З київського міжнародного аеропорту «Бориспіль» останній пасажирський рейс вилетів о третій годині 24 лютого 2022 року. Відтоді цивільні польоти призупинені через воєнний стан, а представники галузі шукають можливість працювати за межами країни.
з’ясовує, чи вдається авіакомпаніям працювати і зберігати кадровий потенціал.
Як українські авіакомпанії працюють за кордоном
За межами України наші авіакомпанії, звісно, ніхто не чекав, а конкуренція між операторами ринку там доволі жорстока. Тому знайти шлях у небо після припинення польотів над Україною виявилося непросто.
«Українські авіаперевізники можуть виконувати на території ЄС обмежені чартерні рейси без створення окремого підприємства. Регулярні польоти вимагають повноцінної сертифікації та отримання ліцензії. При цьому, за законодавством ЄС, понад 50% європейських перевізників мають бути у власності чи під контролем громадян ЄС. Отже, створення авіакомпанії в ЄС потребує місцевого партнера», — пояснює правові нюанси Олег Бондар, експерт з авіаційного права, керуючий партнер юридичної компанії «ECOVIS Бондар та Бондар».
За словами юриста, у випадку, якщо український перевізник продовжує роботу за кордоном під власним сертифікатом без створення окремої авіакомпанії, він повинен демонструвати здатність підтримувати безпеку польотів та спроможність української авіаційної влади забезпечувати контроль над перевізником.
За словами співрозмовника , Державна авіаційна служба України (ДАСУ) продовжує виконувати свої функції, хоча криза не оминула і її – скорочується штат та фінансування.
На жаль, українці вже забули, як виглядає цивільний літак у небі. Фото: Pixabay
Він додає, що українські компанії закладали бізнес-модель під українські зарплати, податкову базу, вартість основних розхідників (палива, сервісу), а також певний формат роботи: транзит, домашній ринок, лоукостер або змішану модель. Оскільки за межами України ці принципи доводиться суттєво перебудовувати, ковід і повномасштабну війну пережило небагато операторів.
Успішні кейси українських авіакомпаній за кордоном
Найбільша українська авіакомпанія, яка поєднувала Україну з 50-ма країнами, — МАУ, — від початку війни зупинила роботу та проходить процедуру банкрутства.
Літаки Міжнародних Авіаліній України (МАУ) в аеропорту «Бориспіль» до повномасштабного вторгнення росії. Фото: фейсбук аеропорта «Бориспіль»
Проте Олег Бондар зазначає, що українські авіакомпанії, що були націлені переважно на чартерні перевезення, змогли адаптуватися та перевести бізнес до інших країн. Співрозмовник наводить наступні приклади:
- компанія SkyUp, яка до початку повномасштабної війни експлуатувала флот із 12 літаків, у 2023 році завершила сертифікацію авіакомпанії на Мальті. Сьогодні основний бізнес SkyUp — ACMI-операції (мокрий лізинг, коли операційний контроль і екіпаж літака забезпечує авіакомпанія, а комерційне завантаження — партнер). Як зазначає Бондар, після зняття ковідних обмежень і початку відновлення тревел-індустрії спостерігається значне зростання попиту на ACMI-послуги.
- Авіакомпанія WINDROSE (Роза Вітрів) до вторгнення оперувала флотом з 18 літаків. Значна частина їх зараз залишається в Україні. Але компанії вдалося розмістити в Молдові два літаки, які виконують програму для молдавської FlyOne за мокрим лізингом.
- Авіакомпанія Bees Airline! у зв’язку з повномасштабним вторгненням залишилась без усіх літаків і втратила сертифікат в Україні. Але за інформацією Бондаря, інвестори цього стартапу, які дотичні до туристичного бізнесу, створили нову авіакомпанію з такою ж назвою у Румунії. Зараз перевізник завершує сертифікацію.
- Компанія Skyline Express Airlines (до 2023 року — «Азур Ейр Україна», до 2015-го — «ЮТейр-Україна») пов'язана з великим турецьким туроператором Anex Tour і оперувала в Україні 11-ма літаками, у тому числі далекомагістральними. В травні 2023 року Skyline Express Airlines розпочала операції в Польщі. Бондар робить припущення, що її модель буде базуватися на обслуговуванні туристичного бізнесу свого засновника.
Літаки SkyUp в аеропорту «Бориспіль» до повномасштабного вторгнення росії. Фото: фейсбук аеропорта «Бориспіль»
Дійсно, для SkyUp Airlines дещо простішим шляхом на ринок ЄС стала робота за АСМІ- контрактами, на які зараз припадає 70% бізнесу компанії. Однак через необхідність проходження додаткових процедур для перевізників SkyUp Airlines, як українська авіакомпанія, змушені дешевше пропонувати свої літаки з екіпажами, щоб конкурувати з місцевими операторами.
В SkyUp Airlines пояснюють, що саме це спонукало компанію отримати мальтійський сертифікат експлуатанта, а також сертифікати FAR129 в США та FAOC в Канаді. Це має розширити можливості оперування в різних країнах по АСМІ.
