Facebook Pixel

Китай не готовий до війни із США, але чи буде він поглинати рф: розповідає китаєзнавиця Віта Голод

Чого хоче Китай від США та світу?

Чого хоче Китай від США та світу?

КНР – друга економіка світу, головний партнер росії, після повномасштабного вторгнення в Україну, та один із найвпливовіших гравців на мапі світу.

До зустрічі Байдена із Сі Цзіньпіном у Сан Франциско 15 листопада 2023-го відносини Китаю з США тільки погіршувались, а напруга навколо Тайваню зростала. Також Піднебесна нині відчуває економічну кризу.

Аби зрозуміти Китай, його амбіції та плани, The Page поспілкувався з Вітою Голод, головою правління Української асоціації китаєзнавців і гостьовою дослідницею Carolina Asia Center, що у США.

Головні тези Сі Цзіньпіна до США та світу в Сан-Франциско

Перед зустріччю у Сан-Франциско Джо Байден і Сі Цзіньпін не бачились майже рік. Відносини між країнами тільки погіршувались протягом цього року. Яка була мета лідера Китаю під час зустрічі в Сан-Франциско?

Багато вже про це говорили, і можна зробити такі висновки. Вони були опубліковані на шпальтах китайської народної газети «Женьмінь жибао». Основне Китай прагне рівних відносин із США. Також там опублікували чотири головні меседжі Сі:

  • США має поважати ідеологію Китаю, яку він не експортує, Китай не шукає глобального панування.
  • Дві країни мають працювати в руслі солідарності.
  • Спільне: спільний контроль над розбіжностями. Спільна робота над міжлюдськими відносинами. Спільний розвиток, відповідальність перед світом. Китай закликає до рівних відносин.
  • Тайвань. КНР не допустить, щоб будь-хто, будь-яка країна перейшла цю червону лінію – визнання незалежності Тайваню. Китай каже про мирне возз'єднання.
Голова КНР Сі Цзіньпін розмовляє з президентом Індонезії Джоко Відодо під час їхнього прибуття на зустріч лідерів АТЕС в останній день саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у Сан-Франциско. Фото: Getty Images

Голова КНР Сі Цзіньпін розмовляє з президентом Індонезії Джоко Відодо під час їхнього прибуття на зустріч лідерів АТЕС в останній день саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва у Сан-Франциско. Фото: Getty Images

Ба більше, Сі Цзіньпін переконує, що країна відкрита до інвестицій. Ми знаємо про велику вечерю у Сан-Франциско, де Сі був почесним гостем. І це також був меседж для американського бізнесу: продовжуйте інвестувати в Китай, ми не хочемо, щоб ви залишали наш ринок, хочемо зберегти робочі місця, створити нові, привести інновації, спільні дослідження.

Для китайської економіки і світу в цілому вихід американського бізнесу виглядає загрозливо. Сі Цзіньпін наголошував, що не треба стримувати зростання Китаю. Якщо суперництво, конкуренція – то вона має бути чесною.

Що робити Україні, аби змінити прихильність Китаю до росії, дивіться у повному інтерв'ю з Вітою Голод (відео)

Китай не готовий до військового протистояння з США за Тайвань

Ви вже згадали найболючішу тему китайсько-американських відносин – Тайвань. У риториці Китаю, звісно, постійно йдеться про мирне возз'єднання. Але зрозуміло, що КНР не буде питати у Тайваню про це возз'єднання. Джо Байден каже, хоч і доволі завуальовано, що він буде підтримувати стабільність у регіоні. Наскільки у цьому питанні Китай самовпевнений щодо його можливості взяти Тайвань?

Тайвань, насамперед, для КНР є його невід'ємною частиною. Тобто він прагне мирного об'єднання. Але на 20-му з'їзді КПК Сі Цзіньпін сказав: ми ніколи не обіцяли не застосовувати силу.

Тайвань – це червона лінія Китаю, за яку заходити не можна. І ще треба розуміти, що США має право на озброєння Тайваню відповідно до закону про відносини з Тайванем 1979-го року, прийнятого Конгресом США. Там було прописано, що вони мають підтримувати обороноздатність Тайваню у разі зовнішньої загрози. Але в тому самому законі було сказано, що США підтримує політику одного Китаю при цьому.

