Facebook Pixel

Держава найбільше тисне на бізнес у легітимному секторі – бізнес-омбудсмен Роман Ващук

У 2024 році в Україні голосно заговорили про тиск держави на бізнес. Бізнес-омбудсмен Роман Ващук (у минулому канадський дипломат) розповів в інтерв’ю The Page, на що найчастіше скаржаться підприємці під час Великої війни, у чому полягає сенс блокування податкових накладних з точки зору податківців і який бізнес найчастіше зазнає утисків.

Повне відеоінтерв'ю з бізнес-омбудсменом Романом Ващуком

Коли бізнес-омбудсмен отримував найбільше скарг від підприємців

Одним з головних завдань Ради бізнес-омбудсмена є розгляд скарг бізнесу. Коли під час вашої каденції надходило найбільше скарг? Може, зараз ми якраз знаходимося на піку?

Якщо дивитися на криву, на ній буде один великий пік, за ним спад і далі такий менший горбок. Якраз тепер ми перебуваємо десь на тому горбку. Отже, у 2021 році, а я прийшов саме під кінець четвертого кварталу, було десь 2180 скарг. У четвертому кварталі скарг досить багато було. Зокрема, були, як завжди, проблеми з податковою, правоохоронцями і тоді ще трохи менше з митницею і усілякими регуляторами українськими.

Інфографіка: Олександр Шатов

Інфографіка: Олександр Шатов

Коли відбулося повномасштабне вторгнення, встановилося свого роду перемир'я регулюючих органів і бізнесу, яке тривало від березня до жовтня 2022 року, коли контролюючі органи повернулися до Києва.

В результаті почали відновлюватися дуже подібні тенденції до тих, які ми бачили під кінець 2021 року. Я взагалі вважаю, що в ті перші шість місяців після вторгнення була можливість перезапустити відносини бізнесу і держави, але вона була втрачена. Сподіваюся, що не остаточно.

Звіт Ради бізнес-омбудсмена за І квартал 2024 року

Звіт Ради бізнес-омбудсмена за І квартал 2024 року

Що завадило реалізуватися кращому сценарію?

QuoteУряд прийняв низку відносно ліберальних розпоряджень на самому початку вторгнення – про оподаткування підприємств, митну сферу тощо. Я думаю, частина міжнародних фінансових установ нагадала, що коли всім надали канікули, держава мусить функціонувати і потрібно знову збирати гроші. Але при цьому не було зобов'язання збирати гроші якось по-новому. Тому збирати почали, як звикли і як вміли. А через те, що потреба у грошах ставала щоразу більшою, а тепер взагалі є надвеликою, методи з традиційного набору почали застосовуватись навіть екстремальніше. Так дійшло до того, що ми внутрішньо називали жартома «великою жовтневою податковою революцією».

Це був жовтень-листопад 2022 року, коли прикрутили СМКОР [Систему моніторингу критеріїв оцінки ризиковості], яка управляє ризиками адміністрування податку на додану вартість. І сталося так, що більше 40% всіх активних фірм України потрапили під блокування цієї системи. Очевидно, здійнявся крик і зойки бізнесу.

Ми поцікавилися цією справою, написали звіт про власне розслідування, яке опублікували в березні 2023-го. Ми зробили це трохи по-новому. Наша команда завжди відзначалася великою експертністю, але зазвичай висловлювалася дуже професійно і технічно, і тому інформація не завжди доходила до ширшої публіки. Ми спробували цього разу висловитися коротше і зрозуміліше. Отримали досить великий резонанс. Був діалог із головою податкового комітету [Верховної Ради Данилом Гетманцевим], з Мінфіном і з Державною податковою службою. Дещо вдалося зробити в результаті.

Звіт Ради бізнес-омбудсмена за 2023 рік

Звіт Ради бізнес-омбудсмена за 2023 рік

Пан Гетманцев привітав наші рекомендації, сказав, що більшість із них треба втілювати. Дійсність така, що добра половина ще не втілена. У результаті найгірші ексцеси, які були в кінці 2022 року, вже знівельовані. Але ми маємо рівень блокування [податкових накладних], десь утричі вищий, ніж нам обіцяли.

