Через повномасштабне російське вторгнення Україну називають найбільш замінованою країною світу. Земля страждає і від механічного та хімічного забруднення. 
з’ясовує масштаб проблем та вивчає шляхи їх подолання.
Яка площа сільгоспземель в Україні забруднена через війну
Зараз лунають різні оцінки обсягу постраждалих від війни сільгоспземель — від 0,5 до 8 млн га. Проте наразі важко зробити точну оцінку.
Олег Хоменко, генеральний директор «Українського клубу аграрного бізнесу» (УКАБ), нагадує, що є території, які зараз фактично не можна обстежити. Мова йде про 20-кілометрову зону прикордонних регіонів Сумської, Чернігівської, Харківської областей, а також усього кордону з Білоруссю, де землі заміновані, фортифіковані, через що важко оцінити, в якому вони стані.
«Особисто з моїх розрахунків, ця цифра [обсягу замінованих сільгоспземель] становить до 2,5 млн га. Це землі на деокупованій території та на лінії бойового зіткнення», — уточнює Хоменко.
Землі, які гіпотетично можуть бути замінованими або знаходяться у зоні ризику, в Україні не обробляються.
Інтерактивна мапа територій, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами
На думку співрозмовника , важливо якомога швидше підтвердити, безпечна чи небезпечна та чи інша земля, і почати її використовувати.
Чим забруднена земля після бойових дій
Олег Хоменко відзначає наступні складові забруднення полів через війну:
- снаряди, які не розірвалися, що залишаються на певній глибині і можуть здетонувати;
- міни, умисно встановлені росіянами під час відступу;
- спалена техніка, яка виділяє метали, гази, масла, спричиняє забруднення хімічними речовинами, вибухонебезпечними засобами і не розірваними снарядами.
Спалена ворожа техніка теж забруднює українську землю. Фото: Марія Бабенко
«Земля, яка зазнала артилерійського обстрілу чи бомбардування, міститиме нерозірвані боєприпаси, хімічне забруднення, залишки металобрухту і, ймовірно, буде густо вкрита вирвами. Від мін, які вибухнули, теж залишається осад від вибухівки в ґрунті», — каже Пол Геслоп.
Тіфейн Лукас, координаторка проєкту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) з очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних залишків війни, додає, що зараз в боях використовуються зброя та хімікати, які не піддаються розкладанню та можуть зберігатися в ґрунті століттями.
Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи «Агротрейд», розповів , що 95% воєнних знахідок на полях Групи становлять гільзи, залишки вже розірваних боєприпасів, ще 4% припадає на вибухонебезпечні предмети (залишки касет, уламки збитих ракет), які опинилися в полі випадково, а 1% припадає на умисно встановлені міни, які мають серйозну загрозу.
Скільки втратив агросектор через російський екоцид
Від повномасштабної війни постраждали практично всі галузі сільського господарства в Україні.
Тіфейн Лукас уточнює, що збитки, яких зазнало українське сільське господарство, оцінюються у $40,2 млрд, що включає втрату транспорту, обладнання, доступу до земель, складських приміщень, худоби, рибальства, аквакультури та багаторічних насаджень.
За оцінками «KSE Агроцентру», найбільше постраждало рослинництво — його втрати внаслідок скорочення виробництва станом на квітень 2023 року оцінювалися в $14,3 млрд.
«Суттєва частка втрат спричинена мінним забрудненням і окупацією. Але повноцінне відродження рослинництва неможливе без відновлення експорту морем, оскільки за поточних умов рентабельність виробництва більшості культур відʼємна. У разі поновлення повноцінного морського експорту темп відновлення буде диктуватися швидкістю повернення земель до виробництва», — коментують в «KSE Агроцентрі».
Скільки землі встигли розмінувати
Україна станом на осінь 2023 року вже звільнила понад 40 тис. кв. км окупованих після 24 лютого 2022 року територій. За словами Олега Хоменка, сьогодні сільгоспвиробництво вже ведеться на деокупованих територіях Київщини, Чернігівщини, Сумщини і Харківщини.
Розмінування звільненої Харківщини. Фото: ДСНС
Виходячи з заяви прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, наприкінці вересня з 470 тис. га сільгоспземлі, визначеною пріоритетною до розмінування, вдалося обстежити понад 200 тис. га, з яких 120 тис. га вже знову обробляються. Втім, в «KSE Агроцентрі» зауважують, що окрім проблеми мінування, аграріям заважають відновлювати діяльність значні фінансові втрати, які, за оцінкою KSE Institute, станом на червень цього року перевищили $49 млрд.
