На податки, сплачені в Україні, фінансується українська армія, адже міжнародна фінансова допомога витрачається на інші потреби держбюджету. Відповідно, від стабільності податкових надходжень залежить перспектива української перемоги. Проте надмірний податковий тиск може призвести до зниження економічної активності, тоді як відвертий популізм загрожує поглибити дефіцит і розбалансувати систему.
Про пошуки компромісів в актуальних податкових питаннях 
поговорило з Ярославом Железняком, народним депутатом, заступником голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. У першій частині інтерв’ю Ярослав Железняк розповів про боротьбу з корупцією й тіньовими ринками під час повномасштабної війни.
Як розв'язується питання з виплатами військовим
2023 року великого розголосу набуло скасування, а потім начебто повернення військовим виплат 30 тис. грн без урахування відповідних джерел бюджетного фінансування, яке пізніше було заблоковано. Яким нарешті має бути компроміс у цьому питанні?
Для врегулювання ситуації в парламенті було створено робочу групу з представників усіх фракцій і військових, і на ній вирішили не змінювати ухвалене рішення про скасування виплат. Тому той, хто розповідає, що виплати військовим повернули, — відверто бреше.
Дійсно, зараз у парламенті готуються зміни щодо виплат курсантам, інструкторам, пораненим, строковикам, що загалом є непоганим рішенням. Але дуже показовим є один момент: коли приймалася правка депутата Разумкова [про повернення військовим виплат у розмірі 30 тис. грн], її вартість для бюджету оцінювалася в 152 млрд грн, тоді як новий закон № 9342 {щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану, ухвалений 28 червня в цілому] коштуватиме державі приблизно 2 — 3 млрд грн. Відповідно, про повернення виплат у тих обсягах, на яких наполягали депутати, не йдеться.
Я не підтримував правку Разумкова й не голосуватиму за її скасування. Але загалом у мене є претензії до того, як влада розв'язує це питання. Бо якщо нам бракує грошей, то замість того, щоб заощаджувати на військових, краще б поставити собі запитання, а де крадуть гроші. Наша Тимчасова слідча комісія (ТСК) дає на це питання чіткі відповіді з конкретними прізвищами відповідальних.
Ярослав Железняк, народний депутат, заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики
Як в Україні стимулюють розвиток технологічних галузей
Напередодні війни в Україні почав діяти податковий режим для IT — «Дія.Сіті». Як ви оцінюєте перші результати його роботи?
Я вважаю, що це вдалий експеримент, що підтверджують відгуки айтівців. З-поміж усіх податкових пільг, які надали в Україні останніми роками, «Дія.Сіті» є найкращим прикладом. Кількість учасників цього податкового простору збільшується. Зараз там приблизно 600 резидентів, понад 500 із них зареєструвалися вже після початку повномасштабної війни. Компанії приймають рішення ставати резидентами «Дія.Сіті», і ми думаємо, як покращити їм умови.
Редакція вивчала склад резидентів «Дія.Сіті» й помітила, що з-поміж них є не тільки суто IT-компанії. Чим це пояснюється?
Я сумніваюся, що резидентами «Дія.Сіті» могли стати компанії, які не мали такого права за законом. Бо це достатньо легко перевірити, і податкова б це побачила. Я навіть знаю, що новітні банки та платіжні системи, які хотіли стати резидентами «Дія.Сіті», отримали відмову, бо їхня діяльність перебуває на межі різних сфер.
Але навіть якщо до складу резидентів потрапляють, зокрема, і компанії із суміжних галузей, загалом я вважаю цей експеримент вдалим. Бо, наприклад, умовний оператор таксі, який розвиває й використовує свій IT-продукт, теоретично міг би бути резидентом «Дія.Сіті».
Якого ефекту варто очікувати від податкових пільг для українських виробників дронів, які передбачені законопроєктами № 9275 і № 9276?
Я чув багато неконструктивних докорів, що ми зробили це тільки зараз, а не раніше. Люди, які так говорять, напевно, погано розуміють, як розвивалася ця сфера під час війни. Нагадаю: на початку повномасштабного вторгнення в Україні взагалі скасували мито й ПДВ на імпорт. За кілька місяців безмитне ввезення залишили для гуманітарних вантажів. Потім у лютому 2023 року звільнили від мита та ПДВ імпорт готових дронів, які масово закуповували й використовували на фронті. Паралельно із цими процесами нарощувалися виробництво й попит на БпЛА українського виробництва.