QuoteМожна казати заспокійливо, що тут мова йде про менш ніж 2% всіх податкових накладних в Україні. Але я прожив довге і щасливе життя, не знаючи взагалі, що таке податкова накладна. Тепер вони мені сняться. Я впевнений, що багато наших глядачів і читачів також можливо цього не знають, тому уточню, що кожного разу, коли фірма щось купує чи продає, вона мусить реєструвати оці накладні і наперед платити ПДВ 20%. Отже, якщо накладну блокують, гроші залишаються в руках податкової і частина оборотного капіталу заморожується. Тому цей інструмент досить привабливий для Міністерства фінансів.


Бізнес-омбудсмен Роман Ващук зустрівся з провідними бізнес-асоціаціями та членами Ради з питань підприємництва при Президентові України. Фото: фейсбук Ради бізнес-омбудсмена

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук зустрівся з провідними бізнес-асоціаціями та членами Ради з питань підприємництва при Президентові України. Фото: фейсбук Ради бізнес-омбудсмена

Який бізнес опинився під найбільшим тиском держави

Фактично бізнес, у якого блокують накладні, кредитує державу і ще й без відсотків?

Так, бо на час війни пеня за затримування грошей державою скасована і це нічого не коштує. І тут навіть не треба робити перевірки, ходити в суди і щось доводити, коли тільки на кінець з'являються гроші. А тут гроші вже, так би мовити, в касі.

А взагалі, і ми на це вказали, і Національне агентство запобігання корупції більше розробило цю тему, це створює корупційні ризики. Якщо захопили гроші фірми, які їм дуже потрібні, виникають розмови про умови розблокування. Питання можуть бути легітимні. Скажемо, податкова зверне увагу, що ви обробляєте 800 гектарів, але у штаті лише одна людина працює. Або ви є великим оптовим дилером, але маєте лише 20 кв. м гуртівні. Це легітимні питання.

Але цей механізм перетворився у форму неофіційної перевірки. Тобто ще від часів ковіду в Україні діяв мораторій на перевірки, який продовжили у зв'язку з війною. А податкова задніми дверима використала цю систему, щоби ставити питання, які зазвичай ставилися під час перевірки.

QuoteЦе стосується найбільше малого і середнього бізнесу. З одного боку, там бувають зловживання також. Але бізнес, який в принципі білий, але десь припустився якоїсь помилки чи двозначності, найбільше страждає. Ми мали вже навіть скаржників, які сказали, що вийшли з тіні, спробували попрацювати в білу два роки, і вирішили, що спокійніше в тіні. Бо легітимний бізнес, так сказати, засвічується перед державою, яка бачить його рахунки і може підозрювати, що він оптимізує податки. А є легальні, легітимні способи, як їх оптимізувати. І тому держава найбільше звертає увагу саме на цей сегмент, зокрема, малий і середній бізнес в легітимному секторі. Адже шукати людей, які повністю в чорну чи навіть злочинно працюють – важко і небезпечно. Легше адміністративно впливати на відносно безборонних, хто працює у легальному полі.

Ми, як організація, що працює безоплатно, завдяки підтримці донорів, найбільше допомагаємо тим фірмам, які не могли б дозволити собі юриста.

Тобто мова йде про МСБ? Взагалі, такі компанії обізнані щодо цієї можливості?

Я впевнений, що не всі, але ми стараємося повідомляти про це, для чого є сайт і соцмережі. Бо часто люди думають, що якщо нас фінансують донори і все адмініструється через Європейський банк реконструкції та розвитку, то ми охороняємо лише іноземні фірми. Але 85% наших скаржників і заявників є українські фірми, а десь дві третини – МСБ. Ми також працюємо і з великими іноземними фірмами, і з великим українським бізнесом, але це є меншість серед нашої клієнтури.

Ми приймаємо і розглядаємо усі скарги – від найменшої до найбільшої. Найбільша справа, яка мені трапилася в нашій автоматизованій системі, стосувалася 3 млрд грн, а найменша – про податкову накладну на 1200 грн. Але для поодинокого одноосібного ФОПа це сума також.

