Facebook Pixel

Перевізники відмовляються відправляти авто до дунайських портів — Олександр Буюклі, кооператив ПУСК

У 2023 році українських аграріїв хвилює не стільки збирання врожаю, скільки можливість його збуту. Адже через війну з росією численні перешкоди зустрічають експортерів чи не на всіх можливих напрямках.

Через це The Page ініціює цикл бліцінтерв’ю з українськими експортерами «Експорт під обстрілами», щоб оцінити, як спричинені російською агресією ускладнення міжнародної логістики впливають на їхній бізнес. З цією метою The Page пропонує експортоорієнтованим агрокомпаніям з усіх регіонів України з різним масштабом і профілем бізнесу відповісти на дев’ять запитань. Ми чекаємо відповіді від учасників ринку і запрошуємо їх до дискусії.

Олександр Буюклі, виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу (ПУСК), який об’єднує 74 малих та середніх господарств у 12 регіонах України із загальним земельним банком понад 200 тис. га, розповідає The Page про здорожчання постачань через дунайські порти через російські атаки та уточнює, які компанії зараз перебувають на межі банкрутства.

Як ситуація навколо «зернового коридору» ускладнила експорт агропродукції для вашої компанії?

Остаточна зупинка «зернової угоди» стала шоком для усіх, а найбільше ударило, звісно, по українських аграріях. Жнива у розпалі, кошти на польові роботи потрібні, а ринок збуту зерна втрачає найпродуктивніший напрям. Доступні річкові порти не в змозі транспортувати такі ж великі об’єми. А варіанти експорту, що передбачають використання морської інфраструктури інших держав, які готові надати нам свої порти, виявляються надто дорогими. Така ситуація впливає насамперед на дохідність виробництва для фермерів.

Олександр Буюклі, виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу (ПУСК)

Олександр Буюклі, виконавчий директор Першого українського сільськогосподарського кооперативу (ПУСК)

Наскільки активно використовує ваша компанія для експорту українські дунайські порти і як ви оцінюєте можливості цього каналу?

Зважаючи на умови, що склалися в країні, ми були змушені переорієнтувати основну масу експорту своєї продукції з центральних і південних регіонів саме на дунайські порти. У перші місяці повномасштабного вторгнення вони були єдиним морським шляхом, який з’єднував Україну зі світом, однак їхня пропускна здатність була вкрай низькою [до 0,4 млн тонн на місяць навесні 2022 року]. Проте за понад півтора року завдяки титанічній роботі потік товарів, який відвантажують через дунайські порти, збільшився до понад 3 млн тонн на місяць.

Як на роботу дунайських портів впливають російські атаки? Чи змушує цей чинник українських експортерів і вашу компанію переглядати канали експорту?

QuoteЗвісно, росії не давав спокою сам факт розвитку нашої портової інфраструктури на Дунаї. Тому вони вдалися до традиційних для себе підступних атак на мирні об’єкти у Рені та Ізмаїлі. Були пошкоджені зерносховища, адмінбудівлі, сільськогосподарські підприємства, постраждали люди. Це призвело до негативних наслідків для нас: зросла вартість фрахту суден з цих портів і автомобільної логістики до них. Навіть більше, деякі перевізники відмовляються відправляти туди авто, зважаючи на ризики. Це змусило багатьох бізнесменів в Україні переглянути шляхи експорту і детальніше вивчити варіанти сухопутних перевезень залізницею та автотранспортом.


Наслідки російської атаки на Одещину 20 вересня 2023 року

Наслідки російської атаки на Одещину 20 вересня 2023 року

Які наземні шляхи для експорту продукції ви зараз використовуєте?

Натепер ми постачаємо зерно сухопутним шляхом у румунський порт Констанца. Для цього використовуємо як автомобільний, так і залізничний транспорт.

Як на можливості експорту врожаю вплинув зерновий скандал із Польщею і якою була реакція вашої компанії на ситуацію?

Звісно, ми сподівалися на розблокування експорту до Польщі з 15 вересня 2023 року, але до кінця не вірили у таку можливість, адже розуміли, що дотаційна сільськогосподарська галузь Польщі важко перенесе наплив української продукції.

Як експортні можливості і собівартість експорту зараз залежать від географічного розташування агровиробника?

Географічне розташування наших підприємств суттєво впливає на логістичні можливості реалізації продукції. Південні, центральні і частково східні регіони більше зосереджені на реалізації через порти. Західні, північні і частково центральні орієнтовані на експорт суходолом.

Яку позицію щодо експорту займає ваша компанія зараз: готові експортувати за будь-якої можливості чи маєте намір зберігати врожай до кращих часів?

Ми постійно шукаємо варіанти для експорту, тому що нашим господарствам потрібно реалізовувати свою продукцію, щоб отримувати обігові кошти. Але, звісно, ми це робимо лише за умови конкурентної ціни.

В 2023 році агровирибноків хвилює не стільки урожайність, скільки можливості збуту. Фото: Марія Бабенко

В 2023 році агровирибноків хвилює не стільки урожайність, скільки можливості збуту. Фото: Марія Бабенко

Чи є небезпека банкрутств агроекспортерів і які компанії можуть опинитися у зоні ризику?

QuoteЦя ситуація може спричинити хвилю банкрутств як серед виробників, так і серед торговельних компаній-агроекспортерів, які не витримають таких жорстких умов. Насамперед це стосується компаній, які розташовані у найвіддаленіших від сьогоднішніх експортних маршрутів регіонах, а також тих, чия інфраструктура постраждала або виявилась заблокованою внаслідок бойових дій.

Наскільки адекватною є позиція України щодо підтримання аграрного експорту і яких кроків у цьому напрямі ви очікуєте від держави?

Передусім ми очікуємо зваженої позиції керівництва нашої країни щодо заборони на експорт від наших сусідів, адже навіть лімітовані об’єми експорту дозволять значно розширити варіанти реалізації для господарств, які розташовані у прикордонних регіонах.

Подякувати 🎉