Авіаперевезення після Перемоги. Як запустити авіатрафік та що для цього потрібно?

авіаексперт та учасник Львівського оборонного кластера

Чи могли ми очікувати повномасштабної війни і повної зупинки авіасполучень у центрі Європи у ХХІ столітті? Більшість скаже, що ні. Але не українці, які вже понад 9 років захищаються від агресивного російського загарбника. Ракетно-бомбова атака в лютому 2022 року в одну мить «приземлила» всі цивільні борти українських та іноземних авіакомпаній та, навпаки, підняла в небо військову авіацію ЗСУ. Небо закрите 11 місяців поспіль. Про життя авіації в умовах війни та перспективи її відродження для розповів авіаційний експерт, колишній керівник науково-дослідного інституту цивільної авіації «Украеропроект» Кирил Новіков.

00:45, 24.02.2022 року, спеціальним повідомленням (NOTAM) Украерорух закрив для польотів небо України. В цю ніч рейсом Шарджа-Київ поверталася додому моя подруга – старша бортпровідниця МАУ. Вже в небі вона дізналась від пілотів, що почалася війна, і рейс сідатиме у Молдові. Після розвезення пасажирів наземним транспортом екіпажі цивільних українських авіакомпаній, знайшовши один невеликий бус, вирушили до столиці України, де на них чекали сімʼї та друзі. Не було зрозуміло, що робити далі. Сльози і відчай – так починалися ці дні для українців.

Того ранку росіяни почали обстрілювати українські аеропорти – як цивільні, так і аеропорти подвійного призначення. Зокрема, один із перших обстрілів потрапив у навігаційну апаратуру аеропорту в Дніпрі. Я одразу набрав одного з керівників летовища. Слів підтримки було замало, але я почув незламну впевненість у його словах «Ми переможемо!».

Стало зрозуміло, що команди в аеропортах діють злагоджено, і персонал заздалегідь був виведений для уникнення жертв. Діючі протоколи безпеки – це саме те, на важливості чого я наголошував медіа перед початком повномасштабної війни. Здається, в аеропорту Дніпра вони працювали завжди.

Вже згодом від обстрілів постраждала більшість діючих цивільних аеропортів та військових баз. Згідно з даними КШЕ, загалом 12 цивільних та 9 військових летовищ втратили частково або повністю свою інфраструктуру. Деякі потребують значних відновлювальних робіт, відбудови.

Які є умови для запуску авіації в Україні під час війни?

Прикордонний польський Жешув, грудень 2022 року. Ми з колегами приїхали на форум підтримки України, який проходив у місцевому конгрес-центрі навпроти аеропорту. По периметру жешувського аеропорту були встановлені і розвернуті в бік України системи ПРО Patriot. Ми нарахували близько 20 установок, і це лише для одного летовища!

Іншими словами, допоки тривають обстріли і небо не захищене повноцінною протиракетною обороною, про відновлення цивільних рейсів в Україні годі й казати. Безпека в небі і на землі – обовʼязкові умови. Наш ворог ще далеко не вичерпав атакувальний потенціал, і готується до тривалої війни. В таких умовах можна говорити лише про один варіант розвитку подій – запуск за певних умов безпілотної вантажної авіації з ЄС до України і всередині нашої країни.

Думка ця не нова, але не підтримується представниками авіаційної влади. В ЄС БПЛА, що здатні нести вантажі до двох тонн – цілком реальна альтернатива вантажним авіарейсам. Звісно, без повної взаємодії з військовими це питання також підвисне в повітрі – потрібна згода і гарантії МОУ, відкриття доступу компаніям, що готові возити вантажі безпілотниками. Це запустить медичну доставку в гарячі райони, а також роздрібну та гуртову торгівлю. Зараз ⅔ таких вантажів перевозяться автодорогами, ще ⅓ залізницею. А доставка наземним транспортом з-за кордону дуже сильно обмежується чергами на кордонах із ЄС.

Як відбудовувати авіаційну інфраструктуру України?

Після Перемоги над ворогом нам буде потрібне швидке відновлення авіації. Навантаження після відкриття неба впаде на столичні аеропорти і ті, що не зазнали руйнувань. Серед тих летовищ, що не постраждали або постраждали несуттєво, найшвидше буде потрібно відновлювати західні ворота: Ужгород, Рівне, Хмельницький, Івано-Франківськ. Левова частка переселенців знаходяться на заході України, а тому попит на подорожі буде значний. Проте не всі аеропорти мають виконувати лише пасажирський трафік, частина має готуватись до обслуговування вантажів (Хмельницький, Гостомель, Біла Церква та інші).

Паралельно, за умови підтримки країн-партнерів та виплати репарацій від держави-агресора, потрібно буде негайно відновлювати аеропорти південної частини України. Миколаїв і Херсон – практично «з нуля». Для цього Україна має все: фахівців, якісні проєкти, будівельні матеріали та робочу силу.

Впевнений, після реконструкції і відновлення ми отримаємо шалений приріст і в південні регіони, в першу чергу з-за кордону.

Відновлення авіаперевезень в Україні: що може зробити держава?

Українські авіакомпанії працюють зараз в обмеженому режимі (на висококонкурентних ринках) у країнах Європи. Так не може тривати вічно, а тому вже сьогодні потрібний план стимулювання їхнього повернення. Це стосується і персоналу аеропортів, які знаходяться у вимушеному простої, а ще – працівників Державіаслужби, ДП «Украерорух» та інших повʼязаних компаній. Всі вони значно постраждали від відсутності роботи. Тривають скорочення, а подекуди – люди просто звільняються, не розуміючи перспектив.

Однозначно потрібна державна підтримка цієї категорії фахівців, яких ми можемо безповоротно втратити, що підтверджують дані статистики та колеги по цеху. Це можуть бути прямі дотації підприємствам, програми обміну з іншими компаніями за кордоном, за умови підписання контракту на «повернення після Перемоги», навчальні семінари тощо. Люди – головне у будь-якій справі.

Що ж стосується планів щодо інфраструктури, маю надію, що новостворене Агентство відновлення та розвитку інфраструктури почне напрацьовувати план відновлення, який має включати:

черговість відновлення аеропортів, у відповідності до Майстерплану та Транспортної моделі України
план повернення авіакомпаній та всіх субʼєктів авіаринку та безперешкодний доступ до діяльності в аеропортах
приведення до відповідності з нормами ЄС питань вартості авіапалива та стандартів обслуговування
зменшення (оптимізація) податків для субʼєктів господарювання авіагалузі
відбудова зруйнованої інфраструктури летовищ
розвиток пріоритетних летовищ, створення транзитних хабів (не лише Бориспіль)
створення вантажних аеропортів
створення умов для появи сервісних компаній з обслуговування літаків (MRO)
можливість пільгового кредитування та дотацій на відновлення з боку країн-партнерів та за рахунок репарацій
створення концесій для аеропортів (BOT – build-operate-transfer)
створення наглядових рад у державних та комунальних аеропортах, залучення для відбудови та управління професійного менеджменту

Все ці кроки (і не лише) зможуть вдихнути нове життя в український авіарух. Я вірю, що такі дії повернуть Україні небо якнайшвидше.