Згідно з однією притчею, піонери якось запитали радянського високопосадовця, чи важко бути міністром. На що той відповів: «Міністром бути не важко — міністром важко стати».
На митниці чергова зміна керівництва, і новому виконувачу обов'язків може знадобитися методологічна допомога: раптом розбиратися доведеться, що називається, з коліс.
Автор підготував перелік першочергових дій, які вживали свого часу керівники митної служби та які гарантовано НЕ дають якогось значущого результату.
А, як відомо, повторення одних і тих самих помилок в очікуванні різних результатів — безумство.
***
Отже, бути головою митниці – це…
1. Реорганізувати центральний апарат
Кожен новий керівник після приходу на посаду насамперед вирішує одне важливе завдання — забезпечення керованості довіреного відомства.
Для цього потрібно зробити так, щоб туземні фахівці визнали нового сюзерена та принесли йому оммаж, або привести лояльних собі людей, попросту своїх.
Звільнити людей із цікавих для вас посад так, щоб комар носа не підточив, майже неможливо. Попри те що він корумпований, некомпетентний або навіть розумово відсталий. Це дорого, довго, а з огляду на розвиток соціальних мереж та альтернативної журналістики ще й загрожує репутаційними ризиками.
Найпростіший і перевірений роками варіант — реорганізація. Укрупнення, розукрупнення, злиття та поділ, створення макродепартаментів і мікроуправлінь, секторів із двох штатних одиниць — усі варіанти годяться. Але найпоширеніший — зміна назви.
Реорганізація одразу дає дві переваги — чинний керівник виводиться за штат, а особовий склад тримається на переляку: перепризначать чи ні?
Потім природно слідує низка звільнень у зв'язку з реорганізацією, позови до суду, роки позовів, отримання потрібного рішення та поновлення на посаді, якщо кон'юнктура дає змогу, та мільйони гривень компенсації вимушеного прогулу, що лягають на плечі платників податків.
Навіть звільнення за дисциплінарні провини та порушення присяги державного службовця, зокрема з обтяженням у вигляді кримінального провадження, не дає гарантії відлучення дискредитованих чиновників або просто «не членів команди».
Судова система працює так, що все можливо. До того ж межа між законно-незаконно, правосудно-неправосудно, справедливо-несправедливо стирається.
Під каток зміни чиновницьких еліт може потрапити як той, хто на те заслуговує, або демотивований представник офісного планктону, так і сумлінний працівник, який не припав до двору через суб'єктивні причини.
2. Реорганізувати територіальні органи
Питання керованості регіональних митниць вирішується способом реорганізації. Іноді пробували навіть ліквідацію органу, а на його місці — створення нового.
Наприклад, о 23:59 старий припиняє свій життєвий шлях, а о 00:00 — починає новий. Виходило так собі… Усе за стандартним маршрутом: суд, рішення, компенсація, відновлення.
Постійна низка реорганізацій стала вже звичною справою для особового складу, у якого за пару років сидіння на одному робочому місці списується трудова книжка.
Як у анекдоті про рабина, який побував у шести країнах, не покидаючи рідного Мукачева.
Оскільки переважно йдеться про банальну зміну вивіски (за деякими даними змінити табличку коштує державній скарбниці близько мільйона гривень), пропоную свої варіанти подальших реорганізацій з огляду на історико-культурний та географічний контекст:
- Львівську митницю перейменувати на Лембергську;
- Волинську — на Лодомерську;
- Хмельницьку — на Проскурівську;
- Одеську — на Хаджибейську.
І патріотично, і співробітники матимуть можливість іще раз продемонструвати лояльність і професіоналізм, а деякі — просто викупити свої нові старі посади.
3. Поміняти назви всіх митних постів і змінити їм зону діяльності
Також із митного поста можна зробити відділ, із відділу — сектор і навпаки. Причини та наслідки — приблизно як у попередніх пунктах. Масштаби менші, але кількість більша, і можна розторгуватися посадами з місцевими елітами та групами впливу.
Несподівано видати новий наказ про перелік місць прибуття. Власник вантажного терміналу, на якому розташовується підрозділ митного оформлення, може одного чудового ранку виявити, що більше цей термінал не митний. І вантажівки із зовнішньоекономічними вантажами заходити більше не будуть — прощавайте, грошики. Це за умови, що власник терміналу не дуже спритний.
4. Провести селекторну нараду чи колегію
Продовжуючи лінію посилення керованості системи, керівник має тримати в тонусі регіони.
Еволюція прийшла (і не йде далі) до регулярних селекторних нарад, на яких озвучуються дрібні та великі промахи начальників митниць, які «не забезпечили належного контролю над діями підлеглих». Природно, над ними тяжіє щонайменше догана, а отже треба бути більш зговірливими.
«Апофігей» прояву верховної влади голови — це проведення колегії. Члени президії з мармуровими обличчями повинні висловлювати зневагу до нижчого стану, який дозволяє собі відхилятися від єдино правильного курсу.
Незважаючи на системний і всеосяжний порядок денний із рішеннями щодо необхідності «неухильного покращення, посилення і поглиблення», колегія має зводитися до морального побиття та придушення волі керівників територіальних органів.
До того ж настільки, що після офіціозу вони повинні вишикуватися в чергу в першу приймальню.
***
Може здаватися, що відновлення керованості має слугувати благородній меті — реформі тощо. Митна служба позбавлена суб'єктності взагалі чогось там бажати. А тим паче самостійно визначати кадрову політику (для цього є спеціальний офіс). І вже не дай боже ще там щось реформувати.
