Попри те що небо над Україною закрито з першого дня повномасштабного вторгнення, у країні й далі працюють диспетчери із забезпечення міжнародних авіарейсів. 
розповідає, як працівниці компанії AVEM AERO, міжнародного вантажного авіаперевізника, протягом 2022 — 2023 років керують польотами.
Як авіадиспетчери AVEM AERO керували міжнародними рейсами в перші дні вторгнення
«Одним із найсуттєвіших чинників, що впливає на успіх у нашій сфері, є люди. І коли почалося повномасштабне вторгнення, ми евакуювали працівників у західні регіони України та за кордон. Диспетчери тоді працювали з укриттів, з евакуаційного транспорту. Спочатку викликом була работа під бомбардуваннями та обстрілами, потім — із перебоями зі зв’язком та електроенергією, до цього додавалися втома та стрес від життя в постійній небезпеці чи тривозі за близьких. А специфіка нашої роботи є такою, що команда має бути на зв’язку цілодобово й працювати злагоджено як годинник», — наголошує Микола Курбанов, керуючий директор AVEM AERO.
Наприкінці лютого 2022 року обсяги роботи для авіадиспетчерів зросли вдвічі. У цей період їм довелося оперативно перебудовувати маршрути європейських рейсів в обліт великої частини мапи, де польоти стали небезпечними у зв’язку з бойовими діями. Це вплинуло на довжину цих рейсів і складність побудови маршрутів загалом.
Що відомо про компанію AVEM AERO
Микола Курбанов заснував AVEM AERO у 2018 році. Компанія спеціалізується на термінових чартерних авіаперевезеннях автомобільних, нафтогазових, військових, небезпечних, фармацевтичних вантажів і живих тварин. Головний офіс AVEM AERO розташований в Естонії, а команда переважно складається з українців і базується частково в Україні та за кордоном.
Що відомо про компанію AVEM AERO. Інфографіка Олександра Шатова
«Наша евакуація з Києва до Трускавця тривала 25 годин. Я працювала з автобусу, дехто залишився вдома і теж займався своєю роботою. А наші співробітниці, що були релоковані до Грузії, підхоплювали те, на що нам не вистачало рук», — згадує Олеся Самойленко, керівниця диспетчерського відділу AVEM AERO (OPS head).
За кілька тижнів до початку повномасштабного вторгнення диспетчерка із забезпечення польотів AVEM AERO (OPS Manager) Ірина Малишенко народила дитину, але була змушена одразу почати працювати: терміново були потрібні кваліфіковані кадри. Разом із чоловіком вони вирішили залишитися в Києві.
«Робота повернула мене до життя, допомогла пережити шок початку війни. Коли починалася моя зміна, я не мала змоги читати новини, жити війною. Цього дня я жила авіацією, і це давало енергію, сили», — розповідає Малишенко.
Зліва направо: диспетчерка із забезпечення польотів AVEM AERO Ірина Малишенко, керівниця диспетчерського відділу Олеся Самойленко, диспетчерка із забезпечення польотів Анастасія Гуцуляк. Фото надано компанією
Як евакуювали літаки з України після вторгнення росіян
Авіадиспетчери AVEM AERO також допомагали евакуювати літаки з території України.
«Коли почалася війна, була навала українського флоту на аеродромах сусідніх з Україною держав. Додаткова складність для літаків, які не літають високо, полягає в тому, що їх можуть збити під час будь-якої повітряної тривоги, навіть із «Джавеліна». І погодження коридорів, і отримання дозволів від військових та інших служб в Україні й у Європі стало титанічною роботою», — коментує Самойленко.
Додаткові проблеми створювало те, що Державіаслужба в Україні була заморожена, а саме вона зазвичай приймає рішення про польоти, погоджує процедури та видає ордери. Тож диспетчери управління повітряним рухом з «Украероруху» в той час узяли на себе цю функцію й разом із військовими на початку війни створювали нові процедури: хто в кого має просити дозволи за умов воєнного часу та в якій послідовності.
Де під час війни працюють українські авіадиспетчери та пілоти
Зараз більшість диспетчерів з України або йдуть на перекваліфікацію, або на пенсію. Хтось залишається в професії, якщо трапляється така можливість.
«Люди з багатьох країн були готові нам допомогти. Іноземні HR-спеціалісти просили познайомити з авіаційними працівниками та надіслати їм свої резюме. Дуже багато моїх знайомих з авіації знайшли роботу за кордоном. Але, звісно, є й такі, яким немає куди піти, вони чекають на закінчення війни або вийшли на пенсію», — розповідає Олеся Самойленко.
Деякі пілоти тимчасово стали диспетчерами. Частина приєдналася до лав ЗСУ й захищає Україну.
«Перші пів року в пілотів було бронювання від Державіаслужби. Ті авіакомпанії, які перегнали свої літаки за кордон, також вивозили з бронюванням своїх пілотів, бортпровідників — усіх, хто обслуговує рейси, аби й далі літати там. Тим, хто залишився, дозволяють виїжджати за контрактом або на тренажер, щоб продовжити ліцензію, або літати у відрядження. Мій чоловік — пілот, за час війни виїжджав тричі: до Литви на тренажер і у відрядження до Африки на три місяці», — говорить Малишенко.
За даними Миколи Курбанова, у міжнародному аеропорту Бориспіль до війни дислокувалося приблизно 800 літаків, а зараз залишилося лише вісім. Більшість літаків з України працюють за кордоном, а українські пілоти там мають змогу літати й заробляти гроші.
Флот компанії AVEM AERO складається з трьох літаків SAAB 340. Фото надано компанією
Як працювали авіадиспетчери під час блекаутів
Диспетчер на зміні має бути постійно на зв’язку. Але після масованих ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі почалися планові та аварійні відключення світла. Часом люди мали доступ до електроенергії та мобільного зв’язку лише впродовж декількох годин на добу.
«Нам довелося оптимізувати передавання зміни. Часом виникали ситуації, коли людина на зміні опинялася відірваною від зв’язку й іншому співробітнику доводилося за 10 — 15 хвилин підхоплювати цю роботу. Тому ми створили процедуру, коли одна людина працює, а дві інші її страхують. Окрім того, частина нашої команди була за кордоном: вони відпрацьовували свої зміни, а також чергували в інші зміни, аби миттєво підхопити рейс. Це неймовірно виснажливо, оскільки людина має постійно залишатися біля комп’ютера», — розповідає Самойленко.
Щоб залишатися постійно на зв’язку, диспетчери користувалися павербанками, мобільними зарядними станціями, купували абонементи коворкінгів із генераторами та старлінками, а також працювали з пунктів незламності.
Читайте також
