ТОП-10 головних новацій закону про мобілізацію у питаннях та відповідях

Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку — президент Зеленський підписав 16 квітня 2024 року. Верховна Рада цей законопроєкт про мобілізацію №10449 ухвалила у другому читанні 11 квітня. Чинності ця ініціатива — (закон 3633-IX) набуде 18 травня 2024 року.

Напередодні прийняття законопроєкту 10449 країною ширилися чутки про драконівські санкції за неявку до ТЦК та інші порушення правил військового обліку, навіть до кримінальної відповідальності. з’ясовує, чи насправді заходи щодо ухилянтів будуть настільки жорсткими.

Отже, відповідно до закону про мобілізацію через неявку на виклик до ТЦК, так само як і неуточнення військово-облікових даних протягом 60 днів (до 18 липня), керівник ТЦК може звернутися до поліції, яка має затримати та доставити громадянина до ТЦК. За порушення правил військового обліку також передбачені штрафи — в особливий період (воєнний стан) від 17 тис. грн до 22,5 тис. грн. Про кримінальну відповідальність не йдеться.

«Довго піднімалися питання про необхідність запровадження кримінальної відповідальності за ухилення і порушення правил військового обліку, — згадує Сергій Савинський. — Повістка для уточнення облікових даних, чи навіть на ВЛК — стосується саме обліку. А мобілізаційне розпорядження передбачає направлення на проходження військової служби. А пропонували навіть для повісток щодо уточнення облікових даних запровадити кримінальну відповідальність. Але її не передбачили. Залишається відповідальність за статтями 210, 210.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) у вигляді штрафів, які стають більш жорсткими».

Теоретично, кожен, хто, скажімо, не знайшов своєчасно повістку у поштовій скриньці, ризикує отримати штраф, який співставний з середньою зарплатою по Україні. Але тут варто нагадати, що штрафи за порушення військового обліку існували і раніше, хоч і були дещо меншими. До того ж масове їх застосування не спостерігалося.

«Суворість санкції нівелюється відсутністю необхідності її виконання. І штрафи за порушення правил військового обліку накладалися в невеликій частині через досить специфічну процедуру. Необхідно, щоб працівники ТЦК склали протокол, повідомили особу про те, що відбудеться розгляд, і за його результатом винесли постанову. В принципі, це відбувалося, але у невеликій кількості», — зазначає Сергій Савинський.

Тобто збільшення суми штрафів навряд чи призведе до більш широкого їх застосування. Адже, як зазначає Савинський, на працівників і керівників ТЦК покладається величезний пул завдань з мобілізації. Тоді як розгляд одного протоколу по процедурі, визначеній КУпАП, в середньому триває 30-60 хвилин. Відповідно, за робочий день можна розглянути до 10 таких протоколів, а за місяць — 150-200, якщо ТЦК займатиметься тільки цим.

«Тобто, процедура досить обтяжлива. Фактично працівники ТЦК стають заручниками певних бюрократичних моментів і формалізму, але його дотримання є однією з гарантій принципу правової визначеності», — підсумовує Сергій Савинський.

Ще однією лякалкою, яка разповсюджувалася у зв’язку з підготовкою нового закону про мобілізацію, стала перспектива позбавлення водійських прав за порушення військового обліку. з’ясовує, кому насправді загрожує ця санкція.

«Якщо особа проігнорує вимогу керівника ТЦК з'явитися до ТЦК протягом п'ятнадцятиденного строку, подається відповідна заява до суду. Суд її розглядає і на підставі цього виносить ухвалу про застосування такого обмеження. Ухвала подається до державного виконавця, який відкриває виконавче провадження і в рамках нього виносить захід забезпечення у вигляді обмеження в керуванні транспортним засобом», — пояснює роботу механізму Сергій Савинський.

Тобто ця процедура не є одномоментною і не відбуватиметься автоматично. Тому застосування цієї санкції навряд чи може стати масовим. Адже суди в Україні і без того завантажені. Тому Савинський не очікує великої кількості судових рішень про позбавлення водійських прав. Більш того, значна частина з таких рішень, вочевидь, буде оскаржуватися.

Водійські права

Інформація про те, що у тих українців, які мають більше одного авто, їх вилучатимуть для потреб оборони, набула широкого розголосу. Проте норма про мобілізацію транспортних засобів підприємств, організацій і громадян існувала й до прийняття законопроєкту №10449, але навряд чи багато громадян стикнулися з її застосуванням на практиці.

«У нас є профільний закон, який передбачає вилучення майна у громадян на період воєнного чи надзвичайного стану. І як на мене, ця норма, яку запровадили, навпаки є більш позитивною, тому що чітко визначає, що якщо у власності у громадянина лише один автомобіль, його вилучати не будуть, навіть, якщо у родині один автомобіль зареєстрований на дружину, інший на чоловіка», — коментує Сергій Савинський.

З іншого боку, якщо на особу зареєстровано 2-3 і більше автомобілів, закон дозволяє їх вилучати. За словами Савинського, процедура передбачає складання відповідного акту з можливістю попередньої оплати або післяплати за вилучення автомобіля і його повернення після завершення воєнного стану.

Ще на етапі підготовки законопроєкту 10449 українці за кордоном почали вишиковуватися у черги до сервісів оформлення документів. Адже військовозобов’язані чоловіки побоювалися, що закон у разі прийняття заборонить їм отримувати консульські послуги за кордоном, у тому числі оформляти паспорти, без військово-облікових документів. Висловлювалися побоювання, що громадян з-за кордону почнуть екстрадувати і мобілізовувати. Після прийняття законопроєкту черги лише побільшали.

