Названа галузь, яку банки найбільш охоче кредитують під час війни, але її не оминули проблеми

Автор

Марія Бабенко

Наразі найбільші можливості для залучення коштів має аграрний бізнес і харчова промисловість, передусім — сегмент переробки. Таку думку висловив у коментарі Юрій Каціон, заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес.

Як банки фокусуються на кредитуванні агросектору

«Натепер на ринку частка кредитного портфеля підприємств агропромислового комплексу та сфери виробництва продуктів харчування і напоїв становить близько 21%, що є другим показником після кредитного портфеля підприємств оптової торгівлі, — деталізує Каціон. — Крім того, АПК демонструє найбільший приріст портфеля за 2022-2024 роки — на понад 13,5 млрд грн. Серед нових кредитних угод, укладених Ощадбанком в сегменті корпоративного бізнесу протягом повномасштабної війни, частка угод з клієнтами галузі АПК також найвища — 28%».

Левову частку кредитів бізнесу банки видають у межах пільгової державної програми 5-7-9%. Від моменту запуску у лютому 2020 року у межах програми 5-7-9% аграрії отримали 144,8 млрд грн — 47% від загального обсягу фінансування.

Як агросектор страждає від викликів війни і високої закредитованості

Проте згубний вплив повномасштабної війни не обійшов стороною агросектор, що не могло не позначитися на кредитоспроможності галузі. Тим більше, що багато компаній змушені обслуговувати великий обсяг старих кредитів.

Як зазначає Володимир Міцура, директор департаменту корпоративних ризиків Райффайзен Банку, наразі проблема закредитованості є найгострішою для клієнтів із постраждалих від війни територій, компаній, що безпосередньо зазнають удару від військових дій з таких секторів, як сільське господарство, інфраструктура, нерухомість.

«Наразі спостерігається деяке погіршення фінансів клієнтів у агросекторі та суміжних галузях за результатами 2023 року через падіння світових цін на агропродукцію, здорожчання логістики і простій зернового коридору в окремі періоди 2023 року», — додає Володимир Міцура.

Подекуди у зв’язку з великим борговим навантаженням і фінансовими проблемами бізнесам доводиться оптимізувати діяльність, закривати напрями, продавати майно, звільняти персонал тощо. Передусім, це стосується бізнесів у небезпечних регіонах.

«Високе боргове навантаження часто ставало наслідком проблем у бізнесі через збої з логістикою, нестачу сировини, дефіцит кадрів, що зумовило суттєве падіння попиту, ділової активності, дефолтів серед дебіторів компаній, які своєю чергою були змушені вживати заходів з оптимізації, — зазначає Наталя Буткова-Вітвіцька, членкиня правління Ощадбанку, відповідальна за напрям ММСБ. — Ця проблема торкнулась майже кожної галузі, оскільки багато з них, наприклад, сільгоспвиробники, виробничі та логістичні підприємства, мають територіальну прив'язку і обмежені у мобільності».

Банки намагаються йти назустріч таким клієнтам. Юрій Каціон навів у приклад підписання з СП «НІБУЛОН» шестирічної угоди щодо реструктуризації кредитного портфеля. «Після великих втрат компанії від російського військового вторгнення ми не могли не підтримати свого постійного клієнта і партнера», — прокоментував Каціон.