Чому МВФ радить звузити програму «5-7-9%» і для кого залишать доступні кредити

Автор

Олена Граждан

Програму «Доступні кредити 5-7-9%» Уряд запустив у 2020 році. Вона мала зробити кредити доступнішими для мікро-, малого та середнього бізнесу завдяки компенсації відсоткової ставки банкам з боку держави.

Цьому сегменту позичальників зазвичай було складно підібрати заставу для банку. Тому в 2021 році уряд також запустив для них програму кредитних гарантій, яку можна поєднувати з «5-7-9%». Надалі вимоги для учасників «5-7-9%» потроху розширювали. І в якийсь момент програма навіть почала штовхати вниз ринкові ставки за кредитами.

Через повномасштабне вторгнення росії «5-7-9%» максимально розширили і прибрали практично всі обмеження. Програма тимчасово втратила свою місію підтримки саме МСБ, зосередившись, зокрема, на аграріях, ритейлерах і великому бізнесі.

Але МВФ попросив повернути обмеження, перш ніж у залежність від держави потраплять усі 100% позичальників. Натомість ринкові ставки за кредитами залишаються високими. Де шукати вихід із ситуації?

Програма «5-7-9%» для великого бізнесу під час війни

«5-7-9%» залишається основою банківського продукту у 9 випадках з 10. У 2022 році понад 90% всього кредитування бізнесу проходило через програму», – розповів Андрій Гапон, виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва.

У березні 2022 року Кабінет Міністрів зняв усі обмеження стосовно граничної суми державної підтримки, прибрав вимоги створювати робочі місця і фокусування лише на ММСБ. Про це свідчать зміни до 28-ї постанови Кабміну.

«5-7-9%» стала доступною ритейлерам та великому аграрному бізнесу. Але скринька Пандори не відкрилася – максимальний розмір кредиту не може перевищувати 60 млн грн, для ритейлерів – 1 млрд грн. «Збільшена сума для ритейлерів мала тимчасовий характер та була необхідна для уникнення продовольчої кризи у 2022 році», – пояснює Гапон.

Після вторгнення всі ритейлери – клієнти Ощадбанку брали кредити на поповнення обігових коштів:

«ТАВРІЯ ПЛЮС»: три кредитні угоди на загальну суму 480 млн грн з травня 2022 року;
ТЗОВ ТВК «ЛЬВІВХОЛОД», торговельна мережа «Рукавичка»: два договори на загальну суму в 300 млн грн у липні 2022 і серпні 2023 року;
ТОВ «ОМЕГА», мережа супермаркетів VARUS: кредит на 297 млн грн влітку 2023 року;
торговельна мережа NOVUS: позика на 500 млн грн на один рік і кредитна лінія за програмою «5-7-9%» на 400 млн грн у липні 2022 року та серпні 2023 року.

Ощадбанк не розкрив, хто саме з великих агрохолдингів взяв кредити «5-7-9%», проте повідомив загальні обсяги кредитування. «За період повномасштабної війни Ощадбанк за програмою «5-7-9%» надав 20 компаніям, представникам великого корпоративного бізнесу з агропромислового сектору та ритейлу, 2,7 млрд грн, а під державні гарантії прокредитував 6 груп компаній (аграрних холдингів) на загальну суму у 2,5 млрд грн», – розповів Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку з корпоративного бізнесу.

Програма була цікава аграріям під час посівної кампанії 2022 року, коли банки тимчасово перестали видавати ринкове кредитування через високі воєнні ризики. Пільгову ставку комбінували з кредитними гарантіями.

Чому великому бізнесу стали цікаві кредити «5-7-9%» після початку повномасштабного вторгнення? Бо крім пільгової відсоткової ставки їх також можна поєднати з портфельними гарантіями, за якими держава компенсує банкам збитки, якщо нерухоме майно чи заставу клієнта зруйнують російські обстріли.

