Поки увага українських громадян прикута до подій на фронті, про українську корупцію зазвичай згадують у зв’язку з черговим резонансним скандалом — чи то із закупівлею яєць для армії по 17 грн за штуку, чи то навколо придбання барабанів у Києві. Але це лише верхівка айсбергу. Адже в розпал повномасштабної війни в Україні розквітають тіньові ринки цигарок, пального, азартних ігор, а силовики посилюють тиск на бізнес.
Про боротьбу з тіньовим сектором і корупцією 
розмовляє з Ярославом Железняком, народним депутатом, заступником голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
Чому відбуваються зловживання в держзакупівлях
У червні 2023 року набула розголосу історія про закупівлю барабанів і дорогих сковорідок для бомбосховищ. Які висновки можна зробити з огляду на ці прецеденти про стан справ у держзакупівлях під час війни?
Ситуація в держзакупівлях нічим не відрізняється від тієї, що була до повномасштабної війни. Проблема полягає в тому, що для більшості закупівель достатньо довго діяв спрощений режим, і ніхто туди не дивився. А на початку війни деякі колеги взагалі вносили пропозиції щодо скасування системи ProZorro. Я був категорично проти й попереджав, що будуть красти. Підтвердження цьому ми побачили, коли ці закупівлі почали з’являтися в системі.
Зокрема, я особисто переглядав кошторис реконструкції укриттів у Голосіївському районі на 6 млн грн і побачив, що там на матеріалах йде накрутка щонайменше 50%. Таке саме спостерігається в закупівлях великих держпідприємств, зокрема «Енергоатому». Тому, барабани – це смішно, але на них не так багато й украли, як порівняти з іншими кейсами.
Чи будуть відповідні наслідки після розголосу інформації про екзотичні закупівлі чи країна посміється над мемами з барабанами, а зловживання й надалі триватимуть?
Юридичні наслідки вже є — деякі закупівлі скасували. Але глобально, я вважаю, нам треба посилювати контроль над держзакупівлями, і тут має включатися в роботу Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке поки що займається іншими непрофільними речами.
Також проблемою є те, що в більшості цих випадків складно знайти юридичне обґрунтування, чому причетних до сумнівних закупівель людей мають притягнути до відповідальності. Наприклад, нещодавно я проаналізував усі закупівлі яєць, що відбувалися в нашій країні, і побачив, що навіть у травні 2023 року, після скандалу із закупівлею яєць для армії по 17 грн за штуку, деякі обласні та селищні ради й далі закуповували яйця принаймні вдвічі дорожче, ніж на ринку — по 10 грн за штуку без ПДВ. Це свідчить про те, що ніхто не боїться відповідальності.
Тут немає чарівної пігулки, яка б вилікувала хворобу. Закупівель в Україні проходить багато. Система ProZorro надає змогу їх перевіряти. Але крім того має бути відповідальність. Якщо той чиновник, який закупив сковорідку начебто для укриття за 720 тис. грн, підпаде під відповідальність, його ув’язнення стане попередженням для всіх його друзів-корупціонерів з інших районних, міських і селищних рад.
Ярослав Железняк, народний депутат, заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики
Чому в Україні розквітли тіньові ринки та як їх приборкати
Як загалом повномасштабна війна, за вашими оцінками, вплинула на рівень корупції та тіньової економіки в Україні в різних сферах?
Є певний позитив у тому, що з’являються випадки бодай спроб розслідувати корупцію навіть у найвищих ешелонах влади, як-от у кейсі Верховного Суду. Але за масштабами проявів корупції, на жаль, я не бачу позитивних змін. А в декількох напрямках, навпаки, спостерігаю погіршення. Це передусім нелегальний обіг алкоголю та палива.
Крім того, відбувається збільшення тиску правоохоронної системи на бізнес, і про це говорять ледь не в кожній компанії. Тобто правоохоронці, як за старих часів правління Януковича, втручаються в економіку. Тиск поширюється й на «білі» компанії, які сумлінно сплачують податки. Наприклад, на мережу кінотеатрів «Мультиплекс», що працює прозоро, силовики нещодавно завели справу й намагалися зробити з них цапа відбувайла. Але водночас і надалі безперешкодно працює завод, який виробляє нелегальні цигарки: про нього всім відомо, але для того, щоб зупинити його діяльність, нічого не робиться.