Паспортний сервіс за кордоном. Фото: Фейсбук

Проте Сергій Савинський зауважує, що законопроєктом не передбачена примусова екстрадиція військовозобов'язаних громадян з-за кордону, і по суті, у них все залишається, як і було. Адже співрозмовник сумнівається, що в дипломатичних установах почнуть вручати повістки, силою затримувати громадян і відправляти в Україну. А працівники ТЦК не поїдуть, скажімо, у Іспанію виловлювати певного громадянина у якомусь мальовничому містечку біля моря.

«Є ухвалені певні зміни до законодавчих актів, які регламентують обов'язок кожного громадянина оновити свої анкетні дані тощо. Якщо особи цього не зробили раніше, вони мають на це 60 днів з моменту набрання чинності законом [до 18 липня]. А якщо вони цього не хочуть робити, то мають розуміти, що є певні юридичні наслідки. Це стосується у тому числі й тих, хто перебуває за кордоном. Тому вони мають звертатися на консульський облік і оновлювати свої дані», — пояснює Сергій Савинський.

Народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський підтвердив у етері Радіо Свобода, що оновлення персональних даних для отримання консульських послуг потрібне лише для розуміння, хто з військовозобов’язаних громадян перебуває або постійно проживає за кордоном, щоб у ТЦК не складали їм повістки і не витрачали на це час і ресурси.

Веніславський запевнив, що після того, як чоловіки обновлять свої військово-облікові дані у консульствах, повістки їм надсилатися не будуть, бо за кордоном юрисдикція ТЦК СП не поширюється.

Розмови про мобілізацію деяких студентів тривають з літа 2023 року. Адже в Україні стала масовою практика вступу до навчальних закладів вже далеко не юних чоловіків, які таким чином отримують відстрочку від мобілізації на час навчання.

Дорослі чоловіки сідали за парту, щоб уникнути мобілізації. Фото: Depositphotos

«Для студентів тепер встановили обмеження, що відстрочка надається тільки тим, хто здобуває освітній ступінь вищий, за раніше здобутий. Тобто якщо особа має ступінь молодшого спеціаліста або молодшого бакалавра, далі вона має право вступати, щоб здобути освітній ступінь бакалавра. А бакалаври, відповідно, мають право продовжувати освіту в магістратурі, магістри — в аспірантурі, аспіранти — в докторантурі», — пояснює Сергій Савинський.

Раніше особи, які доглядають за родичем з інвалідністю, мали право на відстрочку від мобілізації. Проте в новий закон внесли зміни, що стосуються таких випадків.

«Якщо раніше необхідною була просто наявність такої особи — наприклад, одного з батьків з інвалідністю, і ця норма діяла автоматично, то наразі передбачається, що право на відстрочку надається тільки одному з членів родини, хто здійснює догляд за умови, що немає інших осіб, на яких, згідно з законодавством, покладається цей обов’язок», — попереджає Сергій Савинський.

Співрозмовник нагадує, що на повнолітніх працездатних дітей покладається обов'язок доглядати за своїми непрацездатними батьками. Тобто, наприклад, якщо у військовозобов’язаного є рідна повнолітня сестра, відстрочка через інвалідність батька більше не діятиме, навіть якщо ця сестра перебуває за кордоном.

Проте у батька, який виховує разом з дружиною дитину-інваліда, відстрочка від мобілізації залишилась. Цю норму не змінили.

За словами Сергія Савинського, норму стосовно відстрочки від мобілізації для осіб, які самостійно виховують дитину, відкорегували таким чином, щоб уникнути поширених зловживань.

«Раніше громадяни часто йшли на фіктивне розірвання шлюбу, отримували рішення суду про те, що батько виховує дитину, а місце проживання дитини визначено з батьком, і таким чином чоловіки намагалися отримати відстрочку, — нагадує співрозмовник . — Зараз визначили, що випадками, які передбачають відстрочку, є визнання матері недієздатною за психічними критеріям, зниклою безвісти, померлою або позбавленою батьківських прав».

Тобто тепер фіктивне розлучення з відповідним рішенням суду ніяк не допоможе чоловікові уникнути мобілізації.

Важливою новацією для військовозобов’язаних стає скасування статусу обмежено придатних.

«Замість категорії обмежено придатних будуть або придатні, або непридатні, — пояснює Сергій Савинський. — Але для розуміння ситуації потрібно дочекатися запровадження нового положення, що регламентує проходження військово-лікарської комісії. Адже станом на сьогодні дійсним залишається наказ 402 Міністерства оборони, який визначає категорію обмежено придатних. Тепер буде запроваджено нове положення, після чого в межах пів року всім обмежено придатним необхідно пройти ВЛК для встановлення, чи вони є придатними або непридатними. Очевидно, що більшість із них стануть придатними».

Перед тими, кого ВЛК визнає придатними, відкривається перспектива мобілізації. Адже, як попереджав напередодні прийняття нового законопроєкту про мобілізацію в етері телемарафону депутат Федір Веніславський, після наведення ладу і чіткого визначення, хто придатний, а хто непридатний, визнані придатними можуть бути мобілізовані, щоб поповнити вакантні місця в бойових підрозділах і бригадах.

Визнаних на ВЛК придатними можуть мобілізувати. Фото: Freepik