Facebook Pixel

«Сподіваємось, що це вже дно» — співвласник Agricom Петро Мельник про проблеми агроекспорту

The Page продовжує цикл бліцінтерв’ю з українськими експортерами. Петро Мельник, виконавчий директор та співвласник Agricom Group, президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) розповідає про зерновий скандал з Польщею, ускладнення експорту наземними шляхами та ризики банкрутства українських аграріїв.

В рамках проєкту «Експорт під обстрілами» The Page опитує експортерів з різних галузей і регіонів України. Agricom Group об’єднує три земельних кластери в Житомирській, Чернігівській і Луганській областях із загальним земельним фондом 28 тис. га. Потужності компанії на Луганщині тимчасово перебувають під окупацією. Також до складу Agricom Group входить завод із виробництва пластівців із зернових культур і продуктів на їхній основі під ТМ «Добродія» та іншими, які продаються в українських торговельних мережах і експортуються до 40 країн.

Експорт зернових 2023 — головні проблеми українських експортерів

Як зупинка роботи «зернового коридору» ускладнила експорт агропродукції для вашої компанії?

Ситуація, що склалася, ускладнила роботу не лише нашого агрохолдингу, але й кожного аграрія. Ми розуміли, що може відбуватися внаслідок закриття «зернового коридору», і готувались до такого розвитку подій. Але крім цієї проблеми додалося ще й ембарго п’яти європейських країн. В результаті ми отримали коктейль із негативних чинників.

QuoteІ навіть зараз, коли почали доставляти продукцію за кордон, ми бачимо, що автомобільні шляхи не справляються з навантаженням. Наші авто замість 7-8 днів їдуть у західному напрямку по 13-15 днів. Залізниця працює краще, але і до неї є питання. «Завдячуючи» цим чинникам, ситуація з експортом є досить складною. Але, як кажуть, «маємо те, що маємо» і сподіваємось, що це вже дно.
Петро Мельник, виконавчий директор та співвласник Agricom Group, президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). Фото: Agricom Group

Петро Мельник, виконавчий директор та співвласник Agricom Group, президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). Фото: Agricom Group

Як ви оцінюєте можливості для експорту дунайських портів?

Agricom Group наразі не використовує дунайські порти. Однак з огляду на статистику, вже бачимо, що ці порти перевалюють від 2 до 3 млн тонн зерна на місяць. Атаки на інфраструктуру, звичайно, впливають на їхню роботу. Але там є можливість для розширення портів, і я дуже сподіваюсь, що це відбуватиметься разом зі зміцненням захисту регіону від атак ворога.

Чи доводиться зараз українським експортерам і вашій компанії зокрема вчергове переглядати канали експорту?

Натепер ринок реалізації повністю зруйнований. Ми постійно працюємо над каналами експорту, переглядаємо нові можливості, шукаємо нові ринки збуту, беремо активну участь у міжнародних виставках, де представлені потенційні партнери.

Наразі ми використовуємо для експорту автомобільні шляхи в напрямку Румунії, Польщі та Словаччини. Щодня ситуація змінюється, тому у нас немає чіткого розподілення, куди і в якій кількості буде відвантажуватись продукція. Короткострокове планування – це нині класика управління компанією в умовах невизначеності. Думаю, що так ми всі будемо працювати найближчий рік.

Що ви думаєте про зерновий скандал з Польщею?

Зерновий скандал негативно вплинув на нашу роботу. Хочу зазначити, що це політичні заяви, адже ми працюємо з Польщею і спілкуємось з польськими переробниками, які, навпаки, хочуть закуповувати українське зерно. З одного боку, для них вигідно купити дешевше українське зерно, переробити його і продавати товари з доданою вартістю. З іншого, коли аграрії доставляють українське зерно в Австрію, Іспанію деінде, ми все одно виграємо конкуренцію у поляків. Тому мені важко зрозуміти, що польський уряд хотів цими кроками досягти, але насправді вони самі собі «вистрілили в ногу».

Банкрутство агрокомпаній в Україні — хто в зоні ризику і як запобігти

Як експортні можливості і собівартість експорту зараз залежать від географічного розташування агровиробника?

