Які права громадян обмежили через напад росіян і як це відповідає Конституції

Автор

Марія Бабенко

28 червня Україна відзначає державне свято – День Конституції. Проте в умовах воєнного стану деякі конституційні права і свободи громадян України були обмежені. уточнює, які можливості Конституція дозволяє звузити під час воєнного стану, які права мають бути непорушними за будь-яких умов і як в Україні цього дотримуються.

Як під час воєнного стану в Україні обмежили права і свободи

«Через напад східних варварів на Україну та введення в ній воєнного стану постало питання запровадження обмеження низки прав і свобод громадян, передбачених Конституцією України та міжнародними угодами, стороною яких є Україна», – зазначає Олександр Фефелов, адвокат, партнер, керівник практики антимонопольного та конкурентного права ЮФ «Ілляшев та Партнери».

Експерт нагадує, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на її основі та повинні їй відповідати, тоді як чинні міжнародні договори, згоду на обов‘язковість яких надала Верховна Рада України, є частиною національного законодавства.

«Конституція України безпосередньо не конкретизує, які саме права громадян можуть бути обмежені в умовах воєнного стану. Конституція містить іншу конструкцію – прямо визначаючи, які права і свободи не можуть бути обмежені», – продовжує Антон Чиркін, експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ.

Тим часом Олександр Фефелов уточнює, що згідно зі статтею 64 Розділу II Конституції «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» конституційні права і свободи не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених самою Конституцією. Тобто, за словами експерта, в умовах воєнного або надзвичайного стану держава може встановлювати окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку їх дії виключно законами.

«Але я би розглядав фактичне обмеження прав радше як можливість держави, а не її обов‘язок», – зауважує Фефелов. Отже, держава в умовах воєнного стану не була зобов’язана обмежувати певні права громадян, але мала таку можливість відповідно до Конституції, чим і скористалася, прийнявши низку законодавчих актів.

Насамперед Антон Чиркін посилається на Указ Президента України «Про введення воєнного стану» № 64/2022, затверджений голосуванням у Верховній Раді, який конкретизує, що обмеження стосуються свободи пересування, вільного вибору місця проживання, права вільно залишати територію України, недоторканості житла, виборчих прав, свободи думки, слова, мирних зібрань тощо.

Олександр Фефелов додає, що про обмеження прав і свобод також йдеться у законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», законі «Про правовий режим воєнного стану», законі «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».

Воєнний стан і мобілізація передбачає обмеження певних прав і свобод. Фото: Depositphotos

Отже, опитані експерти конкретизують, що під час воєнного стану обмежуються права і свободи, передбачені наступними статтями Конституції України:

стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла;
стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;
стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя;
стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України;
стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань;
стаття 38. Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;
стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом;
стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується;
стаття 44. Ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів;
стаття 53. Кожен має право на освіту.

Як ми бачимо, запроваджені обмеження стосуються 12 зі 161 статті Конституції України.

Як обмеження прав громадян діє на практиці

«Одним з прикладів є обмеження щодо вільного пересування – зокрема, введення комендантської̈ години, заборона або обмеження вільного вибору місця проживання для громадян, які перебувають на військовому обліку, встановлення особливого режиму в'їзду та виїзду з населених пунктів, а також за межі території України, – пояснює Антон Чиркін. – Крім того, може запроваджуватися обов’язкова перевірка документів та огляд особистих речей, транспортних засобів, вантажів, житлових та нежитлових приміщень».

Нагадаємо, комендантська година діє по всій території України за виключенням Закарпатської області. Межі комендантської години встановлюють місцеві військові адміністрації в кожному регіоні відповідно до наявної безпекової ситуації.

Антон Чиркін також додає, що під час воєнного стану людина може бути позбавлена права на майно. Адже примусове відчуження майна допускається у встановленому законом порядку за умови подальшої компенсації. Тут прикладом може бути так звана мобілізація авто підприємств, організацій і громадян. Новий закон про мобілізацію 3633-IX врегулював, що єдиний автомобіль у власності громадянина забирати не можна, але другий і кожний наступний теоретично можуть вилучити. Процедура передбачає складання відповідного акту і повернення майна після завершення воєнного стану.

