В умовах повномасштабної війни агробізнес виявився особливо вразливим. Адже компанії, що обробляють землю і вирощують врожай, не мають можливості релокувати бізнес у більш безпечні регіони. Через це втрати і збитки агросектору вимірюються десятками мільярдів доларів.
У якому стані опинилися українські агрокомпанії на третій рік великої війни і якої підтримки наразі потребують, 
розповідає Олег Хоменко, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), який об’єднує понад 190 провідних представників галузі.
Олег Хоменко, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ). Фото: УКАБ
Фінансові проблеми аграріїв і їх вплив на посівну 2024
У 2023 році представники агросектору неодноразово висловлювали побоювання щодо хвилі банкрутств агровиробників і агротрейдерів. Чи залишається цей ризик актуальним у 2024 році, чи ситуацію врятувало відкриття для експорту портів Одеси?
Минулорічні побоювання були небезпідставними, оскільки багато компаній опинилися у складній ситуації, як фінансовій, так і пов’язаній із воєнними діями. Якщо ми говоримо про такі регіони, як Сумська, Чернігівська, Харківська, Запорізька, Херсонська області, то вони залежать від стану дій на фронті. Там частина компаній відмовилися від обробітку земель у прикордонних областях. А ті малі господарства, у яких вся земля концентрувалася безпосередньо на територіях біля лінії зіткнення, зупинили діяльність, фактично припинивши своє існування.
Якщо ми говоримо про те, що відбувається з компаніями, які працюють в центрі України, то у них є частина полів, які не оброблялися і не засівалися цього року. Тобто компанії оптимізували всі свої фінансові ресурси, щоб використовуючи максимально продуктивні ділянки землі із мінімальними затратами на посівну та підживлення, отримати максимальні врожаї у 2024 році.
В цілому складно говорити про банкрутство агрокомпаній, тому що деякі з них, попри важкий фінансовий стан, продовжують виплачувати орендну плату, зарплату своїм співробітникам. Але вони є обмеженими у коштах і не мають необхідних фінансових ресурсів для повноцінного забезпечення виробничого процесу. Такі компанії вкрай необхідно підтримувати, надавати певні преференції з боку держави, щоб стабілізувати ситуацію.
Агровиробництво в Україні у 2023 році. Інфографіка: УКАБ
Тобто виходить, що чимало агрокомпаній не мають достатніх ресурсів для забезпечення посівної?
Говорити про те, що компанії мають достатньо ресурсів, важко. З фінансових результатів минулих років, враховуючи світову кон'юнктуру цін та перебої, які були із постачанням продукції через чорноморські порти, бачимо суттєвий вплив війни на фінансовий стан агрокомпаній. Проте такі державні програми, як «Доступні кредити 5-7-9%» і кредитування від фінансових банківських установ, дали можливість поновити фінансову стабільність і забезпечити більш-менш сприятливі умови для проведення посівної в Україні.
Якщо говорити про залученість іноземних капіталів, то тут проблема полягає у тому, що іноземні фінансові інституції не могли фінансувати українські агрокомпанії через обмеження на виведення грошей з України для сплати тіла кредиту та відсотків, яке ввів Нацбанк.
Ще одна особливість полягає у тому, що у зв'язку з воєнним станом більшість техніки, засобів захисту рослин, добрив постачається по 100% передоплаті.
Знищена ворогом сільськогосподарська техніка на пункті пропуску “Рава-Руська” на польському кордоні. Фото: Фейсбук УКАБ
Чи продовжують агрокомпанії стикатися з тривалими затримками повернення ПДВ, на що експортери скаржилися у 2023 році?
Компанії, які експортують зерно, розраховують на отримання бюджетного відшкодування при експорті. Однак, говорячи про стабільну своєчасність отримання відшкодування в умовах дефіциту коштів державного бюджету, варто зважати на спроможність держави.
Наразі на практиці компанії не мають великих проблем з відшкодуванням, хоч воно й розтягнуто в термінах. Держава скоротила період проведення перевірок для отримання бюджетного відшкодування – камеральної перевірки до 20 днів і документальної перевірки до 40 днів, що більш-менш влаштовує бізнес.
Також в Україні запустили реєстр, в якому в режимі реального часу юридична особа, що подала на відшкодування, відстежує, в якому стані знаходиться розгляд заяви, і бачить, коли виникає необхідність подати додаткові документи на узгодження. Ці всі елементи покликані зробити процедуру відшкодування ПДВ більш прозорою та зрозумілою для агрокомпаній.
Жнива в Україні 2023. Фото: Марія Бабенко
Кредити і гранти для агробізнесу – які програми доступні і чого не вистачає
Які кредитні і грантові програми пропонують агровиробникам? І навпаки — яких фінансових продуктів не вистачає аграріям?
Зараз аграрії активно використовують програму «Доступні кредити 5-7-9%». Існують непогані пропозиції від фінансових банківських установ. Також є багато донорських проєктів, які для малого і середнього виробника є дуже потужними і слушними. Це гранти, спрямовані на підвищення експортної та переробної спроможності. Крім цього, є урядові програми підтримки: часткова компенсація вартості закупівлі техніки, розвитку тепличного бізнесу та інші мікрогрантові програми, які успішно функціонують.
Чи є у аграріїв можливість застрахувати свої активи від воєнних ризиків?
Фінансові і страхові компанії такі пропозиції надають, але ставки і комісії дуже високі. І якщо це екстраполювати на вартість обладнання і врожаю, то таке страхування підвищує собівартість вирощеної продукції, чого виробник сьогодні не може собі дозволити. Тому не можна сказати, що аграрії активно використовують ці програми.
Наслідки атаки іранськими дронами інфраструктуру портів Дунайського кластеру. Фото: Фейсбук УКАБ
Якої ще підтримки агрокомпанії наразі потребують з боку держави?
Інтерв’ю є частиною спецпроєкту «Де гроші» про фінанси бізнесу під час війни і розпочинає велику тему про ситуацію в агросекторі і агрокредитуванні. Спецпроєкт «Де гроші» має стати онлайн-майданчиком для діалогу між бізнесом, фінансовими установами та державними інституціями навколо актуальних для підприємців фінансових питань.
Читайте також