QuoteХто ближче до кордону з країнами ЄС, той має найвигідніші позиції. Навіть не з огляду на війну, а завдяки дешевшій логістиці. Український клуб аграрного бізнесу, інші асоціації звертались до уряду і до Єврокомісії з ініціативою розв'язати питання компенсації витрат на транспортування аграріям, які знаходяться далеко від портів чи кордону з ЄС. Це більш соціальна складова, адже бізнес, що годує села і людей, які працюють в агросекторі, може бути зруйнованим.

У нас наразі є власний автопарк, в який ми інвестували торік, і це допомагає бути гнучкішими в роботі. Його недостатньо для перевезення всього врожаю, але наші авто закривають основні потреби, що допомагає хоча б не зійти з дистанції. І, звичайно, зараз дуже себе виправдовує переробка, якою займається наш агрохолдинг, бо з точки зору логістики цей напрямок є вигіднішим.

Виробництво на заводі “Добродія Фудз”. Фото: Agricom Group

Виробництво на заводі “Добродія Фудз”. Фото: Agricom Group

Ваша компанія зараз готова експортувати за будь-якою можливості чи маєте намір зберігати врожай до кращих часів?

Ми завжди вважали за потрібне бути представленими на спотовому ринку – реалізовувати всього потрохи. Якщо ми бачимо, що ціна на певну культуру змінюється, звичайно, ми оцінюємо перспективу і робимо запаси. Але при цьому ми не є класичним зернотрейдером, ми – аграрії, яким потрібен обіговий капітал, щоб працювати. Якщо культура збиткова, намагаємось відтерміновувати продаж або знаходити варіанти переробки.

Чи є нині ризик хвилі банкрутств аграріїв?

QuoteХвиля банкрутств – це реальність. Цьогоріч ми матимемо важку фінансово-економічну ситуацію в галузі. І якщо уряд не впровадить програми підтримки аграріїв, а кожен кредитор виставить вимоги до своїх боржників, піраміда рухне. Зараз ми всі тримаємось за рахунок того, що один одному робимо поступки, балансуємо обігові кошти. У нас також є боржники, а саме – держава, що затягує процес відшкодування ПДВ, наші клієнти, які вчасно не повертають кошти. Весь ринок тепер існує за рахунок того, що ніхто не робить різких рухів.

В зоні ризику банкрутства можуть опинитися агрокомпанії на півдні, півночі і на сході, які віддалені від західних кордонів і наближені до територій, де ведуться активні бойові дії. Центр України також не в кращій ситуації.

Кліматичні ризики також присутні. Цьогоріч ті, хто сіявся по мінімуму з пізнім обробітком ґрунту – найбільш ризикові компанії. Бо весною поля затоплювало, а восени маємо посуху.

Наступний чинник – фінансовий. Агрокомпанії, які не змогли реструктурувати свою ліквідність, також перебувають у зоні ризику банкрутства.

Збір урожаю жита. Фото: Agricom Group

Збір урожаю жита. Фото: Agricom Group

Наскільки адекватною є позиція України щодо підтримки аграрного експорту і яких кроків у цьому напрямі ви очікуєте від держави?

Я очікую, що Україна продовжить перемагати на полі бою, а держава, перш за все, буде перейматися саме цим. А щодо підтримки аграріїв, звичайно, нам би набагато полегшило роботу розв’язання питання повернення ПДВ, яке нині затягується до 5-6 місяців.

Крім того, податківцям варто перевіряти тих, хто дійсно не платить податки. Потрібно навести порядок у роботі податкових служб. Навіть під час війни це можливо оптимізувати в короткі строки, а не вбивати бізнес, як це робиться зараз. Бо якщо нас вже перевірили 2-3 рази, зафіксували це в електронному вигляді, то навіщо наші бухгалтери втрачають щомісяця 3-4 дні на нові перевірки?

Також, як я вже зазначив, потрібна пільгова підтримка з боку держави. Подивіться на досвід Європи – там кожен аграрій дотаційний. Ще до війни ми спільно з Мінагрополітики розробляли план перспективних культур, яким потрібно приділяти увагу, бо вони є стратегічними для нашої держави. Зараз все зупинилось.

Ми повинні забезпечувати нашу армію, підтримувати соціальні ініціативи. Але ми маємо бути в змозі розвивати бізнес і платити податки, які йдуть до бюджету. І якщо ми втратимо цей час для розвитку бізнесу, потім може бути пізно.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