Про операції яких клієнтів НБУ вимагає звіти від банків, чи підпадають під контроль перекази громадян із картки на картку й чиїм коштом у результаті такого моніторингу збільшуються збори податків, з'ясувало 
.
Український медіапростір днями збурила інформація про те, що відповідно до листа Нацбанку № 25-0005/38228, скан якого наводили в ЗМІ, з 5 червня 2023 року банки звітуватимуть НБУ про карткові операції громадян. Через це українців охопили побоювання, що інформація про всі їхні перекази й поповнення карток надійде до податкової, яка вимагатиме додаткові пояснення й врешті-решт донарахує податки.
На хвилі паніки деякі громадяни почали побоюватися карткових переказів й за необхідності намагалися передати гроші готівкою.
«Вважаю, що склалася ситуація, яка називається «на злодії шапка горить». Не розібравшись, блогери та «фахівці» здійняли галас із приводу потенційних перевірок доходів громадян як податковими органами, так і СБУ. Звісно, ніякі перевірки операцій за рахунками громадян не проводитимуться», — заспокоює Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки та розвитку бізнесу.
Про які операції насправді звітують банки
Щоб загасити інформаційну пожежу, у Нацбанку уточнили, що в згаданому листі НБУ не йдеться про фізосіб і збір персональних даних. І насправді НБУ вимагає від банків узагальнену інформацію щодо юросіб, які користуються послугами банків з електронної комерції, ще з грудня 2022 року. Тобто вже пів року банкам треба звітувати про операції бізнесів, які реалізують товари чи послуги онлайн, зокрема — цифрові.
Нацбанку довелося оперативно гасити інформаційну пожежу. Фото: Вікіпедія
«З грудня Нацбанк вимагав від банків надання тижневої інформації в розрізі клієнтів, з якими укладено договір на інтернет-еквайринг. З огляду на те, що в окремих випадках банки працюють не напряму з постачальниками товарів чи послуг, а через агрегатори, як-от, наприклад, онлайн-сервіс приймання платежів «Портмоне», у новому листі регулятор додатково вимагає надавати інформацію не тільки щодо такого агрегатора та його терміналів, а й у розрізі окремих постачальників послуг, наприклад, інтернет-провайдерів [за сервіс яких приймає платежі агрегатор]», — пояснює співрозмовник з банківського сектору на умовах анонімності.
Експерт додає, що жодних вимог щодо надання даних про конкретних клієнтів-платників лист не містить і до звітів не додаються операції, зроблені в системах банків (мобільних застосунках, інтернет-банкінгу) та класичні операції оплати товарів чи послуг карткою в інтернеті (purchase).
«Ця історія – велике непорозуміння. Банки, на виконання норм НБУ, подаватимуть звітність за картковими операціями, але не громадян, а еквайрів. Про надання докладної інформації про операції за рахунками громадян не йшлося», — підсумовує Олександра Томашевська.
Навіщо НБУ аналізує дані про операції онлайн-торговців
Звісно, у НБУ щотижнево збирають і вивчають величезні масиви даних не просто через академічний інтерес.
Співрозмовник нагадує, що саме на основі аналізу цієї інформації НБУ вже ухвалив рішення про ліквідацію «Айбокс банку» й паралельно, на початку року, розпочав масштабну кампанію протидії міскодінгу — встановлення банком коду торговця (MerchantCategoryCode або MCC), що не відповідає справжньому виду діяльності бізнесу. Це, зокрема, допомагає приховувати розрахунки у сфері азартних ігор.
«Регулятор може просто зайти на сайт мерчанта [онлайн-торговця, що приймає до оплати картки] та переконатися, що встановлений йому термінал за кодом MCC відповідає суті діяльності, — уточнює експерт. — Крім того, інформація про суму та кількість операцій дає змогу оцінити середній чек, що може багато розповісти про наявність сірих схем. Зокрема, різке зростання середнього чека з незрозумілих причин у кілька разів є сигналом для настороги».
Хто в результаті перевірки фінансових операцій сплачуватиме більше податків
З посиланням на Міністерство фінансів, у НБУ звітують про таке збільшення податкових надходжень за організацію азартних ігор до бюджету:
- 2021 рік — 205 млн грн;
- 2022 рік — 731 млн грн, з них 220 млн грн у грудні (з моменту початку посиленого нагляду з боку НБУ);
- п’ять місяців 2023 року — 2,378 млрд грн.
За словами співрозмовника з банківського сектору, саме вищезгадана звітність банків допомогла НБУ виявити прецеденти міскодінгу, коли під кодом 7994 (клуби відеоігор) надавалися послуги азартних ігор, яким має призначатися код 7995. Така підміна MCC давала змогу приховувати суть операцій і водночас користуватися цілком легальними платіжними інструментами. Закриття цієї схеми й призвело до зростання податкових надходжень. Бо за оцінками Служби безпеки України, 95% усіх компаній на гральному ринку України взагалі не сплачують податки, і втрати для бюджету оцінюються в 15 млрд грн щонайменше.
«Виплата виграшів оподатковується джерелом виплати, тобто букмекерською компанією або організатором азартних ігор. Посилення моніторингу й додаткова звітність дають змогу «побачити» виграші, які виплачуються через різноманітні фінансові сервіси, криптобіржі тощо», — підтверджує Олександра Томашевська.
Так, у травні Нацбанк уже застосував санкції проти трьох банків і 20 небанківських установ за порушення норм законодавства у сфері відмивання брудних коштів з обігу валюти.
Співрозмовник із банківського сектору не виключає, що в разі серйозних підозр регулятор може запитати додаткову інформацію щодо конкретного мерчанта й у такому випадку вже можливе й подання даних про конкретних платників. Але це абсолютно не рядовий випадок.
Тобто громадянам, на картки яких потрапляють певні неофіційні незадекларовані доходи, перейматися не варто. Їхні операції Нацбанк не перевірятиме. Принаймні поки що, адже в майбутньому закручування гайок виключати не можна.
«Україна обрала європейський шлях розвитку. Тому ми маємо бути готовими до того, що будь-які транзакції будуть відстежуватися банками та органами контролю. Адже в усьому цивілізованому світі відстежуються не тільки доходи людини, а й її витрати», — попереджає Ігор Ясько, керуючий партнер ЮК Winner. І бурхлива реакція громадян на повідомлення про начебто про моніторинг їхніх операцій наочно демонструє, що до такого розвитку подій в Україні ще не готові.
Тобто навіть якщо масив даних про всі перекази з картки на картку дійсно почали збирати, податкова поки що не зможе без звернення до суду отримати інформацію про операції конкретної людини. І про це також важливо пам’ятати, щоб не піддаватися паніці.
Читайте також
PUMA переосмислює гру: старт наймасштабнішої та найгучнішої кампанії року — "GO WILD"