Тим часом у нас запрацювала велика робоча група, яку створили в Мінцифри. Вона з’ясовувала, які виробники дронів є в Україні, і визначила перелік іноземних компонентів, необхідних для роботи цих компаній. Отримавши цей список, ми миттєво внесли в парламент законопроєкти № 9275 і № 9276, щоб звільнити від ПДВ та мита матеріали та складники для виробництва й ремонту БпЛА. Верховна Рада ці законопроєкти швидко ухвалила, а 20 червня їх підписав президент.
Я вважаю, що це точно допоможе Україні зберегти лідерську позицію у виробництві дронів. Думаю, з часом ми почнемо постачати наші розробки на весь світ. До того ж йдеться не тільки про військові технології, адже дрони широко застосовуються в агросекторі та інших галузях.
Чи відберуть у бізнесу податкові пільги до закінчення війни
Верховна Рада провалила своєчасне ухвалення законопроєкту № 8401 про повернення до довоєнного оподаткування бізнесу з 1 липня 2023 року, не виконавши структурний маяк МВФ. Як тепер має розв'язуватися питання зі скасуванням пільг?
Те, що ми порушили умови програми з МВФ, звісно, погано. Але українська сторона пояснила Фонду, чому так сталося, і запевнила, що з 1 серпня пільги буде скасовано. Тут ще важливо зауважити, що теза про повернення довоєнного оподаткування не є вірною. Бо прибирається тільки тимчасова пільгова ставка єдиного податку 2%.
Тим часом Данило Гетманцев [голова податкового комітету Верховної Ради] наполягає, що ми не можемо зараз повернути перевірки в тій формі, як було до війни, і вже переконав у цьому МВФ і Мінфін. Бо перевірки зараз необхідні лише там, де держава втрачає десятки мільярдів, а саме на тіньових ринках тютюну, алкоголю, пального, азартних ігор.
Тоді як, скажімо, дрібним підприємцям, що торгують на ринку, не варто боятися перевірок. Ми не дозволимо напустити на бізнес дику навалу перевіряльників і готуємо текст закону, який має дуже їх обмежити. Водночас на прифронтових територіях податкові пільги взагалі мають залишитися без змін. Тобто завдяки позиції голови нашого податкового комітету закон значною мірою став сприятливішим для підприємців.
Зараз ми уточнюємо нюанси переходу з 2% на загальну систему та виписуємо відповідні норми. Ми хочемо зробити перехід максимально безболісним для бізнесу. А з МВФ ведемо активні конструктивні перемовини, щоб відстояти позицію підприємців.
Ярослав Железняк обіцяє зробити перехід з 2% на загальну систему максимально безболісним для бізнесу
Чи не стане перехід з 2% ударом для українських підприємців?
Насправді бізнес уже розуміє, що прийшов час завершення пільгового періоду. Єдиний ризик, який міг би з’явитися під час переходу з 2%, пов’язаний із виникненням подвійного оподаткування ПДВ залишків товару. Але ми розв’язуємо цю проблему і вже знайшли вихід із ситуації.
Яку роль зіграли вищезгадані пільги для бізнесу та чи є їхнє скасування своєчасним, адже вони вводилися на період дії воєнного стану?
З початку війни пільги дійсно суттєво підтримали бізнес. Але я вважаю, що ставку 2% одразу треба було впроваджувати на рік, після чого автоматично скасовувати. Те, що держава її не змінила раніше, було помилкою.
Якої податкової реформи потребує Україна та на які зміни варто чекати
Попри те що програма з МВФ зобов’язує Україну утриматися від будь-яких рішень, що можуть призвести до зниження податкових надходжень, в Офісі президента, схоже, не забувають про податкову реформу "10-10-10". Наскільки ця ініціатива є сумісною з продовженням співпраці з Фондом та чи має бодай якісь перспективи в парламенті?
Так звана «податкова реформа "10-10-10» — це винятково не дуже вдалий PR. Щоб ми взагалі могли щось обговорювати, було б бажано за рік розмов показати хоча б нариси тексту законопроєкту. Та якщо ми його й побачимо, навіть ті, хто зараз захищає цю ідею, швидко змінять свою думку, адже карета Попелюшки на очах перетвориться на гарбуз.
Якщо ініціаторам цієї концепції кортить зробити дійсно щось корисне для економіки, я б радив зупинити свої корупційні схеми на енергетичних підприємствах, поки це не зробило Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
Додам, що МВФ виступає категорично проти цієї концепції податкових змін. А президент своєю чергою сказав, що без погодження з МВФ ніякі реформи не відбуватимуться.