Тому єдиний вихід – забезпечити якісний хепенінг! А для цього потрібно…
***
5. Сфотографуватися з собакою
В ідеалі — зі службовою…
Тобто постійно нагадувати через різні канали про те, що відбувається. Робочі зустрічі, перевірка функціонального стану кінологічного підрозділу, підсвічування затримок наркотиків, монет, ножів. Загалом зарахування заслуг і результатів звичайної рутинної повсякденної діяльності.
6. Надіслати «чіткий сигнал»
Заявити в засобах масової інформації, що всім контрабандистам надісланий «чіткий сигнал»: як раніше — уже не буде!
Та вони й самі знають, що так, як раніше, не буде. Буде чи гірше, чи краще. Але треба почекати, доки озвучать «умови».
Представникам білого бізнесу сказати, що ні контрабандного офісу, ні модних фірм, ні таблиць, ні дисконтів від бази немає. Майже все — за першим методом, а якщо ні, то це все автоматизована система аналізу ризиків. Позначити в блокноті: «Рідше зустрічатися з білим бізнесом».
Про всяк випадок — одразу відхреститися від дрібних хабарників. На колегії сказати, що за хабарництво буде сувора розплата.
Якщо правоохоронні органи зловлять співробітника митниці на гарячому, заявити, що це спільна операція: мовляв, ми його давно «вели» і взагалі це все за нашими матеріалами. Підлеглим сказати: «А ми ж попереджали»...
7. Пообіцяти перекрити канал незаконного ввезення брендового одягу для елітних магазинів
Пообіцяти перемогти умовний «Санахант». Піти в умовний «Санахант» умовно одягнутися.
8. Надіслати на кордон мобільні групи
У результаті періодичної зміни урядів у нашій країні завжди був затребуваний швидкий і яскравий ефект від детінізації зовнішньоекономічної діяльності.
Системні зміни потребували часу і ресурсів, а результат був потрібен тут і зараз. До того ж питання завжди було на особистому контролі прем'єр-міністра.
Саме тому свого часу ми спостерігали елементи хепенінгу на кшталт: «Контрабанда — СТОП!», «чорні сотні», міжвідомчі мобільні групи тощо. Можна докотитися до «останнього хрестового походу чорносорочечників».
Більшість цих заходів зводилися до фізичного перекриття кордону. І найчастіше закінчувалися банальним рекетом та корупційними скандалами.
Останній «похід» мобільних груп ознаменувався великим затриманням 214 пар… тапочок. Про це в соцмережах написав тодішній прем'єр-міністр, і проєкт по-тихому згорнули.
Мобільні групи можуть послужити одночасно двом цілям: 1) перекрити кордон для не дуже зговірливих начальників митниць, тобто забезпечити керованість; 2) забезпечити хепенінг: мовляв, ми й так «боремо, як можемо».
9. Часто зустрічатися із закордонними колегами
Викладати фото про зустрічі, переймати закордонний досвід, до того ж бажано безпосередньо за кордоном. Сам іноземний досвід впроваджувати необов'язково.
Вищий пілотаж — привезти до України генерального секретаря Світової організації митної організації Куніо Мікурію. Постійно переконувати високого гостя, що вітчизняна митниця запроваджує найкращі світові стандарти.
Залучити міжнародних партнерів до чергового підходу до реформування митної служби. Погортати підготовлені ними рекомендації та пообіцяти взяти їх до уваги. Потім… можливо…
Записати у блокноті: «Дізнатися, що таке митні прототипи».
Здійснити візит до колег зі Сполучених Штатів Америки, щоб побачити, як працює місцева митно-прикордонна служба.
Вимушений попередити, що на осіб особливо вразливих такий візит може справити незабутнє враження. Може розвинутися депресивний розлад і палке бажання мілітаризувати митницю. Щонайменше відродити митну варту, закупити зброю, спецзасоби, бронежилети та тактичні шкарпетки.
10. Почати скаржитися
Як влучно висловився колишній президент, тупо немає повноважень! Права на проведення оперативно-розшукових заходів немає, а товарна контрабанда не карна. Тому про результати протидії схематозу нехай громадськість та білий бізнес не дуже питає.
Ну і стандартна пісня скигліїв — маленька зарплата і немає форми. Форму шиємо за свою маленьку зарплату, тому і за дрібне хабарництво теж нехай дуже не сердяться.
Обов'язково треба пообіцяти це питання вирішити на рівні уряду. Але, як казав кіношний товариш Саахов, поспішати не треба!
11. Підтвердити лояльність президенту та прем'єр-міністру України
Регулярно запевняти, що «усі! Я наголошую, усі завдання, поставлені президентом України та прем’єр-міністром, будуть виконані».
У інтерв'ю, що роздаються, не приховувати, що перед тим, як іти на конкурс, була зустріч в Офісі президента.
Підлеглим сказати, що президент дуже переживає за митну службу і що вникає у всі питання та всі цифри. І що боротьба з контрабандою перебуває на особистому контролі.
Прем'єр-міністра згадати побіжно: мовляв, теж дуже переживає і надаватиме максимальне сприяння.
Записати у блокноті: «Запитати, як звати прем'єр-міністра».
12. За підсумками року звітувати про зростання надходжень до бюджету, незважаючи на його причини
Наприкінці року озвучити, «скільки митниця перерахувала до державної скарбниці».
На красивих графіках стрілки зростання чогось мають бути дуже збільшені. Стовпчик діаграми біля показника +3% візуально має бути вищий у 3 рази.
Запевнити в тому, що «збільшення відбулося винятково за допомогою детінізації та протидії контрабандним схемам».
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
