Офіційний Пекін цього року виявляє активність на політичній арені. Після тривалої самоізоляції через пандемію COVID-19 китайське керівництво стрімко включилось у міжнародне життя, приймаючи високоповажні делегації вдома і подорожуючи світом з офіційними візитами. Частиною дипломатичної роботи є миротворчі місії Китаю в різних гарячих точках світу. Голова КНР Сі Цзіньпін у своїх публічних зверненнях не раз підкреслював, що світ зазнає глибоких змін, небачених століття, при цьому виступаючи за мультиполярний світ та пропагуючи свою власну Ініціативу глобальної безпеки.
Китайська поведінка потенційного миротворця вже має характерні риси, як-то офіційний нейтралітет, заклики до миру через переговори, надання невеликої разової гуманітарної допомоги, зазвичай каналами Міжнародного Червоного Хреста, залучення спеціального посланця для перемовин зі сторонами. Наративи офіційних представників Китаю також не відрізняються різноманітністю. Зазвичай на брифінгах МЗС КНР висловлюється глибока стурбованість інтенсифікацією напруженості, лунає заклик зберігати спокій і стриманість, до негайного припинення вогню та захисту цивільного населення, запобігання подальшому погіршенню ситуації та засудження американського імперіалізму.
Реакція Китаю на війну в Ізраїлі
Якщо з «українською кризою», як офіційно в Китаї називають війну росії проти України, Пекін вагався рік, поки наважився оприлюднити свій позиційний документ з 12 пунктів, який, до речі, можна легко застосувати до будь-якого конфлікту в світі, у випадку з ізраїльсько-палестинським загостренням він почав діяти відразу. Це говорить про глибоке розуміння ситуації на Близькому Сході та високу зацікавленість у закріпленні свого політичного впливу, в збереженні своєї інвестиційної присутності в регіоні.
Китай вже має досвід успішної медіації, що позитивно вплинуло на його репутацію на шляху здобуття статусу глобального лідера. Йдеться про відновлення дипломатичних відносин між давніми суперниками Іраном та Саудівською Аравією за посередництва Пекіну. З обома країнами Пекін має стратегічні відносини, а з саудитами влітку на 10-й арабо-китайській бізнес-конференції були підписані безпрецедентні інвестиційні договори. В продовження своєї миротворчої місії в регіоні у червні голова КНР Сі Цзіньпін прийняв палестинського лідера Махмуда Аббаса, який звернувся до Пекіна по підтримку Палестини. Тодішній міністр закордонних справ Цінь Ґан заявив у підсумку: «Китай продовжуватиме підтримувати правильний напрямок мирних переговорів і сприятиме китайській мудрості та силі у врегулюванні палестинського питання».
Саме після цієї зустрічі Китай активізував посередницький процес, який насправді розпочався ще в 2013 році. Наступним кроком мав би бути візит ізраїльського прем’єра Беньяміна Нетаньягу до Пекіна наприкінці цього місяця, однак вторгнення ХАМАСу стало на заваді. Важливо зазначити, що Китай протягом тривалого часу активно критикував ставлення Ізраїлю до палестинців в ООН, часто називаючи Ізраїль ініціатором конфлікту, а Ізраїль у Раді ООН з прав людини засудив дії Китаю в Сіньцзяні.
Перша реакція офіційного Пекіна на дії ХАМАСу викликала осуд і Чака Шумера, який на той момент перебував у Китаї на чолі делегації американських сенаторів, і самого Ізраїлю. На традиційному брифінгу МЗС КНР речник, окрім занепокоєння, озвучив давню пропозицію: «Постійні конфлікти між Палестиною та Ізраїлем повністю демонструють, що довготривала стагнація мирного процесу нежиттєздатна. Основним виходом із придушення палестино-ізраїльського конфлікту є реалізація «рішення про дві держави» та створення незалежної палестинської держави».
Вже через два дні спецпризначенець Китаю на Близькому Сході Чжай Цзюнь заявив, що Пекін готовий координувати дії з Єгиптом, який в останні роки був ключовим посередником у регіоні. Поки загострення не вщухає, наслідки дій ХАМАСу вже підірвали зусилля багатьох сторін встановити мир в регіоні. Оглядачі пишуть, що встановлення дипломатичних відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією відкладається на безвік. Сторони були дуже близькі до цієї історичної угоди за посередництва США. Те саме стосується й економічного коридору Індія-Близький Схід-Європа (IMEC), про який було оголошено на нещодавньому саміті G20. До речі, акції китайських компаній, пов’язаних з ініціативою «Пояс і Шлях» на Близькому Сході, зазнали падіння через панічні настрої.
Нейтральність, що викликає дежавю
Китайська офіційна нейтральність, яка закликає до деескалації, але не засуджує ХАМАС, викликає в Україні відчуття дежавю. І якщо в Україні не було китайських масштабних інвестиційних проєктів, в Ізраїлі Китай має більші зиски. Щонайменше, портовий термінал Bayport у Хайфі, стратегічні ворота в Середземне море, був побудований і експлуатується державною корпорацією Shanghai International Port (Group) Co., Ltd. (SIPG) протягом 25 років.
По зрізу китайських медіа та коментарях в соціальних мережах можна з великою ймовірністю визначити, що КНР має проарабську упередженість на Близькому Сході. Сьогоднішній напад на ізраїльського дипломата в Пекіні не є доказом радикальних антиізраїльських настроїв в соціумі, але є дуже небезпечним сигналом. Щоб відповідати статусу миротворця і глобального лідера, Китай, як і у випадку з російсько-українською війною, має запропонувати дієві механізми на Близькому Сході, а не просто бажання сидіти за столом переговорів. На жаль, світ більше обговорює сценарії війни, а не миру. І тим часом кораблі ВМС КНР підтягуються в Перську затоку.
Читайте також