Якою є регіональна специфіка? Звідки надходить більше скарг і з чим це пов'язано?

QuoteСитуація протягом останніх 2,5 року мінялася. Регіоном №1 [за кількістю скарг] залишається Київ, бо тут зареєстровано найбільше бізнесу, який, можливо, найбільше обізнаний про можливість до нас звернутися. Південь і схід до початку повномасштабної війни були нашими активними областями – Одеська, Донецька, Дніпропетровська, Харківська. А зараз у нас №2 – Львівська область.

Частково це відбувається через релокацію підприємств, але також пов'язано з питаннями митниці. Тобто західний кордон настільки важливий для митних перетинів, що у нас митні скарги вийшли залежно від кварталу тепер на друге чи третє місце.

Є області, з яких мало взагалі скарг надходить. Я в грудні був у Полтавській області. Фактично це така, так би мовити, тиха сила української економіки, з огляду на енергетику, агросектор, машинобудування. Звідти ми за весь рік отримали 18-20 скарг, бо там все ж таки бізнес працює злагоджено і солідарно. Тобто є асоціації, які на регіональному рівні знаходяться у діалозі з владою і є певне розуміння самої влади.

Також з Івано-Франківської області, наприклад, надходить відносно мало скарг пропорційно до кількості зареєстрованих фірм, з Вінницької.

Фото: Фейсбук Ради бізнес-омбудсмена

Фото: Фейсбук Ради бізнес-омбудсмена

А що стосується регіонів, які наближені до зони бойових дій, таких як Харківщина, Миколаївщина, Херсонщина? Які там є специфічні скарги?

Тут є моменти, пов'язані навіть з деокупацією. Є питання навколо тих активів, які були або знищені, або якийсь час не обліковувалися. Чи податкові та інші органи будуть визнавати неможливість подавати за той час звітність? Які вони будуть вимагати докази, що майно було або під обстрілом, або було неможливо здавати звіти?

QuoteМи вже мали випадок, коли під Харковом ракета залетіла прямо в будинок, де була бухгалтерія великої міжнародної компанії. І є великий спротив податкової щодо визнання, що це відбулося. Бо це означає, що не можна проводити перевірки за минулі 6-8 років, а відмовитися від цього їм дуже не хотілося б.

Тому ставилося питання, що пожежники, що гасили пожежу, неправильно чи не досить детально, на думку податкової, описали шкоду. Тобто вони не вказали, що саме сейф із даними документами був знищений. Вирішення цієї ситуації досі триває.

Як на роботу бізнес-омбудсмена вплинула велика війна

Ви обійняли посаду бізнес-омбудсмена напередодні повномасштабного вторгнення. Якою ви згадуєте Україну тих часів?

QuoteЦе була Україна на останній стадії ковіду. Я був у трохи дивній, «кассандрівській» ситуації, бо на початку січня перед відльотом з Канади отримав інформацію про те, що, правдоподібно, мало б статися. Тому я на події дивився через цю призму і щоразу сприймав все більш публічні попередження про небезпеку, які виходили чи то з Вашингтона, чи то з Лондона, досить поважно.

Але я бачив, що це не стосувалося більшості моїх колег і співрозмовників. Виникало трохи дивне відчуття, немов дивишся на якусь автомобільну чи залізничну катастрофу, що насувається, де ти намагаєшся людям щось сказати, але розумієш, що вони не сприймають.

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук

Бізнес-омбудсмен Роман Ващук

Тобто в Україні дивились на ситуацію «у рожевих окулярах»?

На підставі інших досвідів і звичайного людського здорового глузду люди не враховували, що ворог не керувався здоровим глуздом у цьому випадку.

Бізнес, очевидно, переважно керується здоровим глуздом і старається якось управляти ризиками. І дехто почав готуватися. Також були певні сигнали від міжнародних банків і фінансових установ, які вже мали готовий автопарк бусиків, якщо потрібно, їх вивезти.

Це вказує на те, що ми маємо бути відкритими для різних підходів до оцінювання і управління ризиками. Не можна бути постійно замороженим якимись страхами, але також не можна розраховувати, що супротивник, ворог чи якісь інші контрагенти будуть діяти виключно раціонально.

