Названі 33 головні слова про 33 рік незалежності України

Цього року ми нарешті дочекалися F-16, звіряли своє життя із графіками відключень світла і продовжували збори на дрони. В канун державного свята називає головні слова, які були у українців на слуху протягом 33 року незалежності України.

Від початку повномасштабного вторгнення росії Україну, за різними оцінками, покинуло 5-6 млн громадян. У 2024 році відповідно до опитувань українські біженці в Європі покращили своє економічне становище і втрачають бажання повертатися. Тим часом в Україні намагаються осягнути масштаб втрат і шукають стимули, щоб повернути людей. Проте чим довше триває війна, тим менше українських біженців за кордоном пов’язуватимуть своє майбутнє з Україною.

Біженці з України. Ілюстративне фото: Pixels

«Вікна виходять на шахедну сторону?» — запитує клієнт у одеського ріелтора. Адже атаки ворожих БПЛА (безпілотних літальних апаратів) стали для українців повсякденною реальністю. Передусім, мова йде про ударні БПЛА типу Shahed іранського походження.

БПЛА Шахед. Фото: Depositphotos

Як повідомив у серпні 2024 року Олександр Сирський, від початку великої війни ворог використав для ударів по Україні 13 997 БПЛА, з яких вдалося знешкодити 9272.

Тим часом Україна також активно використовує БПЛА для атак по території росії. Зокрема, вони регулярно наносять ураження російським воєнним аеродромам, у тому числі у глибокому тилу ворога.

«Працівникам підприємства надається бронювання від мобілізації» — цю важливу перевагу при працевлаштуванні роботодавці почали часто вказувати у вакансіях. Тим часом портали з пошуку роботи групують вакансії з бронюванням окремо.

Забронювати військовозобов’язаних співробітників від мобілізації може не кожний роботодавець. Адже для цього треба відповідати низці критеріїв. Ба більше, процедура донедавна була непроста і на допомогу часто доводилося залучати юристів. Проте влітку 2024 року ситуацію дещо полегшило відкриття можливості бронювання співробітників через застосунок «Дія».

Додамо, що в останній рік у суспільстві широко обговорюється так зване «економічне бронювання» — сплата за заброньованого робітника спеціального збору або нарахування офіційної зарплати не менше певного рівня. Відповідні законопроєкти вже внесли у Верховну Раду.

Такий статус в Україні, вочевидь, скоро матимуть кілька мільйонів військовослужбовців. Поки триває війна, демобілізація є скоріше виключенням. Лише після важких поранень або повернення з полону ветерани подекуди повертаються до мирного життя. Тим не менш, їх реінтеграція у суспільство вже стає важливим завданням для держави і соціально відповідального бізнесу.

Додамо, що у серпні 2024 року в Україні вже анонсували створення застосунку «Ветеран+», щоб надавати ветеранам всі гарантовані державою можливості у єдиному електронному кабінеті.

Тренування з адаптивного спорту для ветеранів у Каневі. Фото: МХП

Читайте також: Повернення — спецпроєкт про допомогу ЗСУ і реінтеграцію ветеранів

Правовий режим воєнного стану визначає наше життя вже третій рік. 23 липня 2024 року Верховна Рада вчергове продовжила дію воєнного стану і, відповідно, мобілізацію до 9 листопада 2024 року. Нагадаємо, що такий правовий режим передбачає обмеження певних прав і свобод громадян як-от: виїзд військовозобов’язаних за кордон тощо.

Спекотний липень 2024 року пройшов для громадян України під знаком тривалих і частих відключень електроенергії, що стало наслідком російського енергетичного тероризму. Коли температура повітря стає більш комфортною, енергоспоживання знижується і відключення світла не застосовуються. Проте в зимові холоди жорсткий дефіцит електроенергії може повернутися. А оскільки відновлення втрачених енергогенеруючих потужностей триватиме роками, відключення світла ще довго будуть українською реальністю.