«Збитки, завдані як конкретним підприємствам, так і ринку загалом, спровокували великі підприємства шукати зовнішнє кредитне фінансування», – пояснює Гапон із Фонду розвитку підприємництва.

Інша ситуація в енергетичному секторі. Уряд затвердив постанову №627, згідно з якою Міністерство енергетики з Фондом розвитку підприємництва створило пільгове кредитне фінансування для підприємств паливно-енергетичного комплексу. Це має бути аналог програми «5-7-9%» для цієї галузі.

Влітку цього року в «ДТЕК Енерго» публічно заявили про бажання залучити 5 млрд грн на відновлення своїх ТЕЦ і ТЕС за цією програмою. Проте на пресконференції у жовтні генеральний директор Максим Тімченко повідомив, що компанія вирішила не позичати кошти за пільговим фінансуванням.

Запобіжником для зловживань з «5-7-9%» також стає обмеження суми кредиту. «Для великого бізнесу характерно залучення кредитів більше 10 млн грн, що потребує додаткового і тривалого опрацювання заявки, в тому числі у зв’язку з оцінкою застави», – розповів Андрій Гапон. Великий бізнес має змогу брати ринкові кредити під ставку 18-20% – про це свідчить фінансова звітність компаній, за словами фінансового аналітика Євгена Дубогриза.

Вплинуло на доступні кредити й рішення Національного банку підняти облікову ставку влітку 2022 року – з 10 до 25%. Через це Міністерству фінансів стало важко компенсувати ставку за кредитами. Затримки виплат банкам сягали до пів року. Інша проблема – відчуття несправедливості. Високі ставки були однакові для всіх: для бізнесу в Миколаєві під обстрілами та бізнесу в умовно безпечному Львові. Проте врешті-решт червону картку показав Міжнародний валютний фонд.

Яке майбутнє програми 5-7-9% у 2023-2024 роки і для кого залишать пільгові кредити

«Доступні кредити 5-7-9%» майже стали програмою кредитування для всіх, що робить бізнес повністю залежним від наявності у держави коштів на компенсацію відсоткової ставки. Щойно держава з різних причин не буде мати ресурсу для компенсації, тоді як 100% позичальників залежать від виплат Фонду розвитку підприємництва, – кредитуванню в Україні загрожуватиме обвал.

Це стурбувало МВФ, і у відповідь банки оновили умови, попередивши реалізацію небезпечного сценарію. За словами топменеджера одного з найбільших українських банків, який попросив залишитися неназваним, після візиту МВФ влітку ставка за пільговими кредитами склала 13% річних для усього бізнесу, а 1-3-5% – для компаній, що працюють біля зони бойових дій та в постраждалих регіонах.

Чи не легше стимулювати ринкове кредитування?

«Наразі війна продовжується, і альтернативи програмі «5-7-9%» у питанні отримання доступного кредитного фінансування поки не з’явилося», – пояснює Андрій Гапон. Але у мирний час, за його словами, будь-яка програма державної підтримки не має становити понад 20% на ринку.

Проте уряд може стимулювати відразу три інструменти. По-перше – розширювати урядову програму кредитних гарантій на малий та середній бізнес. «Жоден банк не дасть МСБ кредит без застави. Гарантії знизять вартість ризику для банків», – пояснює Євген Дубогриз.

По-друге, портфельні гарантії можуть також надавати міжнародні фінансові організації – Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, DFC, MIGA. Уряд має спілкуватися з ними і стимулювати їх надавати більше таких програм. «Якщо уряд повідомить офіційно, що хоче їхні кредитні продукти, це допоможе», – каже експерт.

По-третє – треба розвивати страхування. Домашнє завдання для втілення цього інструменту незмінне: уряд має просити міжнародних страховиків заходити в Україну. «Треба просити. Донори не розуміють, що нам треба», – наголошує Дубогриз.

Тобто, міжнародним донорам потрібна комунікація з українськими чиновниками – тоді вони зайдуть на ринок попри обстріли.