Генрі Кіссінджер вважається одним із найвидатніших держсекретарів США і провідним дипломатом країни, хоча офіційно ним ніколи не був. Саме він є одним із батьків сучасних відносин Китаю та США, потепління американців до СРСР і росії, миру у В’єтнамі.
Кіссінджера вважають одним із головних адвокатів методу реальної політики (нім. Realpolitik), який спирається на оцінку власних реальних можливостей і просування національних інтересів держави будь-якими, навіть підступними шляхами.
До 2022 року ексдержсекретар США вірив у сфери впливів «великих держав», тому скептично ставився до України і закликав віддати росії захоплені території, щоб піти на перемир’я. Проте згодом він змінив думку і навіть пропонував запросити Україну до НАТО, щоб припинити війну.
розповідає, хто такий «гігант дипломатії» Генрі Кіссінджер, як його називає The Times та як він всього за вісім років встиг стати одним із найвпливовіших візіонерів зовнішньої політики США.
Як Кіссінджер вплинув на Війну Судного дня та Близький Схід
Кіссінджер прийшов до Держдепу за два тижні до того, як Єгипет і Сирія здійснили несподіваний напад на Ізраїль і почалася Війна Судного дня 1973 року.
Генрі доклав зусиль для того, щоб Ізраїль отримав повітряні поставки американських військових вантажів. Це допомогло Ізраїлю переломити хід війни на свою користь.
Після запровадження режиму припинення вогню, підтриманого ООН, Кіссінджер розпочав серію місій «човникової дипломатії» (shuttle diplomacy). Він подорожував між різними столицями Близького Сходу, щоб досягти домовленостей про розведення сил між ворожими арміями.
Результатом цих зусиль стала угода у січні 1974 року між Єгиптом та Ізраїлем, а у травні 1974 року — між Сирією та Ізраїлем.
Яку роль зіграв Кіссінджер у відносинах США з Китаєм
Сі Цзіньпін, найвищий лідер Китаю, з Генрі Кіссінджером під час зустрічі у 2015 році. Фото: Jason Lee
За своє життя Кіссінджер побував у КНР понад 100 разів. Державні ЗМІ КНР назвали Генрі Кіссінджера «старим другом Китаю». У китайських соціальних мережах зараз пишуть, що його смерть ознаменувала кінець епохи.
Сі Цзіньпін надіслав співчуття президенту Байдену, прем'єр-міністр Лі Цянь надіслав співчуття родині Кіссінджера – КНР так реагувала на смерть далеко не кожного президента США.
До приходу Генрі Кіссінджера в радники Держдепу з національної безпеки у 1969 році США не визнавали керівництво КНР під егідою Китайської комуністичної партії (КПК) легітимною владою. Натомість Штати всіляко підтримували Китайську республіку Чан Кайши, яка програла боротьбу комуністам і була витіснена на Тайвань.
Ба більше, до 1971 року саме представники Китайської республіки (Тайвань) займали місце в ООН як легітимні представники Китаю, а не комуністи.
Як Кіссінджер змінив дипломатичні стосунки США з Китаєм
Але все змінилося з появою стратегії «Одного Китаю». Саме Генрі Кіссінджер був провідним архітектором стратегічного рішення про взаємодію з КНР у той час, коли США не мали дипломатичних відносин з Пекіном.
Він вів таємну дипломатію і переговори, які привели до історичного першого візиту президента США Річарда Ніксона до Китаю у 1972 році, що врешті-решт завершився нормалізацією відносин між двома країнами.
Такий крок у методиці реальної політики Кіссінджера був покликаний частково привернути Китай на сторону США замість можливої коаліції СРСР і Китаю, яка виглядала вкрай загрозливо у часи холодної війни.
У 1979 році це привело до визнання влади КНР на чолі з КПК легітимною, хоча Китайська республіка, що на Тайвані, продовжила існування. Це назвали стратегією «Одного Китаю».
Як Кіссінджер отримав нобелівку за припинення війни у В’єтнамі
Генрі Кіссінджер (ліворуч) отримує Нобелівську премію миру від Томаса Бірна, посла США в Норвегії
Починаючи з 1969 року, Генрі Кіссінджер вів таємні переговори з представниками комуністичного Північного В'єтнаму, якого підтримував СРСР.
Він став ключовою фігурою в переговорах, що привели до підписання Паризьких мирних угод у 1973 році. Ці угоди були спрямовані на припинення вогню і створення основи для політичного врегулювання у В'єтнамі. Угода передбачала виведення американських військ із В'єтнаму та звільнення військовополонених.
Саме за це Генрі Кіссінджер разом з дипломатом комуністичного В’єтнаму Ле Дих Тхо був нагородженим Нобелівською премією миру у 1973 році.
Хоча мирні угоди тимчасово припинили пряму участь США у війні, вона тривала до 1975 року, що призвело до падіння Сайгона і «возз'єднання» В'єтнаму під владою комуністів, які й порушили мирні домовленості.
Як Кіссінджер вплинув на відносини США з СРСР
Генрі Кіссінджер вітається з Леонідом Брежнєвим перед зустріччю 24 жовтня 1974 року
Кіссінджер був також візіонером і впроваджувачем політики розрядки, яка мала на меті зменшити напруженість між Штатами та Союзом під час холодної війни. Він виступав за більш прагматичний підхід до відносин країн, зосереджуючись на сферах взаємного інтересу, а не лише на ідеологічних розбіжностях, як і у випадку з КНР.
Кіссінджер відіграв важливу роль у переговорах з Радянським Союзом щодо укладення угод про контроль над озброєннями, обмеження стратегічних наступальних озброєнь. Його дипломатія сприяла дискусіям щодо контролю над ядерними озброєннями, спрямованим на запобігання перегонів озброєнь та зменшення ризику ядерного конфлікту між двома наддержавами.
Кіссінджер брав участь у дипломатичних переговорах з радянськими лідерами, зокрема з генеральним секретарем Брежнєвим. Він працював над встановленням прямих ліній зв'язку та розбудовою довіри між США та СРСР.
Критика Кіссінджера та його спадщина
Критика Кіссінджера не припинялася роками. Ліві демократи у США засуджували його за аморальність, а праві консерватори почали розглядати його бажання співпрацювати з Китаєм і росією як підозрілу, неамериканську, позбавлену цінностей реальну політику.
Ніхто з них не розумів, що його головною метою, на думку The Economist, було уникнути за будь-яку ціну світової війни, подібної до тієї, що змусила його у 1938 році тікати з нацистської Німеччини, а згодом і брати участь у Другій світовій.
Саме Генрі Кіссінджер заклав сучасні відносини США з Китаєм, які дали комуністичному режиму базу для швидкого економічного зростання. Тепер КНР вважається головним суперником США у світі, а Тайвань новою пороховою бочкою планети. Можливо, ми ще довго будемо згадувати Кіссінджера через це.
Читайте також
Українські IT-компанії на шведському ринку: вигоди для Швеції та нові горизонти для України
