В Україні завершується вже третя весняна посівна в умовах повномасштабної війни. В якому стані у неї увійшли малі та середні агровиробники і чи мають вони достатньо ресурсів для отримання кращого врожаю у 2024 році, 
розповідає Олександр Буюклі, виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу (ПУСК). Це підприємство об’єднує 74 малих та середніх господарств у 12 регіонах України із загальним земельним банком понад 200 тис. га.
Олександр Буюклі, виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу (ПУСК)
Що допомогло уникнути масового банкрутства аграріїв і на чому їм доводиться економити у 2024 році
В інтерв’ю у вересні 2023 року ви не виключали хвилі банкрутств як серед агровиробників, так і серед торговельних компаній-агроекспортерів, які могли не витримати тодішніх жорстких умов. Адже порти великої Одеси в той час тільки розпочали набирати обертів після тривалої блокади, а дунайські порти були надто небезпечними через російські обстріли. Чи залишається ризик банкрутства аграріїв актуальним у 2024 році, чи найгірші прогнози не справдилися, зокрема завдяки налагодженню морського експорту?
Дійсно, з початком повномасштабного вторгнення для аграріїв склалася критична ситуація. Глибоководні порти були заблоковані, дунайські порти не могли впоратись із навантаженням, та й логістична складова відчутно зросла в ціні. Разом з іншими факторами це призвело до того, що багато фермерських господарств опинилися на межі банкрутства, а деякі навіть збанкрутували через неможливість реалізувати свою продукцію взагалі або продати її за ціною, яка би забезпечувала рентабельність вирощування.
Проте після того, як Україна змогла викинути російський флот з Чорного моря і забезпечила безперешкодний прохід кораблів з українською агропродукцією, ми у 2023-2024 роках змогли наблизити експорт зерна та олійних культур до довоєнного рівня. Це привело до зменшення вартості фрахту суден. Отже логістична складова відчутно подешевшала, і фермер зміг отримувати кращу ціну за свою продукцію.
У квітні 2024 року вантажообіг через український морський коридор склав 7,7 млн тонн, з яких – 5,1 млн тонн – продукція аграріїв. Фото: Фейсбук АМПУ
На додачу до того, починаючи з середини весни 2024 року ціни на зернові та олійні на світовому ринку безперестанно зростають на тлі погодних ризиків. В результаті зараз ми маємо досить привабливі цінові пропозиції. Крім того, завдяки розблокуванню портів українським аграріям вдалося покращити забезпечення паливом та мінеральними добривами.
Чи мають агрокомпанії достатньо ресурсів для забезпечення посівної-2024, чи через брак коштів змушені скорочувати посівні площі, обмежувати використання засобів захисту рослин та добрив?
Серед аграріїв нашого кооперативу переважна більшість виробників не змінювали суттєво посівні площі під озимими та ярими культурами в порівнянні з минулим сезоном. Близько третини господарств навіть збільшили посівні площі озимих культур за рахунок ріпаку і пшениці. Невелика частина фермерів взагалі відмовилися сіяти озимі через погодні умови чи проблеми з забезпеченням добривами. Обираючи, яку культуру сіяти, фермери, звісно, оцінюють цінові тенденції на світових ринках, але переважно орієнтуються на можливість збуту всередині країні.
Поле ріпаку. Ілюстративне фото: Pixabay
Щодо палива та насіння схожі тенденції. Наразі середній рівень забезпечення паливом оцінюється в 50-55%, насінням – у 60%. Також не варто забувати і про фінансові труднощі.
Податки, кредити, страхування від воєнних ризиків – які фінансові питання хвилюють аграріїв у 2024 році
Минулої осені агровиробники, яких опитав , повідомляли, що повернення ПДВ затримується на 5-6 місяців. Крім того, бізнес останніми роками скаржиться на масове блокування податкових накладних. Ці проблеми наразі зберігаються?
В кінці 2023-го і на початку 2024 року ситуація з масовим блокуванням податкових накладних помітно покращилася проти попереднього періоду. Проте останніми тижнями все більше аграріїв почали знову скаржитися на появу цієї проблеми, хоча поки це не носить систематичний характер. Аналогічно і з поверненням ПДВ – у 2024 році відчутних проблем не було.
Чи мають агрокомпанії належний доступ до кредитів та інших фінансових продуктів у 2024 році? Як оцінюєте доступність та умови наявних кредитних програм у банках?
Чи є у агровиробників можливість застрахувати від воєнних ризиків врожай, вантажі, техніку, виробничі потужності, заставне майно?
Бізнес, ринок страхових послуг та аграрний сектор переживають непрості часи. Аграрні ризики можуть стосуватися не лише посівів, а й збереження врожаю та сільськогосподарської техніки від обстрілів та інших наслідків воєнних дій.
Також є актуальним напрям страхування ризиків дотримання строків та якості експортування агропродукції, що пов’язано насамперед з блокуванням кордону. До того ж агротрейдери і агровиробники стикаються з ризиками не тільки протягом доставки агропродукції замовникам, а й під час її зберігання на будь-якому відрізку логістичного ланцюга. Це все негативно впливає на стабільність страхового ринку та аграрний бізнес.
В Україні є різні страхові програми для сільськогосподарських підприємств. Певну роль у страхуванні аграрних ризиків відіграє державна підтримка. Наразі в Україні діє закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», який регулює це питання. І хоча механізми страхування аграрних ризиків і компенсація державою покриття страхових внесків існують, реалізація цього механізму є досить ускладненою.
Якої підтримки агрокомпанії наразі потребують з боку держави?
Зараз лунають різні оцінки обсягу постраждалих від війни сільгоспземель — від 0,5 до 8 млн га. Фото: Фейсбук Мінагрополітики
Інтерв’ю є частиною спецпроєкту «Де гроші» про фінанси бізнесу під час війни і розпочинає велику тему про ситуацію в агросекторі і агрокредитуванні. Спецпроєкт «Де гроші» має стати онлайн-майданчиком для діалогу між бізнесом, фінансовими установами та державними інституціями навколо актуальних для підприємців фінансових питань.
Читайте також