Відключення світла. Фото: Depositphotos

Читайте також: Стало відомо, коли будуть відключати світло (оновлено) – ТОП-10 фактів про дефіцит електроенергії

Навіть до повномасштабного вторгнення в Україні говорили про демографічну кризу. В третій рік великої війни демографи кричать про катастрофу. Адже за песимістичним сценарієм Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України населення України у 2036 році має скоротитися до 27,6 млн осіб, що на 4,1 млн (12,9%) менше, ніж у 2023 році (31,7 млн осіб). Таким чином, до 2036 року Україна перетвориться на країну самотніх бабусь. Адже старше покоління стане найчисельнішим.

Дефіцит державних фінансів — стара українська хвороба. Проте в третій рік повномасштабної війни ця проблема сягнула таких масштабів, що в країні почали серйозно обговорювати вкрай непопулярні заходи — підвищення податків.

У 2024 році практично всі роботодавці країни заговорили про гострий дефіцит фахівців. Жорсткий кадровий голод виник через мобілізацію чоловіків та масовий виїзд жінок за кордон. Тобто у сфері зайнятості запанував ринок кандидата, і роботодавці тепер змушені конкурувати за працівників. Єдине виключення — IT-сектор, де через негативні тенденції в галузі правила гри диктує роботодавець.

Читайте також: The Page запрошує бізнес взяти участь у проєкті «Найкращі роботодавці України 2024»

Мільйон дронів — саме стільки мала виробити Україна у 2024 році на думку президента Володимира Зеленського. Адже дрон — рухомий апарат, який працює без наявності людини на борту — стає у сучасній війні однією з найбільш дієвих сил.

Зокрема, широкого поширення набули FPV-дрони — невеликі квадрокоптери, якими керують за допомогою First Person View пілотування. Тобто пілот, що управляє дрном, бачить те, що передає камера безпілотника. Великого розголосу у 2024 році наробив заклик міністра цифрової трансформації Михайла Федорова збирати FPV-дрони вдома після відповідного навчання.

Український FPV дрон. Фото: Depositphotos

Але дрони — це не тільки FPV, і застосовують їх не лише у небі. Наприклад, ворожому флоту ефективно завдають ураження українські морські дрони Magura.

Читайте також: Пільги в пакеті з бюрократією — як діє звільнення від ПДВ та мита імпорту запчастин для дронів

Від початку повномасштабного вторгнення росіяни прицільно знищують українську енергетичну інфраструктуру. Тільки у 2024 році через руйнування ворогом українських ТЕС і ГЕС Україна втратила близько 9 ГВт енергогенеруючих потужностей. Через це українські громадяни і підприємства змушені миритися з відключеннями світла в періоди пікового навантаження.

Відключення світла. Ілюстративне фото: Depositphotos

Читайте також: Немає сценарію без дефіциту електроенергії взимку — Сергій Коваленко, гендиректор Yasno

У 2023 році в Україні запрацювала державна програма «єВідновлення», яка передбачає надання грошової допомоги власникам житла, пошкодженого або зруйнованого під час повномасштабної війни.

Зокрема, на дрібний ремонт можна отримати до 200 тис. грн, на капітальний ремонт — 350-500 тис. грн. Якщо житло зруйновано повністтю, потерпілим надається житловий сертифікат, який можна обміняти на нове житло.

Масштаб проблеми вражає. Станом на 19 серпня 2024 року 680 тис. українських родин подали інформацію про 55 млн кв м зруйнованої або пошкодженої житлової площі у застосунку «Дія». Для порівняння: близько 10 млн кв м житла щорічно вводили в експлуатацію в Україні до великої війни.

Читайте також: Програма єВідновлення — поради юристів, як не втратити компенсацію на ремонт житла і реальні кейси

Іпотечне кредитування в Україні наразі представлене майже виключно програмою державного кредитування житла «єОселя». Проєкт поступово набирає оберти. В серпні 2024 року стало відомо, що за два роки роботи програми вже видали 11 165 кредитів на суму 17,67 млрд грн. Найчастіше такі кредити отримували військовослужбовці. Показово, що майже половину кредитів за програмою «єОселя» схвалили у 2024 році.