На фото Віта Голод, наразі вона є гостьовою дослідницею Carolina Asia Center

На фото Віта Голод, наразі вона є гостьовою дослідницею Carolina Asia Center

Чи хоче Тайвань до КНР

Що стосується самого Тайваню. Постійно проводяться соціальні опитування. 13 січня вибори. І зважаючи на те, що тайванці дуже уважно слідкують за українським досвідом, вони не впевнені, чи дійсно вони готові до такого спротиву, чи будуть вони спроможні.

Я думаю, буде досягнута нова формула статусу-кво, співіснування по обидва боки Тайванської протоки. Дійсно, основним тригером початку нового великого конфлікту на континенті може бути оголошення Тайванем незалежності. Зараз це нікому не потрібно. Що ще варто знати. Ситуація напружена, але не така загрозлива, як здається. Функціонують прямі авіасполучення, на материку розміщено чимало тайванських виробництв, зокрема й технологічних.

Чи боїться Китай військової міці США, НАТО?

Китай ще не досяг рівня США, він прагне цього. І вже відомо, що це має статися десь у 2049-2050-х роках.

Нещодавно Пентагон випустив 200-сторінкову доповідь для Конгресу щодо військових безпекових подій за участю Китайської Народної Республіки. Там загальні фрази. Там немає чіткого розуміння того, що буде робити Китай на випадок війни. Бо він не готовий до військового протистояння і технічно, і економічно.

У Китаю наразі найчисельніша армія світу, але вона без бойового досвіду. Єдине, що китайські миротворчі місії залучені в різних регіонах в рамках ООН. Китай прагне побудувати не лише сильну економіку, але й мати сильну армію, флот. Передусім з метою оборонної стратегії.

У західних ЗМІ часто говорять, що дата вторгнення на Тайвань – 2025 рік. Це вилами по воді чи ні?

Ще у 1970 році США та інші держави Заходу визнавали Тайвань справжнім Китаєм, а Комуністичну партію Китаю загарбниками, але все змінилось після впровадження політики «Одного Китаю» від США. Тепер лише кілька країн визнають Тайвань. Карта: Forummapping

Ще у 1970 році США та інші держави Заходу визнавали Тайвань справжнім Китаєм, а Комуністичну партію Китаю загарбниками, але все змінилось після впровадження політики «Одного Китаю» від США. Тепер лише кілька країн визнають Тайвань. Карта: Forummapping

Це залежить від поведінки по обидва боки протоки. Якщо перемогу на виборах на Тайвані не отримає Демократична прогресивна партія, яка прагне незалежності, то в майбутньому ми будемо бачити підтримання співіснування по обидва боки протоки, як це було раніше.

Тоді Китай прагнутиме мирного возз'єднання через економіку. Так, як і було раніше чи інтенсивніше. Наприклад, план Пекіна перетворити провінцію Фуцзянь на «зону інтеграції через протоку». Якщо не будуть літати американські конгресмени на Тайвань, не станеться черговий візит, умовно, Ненсі Пелосі (спікерка Сенату США), то я думаю, що все буде більш-менш контрольовано в рамках якоїсь нової формули статусу-кво.

Стратегія Китаю щодо росії: партнерство з москвою, але не союзництво

Стратегія Китаю взагалі передбачає військове чи економічне поглинання частини рф? Та чи справді росія та Іран є головними союзниками КНР, як це показують західні ЗМІ?

Це цікаве питання. Я скажу так. У Китаю немає союзників, є прагматизм. Він діє в рамках своїх національних інтересів. І сьогодні йому вигідні такі стосунки — економічне зближення з росією. Але Піднебесна не вступає в жодні альянси. КНР вибудовує свою лінію впливу з тими країнами, які сприймають її лідерство. Насамперед з точки зору економіки та геополітичної ситуації. Гарний приклад — нещодавній ювілейний форум «Один пояс, один шлях».

Тобто росія насамперед для Китаю – це дуже вигідний сировинний придаток і ринок збуту?

Саме так вони розглядають росію. Наразі економічні взаємовигідні партнери. Такі відносини будуть продовжуватись, але наше завдання і завдання наших партнерів – закликати Китай не обходити західні санкції, не постачати росії зброю, не підтримувати війну проти України. Тобто контролювати й усіляко обмежувати це російсько-китайське зближення.

Інтернетом ширилися різні китайські карти, наприклад, карта розпаду росії та амбіцій КНР у регіоні. Чи є реально у Китаю плани, скажімо, на випадок розпаду росії? Чи вірять там у такий сценарій?

