Інститут економічних досліджень – один з небагатьох незалежних дослідницьких центрів, завдяки яким можна сформувати враження про загальний стан української економіки. Один із фокусів центру із 2020 року – митниця.
Інститут відстежує черги на митниці, досліджує основні проблеми, з якими стикаються українські імпортери та експортери, у тому числі для моніторингу перетину кордону «Наш кордон» та профільного Telegram-каналу «Чесна митниця». ІЕД також кожен рік опитує експортерів та імпортерів України щодо роботи митниці та її реформи – на базі цього опитування організація готує рекомендації державним органам.
розпитав виконавчу директорку Інституту економічних досліджень Оксану Кузяків про проблеми митниці і про те, як подолати контрабанду.
Ми спостерігаємо скарги на митницю, але при цьому бачимо провальні спроби запустити її реформування, наче це зачароване коло. Чи можете ви виокремити конкретні проблеми митниці?
Аналогія із замкнутим колом правильна, товарна контрабанда і та боротьба з нею – це процеси, які одне одного підживлюють. Яка в цьому причина? Одна з ключових – відсутність т.зв. «політичної волі». Та навіть за наявності такої – неможливість її застосувати. Чому? Митниця довгий час очолюється виконуючим обов’язки. Приставка «тимчасово виконуючий обов'язки» до титулу керівника органу означає, що в такому органі не можуть відбуватися кардинальні зміни або реформи. Тимчасово виконуючий обов'язки – це та людина, яка в принципі в силу своїх повноважень нічого не буде і не може робити.
Інший фактор – так звана «несамостійність» митниці. Коли ми зустрічалися із бізнесом, підприємці нам казали: «Митниця керується не з вулиці Дегтярівської, вона керується десь там, деінде». [Адреса офісу Державної митної служби у Києві. – ]
Які проблеми бізнесу через митницю? Проблеми експортерів та імпортерів відрізняються. В експортерів проблем набагато менше і вони пов’язані з війною: збільшення часу очікування, наприклад. Проблема імпортерів «традиційні» — класифікація товарів чи визначення митної вартості. Це вічні проблеми, які переходять з року в рік. Умовно кажучи, товар, який ви ввозите, може бути класифікований по-іншому, ніж як прописано в контракті. Тоді на нього будуть інші мита.
Бізнеси кажуть, що це зловживання з боку митників. Коли ми свого часу говорили з представниками митниці, вони казали, що це зловживання бізнесу. Мовляв, це вони намагаються зменшити митну вартість і завозити, до прикладу, «тряпочки» замість якогось елітного бренду.

Команда Інституту економічних досліджень, фото 2017 року.
Тобто ми говоримо про контрабанду?
Так, це називається контрабандою, точніше товарною контрабандою – ввезення товарів з порушенням митних правил. Відповідно до українського законодавства «звичайна» контрабанда – це люди, наркотики, трафік, ключові товари. Але все інше – це товарна контрабанда або товари, ввезені з порушенням правил.
Найперше, це впливає на внутрішню конкуренцію. Наприклад, ви ввезли чесно і заплатили мита на якийсь товар. А хтось довіз до кордону точно такий товар, потім розділив на 25 автобусів і бусиків. Тепер ви втрачаєте, бо ваш товар в Україні продається дорожче за контрабандний.
І що з цим можна зробити?
Митниця уже робить. Найбільше її досягнення за цей час – впровадження системи NCTS [електронної транзитної системи New Computerized Transit System, яка створює умови єдиного транзиту в рамках Конвенції про процедуру спільного транзиту. – ]. Україна стала членом такої системи, до якої входять 35 європейських країн.
ЄС у своєму аналітичному звіті щодо наближення України до вимог майбутніх перемовин про асоціацію [із Європейським Союзом. – ] визначив прогрес в митній сфері як «дуже хороший». Одним із приводів для цього було саме впровадження NSTS.
На початку лютого 2023 року ЄС поставив таку оцінку прогресу реформи митної сфери в Україні. А раніше, у січні 2023 року, звільнили все керівництво митниці за те, що контрабанда йшла з усіх кутків. Ось такий парадокс.
Тобто ми бачимо, зсередини та ззовні — абсолютно різні кути зору оцінки роботи митниці. Партнери будують нову інфраструктуру, а з другого боку, у нас відбуваються такі явища, як некоректна митна вартість чи контрабанда.
Що робити далі? Максимальна адаптація і використання інструментів, що використовуються в Європейському Союзі. Ми повинні розуміти, що в перспективі 5-7 років Україна стане членом Європейського Союзу, на мою думку. Митна політика в ЄС наднаціональна і централізована – вона не керується місцевим законодавством.
Української митниці на західних кордонах практично не буде. Після перемоги нам потрібно думати про облаштування північного та східного кордону. За ці 5-7 років ми маємо змінити всі процедури для інтеграції з NCTS, і бізнес має змінитися у своїй поведінці. Я не бачу іншого шляху боротьби з товарною контрабандою.

