Торгові відносини України та Польщі загострилися до того, що прем’єр Польщі Дональд Туск каже про переговори між сторонами щодо можливості повного закриття кордону на якийсь час.
Майже п’ять місяців тому розпочалася блокада українського кордону польськими перевізниками, тоді вони почали блокувати пункти пропуску один за одним.
Після перевізників на перше місце стали польські фермери, вони час від часу протестували ще з початку 2023 року. Але тільки у лютому 2024-го вони радикалізувалися: почалися напади на українські вантажівки та потяги зі збіжжям, вже кілька разів розсипали зерно.
поспілкувався з Олегом Хоменком, гендиректором асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), до якого входять 195 учасників не тільки аграрних компаній, але й банки, ритейл, заправки, логістичні та багато інших компаній. Ми з'ясували, чому аргументи польських фермерів помилкові, що думає бізнес про блокування кордону та як вирішити ситуацію.
Міфи польських фермерів про українське зерно
Звідки у польських фермерів стільки злості до українського зерна?
Важко зрозуміти реальні мотиви, оскільки самі польські протестувальники насправді не можуть навіть сформувати свої аргументи. Говорилося, що:
- українське зерно збило їм ціну на продукцію;
- українське зерно є небезпечним, напічкане хімією;
- українські агроолігархи хочуть заполонити ринок ЄС продуктами.
Але ж були світові тенденції на ринку, що після різкого підняття вартості на продукцію, зокрема на зерно у зв'язку з початком повномасштабного вторгнення, пішло поступове падіння. Тільки полякам тоді чомусь тодішній міністр аграрної політики казав: «Ви ще не продавайте, тому що буде ціна підійматися». Фермери прислухалися до цього. Прибутків не отримали.
Але ж ціна не тільки у поляків зменшилась, у тій самій Франції ціна зменшилась, у Німеччині, в Іспанії. Не вони єдині.
Блокування польських товарів у відповідь – це погана ідея (відео)
Українські агроолігархи та транснаціональні монстри
А що з українськими олігархами та німцями транснаціоналами?

Польські фермери вийшли на протест банером: путін, наведи порядок з Україною і Брюсселем... фото: Agencja
Якщо дивитися на цифри, це не так. Наприклад, в нашу асоціацію (УКАБ) входять великі сільськогосподарські компанії, які обробляють в цілому понад чотири мільйони гектарів. А де решта 38 мільйонів гектарів?
Цю землю обробляють і користуються нею середні та малі сільгоспвиробники. Тому посилатися на це не можна.
Ще один міф, що українські агрокомпанії контролюють іноземні транснаціональні американські, китайські, німецькі компанії. Але фактом є те, що переважна більшість українського агробізнесу перебуває в управлінні вітчизняних стейкхолдерів. Водночас варто відзначити, що є низка компаній в Україні, які мають польських інвесторів і торгуються на Варшавській біржі. Є компанії, в яких 20-30% інвестиційного портфеля належить, наприклад, Польському пенсійному фонду.
Кому найбільш вигідне блокування українського кордону польськими фермерами
Хто, на вашу думку, отримує найбільшу вигоду від блокування? Це роздування під місцеві вибори чи російська робота?
Основний бенефіціар від цього – росія. Вони тільки руками потирають, коли ми сходимось у якихось торговельних війнах з Польщею, з ЄС. У польського фермера має бути розуміння цього, звідки ноги ростуть.
Розумієте, коли один міф розбивається в публічному просторі, з'являється новий, ще один, ще.
Перше блокування ми всі і в Україні, і за кордоном пов'язували з парламентськими виборами. Тепер кажуть, що це із місцевими виборами може бути пов'язане, але я б це більше пов’язував з тим, що поляки просто хочуть собі виторгувати кращі умови від Європейського Союзу.
Поляки розуміють, що кордон для нас дуже важливий, і б'ють по хворобливій точці. Далі ми бачимо розсипане зерно із вантажівок, із вагонів. Не дай Бог, далі з'явиться якийсь агресивний поляк, який може спровокувати українських водіїв. А наразі близько 3 тис. наших вантажівок там, тобто це 3 тис. людей.

