З початку повномасштабного вторгнення головним дипломатом України став Володимир Зеленський із його постійними зверненнями до національних парламентів, міжнародних організацій, а вже згодом — зустрічами зі світовими лідерами. Також функцію дипломатів активно підхопили й представники Офісу президента, які відповідної освіти не мають.
Чому так сталося і в якому стані перебуває нині українська дипломатія, 
з’ясовував із Дмитром Чекалкиним, колишнім дипломатом, перекладачем і генеральним директором Diva Production.
Чому на другому році війни росію продовжують слухати в міжнародних організаціях
Яка наразі найгостріша проблема української дипломатії?
Зараз наш головний дипломат — це Збройні сили України, які сьогодні дають відсіч російському агресору. Варто пам’ятати, що усі зусилля всіх інших гілок української влади мають бути зосереджені на тому, щоб забезпечити необхідним спорядженням, зброєю і особовим складом.
Наше завдання — мобілізувати весь світ і зробити так, щоб сьогодні була така ж сама єдність всього цивілізованого світу, як була свого часу в боротьбі з Гітлером.
Як ставляться до російських дипломатів у міжнародних установах? Чи сприймає їх хтось серйозно, окрім, скажімо, їхньої осі – Китаю, Ірану, Сирії?
Ми ж бачимо, як генеральний секретар ООН Гутерреш ганебно посміхається і тисне руку (голові МЗС рф) Лаврову в штаб-квартирі в Нью-Йорку. Подібні речі мали бути вже в минулому, ніхто сьогодні з цими кривавими варварами не має стояти поруч.
Маючи вже свідчення страшних російських злочинів, з ними продовжують фотографуватися, стояти поруч і посміхатися очільники провідних міжнародних організацій.
Це якраз недопрацювання нашої дипломатії. Російські пропагандисти, російські політики постійно кажуть, що так, дійсно, на ядерний попіл перетворити, нанести удари, знищити повністю Париж, Лондон, Нью-Йорк і Берлін. Так де ж відповідна реакція світової спільноти?
Чому Формула миру президента Зеленського не вирішує багато проблем (відео)
Представник рф в ООН Небензя постійно бреше, але йому дають слово і скликають засідання на його вимоги. Його серйозно продовжують сприймати чи це формальність?
Останньо перлою представника рф в ООН Небензі стали умови збереження України від росії. Фактично він вже давно перестав виконувати свої дипломатичні функції й став ще одним відкритим рупором пропаганди
Треба брати приклад з ізраїльського представника. Подивіться, наскільки він поводиться агресивно і наскільки активно просуває свій порядок денний. Хоча те, що сьогодні відбувається в Україні, — це на два порядки вище кількості злочинів, ніж те, що відбулося 7 жовтня в Ізраїлі.
Де активна позиція президента щодо умов перебування наших військовополонених в російських в'язницях? Він має починати і закінчувати цими кадрами. Кожний український дипломат, виступаючи, має згадувати про злочини росіян, ці їхні заклики скинути ядерну бомбу на Лондон, Париж, Нью-Йорк, а не критикувати своїх західних партнерів.
Наш уповноважений із прав людини має поширювати всі можливі документальні кадри. Зараз це роблять і через документальні стрічки, як-от «20 днів в Маріуполі». Але де тут діяльність українських дипломатів? Де діяльність українських парламентарів?
Чому ми не маємо кваліфікованих дипломатів
Чому багато високопосадовців МЗС не мають відповідного фаху?
Відбір керівного складу — виключно за принципом лояльності. Ми ж бачимо, колишній посол України у Великій Британії Пристайко дозволив собі, може не зовсім виважений, вислів стосовно реакції Зеленського, і його буквально за три дні звільнили.
Дмитро Кулеба з іншими головами МЗС країн Заходу на Мюнхенській безпековій конференції. Фото: МЗС України
Це був наш найдосвідченіший на сьогодні дипломат. У нас п'ятеро міністрів, у яких дозволяє і вік, і їхній фах активно долучитися до нашої міжнародної діяльності, але вони абсолютно ніяк не задіяні.
Нещодавно на Мюнхенській безпековій конференції було промовисте фото, як Гілларі Клінтон піднімає очі до стелі, коли вона вражена рівнем володіння англійською мовою нашого голови Офісу президента.
Одна з дуже важливих для нас держав – Велика Британія. Там вже пів року немає нашого посла. Як так сталося і про що це каже?
Ну, це зайвий раз підкреслює, наскільки коротка лава запасних у цій офісно-президентській владі.
Є фахівці, зокрема і мої колеги, які не хочуть бруднити біографію співпрацею з Зеленським і відмовляються від деяких пропозицій. Є ті, які згодні працювати, але оскільки вони є умовними порохоботами, їх не залучають, тому що вони дозволяли собі критикувати владу.
А гідних кандидатур, які могли б відповідати цим критеріям, немає. Я кажу, що навіщо мені псувати собі некролог співпрацею з ними. Маємо те, що маємо.
Чому європейці змінили ставлення щодо перенесення війни на територію росії
Багато європейських високопосадовців на другий рік повномасштабної війни нарешті визнають, що переносити війну на території росії можна і навіть потрібно. Які головні чинники, на вашу думку, цього зламу?