Фото: Соцмережі

Черговий приклад, який наводить Чиркін, – обмеження права людей на вільний вибір праці, оскільки під час війни громадяни можуть залучатися до суспільно-корисних робіт.

І, нарешті, в умовах воєнного стану неможливе проведення виборів і референдумів. Під забороною перебувають масові зібрання та акції. Отже політичний процес в країні поставлено на паузу. Через це, зокрема, весною 2024 року в Україні не відбулися вибори президента.

«Доцільно припустити, що в умовах воєнного стану обмеження прав людини можуть бути розширені і матимуть своє продовження. Це обумовлено відповідними обставинами, – підсумовує Антон Чиркін. – З приводу напрямку, як показує остання практика, низка обмежень стосується права на освіту».

Вочевидь, мається на увазі скасування відстрочки від мобілізації для студентів, які отримують непослідовну освіту. Тобто, якщо громадянин вдруге вступає на освітній рівень бакалавра – відстрочка вже не діятиме.

Які конституційні права ніколи не можна обмежувати і чи дотримуються цього в Україні під час війни

Антон Чиркін підкреслює, що Конституція України дає чітку відповідь – не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63. Якщо узагальнити, мова йде про невід’ємні, особисті права людини, рівність перед законом, право на захист, у тому числі тих, хто перебуває за кордоном, заборона на піддання катуванню, приниження гідності тощо.

«На жаль, в умовах воєнного стану в країні та певного правового нігілізму посадових і службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування є непоодинокі випадки порушення конституційних прав і свобод громадян, які не можуть обмежуватись, – констатує Олександр Фефелов. – Найбільш характерним прикладом таких порушень є ігнорування вимог ст. 28 Конституції, тобто випадки зухвалої неповаги до гідності громадян у деяких службовців, про що є багато свідчень у ЗМІ».

Тобто, на думку Фефелова, право людини на свободу та особисту недоторканність, заборона на арешт або тримання під вартою не інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом, сильно контрастує із загальною та повсякденною практикою роботи ТЦК та СП.

Коли громадянам повернуть всі права

Як вже зазначили вище, будь-які обмеження встановлюються виключно із зазначенням строку їх дії. Отже, наприклад, заборона виїзду за кордон для військовозобов’язаних не має залишитися назавжди, як і комендантська година.

В зв‘язку з цим Олександр Фефелов звертає увагу на положення ст. 6 Закону «Про правовий режим воєнного стану», якою врегулювано питання скасування воєнного стану, а отже й припинення дії обмежень прав і свобод. Про це мають негайно оголосити через медіа.

Антон Чиркін у цьому контексті вважає доцільним розробити і прийняти комплексний закон щодо відновлення прав громадян України, які були обмеженні в умовах воєнного стану.

Наостанок варто зазначити, що у вимушеному обмеженні наших прав і свобод передусім винна росія, яка має заплатити за всі злочини проти України. А щоб наблизити українську перемогу і поновлення усіх прав громадян, просимо долучатися до збору*, який підтримує .

*Збір на тепловізійні камери для батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів «АХІЛЛЕС» 92 ОШБр ім. кошового отамана Івана Сірка.

Екіпажі ударних БПЛА батальйону ударних БпАК «АХІЛЛЕС» працюють як удень, так і вночі. Нині підрозділ боронить Харківщину. Щоб наші дрони бачили ворога у темну пору доби, потрібно укомплектувати їх тепловізійними камерами.

Ми запускаємо збір, де кожен ваш донат буде подвоєний благодійним фондом Київської школи економіки KSE Foundation!

Ціль: 1,5 млн грн.

Вдвічі більше донатів = вдвічі більше тепловізійних дронів = вдвічі більше перемог Сил Оборони!

Посилання на банку АХІЛЛЕС

https://send.monobank.ua/jar/47cARtyK1m

Номер картки банки

5375 4112 1813 7722