Головний біль ринку праці 2024 — хто працюватиме, коли українці воюють та емігрують

Автор

Марія Бабенко

продовжує досліджувати HR-тренди 2024 року і опитує експертів про вплив на ринок праці продовження повномасштабної війни в Україні. В першій частині огляду видання прогнозує, які фахівці будуть найбільш затребуваними у 2024 році і якою буде динаміка зарплат.

Як на ринок праці впливатиме війна, мобілізація та міграція

«Великим викликом є міграція трудових ресурсів в інші країни, де більшість мігрантів знаходять роботу та не планують повертатися. Особливо це стосується тих, хто в Україні не мав власного житла або залишився без даху через війну. Але найскладніший виклик — мобілізація чоловіків, що не дозволяє планувати діяльність підприємств», — зазначає Олена Журочкіна, HR-експертка. На думку співрозмовниці , через мобілізацію чоловіків робочих спеціальностей (будівельників, водіїв та ін.) там, де є можливість, їх будуть заміняти жінками.

Наталія Слинько, керівниця напряму рекрутингу та Executive Search GRC, підтверджує зростання попиту на професійних робітників, яких вже натепер дуже не вистачає, а у 2024-му потреба збільшуватиметься за рахунок мобілізації. Тому в Україні вже з’явилися підприємства, які почали навчати жінок традиційно чоловічим професіям.

Жінкам в Україні доведеться навчатися чоловічим професіям. Фото: Pixels

В деяких регіонах на виробництві майже немає кому працювати. Наприклад, в обговоренні в соцмережах бізнесмен, що працює в галузі каменеобробки, скаржиться, що днями в нього мобілізували працівника віком під 60 років, у якого обидва дорослі сини вже служать у ЗСУ. В найближчих до його виробництва селах чоловіків не знайти, а йому потрібні пару десятків робітників, як він пише — «бажано 60+ або з третьою групою інвалідності».

Як через велику війну змінилися регіональні особливості ринку праці

«У 2023 році відбувся суттєвий відтік робочої сили з прифронтових регіонів, насамперед — з Херсонської та Запорізької областей і трохи менше з Сумської та Харківської. Така ситуація триватиме, поки йдуть активні бойові дії. Тому в цих областях роботодавцям потрібно фокусуватися на програмах утримання, підтримки персоналу та створенні безпечного робочого простору», — зазначає Домініка Іванова-Бекар, власниця HR-агенції.

Тим часом, за словами співрозмовниці , в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Хмельницькій областях відбувається пожвавлення економіки. Адже у 2022-2023 роки сюди перемістилися як виробничі потужності, так і велика кількість ВПО. Але тут постає інша проблема — невідповідність пропозиції кандидатів запиту роботодавців.

У 2024 році у разі продовження активних бойових дій подібні розбіжності між регіонами будуть загострюватися.

«Навряд чи ми подолаємо регіональний розбіг — його диктує війна. Тому не варто розраховувати на активний ринок праці у Харкові або на рівну кількість вакансій у Львові та Одесі. Якщо міграція підприємств зі сходу на захід продовжиться можливе подальше посилення конкуренції за фахівців у західному регіоні», — підсумовує Тетяна Пашкіна, HR-експертка.

За прогнозами Максима Розгона, CEO консалтингової компанії Osoba, у 2024 році всі великі прифронтові міста, особливо Харків та Одеса, певно, найбільше страждатимуть через брак кваліфікованого персоналу, який виїхав і поки що не дуже прагне повертатися. Адже, за словами Розгона, нині майже неможливо перевезти в ці регіони працівника з іншого міста — Львова, Києва тощо.

В Одесі може відчуватись кадровий голод. Фото: Depositphotos

Які відповіді на виклики 2024 року шукатимуть роботодавці

«Наразі дуже складно прогнозувати, що робити роботодавцю у цих умовах, — продовжує Наталія Слинько. — Перше, що йде на думку, — навчати персонал. Але в якийсь момент навіть навчати вже не буде кого. Тому, де можливо, варто автоматизувати процеси як за допомогою обладнання, так і штучного інтелекту».

«Темпи еміграції зростатимуть і далі. Анонсований черговий етап мобілізації також несе ризики. Щоб їх мінімізувати, учасники ринку праці будуть переходити в «сірі» трудові взаємовідносини, і цей тренд зростатиме. Працівників виводитимуть за штат, платитимуть в «конверті», намагатимуться наймати на роботу людей, які мають бронь або відстрочку, або при наймі нових працівників надавати перевагу жінкам», — продовжує Максим Розгон.

Неформальна зайнятість та зарплати в конверті стають більш розповсюдженими. Фото: Depositphotos

Основною проблемою ринку праці 2024 року співрозмовник вважає пошук талантів та їх утримання. Адже бізнес намагається розвиватися і планує розширення штату, тоді як кількість працездатного і кваліфікованого персоналу зменшується через війну.

«Оскільки багато українців стали ВПО або біженцями в інших країнах, для їх повернення бізнеси повинні створювати конкурентні умови — підвищувати зарплати, надавати психологічну підтримку, гарантувати безпеку тощо», — продовжує Катерина Скібська, генеральна директорка рекрутингової компанії DOPOMOGA Ukraine.

Своєю чергою Домініка Іванова-Бекар вважає, що роботодавці будуть шукати такі відповіді на виклики 2024 року:

залучення жінок до традиційно «чоловічих» професій;
запровадження програм адаптації та реінтеграції ветеранів;
більш активне залучення кандидатів вікової групи 50+, молоді та людей з інвалідністю;
розширення практики віддаленої роботи;
запровадження програм з психологічної підтримки та ментального здоров’я працівників;
впровадження програм з утримання персоналу.

Психологічна підтримка персоналу сьогодні вкрай важлива. Фото: Pixels

«Повномасштабна війна триває вже майже два роки, і за цей час втрат — близьких, друзів, нерухомості, майна тощо — зазнала більшість громадян України. Окрім того, у 2023 році багато хто відмовив собі у відпочинку, тому що «не на часі», але втома та стрес нікуди не поділися. Накопичення таких станів надалі може призвести до вигорання, що прямо пропорційно впливає на рівень ефективності та результативності працівників», — продовжує Іванова-Бекар.

Відповіддю на цей виклик має стати запровадження всебічної психологічної підтримки. Більш того, в фокусі таких програм має стати не тільки власне працівник, а і його найближче оточення. Тобто роботодавцям варто стати дружніми до родини.

«Впровадження програм з утримання персоналу стосується як матеріальної, так і нематеріальної сторони. Адже на другому місці за важливістю після рівня зарплати для працівників є внутрішній клімат та стосунки в колективі, тому завдання з формування сприятливого та підтримуючого внутрішнього середовища також має бути в фокусі HR-спеціалістів», — підсумовує Домініка Іванова-Бекар.