Україна готова до переговорів щодо вступу в ЄС. Про це у своїй доповіді зазначила Європейська комісія (ЄК) у середу 8 листопада.
Раніше, 2 листопада, Німеччина запропонувала детальну та інноваційну дорожню карту розширення ЄС, яка надасть країнам-кандидатам, таким як Україна, переваги на ранньому етапі, включаючи статус спостерігача, на самітах лідерів у Брюсселі до набуття повноправного членства.
Таким чином голова МЗС Німеччини Анналена Бербок пропонує почати інтеграцію кандидатів задовго до завершення технічних переговорів про членство, які можуть затягнутися на роки.
Політичні оглядачі прогнозують, що Україна та Молдова, ймовірно, розпочнуть переговори про вступ до ЄС у березні 2024 року. Натепер Україна виконала 4 з 7 кроків із завдань, які поставили перед нею європейці. Тобто тепер перед українською державою нарешті вимальовується реальна перспектива входження до складу Євросоюзу.
Формальний шлях України до ЄС розпочався ще у 1993 році, коли парламент закріпив намір розбудовувати співробітництво з ЄС майже одночасно з Польщею, яка із 2004 року є країною-членом ЄС. Але навіть у травні 2009 року 59,3% опитаних Інститутом соціології НАН України позитивно ставилися до ідеї приєднання України до союзу росії та білорусі і лише 40,7% – до вступу України в Європейський Союз.
пропонує згадати, як наші «вступали» в ЄС, але насправді майже нічого не робили.
Як Кучма, Ющенко і Янукович будували стосунки з ЄС
Політичний діалог між ЄС та Україною почався 1994 року, коли було підписано Угоду про партнерство та співробітництво (УПС). Цей документ був зосереджений на економічних та соціальних питаннях, а також на необхідності вдосконалення державного управління та гарантування вільної преси і громадянських прав.
Перший саміт Україна – ЄС відбувся у вересні 1997 року в Києві. Під час другого саміту у жовтні 1998 року Україна вперше заявила про своє бажання отримати асоційоване членство в ЄС. Але жодне із засідань найвищого рівня не привело до значних змін до застереженого підходу ЄС.
Президент України Леонід Кучма вітає представників ЄС та Сільвіо Берлусконі під час саміту Україна-ЄС у Лівадійському палаці в Ялті, 07 жовтня 2003 року. Фото: Фото: EPA/UPG
Цікаво, що у рамках послання президента України до Верховної Ради «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002–2011 роки» 30 квітня 2002 року вступ України до Євросоюзу окреслювався Леонідом Кучмою як основне геополітичне завдання держави.
Щоправда, всеохоплююча корупція, зростаючий вплив олігархів, проблеми із дотриманням прав та свобод українських громадян, незрозуміла для Брюсселя «багатовекторність» другого українського президента були підставами для сумнівів щодо щирості таких заяв.
Далі заяв за каденції Кучми нічого не пішло.
Помаранчева Революція та Ющенко
Помаранчева революція, як і кандидат в президенти Віктор Ющенко, була прозахідна, проєвропейська, і ніби очікувано Україна мала б після його приходу до влади почати рух до ЄС. Але цього не сталося, хоча третій президент і розпочав багато важливих розмов:
- спільний план дій Україна – ЄС 2005-го передбачав план дій, але чітких вимог до України так і не визначив;
- переговори про угоду про вільну торгівлю запустили у лютому 2008 року;
- початок переговорів про безвізовий режим у жовтні 2008-го.
Всюди представники ЄС вели перемовини з нашими дипломатами, але навіть у питання безвізу ніхто не був готовий ставити точні терміни.
Янукович і два стільці
Після приходу до влади Віктора Януковича рух до ЄС продовжився.
Угода про асоціацію з ЄС була попередньо затверджена 30 березня 2012 року. Але деякі уряди ЄС та частково Європарламент не хотіли підписувати угоду через поводження Януковича з Юлією Тимошенко, яку він ув’язнив за сумнівною справою. Багато топпосадовців ЄС вважали це прикладом вибіркового правосуддя.
Лідери Євросоюзу говорили, що поглибленої та всеосяжної Угоди про вільну торгівлю не буде, якщо Україна не розгляне занепокоєння щодо «різкого погіршення демократії та верховенства права».
