Цю назву обрали організатори конференції The China Project, яка завершилася в Нью-Йорку 2 листопада. Захід зібрав авторитетних спікерів — провідних американських китаєзнавців, а також потужну аудиторію, що складалася з викладачів, дослідників, журналістів, експолітиків та бізнес-консультантів.
Захід відкривав Джеремі Голдкорн, який задав тон конференції: про КНР без остраху та лестощів, однак з надією на порозуміння між двома супердержавами. Кайзер Ґо, співзасновник та ведучий Сініка подкастів, модерував більшість зустрічей, і цього було достатньо, щоб концентрація уваги не зникала протягом дня.
Професор Масачусетсього технологічного інституту Хуан Яшен був ключовим спікером і мав нагоду презентувати свою книгу «Зростання та занепад Сходу», де виклав свій критичний погляд на систему іспитів у Китаї (keju), яка посприяла переходу від динамічного розвитку до технологічної стагнації. В приватній бесіді професор Хуан висловив глибоку підтримку українському народові, а також засудження позиції Сі Цзіньпіна щодо війни в Україні.
У фокусі американо-китайських відносин
Американо-китайське протистояння і майбутнє відносин двох країн було у фокусі усіх виступів і розмов в кулуарах. Переважали песимістичні настрої та очікування на наступні щонайменше п’ять років і відсутність будь-якої надії на потепління стосунків після зустрічі лідерів США та КНР, яка з великою ймовірністю відбудеться наступного тижня. Не схоже, що обидві сторони мають намір змінювати свій курс і йти на поступки. Хоча риторика китайських медіа щодо США стала менш критичною останніми днями, а очільниця Американського Інституту на Тайвані Лаура Розенберген у жовтні ще раз наголосила, що США слідує політиці одного Китаю, тобто не підтримуватиме незалежність острова.
Американський бізнес, так само як і китайський приватний, прописує сценарії релокації в інші азійські країни. Приклад виходу західних компаній з росії примушує поквапитися, бо інтеграція з китайським ринком набагато глибше і покидати Китай буде болісніше.
Усі поточні світові кризи та катаклізми впливають на відносини двох країн і зводяться американськими китаєзнавцями до одного знаменника. Тобто, конфлікт на Близькому Сході, війна в Україні та дискримінація уйгурів у Сіньцзяні фігурують на панельних дискусіях в одному ряду як фактори, що мають деструктивну силу у налагодженні стосунків США та КНР.
Спікери не раз згадували Україну, засуджуючи агресію та китайсько-російське зближення, але не пропонували жодних варіантів стримування цього співробітництва. Китай ніколи не змінить свою позицію щодо російського вторгнення, бо Україна занадто далеко, а росія під боком, до того ж у Китаю безліч інших пріоритетів. Хоча Піднебесна завжди залишатиме простір для маневрування. Лише поразка росії на полі бою та стратегічна тривала підтримка України з боку ключових союзників змусять китайську владу переосмислити «дружбу без кордонів» з токсичним сусідом.
Бізнес-стосунки з Китаєм
Окремий виступ Кетрін Пан був присвячений юридичним механізмам регулювання ділової діяльності в обох країнах в період де-факто китайсько-американської холодної війни. Зокрема обговорювалися позитивні приклади виходу китайських компаній із санкційних списків США.
Однак з української точки зору такі обмеження та суворий контроль слугують чудовим гальмівним інструментом щодо передачі китайських технологій подвійного значення росії. Тому важливо, щоб юридичні компанії враховували український фактор, беручись допомагати китайському бізнесу боротися з американськими санкціями. Про це було наголошено.
Особливе занепокоєння китайських компаній, що працюють в США, викликав Указ президента Байдена про штучний інтелект від 30 жовтня). Це поганий сигнал для китайського технологічного бізнесу. Указ значно обмежить їхні можливості на західних ринках.
Протягом дня було організовано 8 тематичних панелей за політичними, технологічними та бізнесовими напрямами. Те, що турбує американську китаєзнавчу спільноту найбільше: майбутнє приватного інвестування в Китай, глобальні китайські інвестиції та їхнє правове забезпечення, майбутнє ринку напівпровідників, журналістика щодо Китаю, відносини КНР з країнами Глобального Півдня та порушення прав людини в Китаї.
Китай і Глобальний Південь
Вплив КНР на країни Глобального Півдня зростає. Хоча експерти вважають таке поняття некоректним з наукової точки зору, як і збірний образ країн Заходу. Успіх КНР пояснюється просто: Захід вчасно не запропонував альтернативи.
Країни Африки не мають жодних обмежень щодо співпраці з Хуавей і вітають дорогі й ризиковані інфраструктурні проєкти у виконанні китайських державних корпорацій. Китайський підхід до країн Глобального Півдня є послідовним і передбачуваним, на відміну від західного.
Західний світопорядок, заснований на правилах, для країн, що розвиваються, вбачається застарілим. Китай пропонує варіативний і доступний світопорядок, який готові сприймати в Африці, Латинській Америці та в Азії, хоча правила його розмиті.
Іншими словами, нам доводиться спостерігати суперництво ідей світопорядку, і на Глобальному Півдні Китай отримує визнання і публічне схвалення, якого так потребує. Ми й надалі спостерігатимемо еволюцію китайського впливу, насамперед економічного. Бо економічний розвиток і є основною цінністю Китаю, а не демократія чи права людини.
Порушення прав людини
Порушенням прав людини в Китаї займається чимало організацій у США. Яскравою поборницею прав уйгурів є юристка Рейхан Асат, яка докладає чимало зусиль, щоб китайська діаспора по всьому світу засудила дії КПК щодо уйгурської нацменшини.
Хоча, виступаючи на конференції, Райхан визнала, що світова спільнота не бачить достатніх підстав вважати ці дії геноцидом, а більшість експертів пояснюють посилення контролю над нацменшинами стрімким зростанням китайського націоналізму. Ця форма суспільної єдності стає дедалі популярнішою серед молоді, викликаючи почуття емоційного піднесення або «вайбу».
Ми спостерігаємо, як китайський націоналізм від оборонного переходить в наступальний. Хоча КПК маніпулює суспільною думкою, підтримка більшістю населення китайської ідеології є достатньо вагомим аргументом в діалозі із своїм найзапеклішим конкурентом.