У розпал відключень світла у червні-липні 2024 року в Україні в рази збільшився попит на зарядні станції. Продавці ледь встигали завозити нові партії товару, а ціни на тлі дефіциту поповзли вгору. Проте у серпні 2024 року, щойно вгамувалася екстремальна спека і світло відключати перестали, попит на зарядні станції впав майже до нуля.

Вочевидь, генератори, зарядні станції, павербанки тощо знов будуть у тренді напередодні зими. Адже, як зазначив Сергій Коваленко, гендиректор Yasno, у інтерв’ю , у України немає сценарію без дефіциту електроенергії взимку.

Зарядна станція EcoFlow. Фото: Depositphotos

«Увага! Новий збір», — оголошують українці, щоб залучити донати чи то на чергову партію дронів, чи то на корм для домашніх улюбленців, евакуйованих із зони бойових дій. Зокрема, протягом 2023 року тільки Фонд «Повернись живим» зібрав понад 4,53 млрд грн. А вдповідно до дослідження Rakuten, майже половина громадян (46%) донатять на армію з кожної зарплати.

Читайте також: Чому українці так багато й активно донатять на ЗСУ – думка соціолога Тимофія Бріка

«Не ведись — це російське ІПСО», — часто кажуть один одному українці. Адже ворог намагається сіяти серед нас панічні настрої і формувати хибні уявлення про ситуацію. Зокрема, у 2024 році ворожі ІПСО стосувалися ситуації в енергетиці.

Уточнимо, що ІПСО (інформаційно-психологічні операції) — це сплановане розповсюдження певної інформації для впливу на почуття і критичне мислення аудиторії.

З 3 жовтня 2023 року Нацбанк України відмовився від фіксованого курсу гривні й перейшов до режиму так званої керованої гнучкості. Відтоді офіційний курс гривні відірвався від позначки 36,6 UAH/USD, а національна валюта почала дрейфувати у бік ослаблення і станом на 23 серпня досягла відмітки 41,29 UAH/USD. Тим не менш, надмірні коливання НБУ стримує регулярними інтервенціями на валютному ринку. Саме тому мова йде не про вільне плавання, а саме керовану гнучкість.

Деякі українські банки і торговельні мережі давно балують своїх клієнтів кешбеком — поверненням зазвичай кількох відсотків від витрачених грошей на спеціальний бонусний рахунок. Проте 20 cерпня Кабмін ухвалив постанову про Національний кешбек, який має стартувати 2 вересня і обіцяє громадянам повернення до 3 тис. грн щомісячно у разі купівлі товарів українських виробників. Між тим, економісти оцінюють доцільність національного кешбеку неоднозначно.

Програму «Доступні кредити 5-7-9%» в Україні запустили напередодні пандемії коронавірусу з метою забезпечення малого та середнього бізнесу фінансуванням на пільгових умовах. Тим часом на державу покладений обов’язок компенсувати банкам різницю між пільговою і ринковою ставками.

Під час повномасштабного вторгнення кредитами 5-7-9% могли скористатися навіть великі підприємства. Проте після розмивання критеріїв державної програми на початку великої війни триває поступове її повернення у рамки. Умови стають жорсткішими для бізнесу.

Читайте також: Як збіднілі аграрії економлять на посівній і де шукають кошти для розвитку у 2024 році

Тим не менш, влітку 2024 року програма 5-7-9% відповідає на нові виклики — банки на пільгових умовах починають кредитувати енергогенерацію. Мова йде про проєкти бізнесу з будівництва та встановлення газотурбінних, біогазових, газопоршневих генераційних установок, сонячних електростанцій тощо. Це має допомогти Україні швидше подолати дефіцит електроенергії.

