Днями президент України Володимир Зеленський сказав, що ідея податкової реформи "10-10-10" йому подобається. Ця заява оживила в суспільстві затихлий інтерес до неї. І хоча глава держави одразу наголосив, що в умовах війни таку реформу реалізувати неможливо, вирішило нагадати, чому висунули таку сміливу ідею та на які ризики вказують її супротивники.
У чому суть податкової реформи "10-10-10"
Автором ідеї, ініціатором і координатором процесу розроблення реформи "10-10-10" є заступник глави Офісу президента з економіки Ростислав Шурма. Розробленням і розрахунками реформи, її просуванням займалися та займаються Михайло Кухар (Ukraine Economic Outlook), Анатолій Амелін («Український інститут майбутнього»), Андрій Длігач (Advanter Group).
Податковою реформою пропонуються такі ставки основних податків і зборів:
- 10% податку на прибуток замість нинішніх 18%;
- 10% ПДВ замість 20%;
- 10% ПДФО замість 18%;
- 0% ЄСВ;
- 3% військового збору замість 1,5%.
Окрім нових ставок податків пропонують скасувати низку пільг для бізнесу, розширити повноваження податківців тощо. Сенс цих змін: якщо податки низькі, їх треба платити всім.
Основні аргументи авторів реформи "10-10-10"
Автори вважають, що нові податки буде вигідніше сплачувати, ніж оптимізувати. Вони зазначають, що за збереження поточної податкової практики бізнес усе більше переходитиме в тінь або виїжджатиме з країни. Як результат – у перспективі кількох років загальна податкова база країни стискатиметься, рівень життя населення падатиме, а економіка перейде до затяжної стагнації.
За умови запуску реформи відбудеться «критичне покращення податкового клімату в країні, що сприятиме активізації ділової активності, збільшенню капітальних інвестицій і стратегічній перспективі – значному збільшенню податкових надходжень із можливістю досягнення профіциту бюджету».
Що говорять противники податкової реформи "10-10-10"
Юрист Олександр Шемяткін заявив, що його багаторічний досвід податкового консультанта та п'ятирічний досвід співавтора та лобіста ідеї податку на виведений капітал говорить про те, що реальна податкова реформа має починатися з реформи бюджетної системи.
«Максимальна децентралізація податкових надходжень і автоматизація розподілу коштів між бюджетами ще на рівні надходження податків, сувора регламентація формування видаткової частини бюджету, максимальна прозорість витрачання бюджетних коштів і закріплення права платників податків на власний розсуд вибирати, на які соціальні чи бюджетні проєкти спрямувати певний відсоток своїх податків, — перерахував Шемяткін першочергові завдання. — Без цих змін зміна ставок буде компенсована владою маніпуляціями з базою та варварським адмініструванням».
Інвестбанкір Сергій Фурса наголосив, що високі податки не є основною проблемою в Україні. Навіть до війни так не було. «Стримувала зростання економіки, за словами самого бізнесу, відсутність верховенства права. Суди, суди та ще раз суди. Ну й силовики», – сказав він.
Фурса наголосив, що під час війни податки не знижують. «Дуже інфантильно вважати, що можна знижувати податки та вести війну. Так ще в історії нікому не вдавалося», – наполягає експерт.
Чи виграє бізнес, якщо податки зменшать? «Спочатку, так. А потім, коли впаде макроекономічна стабільність, подобатися перестане», — упевнений інвестбанкір.
Фурса також нагадав, що зниження ПДВ до 10% – це порушення вимог ЄС, де встановили мінімальний рівень цього податку на рівні 15%. А зниження податку на прибуток до 10% – порушення рішення G7 про мінімальний податок на прибуток у розмірі 15%, ухваленого в рамках боротьби з офшорами.
Як оцінює перспективи та необхідність податкової реформи
Наразі головною перешкодою для реалізації будь-яких економічних ідей, пов'язаних зі зниженням податків, є програма МВФ. Вона розрахована на чотири роки, а найважливішою умовою її збереження є відмова України від заходів, які загрожують стабільності надходження податкових платежів. А навіть найгарячіші прихильники реформи "10-10-10" визнають, що принаймні «перший час» такі надходження до бюджету знизяться. Зростуть вони нібито після «розігріву» економіки, підігрітої податкової реформою.
Станеться це чи ні – сказати не може ніхто. Теоретично – начебто, так. Але практика завжди дуже відрізняється від теорії. У результаті є величезний ризик відмовитися від наявної податкової системи, яка зрозуміло як працює та які надходження податків можна достовірно прогнозувати, на користь нової, яка виглядає привабливо, але нічого достовірно не обіцяє.
В умовах війни на такий ризик жодна влада не піде навіть без заборони з боку міжнародних партнерів. Але після перемоги, коли потрібно буде відновлювати країну, потребуватимуться величезні приватні інвестиції. Буде необхідно дати українцям, які зараз вимушено перебувають у Європі, стимули для повернення, насамперед — привабливі робочі місця. Для всього цього має змінитися регуляторне середовище для бізнесу в Україні, включно з податковою системою. Тоді ідеї реформи "10-10-10", які зараз запекло обговорюються й у такий спосіб відточуються, можуть виявитися дуже корисними.