Після зупинки «зернового коридору» головною артерією для українського аграрного експорту стали дунайські порти. Портова інфраструктура дунайського регіону влітку та восени 2023 року регулярно потерпає від російських обстрілів, через що бізнес зазнає великих втрат. Проте це не зупиняє рух вантажів. 
продовжує цикл інтерв’ю з українськими експортерами «Експорт під обстрілами» і запрошує гравців ринку розповісти про свої шляхи постачань на іноземні ринки.
Андрій Бут, директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи «Агротрейд», одного з найбільших українських агрохолдингів, який обробляє понад 70 тис. га у Чернігівській, Сумській, Полтавській та Харківській областях, розповідає про особливості експорту під російськими обстрілами через дунайські порти. Адже саме цей канал став для компанії основним — на нього припадає 80% обсягу експорту.
Як ситуація навколо «зернового коридору» ускладнила експорт агропродукції для вашої компанії?
Втрата чорноморських портів ускладнила роботу, але вже від середини квітня 2023 року «зерновий коридор» працював більше формально, ніж фактично. Через нього проходило дуже мало суден, тому говорити про нормальні темпи експорту було складно.
Кораблі у Стамбулі могли простоювати по півтора місяця в очікуванні інспекції. Про величезні черги, які завдавали збитків, годі й говорити. Але найгіршим було не стільки очікування, скільки цілковита відсутність прогнозованості. Наприклад, одні судна проходили інспекцію за тиждень, а іншим доводилося чекати на неї місяць. Крім того, впевненості у проходженні інспекції не було.
Тож робота через «зерновий коридор» в останні місяці дії угоди просто втратила сенс. Тому у середині квітня ми вирішили відмовитися від перевезень «зерновим коридором», саме тоді ним пройшов наш останній вантаж. Загалом зупинення чорноморських портів спричинило збільшення логістичних витрат і зменшення об’ємів відвантажень.
Андрій Бут, директор департаменту зовнішньоекономічної діяльності групи “Агротрейд”. Фото: «Агротрейд»
Наскільки активно використовує ваша компанія для експорту українські дунайські порти і як ви оцінюєте можливості цього каналу?
Зараз наша експортна логістика повністю переорієнтувалася на роботу через дунайські порти та перевезення залізничним транспортом через західний кордон України. Співвідношення між цими каналами становить приблизно 80% на 20%. Цьогоріч Група «Агротрейд» через «зерновий коридор» до його зупинення поставила на світовий ринок 112 тис. тонн зерна, а через річкові порти — 66 тис. тонн.
Враховуючи меншу кількість перехідних залишків [врожаю минулого року в порівнянні з 2022-м], тиск на логістику наразі менший, а тому розбудовані й розширені логістичні шляхи через західні кордони та Дунай дадуть нам змогу реалізувати цьогорічний врожай.
Як на роботу дунайських портів впливають російські атаки?
Чи змушує вашу компанію небезпечна ситуація у дунайських портах переглядати канали експорту?
Ми відвантажуємо продукцію за прямим варіантом — з наземного транспорту одразу в річковий. Тобто ми не зберігаємо зерно у портах взагалі, тому втрат товару у нас не було. З погляду об’ємів постачань у нашої компанії змін наразі майже немає. На щастя, ми дотримуємося наших планів без істотних відхилень.
Обмолот озимого ріпаку на полях групи «Агротрейд» влітку 2023 року. Фото: «Агротрейд»
Які наземні шляхи для експорту продукції ви зараз використовуєте?
Переважно використовуємо перевезення залізничним транспортом через західний кордон України. На цей канал наразі припадає 20% нашого експорту. Загалом протягом 2023 року наземним транспортом ми поставили на світовий ринок 24 тис. тонн зерна.
Як на можливості експорту врожаю вплинув зерновий скандал із Польщею і якою була реакція вашої компанії на ситуацію?
Чому польські фермери протестують і чим вони обурені? Бо ми забираємо їхні ринки. Річ не в тому, що на польський ринок надходить багато українського зерна. Польські фермери просто не хочуть дешевого конкурента. А ми дешеві у порівнянні з Польщею, адже у нас менше коштує праця, і це економічна історія. Нашу позицію потрібно доводити, і зрозуміло, що це будуть важкі угоди. З Польщею у нас все буде гаразд: маємо помиритися, бо ми друзі.
В групі «Агротрейд» сіють озимі культури під врожай 2024 року. Фото: «Агротрейд»
Як експортні можливості і собівартість експорту залежать від географічного розташування агровиробника?
Яка позиція щодо експорту вашої компанії: готові експортувати за будь-якої можливості чи маєте намір зберігати врожай до кращих часів?
Наші плани на нинішній маркетинговий рік такі самі, як і на попередній, протягом якого нам вдалося реалізувати на світовому ринку значну частину агропродукції за доволі високими цінами.