Ще у квітні 2022 року інтернетом ширилась така карта нібито розділу території росії за участі Китаю, але вона виявилась фейком

Ще у квітні 2022 року інтернетом ширилась така карта нібито розділу території росії за участі Китаю, але вона виявилась фейком

Немає такої стратегії. Я скажу одразу, щоб не продовжувати цю тему. Із рф кордон промаркований, і наразі з офіційної риторики ми не бачимо жодних претензій. Навпаки, у Піднебесній підкреслили, що у них немає жодних територіальних претензій до росії.

Економічна криза в Китаї є гіперболізованою західними ЗМІ

The Economist пише про це постійно: кожен місяць, як мінімум, виходить передовиця з економічними проблемами Китаю. Чи реальні ці проблеми, крім тих, що є на ринку нерухомості? Чи визнають їх всередині КНР?

Що стосується Китаю, я б не драматизувала. У них наразі економіка зростає, і планка зростання ВВП на цей рік поставлена на рівні 5%. Вона буде досягнута. Щодо наступного року, дивимося, які будуть прогнози: вони будуть, мені здається, трошки нижчими.

Проблеми всередині визнають, про них говорять, про них пишуть. Можливо, вони не так радикально це висвітлюють, як це робить західна преса. Але основне – це, як ви правильно сказали, криза на ринку нерухомості.

Чому так склалося:

  • Бо інвестування в нерухомість – є чи не єдиний спосіб капіталовкладень для населення. Довгий період це підтримувалось місцевими урядами, навіть заохочувалось, а потім це стало проблемою національного масштабу.
  • Криза довіри з боку населення. Ця криза спричиняє скорочення споживання.
  • Скорочення експорту до ЄС та США і відтік закордонних інвестицій через драконівські нові регуляції від КНР.
  • Перевиробництво спричиняє дефляцію.
  • Вінець цього – зростання безробіття, особливо серед молоді.

У Китаї немає жодної опозиції до Сі Цзіньпіна, він має повноту влади

У Піднебесній є натепер будь-яка опозиція до поглядів Сі Цзіньпіна? Саме його життєва мета – повернути Тайвань мирним чи немирним шляхом.

70-та річниця заснування Китайської Народної Республіки – військовий парад, який очолював Сі Цзіньпін. Процедура фактично ідентична до святкування дня Жовтневої революції в СРСР. Фото: Getty Images

70-та річниця заснування Китайської Народної Республіки – військовий парад, який очолював Сі Цзіньпін. Процедура фактично ідентична до святкування дня Жовтневої революції в СРСР. Фото: Getty Images

У КНР немає опозиції. Де-факто є інші партії, навіть демократичні, в різних форматах. Але на що треба дивитися? Є Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників. І Комуністична партія Китаю (КПК) займає 108 місць у цьому Комітеті. Інші партії там мають по кілька місць.

Піднебесна – це автократія, партократія, політична меритократія. Це можна казати публічно, вони це сприймають. У Китаї етноцентричне бачення світу. Тобто вони бачать себе всередині світу. Наразі спостерігається активне зростання китайського націоналізму. Навіщо?

Усі ініціативи Сі Цзіньпіна, який фактично тримає усю повноту влади у своїх руках, сконцентровані на побудову, модернізацію суспільства з китайською специфікою. І це не просто слова.

Сі Цзіньпін бажає залишитись у історії сильним лідером

Треба розуміти основну кінцеву мету Сі. Він бажає залишитися в історії як сильний лідер, який модернізував Китай і зробив китайське суспільство цивілізованим.

Вже відомо, що він хоче залишатися при владі десь до 2035 року, саме до терміну закінчення всіх його ініціатив. Він хоче бути… найуспішнішим лідером нації, навіть перевершити Мао Цзедуна.

Тому і застосовуються, до речі, недемократичні методи задля збереження територій та контролю усіх процесів в країні. Вони ніколи цього не приховували Це стосується й китаїзації етнічних меншин заради об’єднання нації. Кінцева мета – побудова цивілізованого суспільства через модернізацію з «китайською специфікою». Подобається нам це чи ні, але цей шлях триватиме.

Чи можна вірити в публічні заяви китайських високопосадовців та інше, що не увійшло у текстову версію, дивіться на Ютубі (відео)

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