Також у нас дуже зросла корупція в державних підприємствах, особливо енергетичних. І найяскравішим прикладом цього є «Енергоатом», де корупція простежується починаючи від закупівель і закінчуючи історією з продажем електроенергії на підставних торгах значно дешевше за ринковий рівень.
Ще одним прикладом корупції є утворення так званих бек-офісів при держпідприємствах. Це місця, де підрядникам говорять, скільки відсотків відкатів їм треба віддати корупціонерам.
Ще один яскравий прецедент — АРМА [Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів]. Тільки на продажу арештованих російського аміаку та білоруського калію Агентство через корупцію завдало збитків державі на 500 млн грн. Вочевидь, на людей, що до цього причетні, очікує кримінальна справа.
Особливих масштабів корупція набула на митниці, де протягом минулого року вкрали приблизно 100 млрд грн, про що вже відкрито говорять у Державному бюро розслідувань (ДБР). На жаль, у місцевих органах влади теж панує корупція й відчуття повної безкарності. І всі ці гроші, про які йдеться, фактично вкрадені в армії.
Усе це є наслідком централізації правоохоронної системи в одних руках і впливу на енергетичний сектор деяких заступників глави Офісу президента. З іншого боку, у суспільства, на жаль, є й інші виклики, пов’язані з війною, через що проблемі корупції приділяється менше уваги.
Зокрема, зараз працює Тимчасова слідча комісія (ТСК) з питань незаконного обігу тютюнових виробів. Які найбільш показові результати її роботи?
За останній місяць у дьюті-фрі продали на 1 млн пачок сигарет менше, ніж у попередній місяць. Якщо раніше там у середньому купували по 30 пачок в одному чеку, то тепер купують по 10. Водночас надходження до бюджету за цією статтею за місяць зросли на 20%.
Але кінцевою метою має бути зростання податкових надходжень із продажу цигарок ще на 50%. Адже, згідно з аналітикою про сплату податків із тонни переробленого тютюну, уже виявлено низку тіньових виробників, які, на відміну від міжнародних компаній, замість мільйонів податків сплачують кілька гривень. Тепер виробники нелегальної продукції та точки її продажу відомі, схеми постачання в дьюті-фрі зрозумілі. У першому читанні ухвалено потрібний законопроєкт і вже опрацьовується до другого читання [законопроєкт № 9315, який на час воєнного стану має заборонити продаж у магазинах дьюті-фрі тютюнових виробів, виготовлених в Україні ].
Те саме зараз робиться й із тіньовим ринком палива. Виробники нелегального продукту та мережі, які його реалізують, відомі, як і ті, хто надає їм послуги зі зламу РРО.
А щодо грального бізнесу, то тільки за травень 2023 року він заплатив 850 млн грн податків, тоді як за весь 2021 рік — лише 200 млн грн. Тобто тільки за один місяць гральний бізнес сплатив податків у чотири рази більше, ніж за весь 2021 рік, і на 100 млн більше, ніж за весь 2022 рік. Надалі надходжень має стати ще більше. Адже ми зараз зловили операторів ринку на новій схемі ухилення від податків, на що мають відреагувати фіскальні органи.
Усе, що я перерахував, це прямі наслідки аналітики та розслідувань нашої парламентської ТСК і взаємодії з іншими відповідальними органами та регуляторами для перекриття знайдених схем.
Ярослав Железняк вважає роботу парламентської ТСК у напрямку перекриття схем ухилення від податків доволі ефективною
Як побороти тіньовий ігорний бізнес в Україні
Нещодавно Україну збурило інформаційне вкидання про те, що начебто Нацбанк вимагає від банків звіти про карткові операції громадян. У НБУ пояснили, що насправді йдеться про операції юросіб і боротьбу з міскодінгом (встановлення банками коду торговця, що не відповідає виду діяльності бізнесу). А саме міскодінг допомагає ухилятися від сплати податків гральному бізнесу. Як ви оцінюєте ефективність вищезгаданих кроків НБУ?
