму життю та здоров'ю.
Подати заявку на статус біженця можна під час перетину кордону, після чого у вас вилучать паспорт громадянина України. Розгляд прохання триватиме близько шести місяців, протягом яких держава, у якій ви опинилися, зобов'язана забезпечити вас житлом, харчами, медичною допомогою, а також надати дітям можливість навчатися. Натомість ви протягом усього цього часу не зможете покидати територію країни та працювати.
Юристи зазначають, що умови перебування в тимчасових притулках чи таборах для біженців часто абсолютно некомфортні. Тож вони рекомендують просити про цей статус винятково тих, хто опинився в критичному становищі, без грошей, житла та знайомих, які можуть про вас подбати.
Інший варіант, яким можуть скористатися українці, — механізм тимчасового захисту. Його, за словами Руслана Сидоровича, насправді ще ніколи не застосовували, позаяк він передбачає надання тимчасового прихистку громадянам лише однієї держави.
Такий механізм дає всі ті самі привілеї, що й статус біженця. Водночас у вас не вилучатимуть паспорт, вам не потрібно буде доводити факт персональної загрози, а процедура розгляду справи менш забюрократизована. Крім того, ви отримаєте можливість працювати в державі, яка вас прихистила, а діти — право на освіту нарівні з громадянами цієї країни.
«Докладно цей механізм ще не до кінця опрацьований, але наголошу: якщо маєте засоби для існування в країні, куди ви тікаєте від війни, ми рекомендуємо не звертатися за отриманням статусу біженця, а дочекатися механізму отримання тимчасового захисту та скористатися ним», — зауважив експерт.
Як отримати допомогу від держави під час війни?
Із 7 березня в застосунку «Дія» в розділі «єПідтримка» можна залишити заявку на отримання допомоги в 6,5 тис. грн. На неї можуть розраховувати підприємці та наймані працівники з регіонів, де відбуваються бойові дії, та які втратили роботу через повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Також під час війни держава не припинятиме виплати пенсій та соціальної допомоги: кошти на них закладені в бюджеті. А попередні два роки пандемії COVID-19 посприяли відпрацюванню механізмів безперебійного здійснення виплат за будь-яких обставин.
Що ж до виплат за втраченим внаслідок бойових дій житлом юристи кажуть, що такого механізму наразі немає, хоча над ним уже працює і парламент, і уряд. Однак чекати на відшкодування варто вже після завершення війни.
Чи можна не сплачувати за кредитом?
На час війни майже всі банки, які працюють на території України, встановили кредитні канікули. Тобто певний час людина може не сплачувати за кредитом, за що вона не отримає штрафних санкцій. Однак, наголошують експерти, такі канікули — це не прощення заборгованості, а гроші доведеться повернути по завершенню воєнного стану.
Умови кредитних канікул у різних банках можуть відрізнятися, тож правники радять уточнювати всі деталі в менеджерів конкретної фінустанови.
Що робити, якщо я не можу оплатити комунальні платежі?
Під час воєнного стану за несплату комунальних платежів не нараховуватиметься пеня, а з квартир нікого, очевидно, не виселятимуть. Якщо ж ви виїхали зі свого міста, варто повідомити про це комунальним службам. Згодом це може знадобитися, якщо доведеться оспорювати рахунки.
Та попри все юристи закликають усіх, хто має можливість, сплачувати за рахунками: це стосується як комунальних платежів, так і податків, зобов'язань за договорами тощо.
«Для того щоб наша армія мала достатньо ресурсу воювати, має працювати економіка», — пояснює Сидорович.
Мобілізація в Україні: що робити військовозобов'язаним?
Усі військовозобов'язані особи, які нині переїхали в інше місто, мають піти до місцевого військкомату та стати на облік. Не факт, що людину одразу мобілізують до лав Збройних сил України.
Однак якщо згодом вона не з'явиться на виклик, це розцінюватиметься як дезертирство, за що в умовах воєнного стану передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.
Водночас особа, яка вступила в тероборону, зауважує Скалецька, не просто виконала вимоги законодавства, але й фактично підписала контракт із ЗСУ.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
