Facebook Pixel

Як економіці уникнути втрат від зміни клімату

Олег Гавриш
перший заступник головного редактора The Page
Фото: Free-Photos / Pixabay

Фото: Free-Photos / Pixabay

В останні роки Україна переживає зміну клімату. Природні пояси зсуваються все північніше, і найближчим часом найпродуктивнішими в аграрному відношенні областями стануть не Черкаська й Полтавська, як зараз, а південь Чернігівської та Сумської.

Поки я готував програму «Перша Шпальта», за пів року об'їздив два десятки аграрних компаній. І в усіх головна тема дня одна й та сама: що робити через зміну клімату? Як уникнути втрат, як зберегти свій бізнес, що можна зробити?

Є й серйозніші питання. Щорічно повені, урагани й інші природні катаклізми забирають в Україні сотні життів. І кожного року уряд змушений виділяти кошти на компенсацію збитків, а сума компенсації часто перевищує $22 млн. Ба більше, згідно з нещодавнім звітом Всесвітньої метеорологічної організації, нездатність прогнозувати екстремальні природні явища коштує економіці України $130 млн на рік.

Telegram Logo

Однак перевірені способи мінімізувати негативний вплив природних катаклізмів уже є. Й один із кращих міжнародних прикладів не так далеко від нас. У Румунії, більшу частину території якої займають гори та річки, розгорнуто сучасну систему гідрологічного прогнозування й моделювання. Вона дає змогу своєчасно передбачати водні катастрофи й у такий спосіб забезпечує значне зниження людських і фінансових втрат. Розберемося, як Україна може скористатися цим досвідом.

Водне стихійне лихо

Україна постійно страждає від несприятливих погодних умов, одним із найруйнівніших різновидів яких є повені. Ситуація ускладнюється через повну відсутність технологій вимірювання рівня води. Країна практично не готова до катастроф, які постійно повторюються. Щорічно повені або розливи річок позбавляють людей даху над головою, руйнують міста та об'єкти інфраструктури. Особливо несприятлива ситуація складається в Західній Україні й Карпатському регіоні. Наприклад, навесні 2020 року повені були настільки сильними, що рівень небезпеки в деяких регіонах був позначений як жовтий або навіть помаранчевий. Майже 2 тисячі людей довелося переселити або евакуювати із зони затоплення. Стихійне лихо охопило 5 районів країни. Кабінет міністрів додатково виділив приблизно $25 млн на покриття збитків. Експерти вважають, що причиною сильної повені стали екстремальні погодні умови.

Це тільки один приклад, а проблема загалом виглядає набагато складнішою. У звіті про стан і функціонування Українського гідрометеорологічного центру, підготовленому на замовлення Державної служби з надзвичайних ситуацій України, йдеться про те, що Україна втрачає приблизно $130 млн через неможливість використовувати точні метеорологічні дані і своєчасно прогнозувати екстремальні природні явища.

Вищезгаданий звіт показав, що останнім часом Гідрометеорологічна служба України не отримувала належного фінансування, а у 2010 — 2015 роках його взагалі не було. За останні п'ять років Служба отримала лише $370 тис. Отже, ресурсів для належної модернізації бракувало майже десятиліття.

Таке нехтування має свої наслідки. Згідно з розрахунками Світового банку та Всесвітньої метеорологічної організації, інвестиції в технічне переоснащення Українського гідрометеорологічного центру можуть підвищити економічну ефективність України більш як у 3 — 10 разів протягом строку експлуатації обладнання.

Крім фінансування подальшої модернізації Україні бракує досвіду для впровадження технологій прогнозування погоди. Але успішний приклад є в нас під боком. Значна частина території Румунії покрита Карпатськими горами. До того ж бувши країною з 11 річковими басейнами, вона щорічно стикається із серйозними стихійними лихами, пов'язаними з підвищенням рівня води. Управління водними ресурсами та збереження життя людей стали для Румунії постійною проблемою. Дослідження показують, що за останнє десятиліття повені спричинили економічні збитки, які оцінюються в $92 млн на рік. Але румунська влада вже знайшла спосіб розв'язання проблеми, яка є нагальною і для України.

Досвід Європи

У 2005 році від повеней у Румунії постраждали не менш як 1734 населені пункти, а економічний збиток оцінюється в суму приблизно $1,39 млрд. Для розв'язання цієї проблеми було запущено проєкт Destructive Water Abatement and Control of Water Disasters (Боротьба з руйнівною силою води та контроль над водними катастрофами, DESWAT). Основними цілями цього проєкту стало зниження кількості людських жертв і економічного збитку в районах, схильних до повеней, а також підвищення ефективності систем оповіщення. Для досягнення цієї мети було проведено модернізацію Національної метеорологічної адміністрації й Національного інституту гідрології та управління водними ресурсами.

Румунська влада запросила міжнародних експертів для надання допомоги в розв'язанні цієї проблеми. Технічним партнером двоетапної модернізації став американський провайдер метеорологічних розвідданих Baron Services. Під час першої фази проєкту компанія поліпшила потенціал метеорологічних радарів: Baron інтегрував наявні дані радарів і створив спеціальні монітори, використовуючи радарні системи декількох виробників. Загалом для створення повномасштабної системи моніторингу в рамках румунського проєкту DESWAT знадобилося понад 600 гідрологічних сенсорів.

Одним із ключових завдань другої фази було впровадження високотехнологічної системи моніторингу рівня води. Для цього знадобилося залучення сучасних технологій. Румунія розгорнула систему Hydrologic Forecasting & Modeling System (Система гідрологічного прогнозування та моделювання, HFMS), яка є готовим рішенням для прогнозування та оповіщення про явища гідрологічного характеру. Система забезпечує аналітику повеней у режимі реального часу, гнучке відображення даних, короткострокове прогнозування повеней тощо. HFMS також дає змогу своєчасно оповіщати населення районів, що опинилися під загрозою, за допомогою SMS або e-mail повідомлень. Оскільки інструменти легко інтегруються й налаштовуються, впровадження таких рішень у Румунії не вимагало додаткових технічних знань.

DESWAT допоміг створити цілісну систему гідрологічних спостережень, що дає змогу значно знизити збитки й забезпечити раннє оповіщення влади та населення.

Український уряд може перейняти цей досвід, адже модернізація вітчизняної гідрометеорологічної служби — необхідний крок для запобігання подальшим людським жертвам і фінансовим втратам.

Загалом, як бачимо, розв'язувати проблему зміни клімату досить просто. Достатньо докласти трохи зусиль у потрібному напрямку.

А щодо нового клімату — це факт, з яким просто потрібно вчитися працювати.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Коментарі

Всі новини