Влітку 2024 року для світових ЗМІ стала справжньою сенсацією операція ЗСУ в Курській області росії. Розпочався наступ на територію ворога у режимі інформаційної тиші вранці 6 серпня. Станом на 20 серпня українські військові вже контролювали 1263 кв. км території Курської області.

Читайте також: Історія української Курщини – від заселення українцями до зросійщення

На початку 2024 року бізнес гостро зреагував на жорсткі дії силовиків проти інвестбанкіра Ігоря Мазепи та його компанії Concorde Capital. Нагадаємо, відомого бізнесмена затримали 18 січня через звинувачення у махінаціях із землею.

Держава була змушена реагувати на ситуацію, і 23 січня РНБО прийняло рішення щодо економічної безпеки та стабільності у період воєнного стану, яке мало зупинити тиск з боку силовиків на українській бізнес. Подібні ініциативи в Україні зазвичай називають «Маски-шоу стоп», а жорсткі обшуки силовіків із прихованими за балаклавами обличчями — «маски-шоу».

Як зазначив у інтерв’ю голова Маніфесту 42 Сергій Позняк, філософію силовиків за три місяці мораторію на «маски-шоу» змінити не вдалося.

Наслідки обшуку в офісі

Читайте також: Держава найбільше тисне на бізнес у легітимному секторі – бізнес-омбудсмен Роман Ващук

Мобілізація триває в Україні від початку повномасштабного вторгнення. Проте у 2024 році особливий резонанс отримала підготовка і прийняття нового закону про мобілізацію. Нагадаємо, йдеться про закон 3633-IX, який Верховна Рада схвалила 11 квітня. Документ набув чинності 18 травня 2024 року.

Серед головних новацій закону про мобілізацію варто згадати вимогу завжди носити з собою військовий квиток, можливість перевірки документів працівниками ТЦК без поліції, підвищення штрафів за порушення військового обліку, зниження мобілізаційного віку до 25 років тощо.

Мобілізація в Україні. Фото: Depositphotos

8 липня 2024 року кияни, які після ракетного обстрілу виїхали на роботу до центру міста, дорогою побачили стовп чорного диму. Одна з ворожих ракет вцілила у Національну дитячу лікарню Охматдит, де надається спеціалізована медична допомога дітям з усієї країни.

Від удару постраждав новий корпус Охматдиту, який будували біля 10 років. Адже в Україні великі стартегічні проєкти, що фінансуються з держбюджету, часто стають довгобудами. Відкрили новий корпус Охматдиту у 2020 році, а на повну потужність він запрацював під час повномасштабної війни.

Там, зокрема, знаходиться Центр онкогематології і трансплантації кісткового мозку (ТКМ), який дає надію на порятунок у особливо тяжких випадках лейкозу. ТКМ — дуже дороговартісна операція. Її проведення в Україні, а не за кордоном, дозволяє надати допомогу більшій кількості хворих, які цього потребують, і заощадити бюджетні кошти.

Лікарня «Охматдит» після обстрілу. Фото: Соцмережі

8 липня після ракетного обстрілу Києва ЗМІ обійшло фото маленьких пацієнтів Центру онкогематології з лисими голівками після хіміотерапії, яких вивели зі зруйнованого корпусу на подвір’я Охматдиту разом із крапельницями з «хімією». Такі пацієнти під час хіміотерапії є дуже вразливими до звичайних хвороб. Саме тому діти і їх батьки на фото у медичних масках.

Показовою є реакція українського суспільства. Адже охочі допомогти розбирати завали вишиковувалися у черги, а бізнес і громадяни зібрали необхідну для відновлення лікарні суму понад 300 млн грн за лічені дні.

«На жаль, є приліт», — так українці повідомляють про влучання ворожої ракети або БПЛА. Мова йде про тисячі випадків. Адже Олександр Сирський у серпні 2024 року повідомив, що від початку великої війни російські ракети і дрони уразили 11 879 об'єктів, з яких цивільні — 6203, військові — 5676.

