Конституції України 28 червня 2024 року виповнюється 28 років. За цей час вона встигла кілька разів змінитись, але в основі залишилась тою ж, що і після ухвалення у 1996-му.
Тоді це стало результатом величезної напруги між Верховною Радою та президентом Леонідом Кучмою, який ледве не розпустив парламент через зволікання з ухваленням Основного закону.
напередодні дня Конституції зібрав цікаві факти про основний закон.
Проєкт Конституції від президента Кучми
Усього було запропоновано 15 проєктів Конституції України – від Конституційної комісії, політичних партій, науковців.
З початку весни 1996 року конституційна криза набирала обертів майже щодня. У березні Конституційна комісія запропонувала президентський варіант проєкту Конституції, в якому проглядалась надзвичайно сильна президентська влада і слабка – Верховної Ради. Це змусило депутатів зайнятися розробкою альтернативи.
Що передбачав варіант Основного закону, запропонований Кучмою:
- президент призначав прем'єр-міністра та членів уряду без необхідності їх затвердження Верховною Радою, що забезпечувало більш централізовану виконавчу владу;
- право розпускати Верховну Раду в разі, якщо вона не змогла протягом певного терміну затвердити державний бюджет або не сформувала коаліцію, здатну підтримати уряд;
- право президента одноосібно ухвалювати рішення щодо застосування Збройних сил;
- місцеві державні адміністрації призначалися та контролювалися президентом;
- більший вплив на призначення суддів Конституційного Суду, ніж всі інші органи.
Тобто запропонований варіант нагадував би сучасну росію або республіки Центральної Азії, на кшталт Казахстану, Узбекистану, де президент стає фігурою номер один і піддає країну ризику автократії.
33 роки без великого герба
Переможець конкурсу ескізів великого державного герба України 2007-2009 років
Одним із проблемних місць Основного закону є ст. 20, що передбачає «Великий Державний Герб України встановлюється конституційним законом з урахуванням Малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького».
Хоча було чотири конкурси на створення ескізу великого герба, жоден з них не отримав широкої підтримки та офіційного затвердження у Верховній Раді 300 голосами (конституційний мінімум).
Більшість сучасних країн великих гербів не мають, а геральдисти не раз додавали, що нам просто ніде його використовувати, бо всюди вже давно стоїть традиційний тризуб.
Зміни до Конституції України: коли та які
Після Помаранчевої Революції 2004 року тодішній новообраний президент Віктор Ющенко створив парламентсько-президентську республіку замість президентсько-парламентської, чим розширив повноваження Верховної Ради щодо формування уряду.
Але вже у 2010-му за часів Віктора Януковича зміни були скасовані й Основний закон повернутий до редакції 1996 року. Революція Гідності, своєю чергою, повернула зміни 2004 року.
Було й кілька намагань реформувати судову систему через зміни до Конституції 2016 року:
- деполітизація: Верховна Рада більше не призначала суддів. Ці повноваження перейшли до новоствореної Вищої ради правосуддя – незалежного органу судової влади;
- судову систему України скоротили до трьох рівнів: місцеві та окружні, апеляційні суди та Верховний суд України;
- суддів позбавили повного імунітету перед законом, кожен суддя мав пройти процедуру кваліфікаційного оцінювання.
Напрямок до ЄС та НАТО: 2019 року в Конституції закріпили стратегічний курс на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та НАТО. Всі гілки влади зобов’язали сприяти реалізації євроатлантичного курсу країни.
Конституційна ніч: чвари, інтриги, розслідування
Спікер парламенту Олександр Мороз приймає квіти від президента України Леоніда Кучми після ухвалення Конституції у Верховній Раді, 28 червня 1996 року. Фото: Єфрем Лукацький
У червні 1996 року Україна залишалася єдиною країною з колишніх республік СРСР, що жила за старою, радянською конституцією 1978 року.
Терпець тодішнього президента Кучми нарешті урвався і він 27 червня фактично закрив депутатів у Верховній Раді, допоки ті не ухвалять Конституцію України. На це знадобилось 23 години.
У залі парламенту, та й поза ним, точилася справжня боротьба — між комуністичними силами та новими демократичними політиками: скандали, сварки, звинувачення.
Головні бої йшли за такі пункти:
- згадувати чи ні Бога в преамбулі документа;
- писати «Український народ» чи «народ України»;
- якою має бути державна мова та чи одна;
- символіка країни також неабияк переймала комуністів і проросійських політиків;
- статус Криму.
Всю ніч стояв за трибуною, зачитуючи майбутні статті Конституції
На фото народні депутати підіймають на руках Михайла Сироту — одного з авторів Конституції. Фото: Укрінформ
6 травня 1996 року відбулося перше засідання Тимчасової спеціальної комісії, яка мала допрацювати Основний документ. Очолив її Михайло Сирота, депутат із Черкаської області. Ця комісія й підготувала остаточний проєкт документа, який стане чинною нині Конституцією України.
Саме Сирота всю ніч із 27 на 28 червня простояв за трибуною Верховної Ради, зачитуючи майбутні статті Конституції, за які голосували депутати, поки вони вели дебати й обговорення. Деколи за статті доводилося голосувати по 10 разів і стільки ж їх перечитувати. Голосували не тільки по статтях, але й по частинах, абзацах, інколи реченнях, і навіть – словах.
Тому Михайло Сирота вважається одним із батьків нашої Конституції.
Конституція України в коміксах
У 2019 році в інтернеті з'явилася електронна Конституція України для дітей у вигляді коміксів. Авторами стали брати Капранови, а художником — Олександр Костенко. Завантажувати та поширювати книгу може кожен. Видання складається з понад 50 сторінок діалогів та яскравих ілюстрацій.
Одна з ілюстрацій книжки «Конституція у коміксах»
Єдине свято, що закріплене в Конституції України
День Конституції – єдине свято, закріплене в Основному законі України. Стаття 161 дослівно звучить так: «День прийняття Конституції України є державним святом – Днем Конституції України». Більше жодного свята в Основному документі не згадується.
Як депутати всю ніч протримались на ногах
За фінальний варіант повної Конституції України проголосували лише о 09:18 28 червня, тож обранці пережили ніч голосування.
Депутат того скликання Валентин Яблонський каже, що кожен стежив один за одним — чи є в залі, чи голосує і як голосує. Він пояснював, як вдалося витримати ніч: «Добре, що внизу працював буфет. Скільки чорної кави тоді було випито, лише буфетниці знають, адже була глибока ніч, організм кожного вимагав перепочинку, а зробити цього ми не мали права».
