Держава проводить великі міжнародні конференції в Лугано щодо відновлення України, обговорюючи «план Маршалла», збирає кошти на відбудову країни після війни, але водночас постає питання, де взяти стільки матеріалів на відбудову десятків вщент зруйнованих міст.
Адже ринок будматеріалів посипався за трьома основними напрямками.
По-перше, через воєнні дії постраждали заводи та виробничі потужності – за даними експертів, пошкоджень різного ступеню зазнали щонайменше 15% підприємств. Це передовсім стосується східних і південних регіонів, а також заводів Київської та Черкаської областей.
По-друге, ринок змушений перегрупуватися після значної втрати імпорту сировини. За деякими категоріями сировину на 90% завозили з росії та білорусі, і зараз фактично з нуля необхідно відбудовувати ланцюжки постачання.
По-третє, значна частина підприємств мали зв’язки з росією і тепер мають проблеми із законом: або підлягають націоналізації, або зависають до судового розв’язання справ.
Виробництво будматеріалів під час війни: місія (не)здійсненна
Як розповів у коментарі 
засновник M4U Володимир Даниленко, навіть у житловому сегменті будматеріали переросли в головний біль, а що вже говорити про великі інфраструктурні об’єкти. У Києві, наприклад, девелопери й досі не можуть зрозуміти, за якими цінами розраховувати квадратний метр, щоб планувати будівництво.
«Об’єми матеріалів вітчизняного виробництва об’єктивно скоротилися: через знищення виробництва, через окупацію територій, на яких було виробництво. Наприклад, металопрокат, або арматура. Усі ми розуміємо, що великі металургійні підприємства, які було локалізовано в Маріуполі, – усе. А метал – значна частина в будівництві», — зазначив експерт.
Найскладніша ситуація зі склом, яке на українському ринку, за словами експерта, уже називають «новою сіллю».
Експерти пов'язують подорожчання багатьох позицій будматеріалів, іноді на понад 30%, з логістичними проблемами та здорожчанням самого виробництва, насамперед енерговитратного. За даними фахівця, це безпосередньо впливатиме на вартість нового житла.
Через різке зменшення обсягів будівництва багато заводів навіть у «безпечних» регіонах працюють на 20 — 25% — тобто падіння ринку навіть на потужностях, що нині діють, становить 75%.
Утім, у нинішній ситуації, на переконання експерта, падіння виробництва ринку будматеріалів не є критичним, хоча попит із боку будівельних компаній упав уп'ятеро. Але коли ринок зростатиме, коли почнеться відбудова, усі потужності будуть потрібні.
Окремий запит на будматеріали дає війна. Українське будівництво виглядає зовсім не так, як у довоєнні роки, коли процвітало житлове будівництво. Тепер десь споруджуються модульні містечка — ці роботи часто виконуються коштом донорів. А десь зріс попит на «специфічні» роботи — військові об'єкти, однак ці роботи зараз не афішуються, зауважив Яримовський.
Ринок будматеріалів: втрати внаслідок воєнних дій
Воєнні дії завдали непоправної шкоди насамперед ринку металургії, адже два заводи в Маріуполі — «Азовсталь» і комбінат Ілліча займали нішу з виробництва металу на 50%.
За даними компанії АІМ, прогнозовані загальні втрати ринку сухих будівельних сумішей становить 60% обсягів 2021 року. Зокрема, багато виробництв СБС опинилися під окупацією — наприклад, заводи «Хенкель», «Полімін» у Херсонській області. Втрачено основного виробника гіпсових сумішей – компанію «Кнауф» у Соледарі.
Інфографіка: AIM
Втрати від війни на ринку будматеріалів за сегментами (дані АIM):
- Ринок сухих цементних сумішей — втрати виробничих потужностей складають 20% (підприємства в Харківській і Миколаївській областях, Херсоні, Павлограді). Працюють не на повну потужність ще 10 заводів у різних регіонах країни.
- Ринок сухих гіпсових сумішей — втрати 75% (зупинення виробництва).
- Ринок скла — втрати 75 — 90% (імпорт із рф і білорусі).
- Ринок скловати — втрати внаслідок воєнних дій 90% (імпорт з росії та білорусі).
- Ринок кам'яної вати — втрати внаслідок воєнних дій: 30% виробництва та 5% імпорту (з росії та білорусі).
- Ринок металоконструкцій — виробничі втрати 50% (2 заводи в Маріуполі).
Найбільше втрат зазнав ринок скла і скловати, який залежав на 90% від імпорту з рф та білорусі.Інфографіка: AIM
Виробники будматеріалів, що постраждали внаслідок воєнних дій:
- Цементний завод в Балаклеї.
- Газобетонний завод у Новій Каховці.
- Завод «Кнауф» (Донеччина, Соледар).
- Заводи «Хенкель» (Харківщина та Херсонщина).
- Заводи «Полімін» і «Ансерглоб» (Херсонщина, Донеччина).
- Завод «Промстан» (профілі, металочерепиця).
- Завод «Азовсталь» (Маріуполь).
- ММК ім. Ілліча (Маріуполь).
Відбудова України: критично важливі будівельні матеріали
В умовах старту відбудови міст і поновлення будівництва по всій країні Україні критично потребуватиметься листове скло та метал, на які вже зараз попит перевищує довоєнний рівень.
Питання, де взяти матеріали на відбудову, почало хвилювати й державу. Для цього при Мінрегіоні створили оперативний штаб, який обіцяє найближчим часом розробити базу наявних будівельних матеріалів.
Шукати будматеріали на світовому ринку, на переконання Цуканова, також буде нелегко: з об'єктивних причин на світовому ринку також спостерігається дефіцит і різке зростання цін на будівельні матеріали, не в останнє через здорожчання їхнього виробництва.
Інфографіка: AIM
Окрім склозаводу потрібні будуть локальні заводи з виробництва цегли та металу, яке постраждало через війну, наголошують експерти.
Втрачені заводи в Маріуполі «Метінвест» сьогодні намагається відновити в Запоріжжі, зауважив у коментарі голова ради директорів Українського центру сталевого будівництва Андрій Озейчук.
Утім, за його словами, перелік продукції, яка вироблятиметься, дуже обмежений.
За газобетоном ситуація краща — він є в різних регіонах: у Київській, Дніпропетровській області, на заході України.
Складним, на думку експертів, також буде питання з теплоізоляційними матеріалами, яке було прив'язане до рф. Наші заводи-виробники в Черкасах і Житомирі на початку війни обстріляли, і зараз вони простоюють.
Найбільшим викликом для ринку будматеріалів на сьогодні залишається вихід з-під залежності від російської сировини та повна диверсифікація на західні ринки, говорять експерти. Це буде болючим, непростим процесом, але дороги назад вже немає.
Найближчий час покаже, який запит із відновлення виробництва сформулює держава. Відштовхуючись від того, скільки зможуть виробити в Україні, буде визначено, скільки матеріалів на відбудову міст доведеться докупити у Європі.
Читайте також