Оскільки ви явно не є прихильником реформи «усе по 10», поясніть у кількох тезах, що саме з нею не так?
Почнемо з того, що зниження податків удвічі — взагалі не реформа. Бо водночас усі наявні проблеми залишаються — починаючи від адміністрування податків і закінчуючи якістю державної служби, зокрема в податковій.
Окремо звертаю увагу на передбачені цією ініціативою компенсатори. Бо там, наприклад, пропонується прибрати банківську таємницю для податкової. Ви точно пам’ятаєте, як нещодавно розганяли фейк, що начебто НБУ збиратиме дані про всі транзакції громадян. Але щодо НБУ це був стовідсотковий фейк. А от концепція податків «усе по 10» дійсно пропонує надати податковій доступ до інформації про операції за картками всіх фізосіб.
Крім того, пропонується обмежити можливості ФОПів надавати послуги та багато іншого. Під питанням також опиняється виплата пенсій. Як результат, з такою ініціативою про співпрацю з МВФ точно доведеться забути.
Чи готуються до кінця року інші податкові новації для бізнесу?
Насправді в нас у планах тільки полегшення умов для бізнесу в напрямку спрощення та диджиталізації адміністрування, над чим зараз працюємо спільно з командою Мінцифри. Жодних змін ставок податків або інших податкових правил ми не плануємо.
Чи потребуватиме Україна податкової реформи на етапі повоєнного відновлення?
Під час спілкування з великою кількістю підприємців я часто чув, що їх хвилює не стільки рівень ставки того чи іншого податку, скільки витрати часу на те, щоб доводити свою позицію податківцям і правоохоронцям. Крім того, бізнес зацікавлений у сталих правилах гри. Наостанок для підприємців важливо, щоб сплачувати податки можна було просто та зручно, не витрачаючи на це багато часу. Тому ми хочемо зробити кілька речей у податковій сфері, не очікуючи перемоги.
По-перше, нам треба спростити сплату податків. Ми над цим активно працюємо, залучаємо до процесу бізнес-асоціації та намагаємося налагодити діалог із податковою, щоб сторони чули одна одну.
По-друге, ми намагаємося максимально цифровізувати податкову сферу. Бо в Україні розвинені фінансові технології, і люди добре навчилися їх використовувати. Тому ми хочемо створити зручний електронний кабінет платника податків, налагодити його взаємодію з іншими сервісами, відкрити API [програмний інтерфейс для використання в зовнішніх програмних продуктах]. Зокрема, можна запровадити аудит звітності, який до її подання виявлятиме можливі проблеми, та багато інших корисних функцій.
По-третє, нам необхідно припинити постійно змінювати правила гри в податковій сфері. Оскільки раніше я очолював один із підкомітетів у великій бізнес-асоціації та мав досвід роботи у великій корпорації, я добре розумію, що найгірше, що ми можемо зробити для бізнесу, це постійно змінювати правила. У 2022 році найкраще, що було зроблено в державному регулюванні, це те, що нарешті в Україні під ялинку не змінили Податковий кодекс. Ми просто заборонили Мінфіну подавати подібний закон, наголосивши, що парламент його не прийме.
Тобто ми залишаємо всі ставки податків, як є, й обіцяємо бізнесу збереження цих правил гри. Бо найкраще, що ми можемо зробити для бізнес-клімату — забезпечити стабільність законодавства, а не розповідати казки про «все по 10» і піаритися на цьому.
Найкраще, що ми можемо зробити для бізнес-клімату — забезпечити стабільність законодавства, переконаний Ярослав Железняк
До речі, зараз уряд анонсує чергове амбітне завдання: досягти ВВП у розмірі $1 трлн. Як можна оцінити таку риторику?
Для досягнення ВВП в $1 трлн нам треба буде зростати по 10% кожен рік. Я поблажливо ставлюся до спроб уряду апелювати до почуття гумору наших міжнародних партнерів, але досвід КВК [Клубу веселих і кмітливих] не завжди доречний. Насправді наші міжнародні партнери дуже багато знають про українську корупцію: і про бек-офіси держкомпаній, і про зловживання у сфері закупівель, і про інші кейси. Тому попри красиві презентації та казкові обіцянки вони навряд чи надаватимуть гроші безконтрольно.
Читайте також
