Окупація окремих регіонів та бойові дії в Україні стали на заваді якості та кількості спостережень за забрудненням атмосфери. До того ж моніторинги повітря в очах суспільства помітно поступилися пріоритетом перед іншими питаннями. Втім, забруднена атмосфера як була, так і залишилася одним з найвагоміших чинників, що погіршують здоров’я. 
розповідає, чим українці дихають у 2023 році та як впливає на це війна.
Як на стан повітря впливають наслідки бойових дій
Нове дослідження українського моніторингу EcoCity разом з міжнародною програмою «Чисте повітря для України» показало, що промисловість має більший негативний вплив на середовище, ніж безпосередньо бойові дії. Під час дослідження аналізували дані супутників, а саме — показники діоксиду азоту, що є найбільшим антропогенним забрудником, але він також утворюється під час вибухів. Фахівці порівняли показники 2018, 2019, 2021 та 2022 років.
«Коли відбувається великий вибух, виділяється багато тепла, і відповідно азот окислюється до оксидів та діоксидів азоту. Супутникові дані щодо цього чинника показали, що до повномасштабного вторгнення було більш забруднене повітря у великих містах — у Києві, Запоріжжі, Дніпрі, Донецькій області, Кривому Розі, Харкові. У 2022 році забруднення діоксидом азоту зменшилося від 10% до 30% залежно від регіону», — каже куратор громадського моніторингу EcoCity та технічний експерт програми «Чисте повітря» Олексій Трелевський.
На думку менеджера з комунікацій ГО SaveDnipro Костянтина Федорова, наслідки вибухів та розривів снарядів мають більш локальний та короткостроковий вплив. Тобто в момент вибуху станції моніторингу фіксують доволі серйозне забруднення. Проте відносно швидко повітря очищається.
«Але це все осідає та проникає у ґрунти, підземні води, які, зокрема, часто використовуються для водопостачання. Це вже призводить до довгострокових наслідків, які ще будуть довго псувати нам життя», — каже Федоров.
Як повномасштабне вторгнення вплинуло на якість повітря в Україні
Викиди від підприємств енергетики — ТЕЦ, ТЕС та великих котелень — у 2022 році впали на 40,4% порівняно з 2021 роком, за даними Міністерства енергетики. Спостереження Центральної геофізичної обсерваторії Бориса Срезневського також фіксують зменшення рівня забруднення. Передусім це пов’язано з повною зупинкою або зменшенням потужностей виробництва великих підприємств у Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях.
Громадська організація SaveDnipro у жовтні 2023 року повідомила про результати свого дослідження якості повітря у 2022 році, посилаючись на обробку даних понад 1000 станцій. Основний висновок: повітря в Україні очистилося, але йому ще далеко до безпечних показників.
Автори дослідження зауважують, що до 2022 року існувала хибна думка, ніби викиди від великих підприємств забруднюють атмосферу лише точково — у своїх регіонах. Проте виявилося, що їхня робота також впливає на якість повітря і в сусідніх областях. Крім цього, дослідники наголошують, що підприємства, побудовані за старими технологіями, потребують модернізації та забезпечення моніторингу викидів в режимі реального часу.
Як змінився рівень забруднення у містах України
Щороку на основі вимірювань та аналізу в обсерваторії Срезневського вираховують Комплексний індекс забруднення атмосферного повітря (КІЗА). Цей індекс формується на сумі коефіцієнтів перевищення норми шкідливих речовин з урахуванням їхнього класу небезпеки. Наприклад, фенол та формальдегід мають 2 клас (високонебезпечна), а оксид вуглецю — 4 клас (малонебезпечна).
У звіті обсерваторії зазначено, що 2023 року найбільший рівень забруднення атмосферного повітря зумовлений насамперед перевищенням норми формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, оксиду вуглецю, завислих речовин.
Так звані «завислі тверді частинки» — це токсичні речовини, які виникають внаслідок процесів горіння, антропогенного забруднення. Небезпечні частинки проникають безпосередньо в кровоток людини, в органи дихання та спричиняють тяжкі наслідки для здоров'я.
Лідерами за забрудненням повітря у 2021 році були Маріуполь (15,7 за КІЗА) та Кам’янське (14,7), показники яких характеризувалися як дуже високі. У звіті за перше півріччя 2023 року немає жодного настільки високого показника.
Де в Україні найсильніше забруднене повітря у 2023 році
У 2023 році обсерваторія Срезневського комплексно вела спостереження у 32 містах України. За звітом за півріччя, у першій половині 2023 року у дев’яти містах країни рівень забруднення повітря був високим (КІЗА вище 7,0).