Діти дивляться на збиту російську ракету, виставлену на Хрещатику. Фото: Depositphotos

У військовозобов’язаних українців у травні 2024 року нарешті з’явився мобільний застосунок «Резерв+», де можна оновити облікові дані без візиту до ТЦК. Щоб виконати вимоги нового закону про мобілізацію, через мобільний застосунок «Резерв+» інформацію про себе внесли понад 3 млн військовозобов'язаних.

Застосунок «Резерв+». Фото: Depositphotos

Через повномасштабне російське вторгнення Україну наразі називають найбільш замінованою країною світу. За різними оцінками, площа забруднених через війну земель сягає від 0,5 до 8 млн га. Відповідно до оцінки Світового банку, вартість розмінування території України становитиме близько $37 млрд.

Як зазначив у коментарі Пол Геслоп, керівник Програми протимінної діяльності ПРООН (UNDP) в Україні, економічний вплив мін та нерозірваних снарядів можна буде зменшити принаймні на 80% упродовж наступних 10 років, тоді як для очищення землі до останньої міни знадобиться ще багато років.

Патрон — собака-талісман ДСНС України. Фото: Вікіпедія

Обуренням року, вочевидь, для громадян України стало розсипання на кордоні з Польщею українського зерна польськими страйкарями, які блокували рух українських вантажів. Страйки негативно впливають як на українських експортерів, так і імпортерів. Відповідно до опитування, яке провела Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) серед своїх членів у березні 2024 року, збитки українських компаній через страйки на кордоні з Польщею становлять €24,8 млн. Оскільки напруженість на кордоні з Польщею час від часу загострюється, український бізнес шукає інші шляхи поставок.

На польській залізничній станції 25 лютого пошкодили 160 тонн українського зерна. Фото: Мінінфраструктури

Останнім часом замість застарілих слів «військкомат» або «військком» все частіше можна почути ТЦК або ТЦКшник. ТЦК (Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) — орган, який займається військовим обліком і проводить мобілізацію в Україні. Отже, під час воєнного стану багатьом військовозобов’язаним доводиться мати справу із довжелезними чергами та хитромудрою бюрократією ТЦК.

Однією з головних українських перемог останнього року стало відновлення роботи українських морських портів Великої Одеси. Тимчасовий експортний морський шлях отримав назву «Український морський коридор». За рік його роботи 2,4 тис. суден експортували з України 64,4 млн тонн вантажів до 46 країн світу.

Елеватор у порту Одеси. Фото: Марія Бабенко

Після загибелі людей біля закритого укриття у Києві в червні 2023 року в Україні посилено перевіряють споруди цивільного захисту. Повідомити про зачинене під час тривоги сховище тепер можна у спеціальному чат-боті, а в застосунку «Дія» найближче укриття можна знайти на мапі.

У 2024 році напередодні Дня Незалежності України Посольство США у Києві попередило своїх громадян про можливі атаки російських ракет та безпілотників і у разі оголошення повітряної тривоги радять негайно знаходити найближче укриття.

Укриття. Фото: Depositphotos

Тих, хто ховається від мобілізації або тікає за кордон, в Україні прозвали ухилянтами. Проте отримати статус «У розшуку» у застосунку для військовозобов’язаних «Резерв+» можна не тільки через певні порушення, а й цілковито помилково. Для ТЦКшників, які перевіряють документи на вулицях, це може стати приводом для затримання і доставки до ТЦК. «Ухилянтів», яких привезли у супроводі поліції, в ТЦК усюди пропускають поза чергою.

Те, про що довго і наполегливо просили українці від початку повномасштабного вторгнення, нарешті сталося — Україна отримала від союзників сучасні винищувачі F-16. Про надання перших F-16 стало відомо 31 липня 2024 року.

Читайте також: Україна отримала перші винищувачі F-16 — на що вони здатні