Вони зрозуміли, особливо після інтерв'ю Такера Карлсона, що ця людина (путін) взагалі втрачає зв'язок з реальністю, заглиблена в якісь історичні міфи.
Ні в кого вже немає ілюзії, і я думаю, що якраз в цьому напрямі і треба активніше працювати не лише українським дипломатам.
Тобто після Бучі й Ірпеня ще були рожеві окуляри. Чому це все змінилося тільки зараз?
Ми ж не знаємо всіх контактів, всіх каналів комунікації з путіним західних очільників. Можливо, були якісь промовисті речі, які не вийшли назовні.
Президент Франції Макрон під час зустрічі з путіним за два тижні до повномасштабного вторгнення. Після початку вторгнення Макрон і Шольц кілька разів телефонували путіну, аби той «одумався»
Але загрози, які зараз вже були проаналізовані, зокрема використання ядерної зброї в космосі, не можуть лишати осторонь західних політиків, вони відповідальні перед своїми виборцями.
З іншого боку, більш стримана і виважена їхня реакція пояснюється їхньою відповідальністю перед своїми громадянами-виборцями. Оскільки загострювати протистояння з ядерною державою — це наражатися на небезпеку ядерного конфлікту і, відповідно, втрачати свою підтримку в умовах електоральної демократії.
Що Україна робить, щоб розблокувати допомогу від США
Життєво важливе для нас розблокування допомоги США Палатою представників. Чи відомо вам, щоб зараз українська дипломатія щось робила в цьому напрямі? Де наша інформаційна кампанія у США?
Андрій Єрмак з Гіларі Клінтон на полях Мюнхенської безпекової конференції 16-18 лютого 2024 року. Фото: Андрій Єрмак
Тобто хто був долучений до української делегації? Єдиний достойний голос, який можна було почути на цій конференції, був Олексія Гончаренка. А де ж була решта українських парламентарів?
До моєї старої знайомої (посла України в США) Оксани Маркарової немає претензій, вона гідно представляє інтереси, багато чого успішного робить. Але ж де підтримка з боку українського МЗС і українських парламентарів?
Як Україні взаємодіяти з країнами Глобального Півдня
Наші потуги в Африці та загалом на Глобальному Півдні — наскільки нам важливі ці країни? Якщо говорити прагматично, тільки для голосів в ООН та підтримки «формули миру»?
Ми ж бачимо, що відбулося з тим самим Еквадором. Він був готовий надати Україні зброю, але рф заявила про режим санкцій проти експорту еквадорських бананів. Зрештою, банани перемогли. І тепер президент Еквадору заявив, що не буде постачати зброю Україні.
Я вважаю, що тут має бути точковий підхід, не треба узагальнювати. Є країни, які можуть надати нам свою зброю. Зокрема, в арабському світі це Марокко.
Один ролик, який побачать мільйони глядачів CNN, може вартувати сотні якихось заходів, які вже будуть вживати українські посольства по всіх країнах. Тобто, що стосується впливу на настрої громадськості в тих чи інших країнах, я б не перебільшував у сучасному світі роль дипломатів. Ролик на Al Jazeera чи BBC, чи CNN буде більш корисним, і вплив від нього має бути ефективнішим.
Чи могли переговори в Стамбулі привести до миру між Україною та росією
Голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія сказав, що на стамбульських перемовинах на початку війни нібито прем’єр Великої Британії Борис Джонсон відмовив Володимира Зеленського йти на мир і пообіцяв потужну підтримку. Тому не підписали ніякої угоди і перемовини зірвалися. Наскільки це може бути правдою?
Українська делегація (зліва) на Стамбульських мирних переговорах з рф в березні 2022 року. Одни із учасників делегації був Давид Арахамія
Є дуже розлоге інтерв'ю колишнього ізраїльського прем'єра Нафталі Бенета, який розповідає про перші дні російської агресії, про те, як на вимогу Зеленського він налагоджував діалог безпосередньо з путіним. Навіть порушуючи там правила суботи, шабат, літав до Москви, зустрічався в кремлі. Привіз 17 варіантів чернеток цієї угоди із тими чи іншими поступками з боку України.
Голова делегації рф Мединський свого підпису ніде не поставив. Більше того, хто такий Мединський? Колишній міністр культури... Ну що це за рівень представництва делегації? Це просто для того, щоб відпрацювати якийсь там номер, забезпечити, я не знаю, (російському олігарху) Абрамовичу статус впливового посередника на Заході, врятувати його від арешту.
Наскільки тоді виправданим з погляду дипломатії було рішення президента про заборону йому ж вести перемовини з путіним?
Щось у нього в голові перекрутилося і він вирішив, що ось я тепер не буду дивитися йому в очі, ніяких перемовин не буде. Головне, що не обов'язково нам безпосередньо мати перемовини з путіним.
У нас же був Нормандський формат, «Нормандська четвірка», будь ласка, були там мінські перемовини. Тобто можна було б використати той досвід і, можливо, в інтересах припинення найкривавішої фази війни досягти якихось домовленостей, вигідних для України.
Як Україна може долати російську пропаганду в країнах Глобального Півдня (відео)
Читайте також