Цікавим досвідом з поділились в Групі «Агротрейд». Дуже серйозна ситуація у компанії була на Чернігівщині, де з 10 тис. га 9,5 тис. були у снарядах, бомбах і ракетах.
Також залишками боєприпасів були «засіяні» понад 3,5 тис. га полів компанії поблизу Новомиколаївки на Харківщині. Але з їх очищенням вдалося впоратися за місяць.
Збір озимої пшениці з деокупованих територій Харківщини. Фото: Група «Агротрейд»
Між тим, під інтенсивними обстрілами у Групи «Агротрейд» залишається частина територій у Харківському регіоні, де компанія поки не планує жодних робіт. Також ледь не щодня зазнають артилерійських атак поля у прикордонних громадах Сумщини.
Які технології пропонуються для обстеження, розмінування і очищення землі
«На деокупованих територіях землі можна обстежити різними методами: від супутникових та аерофотознімків до технічних оглядів за допомогою фахівців із розмінування, мінно-пошукових собак, спеціальних механічних засобів, а також використання новітніх компʼютерів та штучного інтелекту. Кожен метод має свою ефективність залежно від ситуації. Чим він простіший, тим дієвіший», — розповідає Пол Геслоп.
Патрон — собака-талісман ДСНС України у Чернігівській області. Фото: Вікіпедія
Найбільш надійним залишається ручне розмінування, але це найповільніший і найдорожчий метод. Тому в Україні шукають можливість звузити його застосування тільки до тих ділянок, де це дійсно необхідно.
Пол Геслоп розповів про низку ініціатив із залученням різноманітних технологій і нетехнічних дослідницьких підходів. У їх числі — пілотний проєкт між UNDP, Мінекономіки, KSE та Державною службою України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), в якому використовуються супутникові знімки та штучний інтелект. Разом з партнерами UNDP зараз тестує дрони та безпілотні апарати зі спеціальними датчиками для оцінки забруднення землі. Завдяки цьому до 1 тис. кв. км на тиждень можна буде очистити без фізичного втручання. Геслоп сподівається, що завдяки цьому близько 75% землі, яка поки вважається небезпечною, виявиться готовою для використання вже наступної посівної.
Техніка для розмінування. Фото: ДСНС
«Варто працювати з дронами, що мають спектральні камери та тепловізори, — пояснює суть технології Олександр Овсяник. — За рахунок швидкого обльоту вони оглядають ділянки і бачать теплові відмінності, визначають будь-який метал, пластик чи інший елемент, що відрізняється за температурою від ґрунту. Потім на основі цієї інформації треба зробити карту полів і надіслати спеціалістам».
Квадрокоптер із магнітометром для розмінування
Тим часом, ФАО та Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП) у межах спільного проєкту з очищення земель сільгосппризначення від вибухонебезпечних залишків війни зосередились на оцінці її впливу на ґрунти та виробництво продуктів харчування.
Тіфейн Лукас ділиться результатами дистанційного аналізу, який поки обмежується частиною Харківської області, що перебувала під окупацією. Загальна площа цієї території становить 1,13 млн га, серед яких орних земель 492,8 тис. га та необробленої ріллі — 162,3 тис. га.
«Перш ніж фермери зможуть вважати ці землі безпечними, необхідне нетехнічне обстеження, щоб підтвердити відсутність небезпечних предметів. Лише після цього можна розпочати технічне обстеження чи очищення земель від вибухонебезпечних залишків війни», — каже Тіфейн Лукас.
Техніка ДСНС. Фото: ДСНС
За словами співрозмовниці , попередні оцінки свідчать, що чутливими до хімічного забруднення виявилося менше 2% орних земель, тому головне занепокоєння викликає фізичне пошкодження цінних ґрунтів, таких як чорнозем. Бо лише в Харківській області виявили 1,3 млн кубометрів порушених ґрунтових екосистем.
Скільки коштує розмінування землі і хто цим займається
Як пояснили в «KSE Агроцентрі», очищення землі від вибухонебезпечних предметів складається з таких етапів:
- нетехнічне обстеження, що полягає у зборі інформації з місця потенційного забруднення, без використання технічних засобів, наприклад, міношукачів;
- технічне обстеження, під час якого визначається наявність загроз за допомогою технічних засобів;
- безпосереднє розмінування – очищення від вибухонебезпечних предметів за допомогою спеціалізованого обладнання.