Барак Обама розмовляє з Януковичем. Саміт з ядерної безпеки, Сеул, березень 2012 року
Янукович заявляв, що Україна «зробить все можливе», щоб задовольнити вимоги ЄС. Водночас він вів переговори з росією щодо «пошуку правильної моделі» для співпраці з Митним союзом білорусі, Казахстану та росії. Тому 25 лютого 2013 року президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу чітко дав зрозуміти, що «одна країна не може одночасно бути членом Митного союзу і перебувати в глибокій спільній зоні вільної торгівлі з Європейським Союзом».
21 листопада Янукович зі своїм урядом все ж саботував рух до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, запропонувавши створити тристоронню торгову комісію між Україною, ЄС та росією.
Так розпочався Євромайдан, який згодом став Революцією Гідності.
Чому українці не довіряють владі: інтервʼю з Тимофієм Бріком
Як розвивалася євроінтеграція після Революції Гідності
Події Майдану та розв’язана росією війна помітно вплинули на орієнтацію українців: із вересня 2013 до лютого 2015 року частка прихильників вступу до ЄС зросла на 6% (з 41% до 47%), підтримка вступу до Митного союзу знизилася майже втричі (з 35% до 12%).
Тобто навіть у лютому 2015-го, після втечі Януковича, окупації Криму, початку війни на Донбасі у більшості населення ще не було розуміння потреби євроатлантичного вибору України, за вступ до НАТО були 43,3% громадян.
Зустріч з віцепрезидентом США Джо Байденом у день інавгурації Президента України 7 червня 2014 року
Політичну частину угоди про асоціацію з ЄС підписали 21 березня 2014 року, економічну частину – вже новообраний президент Петро Порошенко 27 червня 2014 року.
Повністю Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності 1 вересня 2017 року. Це міжнародно-правовий документ, який на договірно-правовому рівні закріплює перехід відносин між Україною та ЄС від партнерства та співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції.
З 21 лютого 2019 року в Конституції України зафіксовано напрямок на вступ країни в ЄС, що робить неможливим зміну нашої зовнішньої політики.
Як на євроінтеграцію вплинули Зеленський і війна
Володимир Зеленський прийшов до влади з аналогічною до Ющенка заявою: Україні потрібно знати конкретні кроки для вступу в ЄС.
У 2021 році Україна та ЄС підписали угоди про Спільний авіаційний простір, але справжній прорив стався тільки після початку повномасштабного вторгнення російських окупантів.
28 лютого 2022 року президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна має бути в ЄС, але для цього потрібен час. Тоді країна й подала заявку на вступ до ЄС.
Вже у квітні Україна отримала анкету-опитувальник, заповнення якої є обов'язковою умовою вступу до Євросоюзу. 18 червня Урсула фон дер Ляєн вперше надала Україні сім більш-менш чітких завдань для вступу, а 23 червня під час саміту лідерів країн ЄС Україна отримала статус кандидата на членство у Євросоюзі.
Вступ до ЄС відбувається в 5 етапів:
- підписання Угоди про асоціацію;
- включення в офіційну програму розширення ЄС;
- подача заявки на вступ;
- отримання статусу кандидата в члени ЄС;
- вступ до ЄС.
Україна наразі між четвертою та п’ятою сходинкою: ми вже кандидати, але наш вступ до Євросоюзу тільки обговорюється.
Що думає експерт про початок переговорів і перспективи України в ЄС
За словами Костянтина Федоренка, дослідника Центру східноєвропейських і міжнародних досліджень у Берліні, у коментарі , ці перемовини займають багато років, тому що вестися вони будуть навколо 35 тематичних глав.
«ЄС одна за одною відкриває ці глави, Україна виконує їхній зміст. Зазвичай, це законодавство, наприклад, екологічне, ефективне урядування... Проблема в тому, що для закриття та відкриття кожної глави для кандидата потрібне голосуванням консенсусом кожної країни ЄС. Тобто потрібна політична воля країн, тому Угорщина та Словаччина цілком можуть стати на шляху просування України», – пояснює Костянтин.
Федоренко каже, що, безумовно, початок переговорів – це крок уперед для України. Ба більше, добре, що просування у цих переговорах передбачає реформи в Україні та зміну законодавства, але:
Читайте також
