Українські біженці, готуючись до повернення додому з-за кордону, зобов'язані закрити надані їм згідно із законодавством цих країн тимчасові статуси перебування.
Через повномасштабну агресію РФ чимало громадян України, що залишили країну, отримали право на отримання статусу біженця або тимчасового захисту в Польщі, Німеччині, Чехії та інших країнах.
Наявність статусу біженця надає право легально жити в іншій країні й не бути депортованим в Україну, навіть якщо всі безвізові строки перебування за кордоном закінчаться. Документ має довготривалий характер, проте в разі повернення в Україну особа втрачає статус біженця.
«Громадяни України, які вирішили отримати статус біженця за кордоном і зараз приймають рішення про тимчасове або постійне повернення в Україну, мають усвідомлювати, що такий статус вони втратять. Щодо тимчасового захисту, то він надається відповідно до Директиви про тимчасовий захист усім громадянам, які залишили Україну після 24 лютого 2022 року», — пояснила в коментарі
адвокатка АБ «ЮФ «Семенова і Партнери» Марина Семенова.
Кожна країна має свої особливості забезпечення тимчасового захисту та статусу біженця, але загальні правила надання, припинення та контролю з боку держав, які забезпечують прихисток, майже однакові.
Якщо громадянин, що отримав тимчасовий захист, має намір тимчасово повернутися в Україну й не втратити право на матеріальну допомогу, він може залишити країну свого перебування не більш як на 30 днів. У разі виїзду менш як на 30 днів надання допомоги не припиняється.
Отже, якщо особа зі статусом біженця планує виїхати з країни, у якій вона перебуває, не більш як на 30 днів і повернутися, то повідомляти про це орган, що займається наданням допомоги (наприклад, у Польші це Інститут соціального страхування – ZUS, у Франції — OFII), немає потреби.
Також немає необхідності повідомляти будь-які органи про свій виїзд із країни тим українським громадянам, які не оформлювали фінансову підтримку.
Статус біженця. Як і коли треба закрити
За умови повернення додому всі договори із соціальними службами треба розірвати, подавши відповідні заяви.
У разі якщо особа отримувала грошову допомогу та вирішила повернутися в Україну на строк більш як 30 днів, необхідно повідомити про це орган, що надає матеріальну допомогу за наявності тимчасового захисту та інші пільги. Так, наприклад, у Франції за певних умов є можливість отримувати додаткові виплати від центру зайнятості (pole-emploi).
Повідомлення про виїзд на батьківщину можна зробити, звернувшись до відповідного соціального органу особисто або онлайн.
Якщо не повідомити про виїзд на строк понад 30 днів, то залежно від законодавства країни-перебування можуть бути певні негативні наслідки.
Також необхідно повідомити про від’їзд школу чи інший заклад освіти в разі, якщо ваша дитина його відвідує. Необхідно отримати документи, які підтверджують відвідування дитиною закладу освіти та опанування нею навчального матеріалу.
Насамперед це необхідно для того, щоб після повернення до українського закладу освіти мати підстави для переведення в наступний клас у разі, якщо ваша школа не мала можливості організувати дистанційне навчання або в інший спосіб забезпечити безперервність освітнього процесу.
У разі ухвалення рішення про повернення в Україну на постійне місце проживання також необхідно потурбуватися про виконання всіх зобов’язань, що виникли під час перебування.
Наприклад, про виплату оренди в разі, якщо житло було орендовано, погашення заборгованості за штрафами за порушення ПДД тощо, оскільки невиконані зобов’язання можуть ускладнити процес виїзду в Україну або в’їзду згодом у країни ЕС.