Польський водій стоїть на протесті біля польсько-українського пункту пропуску Дорогуськ. 21 листопада 2023. Фото: Getty Images, Omar Marques
Які тоді мають бути KPI у митниці? Якщо подивитися у звіти Державної митної служби за рік – найперший показник, який вони ставлять, це план митних платежів. Він підходить, чи треба ставити інші показники ефективності?
У нас в країні розповсюджена думка (та й практика насправді), що у митниці переважає фіскальна функція [функція збирати надходження в бюджет. – ]. Це відповідає європейській практиці, в більшості випадків митниці в інших європейських країнах функціонують разом з органами, які відповідають за збір податків. І тому KPI у вигляді надходжень – один із важливих для митниці. Важливим також є збір інформації про тих, хто хоче ввести товар на нашу територію.
Якщо ми говоримо про те, щоб зробити митницю дружньою до бізнесу, то тут KPI можуть бути і використання електронних сервісів. І зрозуміло, що KPI – це кількість поданих декларацій через NCTS.
Час на черги також може бути KPI, проте з ним складніше. Ми запитуємо наших респондентів, скільки часу вони провели на митниці [під час обслуговування. – ]. За стандартами митниці, все як потрібно – менше, ніж пів години. Але митниця рахує це так: ви прийшли, щось там не зробили і вас відправили назад – це рахується, що з вами попрацювали 5 хвилин. Бізнес підправляє декларацію і оформлює нову – це також час, для бізнесу це все один процес і він втрачає години.
Які найпоширеніші схеми контрабанди зараз на митниці? Що проти них мають зробити митниця і бізнес?
Чесно, мені здається, це має бути якесь чудо. Митниця практично зараз нічого не може зробити – вона зараз не суб'єктна. Керівництво митниці – в тимчасовому статусі. Необхідно провести чесний та відкритий відбір керівництва митниці з використанням тих практик, які позитивно спрацювали в антикорупційних органах. Мова йде про участь міжнародних експертів у відборі.
Одна із вимог наших європейських партнерів – криміналізація товарної контрабанди. Тут є свої за і проти. Але це необхідна умова для нашого подальшого руху до ЄС [10 грудня ВРУ проголосувала відповідний законопроєкт. — ]. Частина експертів висловлювали скепсис, тому що кількість справ, які доходили до суду за цими статтями, свого часу була дуже незначна. Це витрачання державних коштів і часу бізнесу дарма без реформи судової системи.
Загалом, потрібно більше прозорості. Митниця і бізнес позитивно налаштовані розв'язати питання. Проблема в тому, що цей організм має керуватися, реально керуватися з одного центру. Тобто збільшити, власне, керованість державної митної служби як органу.

84 одиниці нової електронної техніки, яку 53-річна жителька Вінницької області ймовірно ввезла без декларування і оподаткування. Фото: Державна митна служба, 27 листопада 2023.
Чи вплинула зміна поведінки бізнесу на обсяги контрабанди?
Важко сказати. У нашому черговому опитуванні ми запитуємо про контрабанду та оцінки бізнесу. Останнє опитування ми проводили в кінці 2022 року. Там в середньому була оцінка – десь 21% від усіх товарів [контрабандні .– ]. У 2021 році таких було приблизно 27% – число скорочується. Але я не можу сказати, чи ці цифри реально відображають ситуацію.
Вони можуть скорочуватися через скорочення попиту. Коли ми говоримо про товарну контрабанду, то це звичайні товари, які ми споживаємо кожного дня, просто вони продаються по-іншому. Могло вплинути введення розрахунково-касових апаратів.
Ключовим моментом залишається потреба реформувати митну службу всередині. Зробити так, щоб вона абсолютно чітко, просто працювала так, як вона має працювати. І вона керувалася до одного центру. Зменшити вплив сторонніх гравців на все.
Які найпоширеніші порушення митних правил?
Це тема окремої розмови. Найбільша проблема – це порушення при визначенні митної вартості, непрозорість у її визначенні. Черги на кордоні – інша величезна проблема. Часто це пов’язано не стільки з нашою митницею, скільки з митницею країн Європейського Союзу.
Бізнес починає все частіше скаржитися на митницю з боку партнерів. Іншою проблемою є блокування пунктів пропуску польськими перевізниками. Такі страйки – знак того, що український бізнес попри війну є сильним конкурентом, якого побоюються. Тому що попри війну та економічне падіння, Україна залишається міцною економікою з високим рівнем адаптації до негативних умов. Це означає, що скоро-скоро у нас почнуться перемовини про вступ до Європейського Союзу [інтерв'ю проводилося до рішення Ради ЄС щодо відкриття перемовин про членство. — ].
Інтерв'ю з виконавчою директоркою Інституту економічних досліджень Оксаною Кузяків – відео
Першу частину інтерв’ю про відновлення економіки, припинення економічного зростання та ефект санкцій на російську економіку можна почитати за посиланням.