Що спонукало вас погодитись обійняти цю посаду, коли ви знали, що може бути далі?

Процес почався значно раніше, з середини 2021 року, коли до мене звернулися хедхантери, шукаючи кандидатів на цю посаду. Після ковідної ізоляції людина хоче десь проявити себе, тому я цим зацікавився і погодився.

QuoteНу і також до певної міри це був краш-тест реальності, про яку я роками говорив і переосмислював. Бо дуже гарно країну здалека оцінювати. Але спробувати щось реально змінити, чи для індивідуальної фірми, чи для бізнес-середовища – зовсім інший виклик. Тобто було певне бажання випробувати на практиці підходи, які я теоретично викладав.

Ваші очікування виправдалися?

Не все, але хоча б частково так. І передусім завдяки команді.

Згадаємо, як почалося повномасштабне вторгнення. Як це вплинуло на роботу Ради бізнес-омбудсмена?

Маючи на увазі оцінку ситуації, в середині лютого я вирішив, що потрібно звернути увагу на питання бізнес-середовища заходу України, зокрема Львова. Просуватися трошки на Захід, бачачи, які можуть бути перспективи. Я там провів низку цікавих зустрічей. Але вже 25 лютого виїхав до Польщі. Звідти я організував діяльність нашої організації. Тобто ми перейшли у віртуальний режим.

Певні співробітники, зокрема співробітниці, виїхали з України. Але ми їх усіх позбирали спершу віртуально, а потім створили тимчасовий осередок у Кракові у співпраці з польським речником малого і середнього бізнесу, який нам надав приміщення.

QuoteМи перейшли в режим helpline. Тобто зазвичай ми маємо досить строго регламентовані процеси і процедури опрацювання скарг. Але в ситуації, де ні суди, ні реєстри не працюють, це не було можливо. Тоді ми замість того, щоб формально на себе дивитися, оцінили хто ми є. За моїм винятком, більшість із наших працівників є висококваліфікованими українськими юристами. Це люди багатомовні, що знають закони як українські, так і іноземні, розуміють бізнес-середовище. Ми вирішили, що зі скаргою, чи без, просто будемо надавати поради українському бізнесу, усім, хто до нас звернеться. Скажімо, одна фірма – великий споживач азоту – втратила свого постачальника з Донбасу і шукала нового, і ми їм організували контакт.

Якими були тоді найнесподіваніші і найцікавіші питання?

Наприклад, «Макдоналдс» із Литви хотів надіслати мобільну клініку. Було питання, як її поставити на кордоні. Наш тодішній заступник зайнявся цим і всі процедури, як по одну сторону кордону, так і по іншу, улагодив, щоб ця мобільна клініка могла обслуговувати людей, які чекали переходу кордону.

Були питання стосовно пошуку нових партнерів, нових постачальників, проблем на кордоні. Наприклад, був власник вантажних автомобілів з Маріуполя, який сам пересидів у підвалі і втратив більшість свого парку вантажівок через обстріли. Але один автомобіль випадково залишився в Білорусі. Власник, як вирвався з Маріуполя, організував водія, щоб перевезти вантажівку через Литву і Польщу назад. Але авто застрягло на польському кордоні, бо вже всі терміни повернення українських вантажних машин були прострочені. Ми тоді пояснювали польській стороні, що ця машина запізнилася через те, що її власник був у самому горнилі бойових подій. Що застосовувати до нього і до його машини ті самі правила, як до інших, в такій екстремальній ситуації нераціонально. Після тижня переконувань авто нарешті впустили.

Ви повідомляли публічно, що готові розглядати ширший спектр питань. Чи це відбулося спонтанно?

Ми виробили розширений регламент, виставили інформацію у наших соцмережах. У результаті близько 700 таких прохань і заяв опрацювали від березня до початку листопада 2022-го.

Коли ваша команда повернулася в Україну?

Переважно вже під кінець літа 2022 року. Це була десь третина команди з тих, хто виїжджав з України.

У другій частині інтерв’ю Роман Ващук розповідатиме, як Рада бізнес-омбудсмена працює зі скаргами, якою є філософія державних органів відносно бізнесу і як її змінити.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