За оцінками KSE Institute, за результатами інтерв’ю із національними операторами протимінної діяльності середня ціна цих послуг є такою:
- нетехнічне обстеження: $6 за га;
- технічне обстеження: більше $3 тис. за га;
- очищення землі: майже $30 тис. за га.
У «KSE Агроцентрі» наголошують, що останній, найдорожчий етап застосовується до значно меншої частки від площі землі, що вважалася потенційно забрудненою до проведення нетехнічного та технічного обстеження.
«Вартість розмінування залежить від методів, які використовують, а також від того, чи дійсно забруднена земля, наскільки та чим саме. Перевірка за допомогою супутникових знімків коштує нижче $1 за гектар. А якщо земля забруднена нерозірваними снарядами та мінними пастками, вартість очищення вручну може сягати $100 тис. за гектар», — каже Пол Геслоп.
За його словами, наразі витрати на розмінування покладають на міжнародні організації, які на цьому спеціалізуються, урядові установи, як-от ДСНС, поліцію, Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ), а також військових чи власників землі, які хочуть розмінувати їх якомога швидше.
У саперів ДСНС забагато роботи. Фото: ДСНС
Наприклад, в Групі « Агротрейд», за словами Олександра Овсяника, поля змогли очистити за місяць, протягом якого плідно працювали з військовими. Співробітники компанії виїжджали у поля, оглядали їх та, при виявленні снарядів, залишали заявку на розмінування в ДСНС, а якщо бачили якісь уламки, які точно були безпечними — вивозили самостійно. Співрозмовник підтверджує, що через велику кількість звернень рятувальники не завжди могли оперативно виконати заявки.
Знахідки з полів Групи «Агротрейд». Фото: Група «Агротрейд»
За словами Олега Хоменка, країни-донори також готові вкладати кошти в розмінування українських земель. Проте такі ініціативи перебувають на початковому етапі, оскільки для їх реалізації держава має розробити порядок використання такого фінансування і відшкодування витрат підприємствам. Водночас Хоменко перелічує наступні організації, котрі вже знаходять іноземну донорську допомогу і надають послуги з розмінування фермерам:
- Фонд протимінної діяльності;
- Асоціація саперів України;
- International Demining Group;
- Demining Solution.
«Насамперед гуманітарним розмінуванням в Україні займається ДСНС, яка застосовує комплексні програми із обстеження та очищення земель, — продовжують в «KSE Агроцентрі». — Проте на 2024 рік у Держбюджеті вперше заклали фінансування на компенсацію вартості послуг із розмінування, придбаних аграріями на аукціонах Prozorro. Також існує чимала кількість ініціатив від іноземних партнерів та міжнародних організацій».
Насамперед, гуманітарним розмінуванням в Україні займається ДСНС. Фото: ДСНС
У приклад в «KSE Агроцентр» наводять ініціативу ФАО, Всесвітньої продовольчої програма (WFP) і Швейцарського фонду протимінної діяльності (FSD), які влітку оголосили про початок спільної програми із розмінування та якісного відновлення земель дрібних фермерів.
Скільки часу і грошей потребуватиме розмінування української землі
Оцінити загальні витрати на розмінування, очищення та відновлення сільгоспземель в Україні можна лише приблизно. Тим більш, ворог продовжує вчиняти екоцид в Україні.
«Найпростіший спосіб розрахунку — взяти кількість квадратних метрів землі, яка скоріш за все замінована, і помножити на долар за квадратний метр. Саме так отримані цифри, які цитуються у Швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення України (RDNA) та розрахунках Світового Банку», — розповідає Пол Геслоп.
В «KSE Агроцентрі» посилаються на оцінки Світового банку, відповідно до яких вартість розмінування території України становить $37 млрд. Тобто, враховуючи, що дві третини земель в Україні є сільськогосподарськими, орієнтовно мова йде про $24,5 млрд.
Ручне розмінування — найдорожчий метод. Фото: ДСНС
Тим часом у UNDP, Мінцифри, Мінагрополітики, Мінекономіки та ФАО працюють над тим, щоб оцінити вартість забрудненої землі, а потім визначити пріоритетні землі для розмінування, найважливіші з економічної точки зору.
При цьому співрозмовник не виключає, що досвід, який отримає Україна впродовж наступних кількох років, зробить її світовим лідером з інновацій у гуманітарній протимінній діяльності.
