Президент України Володимир Зеленський оголосив про введення воєнного стану в Україні у зв'язку з військової агресією з боку Росії.
Сьогодні вночі 24 лютого о 4 ранку президент РФ Путін оголосив про початок воєнної операції проти України. Причиною послужило звернення ватажків так званих «ЛДНР» Дениса Пушиліна та Леоніда Пасічника, в яких вони просили його захисти їх від «воєнної агресії» з боку української держави.
21 лютого 2022 року Путін підписав укази про визнання незалежними так званих «ДНР» та «ЛНР». Цей акт визнання російських військових на території Донбасу може призвести до введення воєнного стану на всій території України, або окремих її місцевостях.
розібралося як працює воєнний стан та коли його можуть ввести.
Що таке воєнний стан
Воєнний стан — особливий правовий режим, який можуть ввести у разі збройної агресії чи загрози нападу. Також підставами для введення може стати небезпека державній незалежності України та її територіальній цілісності.
Зокрема, під час дії воєнного стану можуть бути обмежені права та свободи громадян і бізнесу. Повний обсяг обмежень визначає указ президента України про введення воєнного стану, також він має бути затверджений Верховною Радою.
Військове командування в умовах воєнного стану може разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями та органами місцевого самоврядування мають право видавати обов'язкові до виконання накази та директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки та порядку.
Крім того, на територіях, де ввели воєнний стан, можуть формуватися військові адміністрації, які є тимчасовими державними органами.
Обмеження в умовах воєнного стану
В умовах воєнного стану військове командування разом із військовими адміністраціями можуть впроваджувати певні заходи. Наприклад, запроваджувати трудову повинність для окремих категорій працездатних осіб від 16 років, які не залучені до роботи у сфері забезпечення життєдіяльності населення, оборонній сфері і не закріплені за різними установами та підприємствами. До переліку таких осіб входять:
- безробітні та інші незайняті особи;
- працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств — у порядку переведення;
- особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
- студенти вишів, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
- особи, які забезпечують себе роботою самостійно.
Однак до таких робіт не можна залучати:
- малолітніх дітей;
- дітей віком від 14 до 15 років;
- жінок, які мають дітей віком до трьох років;
- вагітних жінок, якщо виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я.
Також військове командування може:
- запроваджувати комендантську годину;
- встановлювати особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування усіх громадян, у тому числі й іноземців, а також рух транспортних засобів;
- перевіряти документи в осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян;
- встановлювати заборону або обмеження на вибір місця перебування чи проживання осіб;
- забороняти торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі, а також зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами;
- запроваджувати у разі необхідності забезпечення населення основними продовольчими і непродовольчими товарами;
- встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення військових частин, підрозділів і установ;
- проводити евакуацію населення, якщо виникає загроза його життю або здоров'ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення.
Також уповноважені органи можуть забороняти проведення зборів, мітингів та демонстрацій. Крім того, вони можуть регулювати роботу електронних комунікаційних мереж та послуг, видавництв, телеорганізацій та телерадіоцентрів, закладів культури, тощо. Зокрема, органи також можуть забороняти передачу інформації через комп'ютерні мережі.
Коли в Україні введуть воєнний стан
Згідно з заявою президента України Володимира Зеленського, воєнний стан буде впроваджено у разі широкої ескалації з боку Російської Федерації та початку потужної війни.
«Щодо воєнного стану дуже просто — це питання для нас зрозуміле: ми віримо в те, що війни не буде потужної проти України та не буде широкої ескалації з боку Російської Федерації. Якщо буде — буде впроваджено воєнний стан».
Володимир Зеленський
президент України
Також про введення воєнного стану також говорив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він зазначив, що парламент готовий до різних сценаріїв, у тому числі про введення воєнного стану.
«Цьому має передувати указ президента, який буде розглянутий і затверджений у Верховній Раді. Але я дуже сподіваюся, що до цього ми не дійдемо, тому що Україна ніколи не була прихильником вирішення питання якимсь військовим шляхом, а виключно політико-дипломатичним», – сказав Стефанчук.
Водночас до введення воєнного стану у Луганській та Донецькій областях закликав п'ятий президент та лідер партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко.
«Україна має в цих двох областях запровадити воєнний стан, як я це зробив під час агресії проти нас в Керченській протоці. Україна має сформувати і прийняти необхідні законодавчі акти вже сьогодні».
Порошенко Петро
народний депутат, голова фракції «Європейська солідарність» у Верховній Раді
Як воєнний стан вплине на бізнес
Воєнний стан вплине не тільки на громадське населення, а й на роботу юридичних осіб. Зокрема військове командування може:
- використовувати потужності та трудові ресурси будь-яких підприємств для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці;
- видавати розпорядження про відсторонення від роботи керівників підприємств та організацій без збереження заробітної плати за неналежне виконання ними обов'язків. Також може видавати розпорядження про призначення виконувачів обов'язків керівників підприємств та організацій на час дії правового режиму воєнного стану;
- у разі порушення вимог або невиконання заходів режиму воєнного стану вилучати у підприємств та організацій, окремих громадян електронне комунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп'ютери та інші технічні засоби зв'язку у разі потреби;
- примусово відчужувати приватне або комунальне майно, а також вилучати державне майно для потреб держави в умовах режиму воєнного стану та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Однак при вилученні майна його вартість має бути відшкодована. Якщо ж після скасування воєнного стану примусово відчужене майно зберіглося, то колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати повернення такого майна у суді. Також, колишній власник відчуженого майна може вимагати надання йому взамін іншого майна, якщо це можливо.