З моменту запуску бізнесу ACMI весною 2022 року в SkyUp Airlines обслужили рейси 17 авіакомпаній: AIR MOLDOVA, FLY ONE, Tunisair, WizzAir, Marabu (SkyUp MT), Corendon Dutch, HiSky, FlyEgypt, AirAlbania та ін. В результаті влітку 2023 року профільне видання ch-aviation включило SkyUp Airlines до ТОП-20 найбільших постачальників послуг ACMI в європейському небі.
Протягом 2023 року за контрактами ACMI та за чартерною програмою для туроператорів у SkyUp Airlines виконали 10 528 рейсів, перевезли понад 1,5 млн пасажирів та перерахували державі майже 200 млн грн податків.
Як працює українська транспортна авіація та суміжні галузі під час війни
Олег Бондар нагадує, що до війни Україна була потужно представлена в авіаційних вантажних перевезеннях.
Зокрема, на початку повномасштабної війни повідомлялося, що компанія ANTONOV Airlines передислокувала флот літаків АН-124-100 в аеропорт Лейпциг/Галле (Німеччина), звідки вони продовжують здійснювати чартерні рейси по всьому світу, віддаючи перевагу гуманітарним місіям для народу України.
АН-124 «Руслан» авіакомпанії ANTONOV Airlines. Фото: фейсбук ANTONOV Airlines
Зокрема, в український реєстр були включені такі вантажні авіакомпанії, які експлуатували літаки переважно вітчизняного виробництва:
- ANTONOV Airlines;
- Constanta Airline;
- авіакомпанія «Меридіан»;
- Cavok Air;
- Air Urga;
- Maximus Air;
- авіакомпанія «ЗетАвіа».
Також цікавим є кейс Supernova Airlines, яка навесні 2023 року стала першою українською авіакомпанією, яка отримала сертифікат експлуатанта під час повномасштабного вторгнення. Мова йде про авіакомпанію групи компаній NOVA («Нова пошта»).
Літак Supernova Airlines. Фото: фейсбук Nova Post Lietuva
На момент проведення інтерв’ю в кінці 2023 року Supernova Airlines очікувала новий літак для старту трансконтинентальних вантажних польотів.
Як авіагалузь зберігає кадри
Один з найголовніших викликів для української авіації — збереження кадрового потенціалу. Олег Бондар підкреслює, що ті українські авіаперевізники, які продовжують роботу, переважно зберегли ключовий авіаційний персонал, бо європейські країни спростили доступ для українців, завдяки чому українські пілоти, бортпровідники та техніки за певних умов можуть працювати за кордоном.
В SkyUp Airlines підтверджують, що команда компанії і кількість співробітників майже не змінилися з довоєнного часу. Більш того, в компанії продовжують шукати спеціалістів.
Співробітниці SkyUp. Фото: фейсбук SkyUp
Проте, за оцінкою Кирила Новікова, понад 70% фахівців так чи інакше залишили авіагалузь, що, на думку співрозмовника , є катастрофічним показником.
Що відбулося з аеропортами за два роки війни
За інформацією KSE, під час повномасштабної війни ворог пошкодив 18 аеропортів і цивільних аеродромів. Вочевидь, мова йде про мільярдні збитки, не рахуючи економічних втрат галузі через зупинку польотів.
Аеропорт «Київ-Антонов-2» після деокупації в квітні 2022 року. Фото: фейсбук ANTONOV Company
Олег Бондар підтверджує, що більш складна ситуація зараз склалася з аеропортовим персоналом, бо всі приватні оператори зупинили роботу та скоротили працівників.
Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Фото: фейсбук аеропорта «Бориспіль»
Проте, наприклад, Олексій Дубревський, генеральний директор ДП «Міжнародний аеропорт Бориспіль», на підсумковій зустрічі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури з головами дипломатичних місій та громадськістю розповів, що в аеропорту наразі працює 3505 співробітників. Тобто кожен місяць на об'єкті задіяні приблизно 650-700 осіб і проводиться ротація. За словами Дубревського, це потрібно для збереження кваліфікації, сертифікаційної і експлуатаційної гідності. Повідомляється, що протягом 2023 року понад 2700 фахівців авіагалузі пройшли навчання та тренування у навчальних центрах Міжнародного аеропорту «Бориспіль».
У лютому 2024 року Міжнародний аеропорт «Бориспіль» відвідали керівники Міжнародної ради аеропортів ACI EUROPE. Фото: Фейсбук аеропорта «Бориспіль»
У аеропорту «Бориспіль» пройшла зустріч представників державної влади України з дипломатичним корпусом. Фото: фейсбук аеропорта «Бориспіль»
Варто згадати про ще одну важливу категорію авіаційного персоналу — диспетчерів. Олег Бондар пояснює, що Україна є членом «Євроконтролю» — організації, що забезпечує координацію аеронавігаційного обслуговування в повітряному просторі ЄС. Сьогодні фінансування критично важливих витрат «Украероруху», як складової об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху, здійснюється за рахунок коштів створеного у 2022 році Європейського фонду аеронавігаційної добровільної солідарності. З цього джерела, зокрема, фінансується утримання, навчання та підвищення кваліфікації ключового диспетчерського персоналу України.
