У 2023 році справи у агросекторі подекуди йшли так, що представники галузі висловлювали побоювання хвилі банкрутств аграріїв. 
з’ясовує, у якому стані агрокомпанії увійшли в посівну 2024, як оцінюють таких клієнтів у банках і які програми фінансування їм пропонують.
Яким є ризик банкрутства аграріїв у 2024 році
Схоже, найгірші сценарії щодо українського агросектору не реалізувалися. Валентин Літвінов, дослідник Агроцентру Київської школи економіки, вважає, що ризик масового банкрутства фермерів наразі є меншим, ніж у 2023 році, але все ще не нульовим.
Серед позитивних для агросектору факторів Літвінов називає вивезення більшої частини врожаю 2021-2022 маркетингового року завдяки роботі Зернового коридору, а з листопада 2023 року – власного морського торговельного коридору у Чорному морі. Обсяги експорту з червня 2023 року у середньому становлять 5,5 млн тонн щомісяця, що приблизно дорівнює довоєнним показникам. Натомість ринкові ціни змушують виробників балансувати на межі рентабельності.
Одеський порт. Фото: Марія Бабенко
«За ціною логістики, наприклад, з Київщини до півдня у $30 за тонну і вартістю пшениці, скажімо, у $190-200 фермер отримує $120-130 за тонну при собівартості виробництва у $140-150 за тонну, – наводить приклад Валентин Літвінов. – У разі більшого коливання цін, виникнення форс-мажорів або воєнних збитків у фермера не залишається коштів на компенсацію витрат. І така ситуація спостерігається з усіма основними культурами в Україні, окрім олійних, сої та ріпака, які досить маржинальні через великий попит на світовому ринку».
Літвінов зазначає, що фермери схильні перемикатися на продукцію, що дає їм більше виторгу, але це нешвидкий процес. Отже, за прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, площа весняних зернових культур у 2024 році може зменшитися проти минулорічних показників на 1,8% – до 5,6 млн га, а площі під соняшником зростуть майже на 2%, під соєю – на 0,7%.
Тим часом Олександр Нечипоренко, заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» з наукової частини, вважає, що ризик банкрутств у агросекторі залишається актуальним через нестабільність ситуації на фронті та загрозу подальших атак на портову інфраструктуру. На думку експерта, слід також враховувати вірогідні нові регуляторні обмеження, які можуть ускладнити торгівлю та вплинути на конкурентоспроможність української продукції.
Посівна в Україні під час війни. Фото: Depositphotos
На чому заощаджували агрокомпанії під час посівної 2024
Оператори ринку і галузеві експерти зазначають, що стан, у якому аграрії увійшли в посівну 2024, змушує заощаджувати кошти та скорочувати витрати.
За словами Олега Хоменка, генерального директору Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), у компаній, що працюють в центрі України, є частина полів, які не оброблялися і не засівалися цього року. Це пов’язано з оптимізацією фінансових ресурсів.
А за інформацією Олександра Буюклі, виконавчого директора Першого українського сільськогосподарського кооперативу (ПУСК), лише кожен десятий агровиробник здатний застосовувати добрива на рівні 100% від потреби, а кожен п’ятий – усі необхідні засоби захисту рослин. До того ж середній рівень забезпечення паливом оцінюється в 50-55%, а насінням – у 60%.
Наприклад, група «Агротрейд», за словами Катерини Садченко, фінансової директорки групи, увійшла у посівну 2024 року з низьким запасом ліквідності, тому докладає значних зусиль для оптимізації використання ресурсів, ефективного управління витратами і своєчасного виконання агрооперацій.
«Попри певні турбулентності, що були наявні у агросекторі України у 2023 році, наразі група «Агротрейд» працює стабільно, – додає Садченко. – Водночас наші прогнози на майбутнє поки мають стриманий характер».
Як стан клієнтів з агросектору оцінюють банки
поцікавився, як ситуацію в агросекторі сприймають банки, які активно обслуговують і кредитують аграріїв.
Олександр Міцура, директор департаменту корпоративних ризиків Райффайзен Банку, підтверджує, що наразі спостерігається деяке погіршення фінансів клієнтів в агросекторі та суміжних галузях. Але Міцура зазначає, що зниження прибутковості за підсумками одного року не призвело до погіршення якості обслуговування.
За словами Наталі Буткової-Вітвіцької, членкині правління Ощадбанку, відповідальної за напрям ММСБ, частка прострочених агрокредитів не є високою без урахування заборгованості позичальників з окупованих територій або регіонів з великим ризиком бойових дій. На весь портфель в 23 млрд грн прострочка більше 90 днів становить лише 2,5%.
Український фермер з Харківщини буксирує російський трофейний броньований автомобіль. Фото: Depositphotos
У деяких випадках банкам і позичальникам доводилось шукати компроміс і реструктурувати заборгованість. Зокрема, за словами Тетяни Корнієнко, директорки департаменту малого та середнього бізнесу Укргазбанку, частка клієнтів малого та середнього бізнесу, які потребували короткої реструктуризації, склала близько 80% від обсягу наданих аграріям кредитів.