Міста з високим рівнем забруднення*
- Дніпро — 10,7
- Кам’янське — 10,2
- Одеса — 9,5
- Миколаїв — 9,5
- Київ — 8,1
- Вінниця — 7,7
- Львів — 7,4
- Запоріжжя — 7,3
- Луцьк — 7,3
*за показником КІЗА
В дослідженні обсерваторії зазначається, що порівняно до того ж самого періоду 2022 року забруднення зменшилося у 10 містах, найбільш суттєво — у Кам’янському, Кривому Розі, Одесі та Чернівцях. Стан повітря погіршився загалом у 8 містах, найпомітніше — у Вінниці та Запоріжжі.
Міста з підвищеним рівнем забруднення*
- Суми — 6,8
- Кременчук — 6,7
- Черкаси — 6,2
- Кривий РІг — 6,1
- Полтава — 5,6
- Рівне — 5,6
- Ужгород — 5,5
*за показником КІЗА
«2022 рік у нас був найменш забрудненим. У 2023 році ми відстежуємо тенденцію, що відновлюється забруднення атмосферного повітря. У Кривому Розі, в Запоріжжі зростає частка промислового забруднення», — повідомив Трелевський.
Експерт пояснює цю тенденцію відновленням потужностей виробництва у певних областях. Він також звернув увагу на ще одну негативну тенденцію: повністю скасовані перевірки Держекоінспекції, зокрема щодо контролю за викидами шкідливих речовин.
Як шкідливі викиди у повітрі шкодять здоров’ю
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, забруднене повітря є одним з найвагоміших чинників, що викликають смертельно небезпечні хвороби. Ілюстрація Олександра Шатова
Дослідження «Глобальний тягар хвороб» у 2019 році зафіксувало, що близько 10% втрат здоров’я в Україні пов’язано із забрудненням повітря. Це близько 43 тис. передчасних смертей на рік. Аналітики зауважують, що ця частка скоротилася вдвічі порівняно з піковими значеннями середини 1990-х років. Але тягар, як і раніше, багаторазово перевищує, наприклад, показники країн Північної Європи, де лише 1% втрат здоров’я спричинений забрудненням повітря.
Як війна вплинула на моніторинг стану повітря
Окупація частини територій України, небезпечні умови роботи у прифронтових містах та виїзд фахівців у більш безпечні регіони зменшили можливості моніторингу якості повітря. Наприклад, у 2021 році Центральна геофізична обсерваторія Бориса Срезневського вела спостереження за якістю повітря у 39 містах. Цього року вона збирає дані тільки щодо 33 міст. При тому у Херсоні тільки за одним показником — оксидом вуглецю.
Повністю з моніторингу обсерваторії випали Маріуполь, Краматорськ, Слов’янськ, Рубіжне, Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Кількість стаціонарних пунктів спостереження зменшилася зі 129 до 113.
Трохи краща ситуація з громадськими моніторингами. Куратор Ecocity Олексій Трелевський розповів, що до повномасштабного вторгнення у базі громадського моніторингу Ecocity налічувалися понад 290 станцій. Протягом 2022 року кількість станцій зменшувалася та досягла мінімуму у 200 штук. Але наразі в онлайн-режимі працюють вже 250 станцій. Також в Україні стан повітря відстежують громадські та комерційні станції SaveDnipro, ЛУН Місто, luftdaten.info.
Мапа якості повітря у Києві станом на 10:44 31 жовтня 2023 року. Скрін EcoCity
Мапа якості повітря у Києві станом 24 години тому. Скрін EcoCity
Мапа якості повітря у Києві станом 36 годин тому. Скрін EcoCity
На сайті EcoCity є мапа моніторингу повітря, що оновлюється щохвилини. Прогортавши три скріна мапи, можна побачити зміни стану повітря у Києві протягом 36 годин: 10:44 31 жовтня, 24 години тому, 36 годин тому. Загалом «машина часу» моніторингу зберігає дані за 48 годин
«Основний пріоритет зараз для людей — все ж таки не інформація про повітря. Хоча вона є важливою, бо це безпекова інформація. Коли люди бачать масштабні вибухи, інформація про якість повітря дає їм можливість обрати: виїжджати з міста чи залишатися. Чи будуть потім небезпечні наслідки для життя та здоров’я? Чи треба просто закрити вікна та перечекати? Чи все нормально з радіаційним фоном?» — коментує Трелевський тенденцію зменшення моніторингів повітря.
