СБУ звинуватила гральний бізнес в ухиленні від податків. Як і скільки коштів відмила «ігорка»

Автор

Наталія Миронова

За оцінками Служби безпеки України, 95% усіх компаній на гральному ринку України взагалі не сплачують податки. Про це повідомив член ТСК Олексій Жмеренецький.

«Сукупний оборот легальної та нелегальної «ігорки» в Україні — 12 — 15 млрд грн на місяць, тобто до 180 млрд грн на рік. Водночас до державного бюджету за 2022 рік надійшло 730 млн грн податків, а ліцензійних зборів — 1,166 млрд грн, що разом складає приблизно 1,9 млрд грн на рік, тобто майже 1,2% з обороту», — розповів він.

Як гральний ринок уникає сплати податків

Як повідомив Жмеренецький, є кілька схем, за допомогою яких учасники ринку уникають сплати податків. Найпопулярніша — це так званий «метчінг».

Шість банків у змові зі співробітниками Національного банку, мережами супермаркетів і мережами автозаправних станцій запустили систему виплати тіньових зарплат працівникам цих мереж.
Коли гравець якогось онлайн-казино поповнює рахунок для ставок і отримує свої віртуальні бали для гри, то реальні гроші йдуть на сервер платіжної системи під виглядом переказу для якоїсь випадкової приватної особи, а фактично — якомусь продавцю магазину чи прибиральниці заправки.
Цей переказ гравця може «висіти» тижнями в платіжній системі до визначення кінцевого отримувача, отже, зарплата умовної прибиральниці заправки надходить протягом місяця частинами у вигляді переказів від випадкових гравців казино.
Банки, з рахунків яких гравці перераховують гроші, також ігнорують те, що переказ не містить даних про кінцевого отримувача грошей, а «зависає» в системі.
Замість цієї чорної зарплати магазини та заправки надають гральним компаніям готівку. Далі за цю готівку компанії купують зерно в «чорних» фермерів, яке вивозиться за кордон, а гроші, вторговані від продажу зерна за кордоном, отримують власники гральних компаній.

Інший спосіб виведення — через криптовалюту. За оцінками СБУ, у такий спосіб відмивається 54 млрд грн на рік, або 30% з обороту «ігорки» — це валовий дохід організаторів. 25% цієї суми йде на витрати для організації злочинної схеми — хабарі та заробіток усіх посередників, і це 13 млрд грн. Ще 5% йде на нелегальну рекламу гральних інструментів.

«Тобто чистий прибуток гральних компаній складає 36 млрд на рік, або 20% загального обороту, які отримують організатори за кордоном без жодних податків і обліку. Державний бюджет щорічно втрачає приблизно 10 млрд грн податків», — розповів Жмеренецький.

Інша схема — це так званий «міскодінг»:

Гравці поповнюють рахунки на гральних сайтах для ставок, але ці платежі надходять у банк із кодом купівлі квітів чи фільмів.
Або гравці перераховують кошти банку з правильним кодом 7995 транзакції, але далі банк у змові з гральними компаніями направляє ці кошти на фіктивні рахунки.

«В Україні в такий злочинний спосіб діяли 9 банків, із яких 6 банків — системно обслуговували абсолютну більшість усіх незаконних переказів «ігорки» в країні. А один із цих банків обслуговує половину всіх незаконних операцій і досі. До схем масово залучено платіжні термінали (пейбокси), ночами на них генеруються тисячі фіктивних транзакцій нібито між картками фізосіб. До злочинних схем залучено 2 млн банківських карток і 120 платіжних терміналів», — повідомив він.

Наразі Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки України завели 45 кримінальних справ, але й досі працює один банк, який обслуговує половину всіх нелегальних транзакцій грального бізнесу в країні. З-поміж підозрюваних — співробітники Нацбанку, банків і фінтех-компаній, які надавали програмне забезпечення для махінацій.

«КРАІЛ скеровував відповідні матеріали БЕБ понад рік тому, БЕБ і СБУ завели вже 45 кримінальних справ, але поки що жодна з них не дійшла навіть до суду, а це лише проміжний крок до реального притягнення до відповідальності. Заступник керівника БЕБ на засіданні ТСК «закомітився», що перший обвинувальний висновок буде протягом місяця. «Запам'ятаймо цей твіт». На сьогодні для мене особисто, з огляду на масштаби, тривалість і обставини, це виглядає як повна безпорадність органів економічної безпеки. Причина цієї безпорадності — не компетенція економіста», — резюмував старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

Контекст. Раніше повідомлялося, що гральний бізнес, навіть перейшовши на 2% оподаткування, однаково ухилявся від оподаткування. За «дуже скромної» оцінки втрати для бюджету сягають 15 млрд грн.

Станом на грудень 2022 року, за даними нардепа Ярослава Железняка, гральний бізнес і лотереї сплатили 53,6 млн грн податків. Він повідомляв, що до переходу на спрощену систему гральні заклади сплачували податки на суму 200 тис. грн на день. Після переходу на спрощену систему сплата єдиного податку становить приблизно 23 тис. грн на день.

У січні цього року парламент скасував податкові пільги для грального бізнесу.