Як у агросекторі оцінюють доступ до фінансування
Опитані оператори ринку та галузеві експерти в цілому задовільно оцінюють співпрацю з фінансовим сектором.
Проте, як зазначає Валентин Літвінов, малі виробники із найскромнішим грошовим потоком мають гірший доступ до фінансування, оскільки їх фінансовий стан не є повністю зрозумілий для банків. Тут у Агроцентрі Київської школи економіки бачать наступні напрями для роботи суспільства, виробників і уряду:
- здешевлення логістики, головним чином це стосується АТ «Укрзалізниця», що займає більшу частину внутрішніх перевезень;
- стимулювання кредитування дрібних виробників, що можна зробити найшвидше через гарантії за кредитами;
- розвиток фінансових інструментів, як-от нещодавнє введення аграрних нот (електронних аграрних розписок).
Якою є підтримка аграріїв з боку держави
За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, враховуючи суттєве розширення напрямів та інструментів державної фінансової підтримки агровиробників у 2024 році порівняно з 2022-2023 роками, заявлених обсягів має вистачити для забезпечення фінансової стійкості агровиробництва і його часткового відновлення на постраждалих територіях. Ключовим напрямом державної підтримки галузі залишається пільгове кредитування із компенсацією державою частини відсоткової ставки за кредитами та надання державних гарантій за кредитними зобов’язаннями. Проте реалізувати все це буде можливо лише за умови отримання запланованих доходів держбюджету та вчасного надходження міжнародної допомоги.
Отже, Леонід Тулуш, завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки», називає такі актуальні програми підтримки:
- «Доступні кредити 5-7-9%» до 90 млн грн або до 150 млн грн для тваринництва до 10 років на інвестиційні цілі;
- «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%» на техніку, обладнання, транспорт;
- «Доступний факторинг» – кредитування під дебіторську заборгованість до 95% суми грошової вимоги або до 150 млн грн до 360 днів;
- гарантії до 50% кредитних зобов’язань фізосіб-агропідприємців, мікро-, малих і середніх агровиробників із земельними ділянками до 500 га строком до 10 років;
- компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва у розмірі 25% вартості (закладено 1 млрд грн, що має задовольнити заявки близько 4000 аграріїв);
- компенсація до 50% вартості відновлення та будівництва меліоративних систем – прокладання труб, водовідведення, дощувального обладнання тощо (передбачено 200 млн грн);
- безповоротні гранти на садівництво, ягідництво і виноградарство, тепличне господарство, розвиток переробного підприємства до 7-10 млн грн у розмірі до 70% вартості проєкту;
- часткова державна компенсація витрат на розмінування сільгоспземель у розмірі 80% вартості (закладено 3 млрд грн).
Російська ракета на полях Чернигівщини. Фото: Depositphotos
Які кредити користуються попитом у аграріїв у 2024 році
За словами Тетяни Корнієнко, аграрії з сегменту МСБ переважно залучають кредити за програмою «5-7-9%», частка яких становить 77%, тоді як у портфелі корпоративних клієнтів на кредити «5-7-9%» припадає лише 15,4%. Близько 78% таких кредитів призначені для фінансування оборотного капіталу.
За інформацією Юрія Каціона, заступника голови правління Ощадбанку, відповідального за корпоративний бізнес, великі агрокомпанії у 2023-2024 роках насамперед потребували фінансування на відновлення зруйнованої інфраструктури і будівництво нових потужностей. Наприклад, наприкінці 2023 року Ощадбанк уклав кредитні угоди на два великі інвестиційні проєкти: на суму у 360 млн грн з компанією, що відновлює зруйнований під час бойових дій завод, і на $60 млн з агропромхолдингом «Астарта-Київ» на будівництво нового підприємства з глибокої переробки сої.
Посіви сої. Фото: Depositphotos
Під час повномасштабного вторгнення можна прослідкувати спочатку розмивання критеріїв державної програми «5-7-9%», а потім її поступове повернення у свої рамки. Артем Панченко, керівник Департаменту агробізнесу ПриватБанку, уточнює, що кожна наступна зміна до програми «5-7-9%» дещо зменшує доступ залежно від цілей та розміру клієнта, і якщо клієнтам «5-7-9%» стає недоступною, вони частіше за все фінансуються за комерційними ставками з використанням держгарантій.
Також, за словами Артема Панченка, весною 2024 року попит на техніку серед аграріїв був досить суттєвий, але його не завжди вдавалося задовольнити через відсутність пропозиції у дилерів. Тому багато клієнтів з агросектору почали звертати увагу на вживану техніку, для придбання якої вже діють окремі програми фінансування.
Стаття є частиною спецпроєкту «Де гроші» про фінанси бізнесу під час війни і продовжує велику тему про ситуацію в агросекторі і агрокредитуванні. Спецпроєкт «Де гроші» має стати онлайн-майданчиком для діалогу між бізнесом, фінансовими установами та державними інституціями навколо актуальних для підприємців фінансових питань.
Читайте також
