Відсутність єдності в країні – один із головних ризиків для повоєнного відновлення України

Автор

Валерій Моісєєв

Повоєнне відновлення України буде дуже складним завданням. Гроші на ці цілі можна буде знайти, але є серйозні побоювання, підкріплені історичними прикладами, що без політичних і соціальних реформ у країні не лише процес відновлення, але і його результат може виявитися далекими від очікувань. Про це в інтерв'ю розповів Людо Ван дер Хейден, професор бізнес-школи INSEAD.

Які інвестиції в Україну ви очікуєте після закінчення війни? Від кого можуть надходити гроші та на які цілі?

– Інвестиції можливі з різних джерел: держави, приватні компанії, інвестиційні фонди. Сподіваюся, будуть і російські репарації. Український уряд має домагатися їх, проте не варто розраховувати на них. Багаті люди також мають шанс проявити свій патріотизм і великодушність.

Уряд має працювати на людину, фізична інфраструктура (житло, транспорт, порти, лікарні, школи) мають бути в пріоритеті. І найголовніше – юридична та наглядова інфраструктура, яка забезпечує, щоб інвестиції йшли за призначенням.

Я вважаю, що різні країни-союзники могли б допомогти українському уряду, припускаючи спільну структуру наглядового управління. Найпростіше буде з приватними коштами, оскільки їхні власники можуть самі домовлятися та організовувати процес інвестування, який, звісно, має координуватися урядом. Але це не має бути керівництвом чи наглядом, адже це обмежить пожертвування.

У чому бачите основні ризики післявоєнного інвестування?

– Відсутність чіткої мирної угоди, яка гарантує середньострокову та довгострокову безпеку України.

Повернення корупції, якщо уряд намагатиметься керувати всім самостійно.

Неефективний уряд, який намагається все контролювати, недостатньо прозорий, який недостатньо делегує повноваження, розставляє неправильні пріоритети.

Відсутність єдності країни. Хоча я думаю, що якийсь час країна буде об'єднана й зосередиться на відновленні після гарантії перемоги.

Як подолати корупцію під час витрачання коштів на повоєнне відновлення, а ще краще – запобігти їй?

– Я вважаю, що Україні потрібно буде очистити свою судову систему — вона має зробити це із зовнішньою допомогою (наприклад, Ради Європи). Україна до війни була надто сутяжною, а її суди – надто непередбачуваними. Незалежність судової влади має контролюватися міжнародним органом.

Люди самі знають, де криється корупція, питання в більшій незалежності та мужності в боротьбі з нею. Потім – наявність антикорупційної адміністрації з повноваженнями та незалежністю.

В Україні багато людей, які можуть працювати. Влада має поставити цим людям завдання й дозволити їм робити це. З міжнародним наглядовим комітетом, який перевіряє та підтримує уряд у його зусиллях. Після того, що міжнародна спільнота зробила та робить для України під час війни, це нормальний і справедливий результат.

Можете навести кілька прикладів успішного та невдалого повоєнного відновлення?

– Дуже успішною була повоєнна реконструкція не лише Німеччини, а й Великої Британії, Франції. Возз'єднання Німеччини є прикладом для вивчення. Колишні югославські країни теж могли б дати хороший урок. Подивіться, як добре сьогодні в Словенії та Хорватії.

Поганий приклад – британський лейбористський уряд після Другої світової війни: він провів багато хороших соціальних реформ, навіть надмірних (наприклад, безплатні медичні послуги для всіх британців, багатих і бідних), але вони не могли заплатити за них. Потім їм довелося почати нормувати товари, і Велика Британія нікуди не просунулася, а от Німеччина набагато швидше виходила зі свого жахливого стану. Зрештою США довелося рятувати Британію з допомогою прощення кредиту, але почалася деіндустріалізація, тоді як класове суспільство (і привілеї) насправді не закінчилося. Уряду Тетчер знадобилося переорієнтувати Велику Британію на продуктивніші шляхи, що потім дало змогу лейбористському уряду Блера керувати країною у вдалий спосіб. Але вони явно ще не знайшли шляхи, якими країна може рухатися вперед згуртовано та ефективно. Про це свідчать нинішні економічні проблеми Великої Британії.

Дуже негативним прикладом є Росія після розпаду СРСР у 1991 році. У країну надійшло багато інвестицій, було багато надій, але мало що справдилося. Однією з проблем, про яку нам нагадала сьогоднішня військова трагедія, є те, що економіка, соціальна сфера та політика є тісно взаємопов'язаними. Уряд України має пам'ятати про це.

Якою є роль корпоративного управління в повоєнному відновленні?

– Якість такого управління є критично важливою для виходу України на європейські ринки. Але ключовим буде управління фондами, які буде створено для допомоги у відновленні після війни. Тож має йтися не лише про корпоративне управління, а й про управління в ширшому розумінні.

Міжурядовий механізм для управління мінливим контекстом, у якому опиниться Україна, також є важливим. Цього не сталося в Росії, куди вливали приватні кошти без особливої турботи про політичні та соціальні умови.

Усі ці питання досить складні та нові. Україні, можливо, доведеться впроваджувати інновації в управлінні через безпрецедентний характер проблем, які стоять сьогодні перед нею.

Не варто забувати, що й перед світом зараз стоять серйозні проблеми. Одна важлива зміна, яка має відбутися, стосується реформи ООН. Вона має стати справедливішою, зосередитися на світовій безпеці та прогресі. Не можна дозволяти країнам-ізгоям блокувати роботу ООН, а також використовувати її як пропагандистську трибуну.

Якщо вас зацікавила персона Людо Ван дер Хейдена, то його роздуми можна послухати в застосунку MEREZHA.Метеорити.

Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=com.meteorites.app

App Store: https://apps.apple.com/us/app/метеорити/id1632922357