У неділю, 25 лютого, в Польщі в четвертий раз за місяць розсипали українське зерно, що йшло транзитом залізницею — знищено понад 150 тонн зерна.
Як Румунія заробляє на транзиті українських товарів
Куди тепер насамперед рухається українське зерно замість Польщі?
Якщо ми говоримо про українське збіжжя, саме про зерно, то зараз 95% експорту йде через глибоководні порти Одеси. Якщо мова йде про Румунію, то вона пішла іншим шляхом.
Румуни скористалися ситуацією, зрозуміли, що на цьому можна нормально заробити. Звичайний експорт за минулий рік зріс із 2 млн тонн, до 3-3,5 млн. І це суттєві кошти. Це логістика, це перевалка, це захід суден, це використання водного простору, власної акваторії.
Цим не змогли скористатися в Польщі, хоча там дуже зручно виходити на польські та литовські порти, і це найкоротше плече для нашої логістики.
Що робити Україні для деблокування кордону з Польщею
Як Україна має реагувати на блокаду для вирішення проблеми?
Потрібно дивитися наперед. Ми визначилися вже зі своїм вибором: ми рухаємося до європейської спільноти. У нас історично склався уклад сільського господарства такий, як він є. Ми маємо просто знайти спільні точки дотику для того, щоб уживатися у єдиній європейській спільноті, як повноправний член. Альтернативних варіантів немає.
Якраз про перегляд спільної аграрної політики зараз у ЄС йде мова. Важливо, щоб Україна на даному етапі мала консультативний голос у розробці цих змін до правил.
Єдине, ефективність нашого сільського господарства, враховуючи відсутність державної підтримки, вища за польську. Ми постійно адаптувалися до ситуації, яка складалася в Україні.
Ми буквально 28 лютого спілкувалися з колегами на конференціях, де всі говорили, що насправді те, що ми постійно працювали над своєю ефективністю і постійно оптимізували витрати, і дало нам змогу вистояти в таких важких умовах у 2022 році.
Польський бізнес боїться критикувати блокаду кордону з Україною
Як відреагували на блокаду кордону ваші партнери з Польщі, місцевий бізнес? Він же також по них б'є.
Ми співпрацюємо із польськими асоціаціями. Вони це все розуміють. Проте зараз ситуація зросла до таких масштабів, що ніхто не хоче публічно виступати проти мейнстриму протесту.
Тобто навіть у спілкуванні з переробниками відчувається вичікування. Але ситуація може для них суттєво погіршитись. Тоді будуть говорити, а чого закрилось таке виробництво, а чого потрібно було людей скорочувати, а чого там людей потрібно виводити на пів зміни, а не на повну зміну.
Чи бачите ви реальні кроки від нашої держави для вирішення ситуації?
Я бачу, як працює Мінагрополітики. Я постійно комунікую з нашими партнерами, вони шукають варіанти, точки дотику.
Тому наш уряд поїхав на кордон поспілкуватися і показати свою відкритість. Ми готові до комунікації на будь-яких рівнях, на робочому, на кордоні, на рівні МЗС, на рівні урядів. Ми показуємо, що тут відкриті.
Що має робити Україна у ситуації, коли зерно висипають, що вже порушує навіть польські закони?

Український уряд на кордоні з Польщею. Польська сторона тоді на прохання Украхни не приїхала, а сказала, що вестиме заплановані переговори в березні
З боку України нам потрібно показувати саме нашу готовність до діалогу. Використовувати всі доступні майданчики для того, щоб розвінчувати міфи. Привозити їх сюди, їздити туди, обмінюватися думками, налагоджувати діалог.
Якраз критична ситуація показує, що, мабуть, того діалогу, що був, недостатньо. Треба показувати, що Україна – це надійний партнер, надійний постачальник, стратегічний партнер ЄС.
Ми ще в жовтні минулого року відкрили представництво УКАБ у Брюсселі для того, щоб використовувати цей інструмент у комунікації з політиками національного та європейського рівня, щоб якраз налагоджувати і встановлювати ці зв'язки.
Коли закінчиться блокада українського кордону поляками
Як довго триватиме блокада?
Без кардинальних змін і зміни позиції польського уряду, мені здається, шанси, що це найближчим часом закінчиться, примарні.
Мало того, ми ж бачимо зараз, що пішло блокування на кордоні з Німеччиною, з Литвою. З березня знову включаться польські перевізники. Відбувається повна ескалація.
Сподіваюсь, що скоріше переможе здоровий глузд у розумінні факторів. Є дуже великі сподівання. Але реальність говорить зовсім про інше.