Росія заявляє про припинення «зернової угоди», завдяки якій з 1 серпня 2022 року через кілька морських портів з України вивезли 39,9 млн тонн зернових. 
з’ясовує, які шляхи вдастся знайти для українського аграрного експорту та на що сподіваються агровиробники.
Чи зможе «зерновий коридор» діяти без участі росії
Експорт урожаю з чорноморських портів, ймовірно, може тривати попри заявлений вихід росії із «зернової угоди». Для цього, за словами Світлани Литвин, аналітика Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), є два альтернативні шляхи:
- продовження співпраці в рамках угоди з ООН і Туреччиною;
- робота без участі росії поза рамками «зернової угоди».
«Восени, коли росія припинила свою участь в угоді, ми вже мали досвід продовження руху суден за підтримки ООН і Туреччини, — коментує Світлана Литвин. — Другий варіант, так званий план Б, складніший, але однаково можливий. Зокрема, він передбачає виділення 20 млрд грн для страхування суден і вантажу. Ймовірність реалізації цього плану є доволі високою, і до такого формату роботи є готовність певної кількості учасників ринку, зокрема судновласників».
Показники діяльності зернового коридору. Інфографіка: statista.com
Директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності Групи АГРОТРЕЙД Андрій Бут пояснює, що в такому разі Україна має зарезервувати в бюджеті 20 млрд грн на відшкодування збитків судновласникам, які заходитимуть в українські порти не в рамках «зернової угоди». Завдяки цьому міжнародні страхові компанії, які під час роботи «зернового коридору» покривали ризики війни, і далі це робитимуть, розуміючи, що зможуть отримати компенсацію від України.
«Другий варіант, який обговорюють учасники ринку, полягає в тому, що, наприклад, турецький флот стане гарантом за сценарієм торгівлі в Східній Африці поблизу Сомалі, — продовжує Андрій Бут. — У такому разі торговий флот супроводжується кораблями Альянсу чи союзників і захищається від нападу. Це дало б змогу судновласникам відчувати порівняну безпеку, а страховим компаніям надавали страхове покриття».
Проте співрозмовник не виключає, що США, країна, яка є лідером у НАТО, може вирішити, що такий варіант дуже ризикований, адже будь-яке зіткнення турецького флоту з російським може бути розцінено як прямий конфлікт НАТО та росії.
У будь-якому разі, як би не розвивалася ситуація, Світлана Литвин попереджає про ризики додаткових атак на портову інфраструктуру. Підтвердженням тому став масований обстріл Одеси 19 липня внаслідок якого, зокрема, пошкоджено портові зерновий і олійний термінали. Ба більше, Міноборони рф погрожує атакувати судна, що прямують у порти України. Тобто не можна виключати, що безпекова ситуація все-таки не дозволить надалі використовувати чорноморські порти для експорту.
Пошкодження портової інфраструктури в Одесі в результаті обстрілів 19 липня. Фото: Мінінфраструктури
Чи здатні альтернативні канали експорту компенсувати зупинення «зернового коридору»
Після 24 лютого 2022 року, коли росія заблокувала українські морські порти, на які припадало до 90 — 95% аграрного експорту, агровиробники стикнулися з неможливістю експортувати свою продукцію. Через це ціни на зернові на внутрішньому ринку просіли до межі рентабельності, і галузі загрожувала криза.
Зараз, за словами Світлани Литвин, ситуація набагато ліпша завдяки таким чинникам:
- налагодження, розширення та вдосконалення протягом війни альтернативних маршрутів експорту через дунайські порти, залізницею та автошляхами;
- відсутність значних перехідних залишків із попередніх періодів.
В 2021 році Україна зібрала рекордний урожай. Фото: Марія Бабенко
«2021 року Україна виростила рекордний врожай, який не встигла експортувати до початку війни, і були ризики, що вирощену у 2022 році продукцію не буде де зберігати, — говорить Литвин. — Цього сезону експортний потенціал України становить приблизно 40 млн тонн зернових та олійних культур, і цей обсяг можна вивезти протягом року навіть без використання морських портів. Це буде довго, дорого, складно, але можливо».
Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital, у своєму дописі у фейсбук підтверджує, що цього сезону експортний потенціал України дорівнюватиме приблизно 43 — 47 млн тонн зернових, або 3,6 – 3,9 млн тонн на місяць, тоді як у найкращі місяці минулого сезону з України вивозили майже 3,7 млн тонн за межами «зернового коридору». Отже, експерт доходить висновку, що цьогорічний урожай цілком можливо вивезти навіть за умови припинення «зернової угоди».
«Якби Україна альтернативними шляхами експорту – через західні кордони та Дунай – експортувала весь урожай (умовно 3 — 3,5 млн тонн на місяць), тоді за 12 місяців ми вивезли б якщо не весь урожай, то більшу його частину», — погоджується Андрій Бут.
Дунайскі порти під час війни суттєво збільшили пропускну здатність. Фото: АМПУ
Як зупинення експорту через морські порти може вплинути на агровиробників
Ймовірна втрата можливості експорту через порти Чорного моря не стане катастрофою для українських агровиробників. Але згубний вплив цього чинника на галузь не варто недооцінювати.
Врожай 2023 року вдастся експортувати навіть альтернативними шляхами. Фото: Марія Бабенко
Вплине така ситуація й на конкурентне середовище. Адже, як зауважує Андрій Бут, агровиробники, що перебувають ближче до точок експорту — західного кордону або Дунайського регіону, — нестимуть менші втрати, тоді як іншим загрожує збитковий рік за всіма позиціями.
«Віддалені від точок експорту компанії потерпатимуть, закопуючи в землю один долар і отримуючи умовно дев’яносто центів. За рік — два такої роботи зменшуватимуться площа обробітку та врожайність, адже виробникам доведеться заощаджувати на всьому», — уточнює співрозмовник .