Дійсно, Нацбанк зробив і робить величезну роботу, щоб прикрити такі схеми. І це стосується не тільки грального бізнесу, а й нелегальних продавців тютюну, алкоголю, сексуальних послуг, порноконтенту та наркотиків. Тоді як звичайним громадянам, дійсно, не варто боятися контролю за їхніми транзакціями.
Нелегали використовували ферми дропів – тобто десятки тисяч карток, відкритих на людей, які вже померли або перебувають на окупованих територіях. Ще були схеми, коли, наприклад, різко зростали закупівлі з України послуг бізнес-шкіл у Нігерії чи використовувались інші методи виведення коштів. Усе це вже вдалося прикрити. Цього тижня перевірили всі легальні казино, і жодне з них не використовувало міскодінг. До них є інші претензії щодо сплати податків, особливо на виграш, але я радий, що ми перебуваємо вже на новому етапі дискусії.
Якою є роль українських банків у цих схемах і чи варто чекати на санкції проти фінустанов?
У схемах, які допомагали гральному бізнесу ухилятися від сплати податків, брали участь дев’ять банків. І щодо топменеджменту цих фінустанов здебільшого мають бути відкриті кримінальні справи за легалізацію майна, одержаного в злочинний спосіб, й ухилення від сплати податків за 209 і 212 статтями Кримінального кодексу.
Чому корупція стає головним внутрішнім ворогом України
За результатами опитування Transparency International Ukraine, на етапі повоєнного відновлення українці вважають корупцію найбільшою загрозою. Ви погоджуєтеся з такою оцінкою?
Так, проблема корупції дійсно є найбільшою й не менш сильною, ніж безпекові ризики. Бо якщо нас навіть після перемоги України обстрілюватиме недобитий ворог, країна однаково залучатиме інвестиції, посилюючи ППО й запроваджуючи страхування військових ризиків.
Але якщо буде хоча б один приклад, коли якесь «створіння» купить собі на гроші, призначені для відбудови Маріуполя, Мелітополя, Херсона або інших міст, новий «Бентлі», про це неодмінно дізнається не лише громадськість усередині країни, але й іноземні політики, зокрема, опозиційні до чинних посадовців, ми отримаємо величезний репутаційний удар, що призведе до втрати фінансування.
Тому я, як людина з Маріуполя, бачу свою місію в цьому скликанні Верховної Ради в тому, щоб вигнати всіх цих «створінь» щонайменше з державних посад, а бажано – зробити фігурантами справ Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Бо вони крадуть наше майбутнє.
Ярослав Железняк вважає своєю місією у парламенті вигнати корупціонерів з державних посад
Чи можна запровадити певні запобіжники, щоб обмежити вплив корупції, зокрема, на розподіл і використання фінансової допомоги на відбудову?
Ми зараз ведемо активний діалог із міжнародними партнерами та великою кількістю громадських організацій про те, як побудувати систему виявлення такої загрози на ранніх етапах й оповіщення про неї українські правоохоронні органи та міжнародних партнерів. Я думаю, такий механізм ми побудуємо. Для того, хто гострить свої кігті, щоб щось украсти під час відбудови країни, усе це має швидко й погано закінчитися.
Від початку війни чиновники звільнені від електронного декларування. Чи не заважає це антикорупційним органам повноцінно вести свою роботу й чи не час повернути декларування?
Ми невдовзі відновимо електронне декларування чиновників із певними змінами, які стосуються військової безпеки. Це є вимогою МВФ, яка достатньо чітко прописана, і до кінця 2023 року ми її виконаємо. Чи допоможе це в боротьбі з корупцією? На жаль, я сиджу в залі, де деякі з 405 народних депутатів є відвертими корупціонерами, але щодо їхніх декларацій НАБУ та Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) поки що не відкрили справи. Тобто декларації — не панацея. Але для моєї роботи, щоб почистити митницю, деяких правоохоронців й інших корупціонерів, декларації є допоміжним інструментом.
Читайте також
