Під час розмінування до половини часу роботи саперів витрачається на виявлення мін і снарядів, що не розірвалися. Скоротити ці витрати дає змогу застосування систем дистанційного зондування, що виявляють вибухонебезпечні предмети в автоматичному режимі. Для України, де, за даними ДСНС, небезпечними предметами забруднено до 30% території країни, це завдання є дуже актуальним.
Наявні зараз у світі дистанційні системи для розмінування є експериментальними. Вони ґрунтуються на різних фізичних принципах і мають свої набори переваг і недоліків. Одними з найперспективніших є магнітометри, які фіксують зміну магнітного поля Землі, спричинену наявністю мін. Головні їхні переваги: можливість виявляти міни, що знаходяться під землею, здатність працювати вдень і вночі, незалежність від метеоумов.
Днями польський благодійний фонд «Поступ», створений вихідцями з України, підписав із ДСНС меморандум про співпрацю. Фонд пропонує українським саперам магнітометричну систему власного розроблення. Його співробітники пояснили 
, як вона працює.
Як виявляють міни з допомогою магнітометра
Магнітометр підвішується під коптером, який літає над мінним полем точно завданою траєкторією. У процесі польоту магнітометр безперервно фіксує параметри магнітного поля Землі в смузі завширшки 2 м із точною їхньою прив'язкою до координат.
Квадрокоптер із магнітометром для розмінування
Після посадки квадрокоптера зібрана інформація опрацьовується за допомогою спеціального програмного забезпечення й формується карта мінного поля, на якій яскраві точки вказують на місцезнаходження мін чи снарядів.
Результат роботи магнітометра з виявлення різних мін
Роботі магнітометра заважає магнітне тло дрона-носія, а якість вимірів значно погіршується в разі нестабільності відстані до землі в процесі польоту. Засновник «Поступу» Влад Козак говорить, що їхня розробка дає змогу контролювати обидва параметри: магнітометр розташований на відстані 2 м від дрона, а датчик постійно утримується на висоті 30 см над землею. У результаті картинка має високу контрастність.
Наскільки ефективним є розмінування з магнітометром
У «Поступі» для прикладу наводять такі розрахунки, коли потрібно розмінувати ділянку площею 240 кв. м, де є 10 мін.
У разі традиційного процесу трьом саперам із металошукачами знадобиться для цього 164 хвилини: виявлення небезпечних предметів займатиме 64 хвилини, а їхнє видалення – 100 хвилин.
Якщо на цій ділянці працюватимуть ті самі три сапери та два оператори з магнітометром, то загальний час очищення складе 112 хвилин:
- сканування дроном – 2 хвилини;
- сканування саперами – 10 хвилин;
- розмінування – 100 хвилин.
Економія часу – 52 хвилини, або 32%.
Додатково потрібно враховувати, що в разі ручного сканування складним завданням є позначення маршруту, пройденого саперами. І є небезпека для життя людей під час сканування.
Один магнітометр може обслуговувати від 30 до 150 саперів залежно від ступеня замінування території. Проте він не може виявляти деякі типи мін, у яких дуже мало металевих деталей. Зокрема, це російські протипіхотні міни ПФМ-1 і ПМН-2. Тому якщо є ймовірність їхнього перебування на території, має збільшуватися тривалість ручного сканування.
Деталі співпраці фонду «Поступ» і ДСНС
Влад Козак розповів, що працювати над технологіями сканування полів вони розпочали в червні 2022 року. Спочатку зв'язалися з піротехніками МВС і провели низку тестів у Києві на реальних полях із макетами мін і вибухонебезпечних предметів. Тоді система була сирою й могла точно визначити тільки боєприпаси (наприклад, танкові снаряди), які мають дуже великий магнітний слід. З часом розробники вдосконалили вимірювальне обладнання та навчилися краще працювати з даними вимірів і накладати їх на карту. Дуже допомогла компанія «Сингента Україна», котра надала нам дрон для тестів і свої дослідні поля для створення полігону.
У жовтні фонд звернувся до управління ДСНС у Києві та запропонував співпрацю. За деякий час на них вийшли технічні фахівці ДСНС, які проробляють технології, пов'язані з коптерами. Вони поділилися своїм досвідом і попросили протестувати обладнання щодо виявлення протитанкових мін (наприклад, ТМ-62) за різних способів установлення. Такі міни часто закладають на глибині 50 — 60 см на ґрунтових дорогах. За такого способу встановлення міни важко знайти з допомогою міношукача. Міна може спрацювати після кількох проїздів над нею транспортних засобів.
Тести в умовах полігону (на чистому полі) показали, що магнітометричне обладнання може виявляти міни, встановлені на глибині.
Виявлення мін за допомогою магнітометра — тест
Після цього розробкою зацікавилися в Міжрегіональному центрі гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України. Він є своєрідним центром компетенції ДСНС і займається тестуванням і впровадженням нових технологій.
Співробітникам фонду запропонували з'їздити на деокуповану територію Харківської області для тестування обладнання в реальних умовах. Наприкінці січня така подорож відбулася. Просканували приблизно 2 гектари замінованих територій, зокрема мінних полів, що вже нанесені на карту ДСНС. Результати тестів у «Поступі» поки що опрацьовують, але вже зрозуміло, що робота на реальних полях буде значно складнішою, ніж в умовах полігону. Насамперед роботу ускладнюють уламки боєприпасів, якими засипана земля, а також висока рослинність – вона не дає змоги літати низько над землею.
Керівник фонду сказав, що зараз вони опрацьовують план подальшого вдосконалення обладнання та створення бази даних для класифікації мін на підставі даних різних вимірювальних пристроїв. Для фінансування робіт хочуть залучити інституційні гранти міжнародних організацій. Також розраховують на допомогу європейських наукових центрів для прискорення процесу R&D (досліджень і розробок).
Читайте також
